Хто у домі "тяглова конячка"?

Добре, що Ви впевнені в тому, що здатні , в разі чого забезпечити сім"ю.

 

ну це як подивитися. Пригодитися може все. Але я не наполягаю, бо суть тієї фрази була в тому, що жінки зараз рідко втрачають рівень. А якщо втрачають, то через те що втратили інтерес і знайшли якесь інше заняття. Багато хто чисто "домашні" справи пети-варити-мити-прибирати перевів на рівень "бізнес".

розумію дуже добре

 

Привіт! Хочу обговорити з вами таку тему, як фінансове становище в сім'ї. Ні для кого не секрет, що в нашій країні зараз не найкращі часи і важко жити майже всім. Ось і питання фінансів впливає на стосунки в сім'ї. Важко жити в мирі, коли доводиться економити на всьому, а ще коли ти бачиш що можна жити краще то взагалі капець. Ось і нашу сім'ю це не минуло... За шість років шлюбу я не пам'ятаю щоб нам було легко в фінансовому плані. Я не вважаю себе вибагливою жінкою, обнови в нас в основному з секонду, на харчі тратимо по мінімуму, тому що багато є свого, і дякувати Богу в нас дві дівчинки, тому на дітей теж сильно не витрачається. Відпочивати за шість років їздили тільки один раз і не на море, а на озеро на три дні.. Ось так і живемо.. І ось коли чоловік говорить мені що треба ще економити, в мене нерви не витримують, ну куди вже далі!! Від всього цього починається депресія...
До слова скажу що чоловік мій не сидить вдома, він працює по будівельних роботах, а я в декретів, через рік вже на роботу. Все-таки набагато легше жити коли ти фінансово незалежна від чоловіка..

 

Тобто ваш чоловік може спокійно заробляти більше, але просто не бажає цього робити? Чи ви мали на увазі, що інші живуть краще - і вам так само хочеться?

Коли виходили заміж - ваш обранець був суперзабезпеченою людиною, а після одруження просто "забив" на все і розслабився? Сумніваюсь. Отже, вас все влаштовувало, якщо ви погодились одружитися з ним і навіть народили двоє дітей.

Ми теж одяг купуємо на секонді. Виключення - лише взуття і білизна (це тільки в магазині і на ринках). На харчі йде приблизно 1600-1800 грн. на місяць на 3 дорослих людей. Свого взагалі нічого нема - все з ринку і супермаркетів.
Стосовно відпочинку - їздимо раз на рік до моїх батьків на південь країни. Не на море. Розважаємось з племінником у місті (4 роки).

Ваш чоловік молодець. Будівельні роботи - важка праця. А забезпечити навіть лише найбільш необхідним дружину і 2 дітей у наш час непросто. Звісно, треба завжди прагнути до більшого і кращого. Але не коштом власного здоров"я. В жодному разі. В кожного своя верхня межа можливостей, за яку не стрибнеш. І це також треба враховувати.

Ну от вийдете на роботу - і фінансова ситуація вирівняється. Залишилось почекати зовсім небагато.

Депресія починається, коли живеш зі свекрухою на 20 квадратах загальної площі. Особливо коли вимагаєш у чоловіка поділити кухню навпіл і виділити мені особистий посуд - від горня до пательні. Бо задовбуєшся кожного разу після неї все перемивати (посуд після миття жирний, в залишках їжі, губки такі жирнючі, наче їх спеціально в олію макали, крани, мийка - ой... дурдом-веселка). Оце нерви здають - коли вже 4-й раз на день заново все миєш, око сіпається, а губка летить, виписуючи в повітрі піруети, через всю кухню, і в голові крутиться думка - чи не запустити вслід ще й пару тарілок. П"ятий раз просимо не чіпати той посуд взагалі. Але нєєєє... Чоловік вже пообіцяв поділ кухонного царства, окрему шафку особисто для мене і докупити додатковий посуд - щоб у нас окремий був. Правда, з наступного року. А поки що заспокійливий чайок і молитви мені в поміч.

 

Тут з вами не погоджусь. Навіть якщо люди одружувались небагатими, не означає, що вони не можуть досягнути чогось більшого. І те, що влаштовувало до одруження, не обовязково має влаштовувати після. Бо потреби з появою дітей зростають.

 

@Sunichka як ви одним махом знецінили почуття топікстартера. тільки ви маєте право на депресію від поганих умов життя.

@Iwtvanka можу тільки поспівчувати. Бо змусити вашого чоловіка більше заробляти не можу.

Це насправді важко у всьому собі відмовляти, а потім чути, що відмовляти треба ще більше. І ні, це не нормальна ситуація.

Щодо того, що ви бачили за кого заміж виходили і дітей народжували - то таки правда. В тому сенсі, що виходити можна і за бідного, але має бути потенціал і бажання його використовувати.

Я не вірю, що верхня межа можливостей чоловіка закінчилась. Не обов'язково працювати більше. Можна краще, можна на іншій роботі...

