Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Liliyah Romanova, 6 Березень 2007.

  1. loveterapy

    loveterapy Матуся-Анюсі

    Дякую Вам... Так , це когось з укр. поетів, Тичини або Рильського , здається. Погугліть, гарний вірш.

    Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
     
    • Інформативно Інформативно x 1
  2. loveterapy

    loveterapy Матуся-Анюсі

    Ще досі не можу повірити, що немає вже дідуся з нами. А ще так сумно, що все файне і веселе, що було раніше, так все забувається, а в пам'яті лишаються ось ці сумні останні моменти...

    Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
     
    • Співчуваю Співчуваю x 6
  3. Carmen

    Carmen New Member

    Доброго вечора, чи може ночі, чи це вже ранок? Все перемішалось. Вибачте якщо написала не в цій темі, просто крик душі. Більше 5 років лікування, багато сліз, нервів, розчарувань, болі, викидня, екз. Все це заради того, щоб почути одно дня стук сердечка, запах, подих, крик, сміх та слово мама від найдорожчою в житті жінки, її дитини. І ось на після всього цього я отримала результат - вагітна. Яка ж я була щаслива. Вагітність протікала легко, якщо це можна так назвати( якщо хтось проходив процедуру екз, то знає що перші 12 тижнів - це уколи, таблетки, мазі, свічки), але я була готова на все заради цього малюка. Пізніше дізнались стать, та приблизну дату пологів. Все було наче мрія, все чудово, аналізи прекрасні. Відчувати маленьку непосиду у себе у животику, як довго я про це мріяла, як довго я про це молила Бога. І ось залишилось місяць до пологів, навіть менше, почала збирати потроху сумки. Та чомусь був страх купляти наперед щось, щоб ненаврочити. Але знаю потрібно. Здавалось до пологів ще так далеко, та не так сталось. В ночі відійшли води, паніка, страх, чому так скоро. Роддом. Кесарів розтин. Ранок. Звістка що малюк в тяжкому стані, переводять в іншу лікарню. Страх, розпач, молитви. Та все марно. Дзвінок. Очі чоловіка, який не міг знайти слів, щоб повідомити цю страшну звістку. Я все зрозуміла відразу. Ми тихо плакали, обійнявши. Минає час, але біль не проходить, питання "чому ми, все це маємо перенести? За що?" залишається реторичним. Всі говорять слова співчуття, але вони не допомагають. Живемо з надією що все ще попереду...
     
    • Співчуваю Співчуваю x 84
  4. zupzya

    zupzya New Member


    Моліться,Господь вас почує... Мусите витримати цей хрест, для чогось є ці випробування... Повірте, у вас ще все найкраще впереді.Не опускайте рук,бережіть себе для Нього або Неї...
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  5. marianast

    marianast Well-Known Member

    Так не буде завжди. Дайте собі час і хороші, приємні спогади вийдуть на перше місце. Мого дідуся нема з нами вже 4 роки, я про нього зараз пам’ятаю лише світлі речі. А похорон як в тумані
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  6. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

    Сьогодні річниця шлюбу моїх батьків. 37 років разом було б... а тата немає вже 3 роки з нами..
    сиджу працюю, а сльози самі котяться по щоках.. є біль, який час не тамує..
     
    • Співчуваю Співчуваю x 22
  7. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Невпинно наближається чергова річниця смерті моєї дорогої бабусі. А мені все не віриться, що її вже немає. Ні, я не згадую її щодня. Поруч немає рідних стін бабусиної хати, не шумить величезний багаторічний горіх біля воріт, не кукурікає півень о 4-й ранку. Немає нічого, що би нагадувало про неї. Але я пам’ятаю. Пам‘ятаю як сильно вона мене любила, як на прощання щоразу обіймала і благословляла. Пам’ятаю її поради, її турботу, її хвилювання. Так хочеться ще раз побачити її на порозі старенької хати... Так хочеться обійняти...
     
    • Співчуваю Співчуваю x 11
    • Погоджуюся Погоджуюся x 7
    • Подобається Подобається x 1
  8. SvitlaLu

    SvitlaLu New Member

    дуже сумно коли так трапляється, нікому такого не побажаєш.
     
  9. lovikyou

    lovikyou Well-Known Member

    Коли після таких втрат стає легше? В мене була купа часових ліній - і початок рухів на моє ДН, і літнє маляток зі щорічними святкування на природі, і т.п. Я ніби їх навмисно і не будувала, але вони є в моїй голові - як з тим жити?
    Вже надцять речень пишу і стираю - все не то, всі слова якісь недолугі.

