Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Liliyah Romanova, 6 Березень 2007.

  1. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    Таке життя...
    Але чудо завжди має місце в ньому. Після моєї останньої ЗВ не пройшло й 4 місяців, як я знову була вагітна. Хоч ну зовсім не планувала. Але так склалось, просто все відбудеться в інший кращий час! Все обов'язково буде добре!
     
    • Подобається Подобається x 4
  2. Samhayne

    Samhayne Well-Known Member

    Сьогодні хоронять мого однокласника, 36 років, такого молодого раптово забрала хвороба... А стільки було планів, мрій, прагнень, нічого не збудеться вже. Ми все плануємо, відкладаємо, думаємо, що ще встигнемо, а життя показує, що завтра може і не бути... :girl_cray::girl_sad:
    Ще тиждень тому його сторінка в ФБ майоріла "З Днюхою, Друже", а сьогодні "Спочивай, з Богом, Друже", страшно мені...
     
    Останнє редагування: 10 Серпень 2017
    • Співчуваю Співчуваю x 23
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  3. Divchyna vesna

    Divchyna vesna Юна фіялка

    Поховали сьогодні діда. Найкрутішого діда на світі, котрий прожив таке достойне життя. Незважаючи на пекельні муки та біль, він до останнього лишався при ясному розумі та світлій пам'яті. Завдяки йому я вже читала в чотири рочки і знала польську. Він всіх онуків вчив смішного віршика "Курив пес файку на довгім цибусі" і бавився з правнуками, хоча вже майже не міг ходити. Він був в курсі політичної ситуації в світі і мав свою тверезу думку. А ще він був миротворча місія ООН в родині. Я ніколи не чула, щоб він кричав; не бачила злості від нього. Завжди вмів підтримати і розрадити. Був ідеальним чоловіком і татом. Я би хотілаа всім побажати такого сімейного життя, яке прожив дідусь з бабусею. Не дочекався до 60-річчя подружнього життя.
    Спочивай з миром, дідо Мєтик.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 58
    • Подобається Подобається x 4
    • Зе бест! Зе бест! x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  4. Spring Melos

    Spring Melos Member

    Я вам співчуваю.Мого тата вже як 4 роки не має,також в лікарні помер,і я з мамою бачили як він помирав,це дуже страшно на таке дивитися, хоч дуже хотів жити,але страшна хвороба, рак, забрала його життя.І я з мамою не вірили, що він вже ніколи не вийде з лікарні, і не буде з нами поряд.Йому був 71 рік...
     
    • Співчуваю Співчуваю x 4