 

Дуже добре. Бо все ж таки, основне завдання чоловіка - це добувати. Зараз гроші даються дуже важко і в незадовільній кількості. Тому, хіба сподіватися, що ці труднощі тимчасові. І з вашим виходом на роботу умови покращаться.

 

як????
по темі, стимулювати чоловіка заробляти більше. НЕ пиляти, а власне допомогти і підтримати. ну і самій теж можна в декреті підпрацьовувати. на якісь мінімальні свої потреби можна заробити, повірте.
депресувати, то останнє діло. поговоріть з чоловіком спокійно. поясніть як Вам у цій ситуації. не тисніть, шукайте консенсусу.

 

Смію питанням на питання - багато чи мало?

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

1600 грн на 3х дорослих на місяць? нереально мало. без села і т.д.
це 400 на тиждень. як?

 

Незнаю "як"? Я маю овочі майже всі свої і нас 2+1дить(нехай,на дитину більші витрати, ніж на дорос.) але витрати на харчі ще +++. Та і не дивно з вищевказаної суми- знаю, люди ще меньше витрачають(особливо на хорчі).

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

Чому ж? Просто люди, коли зациклюються на своїх проблемах, починають вважати їх глобальними і думати, що у всіх навколо все рожеве й солодке і "тільки мені так не пощастило". Себе я навела як живий приклад, що буває теж недобре, але з іншої сторони. Можливо, автор задумається і вирішить, що тимчасові фінансові проблеми хоч трохи кращі, ніж перспектива постійного спільного проживання з людиною, яка абсолютно не співпадає з вами за поглядами на побут. Чи треба було спеціально вигадувати якусь історію з неіснуючими персонажами? Якщо некоректно наводити себе як приклад, наступного разу буду писати "одна дівчина", щоб ніхто не ображався.

 

Так я і пишу, що, звісно, треба прагнути до більшого і кращого. Ви цю фразу чомусь пропустили. Але не все виходить прямо під замовлення. Захотів більше - завтра вже маєш. Можливо, чоловіку через місяць-другий підвищення запропонують, якщо він добре працює.

Ще раз підкреслю - сьогодні 2 дітей ростити - справжній подвиг, якщо на одну чоловікову зарплату і нема допомоги родичів. Вагітність, пологи, памперси, дитяче харчування - це величезні затрати.

Звичайно, можна зібрати сімейну раду і обговорити, що можна зробити для покращення ситуації. Але стрибнути вище голови вдається далеко не всім. От, наприклад, якщо "одна дівчина" працює копірайтером і не має аналітичних здібностей, і з математикою поганенько, то за пару місяців вона не стане хорошим програмістом. І за пару років не стане. Так само як і сцену не підкорить в якості супервокалістки. Хоч як не старайся. Витиснути максимум зі своєї професії - можна і навіть треба. На перевчитися треба час і знову ж таки гроші. І то ще не факт, що потім отримаєш роботу із зарплатою вдвічі-втричі більшою. А здоров"я одне. Головне - потім не пошкодувати, що в гонитві за більшою зарплатою виник ризик втратити все.

 

Вибачте, не втрималася. Ви правда ввааєте що варіанту "буває гірше" мало полегшати? Людина пише, що економить на дітях, продуктах і т.д., можна тоді зразу писати, що он бомжі зі смітників їжу дістають (ну щоб їй не так образливо було )

А конкретні варіанти економії пропонує? Чи просто "ти забагато тратиш"? Ви якусь калькуляцію доходів\витрат йому пропонували зробити?

щоб мати на свої дівчачі хотілки, суто для підняття настрою, може спробувати якесь хобі перевести у невеличкий заробіток?

в мене самої від тих нестабільних і геть непередбачуваних заробітків на будівельних роботах скоро теж нервовий тік буде, тому я дуууже добре Вас розумію

 

Елементарно =) Ну вистачає нам стільки. Мене більше дивує, коли сімейна пара на їжу витрачає тисяч 8. Але то таке - мають повне право розпоряджатись заробленими грошима на свій розсуд.

--- дописи об"єднано, 17 Грудень 2017 ---

Звісно ні. Мабуть, треба було написати, щоб автор терміново розлучалася і шукала чоловіка одразу з великою зарплатою. Ну бо які ще варіанти? За рік вона виходить з декрету, з"являється ще одна зарплата - проблему вирішено. Я чомусь впевнена, що чоловік і так робить все можливе. Принаймні, так виглядає.
Тим більше в пості ні слова про продукти не було написано. А "економити на всьому" - дуже розпливчасте формулювання. Автор не написала ж, що змушена ходити голодна, бо чоловік не дозволяє їсти і постійно рахує, скільки продуктів лишилося.

--- дописи об"єднано, 17 Грудень 2017 ---

А от з цим повністю згодна.

 

‎posydenky.lvivport.com/threads/domashnja-ekonomikа. @Iwtvanka почніть з обліку витрат...Ось ця тема для Вас.Далі будете мати приблизне уявлення на що і скільки витрачаєте....Коли дійсно дуже все сумно , шукайте варіанти зміни роботи чоловіка, у Львові думаю варіанти є. І накінець , варіант пошуку для себе роботи.