    Дівчата, всі хто пережив ті втрати, ви неймовірні. Зараз моя свідомість тупо доводить, що пережити неможливо. Не слухаю. От читаю, звіряю дати і лінійки, згадую продовження історій вже по інших гілках і сподіваюсь, що таки трохи стане легше.

    Чергова спроба відпустити. Я не потребую розмови на тему, не можу говорити/писати, для мене це суто чергова провокація наступної хвилі розпачу. Мовчіть.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 54
  10. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    Говорила з лікарями стосовно останнього мрт малої. Є зміцнення контрасту по м'язу. Я в ступорі - це мяко сказано. Я того так боялася, це добрі побажання наших родичів починають збуватися, що от лікують, а потім в школі хоронять. Це вааажко.
    Гірше всього, що знаєш, що буде. І скільки. І як тяжко. Робота - хаха, старша дитина - до бабці і по скайпу. Добре, якщо поїш. Медична спеціалізація емпіричним шляхом.
    :girl_sad:
     
    • Співчуваю Співчуваю x 54
  11. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Якщо у вас є можливість і в часі некритично ....
    Поїдьте з дитиною в Заглину на 10 днів, Матінка Божа вас не залишить. Це джерело славиться зціленнями від онкології і віддавайте Богові в руки свій страх, тоді ваша сила допомагатиме донечці.....
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Інформативно Інформативно x 1
  12. ylicha

    ylicha Well-Known Member

    Пишу і сама в це не вірю, не хочу вірити... сьогодні не стало моєї бабулі. Вже більше не скаже мені по телефону " гальо, я слухаю", вже ніхто не буде нас чекати на такому рідному подвір'ї, вже ніхто не буде чекати нас на свята і сміятися з збитків які роблять правнуки... Ніколи не забуду, як одного разу ми поверталися від бабулі, а вона дала дітям яблука весною які зберігала з осені, а малий цілу дорогу навіть в сні не випустив з рук його бо це йому дала БАБУЛЯ. Моя рідна, яка мене завжди розуміла і безмежно любила... Дякую Вам за вашу турботу і все чого мене навчила.... Я розумію що прийшов час, але пустота мені розриває душу...
     
    • Співчуваю Співчуваю x 44
  13. algo

    algo СуперМодератор) Команда форуму

    Досі не вкладається в голові ! Вже кілька годин руки ноги трясуться ... загинула дівчинка в нас біля будинку . 10 років . Сусідка , доця з нею малювала і танцювала в одному гуртку . В неділю мали їхати разом всі в Трускавець на виступ... просто нема слів ...
     
    • Співчуваю Співчуваю x 36
  14. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    @algo щойно в новинах бачила(.
    То, жах((
    Пухких хмаринок.
    Батькам дай Боже, сил.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Безграмотно Безграмотно x 1
  15. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    Пасха.
    Бабуся.
    Лікарня. Інсульт, операція.
    50 на 50.
    Це вже було 4 р тому і повторюється знову.
    В мене легкий приступ паніки, що не встигну попрощатися, знову. Що не дочекає до ранку.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 34
  16. галичанка

    галичанка Well-Known Member

    Неймовірно шкода...Стільки болю в світі... Одна коліжанка - дуже подібні історія до Вашої, лише природні вагітності так закінчилися. Ще кілька знайомих - не один викидень чи завмерла вагітність... Carmen, зайдіть в тему в Завагітніти, народити, виносити - ці дівчата тепер там і вже щасливі матусі,з дітьми - там дадуть пораду,до якого фахівця звернутися, які аналізи здати, які препарати помагають, щоб мати надію на наступну благополучну вагітність,яка обов'язково буде у Вас.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  17. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    Я встигла попрощатися.
    Щойно дзвонили, що баба при смерті, всі хто міг - зірвалися, а мене лишили вкладати дітей. Я і вчора і сьогодні була при ній, вона йшла на поправку, умудрялася висварювати нас, дихала без швл і кисню. І не ніч ще, а вирішив організм почати виключатися.
    Ех.
    Баба паски не поїла, а це був мій такий ідеальний план, точно мала бути вже здорова.
     
    Останнє редагування: 20 Квітень 2019 у 21:48
    • Співчуваю Співчуваю x 22
  18. loveterapy

    loveterapy Матуся-Анюсі

    Прийміть співчуття мої.. Розумію ваші надії.. Тримайтеся.. Минулого року дідо мій був тяжкохворий, але Паски таки дочекався, у нього ще й день народження тоді випав на свято.. Може тому така Божа ласка була.

    Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk