Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Не можу про це не думати - відколи дізналась лізуть всілякі думки в голову. Пригадалось як ми разом планували, і я ще казала, що будемо разом з пузіками ходити, а тут ось як сталось... :
Ми плануємо, а Бог керує.
Мені раніше здавалось, що все в моїх руках. Що можна майже все передбачити, і хвороб уникнути, і всього в житті досягнути - чого тільки забажаєш. Мене навіть дратували ті слова, що не знати ще як все буде. Ми і весілля планували майже за два роки, і казали, що дитинка в нас буде через 3 роки після одруження, і ще багато чого. І все так ніби і відбувалось, тільки ніяк в наші плани не входило те, що сталося... Якесь таке життя, що з віком починаєш розуміти, що не все в твоїх руках і іноді відбуваються такі речі, що не входять в наші плани.
Може це жорстоко, але іноді те погане, що стається з нами виходить на добре, просто в той момент ми це ще не можемо збагнути.
Філософствувати можна багато, і я знаю, що в такі моменти будь-які слова звучать недоречно,але найкраще, мабуть, "не думати про це сьогодні, а подумати завтра"...:umbrage:

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

зявились кровяні виділення - надії врятувати другу вагітність немає...будемо чекати третьої..усім дякую за підтримку...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Я не знаю, що сказати ...я сиджу і ридаю....щойно прийшла додому....і тут таке...Улянко, тримайся! ти ще будеш мати гарну лялю, дівчинку, яка буде дуже розумною. А зараз в тебе просто є ангелятко...і воно повернеться...через пару місяців...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

дякую..вам з Надьою особливо..люблю вас... бережи Ярчика...а невістка пізніше народиться..через кілька місяців

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Дорога Уляночко, дуже співчуваю Вам і сумую, молюсь за Вас.
Не знаю якими словами висловити свою підтримку. Тримайтеся! Час вилікує, і вже дуже скоро Ви знову станете щасливою мамою! Все буде добре.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

дуже приємно, що усі так перейнялися моєю бідою - уже 6 сторінок настрочили...усім дякую..бережіть себе і своїх близьких

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Уляночка, дуже співчуваю. Тримайся.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Буде невістка, буде ...а чи молодша на місяць чи два , неважно ....всьо буде гуд ...ти просто вір, а Бозя всьо побачить...і дасть тобі сил.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Прочитала на попередніх сторінках про стільки подібних випадків - це жахливо, не думала, що таке так часто трапляється... Я думаю, що у всьому винна наша екологія, теперішня їжа, нашпигована хімікатами, хлорована вода, яка має мутагенний ефект, страшно забруднене повітря, випромінювання приладів, бо діточки до 3 місяців дуже вразливі, органи формуються і тому пошкоджуючий вплив дуже сильний. Часом причиною буває токсоплазмоз - таке було в двох знайомих.
Дорогі форумчанки, які пережили таку біду, не вішайте ніс, не впадайте у відчай - небо поповнилося ангелятками, а наступного разу у вас все обов'язково буде добре!

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Мені лікарка на УЗД сказала, що колись вона виявляла завмирання плоду раз в тиждень - тепер, каже, що і дня без такого не проходить! Всі фактори в сукупності - наша екологія, харчування, дуже пошкодила аварія на ЧАЕС. Кажуть, що багато негативних випадків стається з тими мамочками, що тільки народились чи були в утробі матері підчас аварії на ЧАЕС. Треба щось з тим всім нам робити, щоб не було пізно...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

А може ваш випадок такий, як у Ірен і ще не все втрачено? Треба дуже кваліфікованого лікаря, а зараз це велика рідкість.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Кровотеча і не свідчить, що вже кінець. Мій лікар після огляду мене з кровотечею сказав: 50/50 - будемо робити все можливе і тільки через добу на УЗД побачили, що там нема що вже робити. А я знаю море випадків, коли кровотеча була - і дитинку виносили, і без подальших підтримок. Та що там казати - на 6 тижні прекрасно бачили запліднене яйце, а на 12 на тому ж апараті не додивились? І ще й в двох лікарів? Чи може є якісь такі випадки коли таке траплялось? Напишіть, цікаво було б дізнатись.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Дівчата...зараз не про те...вже все відомо...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Та я і не зовсім про те. Але мене саму мучить таке питання: а чи дійсно таке може бути, що саме в цьому випадку лікар може помилитись? Це дуже важливо знати, принаймі на майбутнє, якщо не дай Бог треба буде...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Уляночко, співчуваю... Якнайшвидшого тобі одужання морального і фізичного! Я не знаю як висловити свої емоції, хотіла би розрадити, підтримати... Помолюся за вас..

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Уляночко, я просто шокована! Я як прочитала, то мені розум відняло!
Коли побачила твою другу лінієчку, дуже втішилася, і дивувалася тобі...така молоденька і вже запланували собі другу дитину. Навіть чоловікові казала про тебе....а тут така біда!
Я незнаю, що тобі сказати, просто тримайтеся і скоро у вашого Любасика з'явиться чарівна дівчинка!!!

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

я вже думала, про те, щоб організувати якийсь "мамський" рух за збереження своїх потенційних дітей. звісно, проблема потребує детального вивчення, і то буде лиш крапля вморі, але... скільки лиш на форумі є жінок які через те перейшли (сама така), а скільки нас підтримають і зрозуміють...
подумайте!
давайте збирати пропозиції, чим хоч потенційно можна зарадити...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

от сиджу і думаю, чи варто ще раз узд зробити...але чуда тут не буде, бо 2 лікарів вчора дали однакове заключення, ну і що що вони колеги, ну і що, що вони працюють в одній поліклініці..з таким ж не жартують...дзвонила в інтерсоно, але там як завжди запис за 2 тижні..їхати в клініку Титовця чи Сімекс-соно

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Уляночко, їдь...До лотоцької їдь. на Котика....А ми будемо молитись ...щоб це був просто поламаний монітор...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Уляночко,я би радила узд таки зробити .Може ще не все втрачено!