--- дописи об"єднано, 17 Грудень 2017 ---

Темка - Домашня економіка.

 

правда , навіть є крилата фраза з відомого фільму: «Щоб стати генеральшею, потрібно вийти заміж за лейтенанта!»
Але

і треба той потенціал правильно спрямувати.
Знаєте, як я заміж виходила, чого тільки не наслухалася: ти здуріла, та він без кола-без двора , та в нього навіть нормальної освіти нема (вйськова академія - не освіта), та він в казармі з клопами виріс (капітан штурмового підрозділу спец.призначення), та він в гуртожитку в каморці живе (пра з окремим с\в), та він "псом охоронним" твого шефа працює (гггг, а в мене був вибір між шефом і ним) і т.д. і т.п. А зараз: та тобі добре казати, бо в тебе Пусік, ой та що би ти казала, якби ти мала іншого чоловіка і т.д. і т.п.
Але, скільки мені сил і нервів пішло, поки так все сталося.Поки я своє бачення того потенціалу витягувала з його скритих можливостей.
Навіть певно трохи забагато витягнула, бо часом вже підфиркує.
І в той же час, я конкретно розслабилась - вибрала собі "зону комфорту", а все, що мене не влаштовує звалила на нього. Бухтить, але тягне.
Це я веду до того, що благоустрій сім"ї - важка робота обидвох. Треба пробувати підпихати один-одного і не варто казати, що

не гроші є базою відносин. Відносини є базою для всього.

 

Майже моя історія)))Я десь глибоко в душі була за нас спокійна.І потроху,якось непомітно почав з‘являтись просвіток...Але ж скільки то ми мусіли пройти-сварки,паніки,істерики...і вже згодом опинялись посеред ночі на кухні і вдвох «включали голови»....

 

Щастя не в грошах, а в їх кількості. Якщо не вистарчає на базові потреби (а це хороша їжа, нормальний одяг/взуття, базові потреби по красі, вклад у здоров'я, в разі чого - якісне лікування, відпочинок, хоббі, своя територія), то щасливими ми довго не будемо. Нє, можна себе дуже довго дурити (половина моїх клієнток десь так і робить), та десь після 30 років воно починає вилазити.

Для когось глобальним є зламаний ніготь. Бо купу часу, сил і грошей на то пішло. Почуття суму, болі, безвиході у інших людей в ситуаціях, які на вашу думку є легкими, може бути не меншим, а подекуди й більшим, ніж у вас у вашій ситуації.
І тому обезцінювати чуже по власній ситуації геть не результативно (та так легше, знаю). І я розумію, чому ви так кажете. Ми виросли на обезцінюванні чужого. На жаль.

Я певно у іншій країні живу, бо на хороший продуктовий кошик менше 5 тисяч я уже не знаю де закупитися.

1.Невибагливість - лікувати.
2.Голову на момент негативних установок по темі грошей - чистити (в ідеалі - обом, та почніть із себе).
3.Думку про фінансову незалежність від чоловіка (у разі, якщо ви хочете відчувати себе ЗА чоловіком) - забрати.
4.І добре подумати, чи вам треба та робота. Я би йшла не за роботою, а за самореалізацією (якщо вона у вас поза домівкою). І паралельно би вкладала у себе. Бо тільки наповнена жінка (коханка, мама, дочка, подруга) може дати чоловікові ту любов, турботу, мудрість і т.д., на якій він може фінансово рости.
5.Після цього подумати а може у вашій сім'ї ви - генератор фінансових ідей. І саме ви зможете їх чоловіку підказати.
6.Ну і зрозуміти, що далеко не всі чоловіки хочуть мати більші гроші. Та коли дійсно хоче та сам замучений - він спершу має наповнитися від жінки (див. п.4), а потім буде шукати варіанти, а не виправдовуватися фразами про кризу в країні.
По пункту 6 допишу ще таке - у мене з чоловіком завжди були різні поняття про фінансові потреби сім'ї. Я з тих, кому все щось треба, а у нього закладені його сім'єю базові на їх думку потреби. І я регулярно працюю над тим, щоб допомогти йому розширити його рамки. Це не просто. Зразу скажу. Та мабуть це і є та сама жіноча робота.

 

ооооо, @Sera, ГУРУ "la vie est belle", я трохи тебе попитаю по темі:

як визначити межі отої кількості? Гнучкість звичок і потреб: це добре, чи це - прогинання під ситуацію і так не можна?

дуже цікава ситуація. ТОбто хтось дивиться на когось, хто має більший достаток і шукає в тому негатив, щоб потішити себе? Типу: в сусіда хата і стодола згоріла, а в мене ніколи не було хати і стодоли і не було чому горіти і я тішуся, бо я на печі лежав і нічо не мав, а той працював і все пропало??? WTF???

як, коли і чим, якщо на тиждень 500 грн на прожиття можна виділити. І більше нема де взяти?
По інших пунктах взагалі боюсь лізти, бо там - темний ліс і розрив шаблонів.