Ти + Він

ЗАбилам би! (2.)

Posted by Rodionochka on 27 Січень 2013 відповідей - 4.879
  1. sonyachne divcha

    sonyachne divcha Well-Known Member

    Забила бим товаришів свого ненаглядного...
     
    • Співчуваю Співчуваю x 2
  2. shparynka

    shparynka Well-Known Member

     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
    • Подобається Подобається x 2
  3. Lathorien

    Lathorien Well-Known Member

    Та ніхто і не обіцяв, що буде легко. Але раз люди народжують дітей, то значить той тимчасовий дискомфорт чогось вартує! Впевнена, що всі ті "доброзичливі" колєги понарозказували байок вашому чоловікові і полетіли додому, бо там їх чекають маленькі рученята, навіть нехай в закаканому памперсі.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  4. sonyachne divcha

    sonyachne divcha Well-Known Member

     
  5. shparynka

    shparynka Well-Known Member

    то все індивідуально дуже. Колись я дзвонила мужу на роботу, і якось чи то спрацювало, чи то сенсор глюкнув, але ніби взяв трубку і якраз хлопаки підкалували, типу, ти скорше почав на роботу приходити, певно просто з дому втікаєш, бо дитина спати не дає, і таке подібне. До цього часу я йому те згадую, ну, розкажи ж мені, коли це ти, бідний ночі не досипав, перевантажений ти мій. Це я до того, що в нас, наприклад, лише перший місяць був скдадний, тепер ттт.
    Якось чи спілкуйтесь з сім"ями, де діти є, і батьки чких не стогнуть, що тяжко.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  6. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    я б сказала, з такими, - які вважають себе щасливими батьками, попри реальні труднощі, бо я б не переконувала чоловіка, що то все не тяжко. Так, звичайно, в кожного свій досвід, але період появи в сім'ї дитини - таки непростий, бо на фізичну втому накладається багато нових викликів - відповідальність, нові ролі і зміни в усталених взаємостосунках, зміни пріоритетів...звісно, це не перекреслює щастя батьківства, але це відповідальне ставлення (яке потім дуже придасться жінці, бо таки для неї всі ці зміни будуть найсуттєвішими) - бути готовим зустрітися з труднощами, якщо знаєш для чого тобі то все. Звичайно, якщо людина взагалі не вбачає потреби, радості в дітях - то це інше питання, але ж це навряд тому, що колеги "жахів" понарозказували. Скажіть, яку людину, котра хоче дітей, зупинили розповіді друзів про безсонні ночі?
     
    • Подобається Подобається x 1
  7. Apelsynka

    Apelsynka Well-Known Member

    Отож бо, думаю чоловік форумлянки ще просто не готовий до батьківства, або просто інфантильний і не зовсім зрілий. Зараз навіть 30-40 річний вік не означає, що людина зріла і доросла...
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  8. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    @sonyachne divcha, підіть від супротивного. Скажіть, що все, дітей не буде, не хочете, Вам не треба. І підіть у сім'ю з дітьми, де діти приносять радість, щастя, усмішки. Поспостерігайте, і побачите реакцію. Бо діла сильніші за слова).
     
    • Подобається Подобається x 4
  9. sonyachne divcha

    sonyachne divcha Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 1
  10. Malvochka

    Malvochka миється в бані

    Якщо якісь хлопці (причому самі то з дітьми) мають такий вплив на дорослого чоловіка то значить він сам інфантильний, або сам не особо хоче дітей, і шукає підтвердження своїх страхів у словах інших. Точно. спробуйте йти від противного "не хочеш - не будем спішити, але подивись за той час у тих твоїх товаришів діти як підростають, а хтось найпевніше і другого народить". Може він за вас так переживає, тоді поясніть що цього разу добре готуєтесь і настроєні що все у вас буде добре, і поцікавтесь чи в принципі він хоче мати дітей.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  11. Apelsynka

    Apelsynka Well-Known Member

    Думаю справді не всі готові, дехто вже ставши батьком починає потрохи усвідомлювати, як то кажуть в процесі...Але є й такі, які і хочуть, і готові. То вже від зрілості чоловіка залежить. А зрілість не завжди приходить вчасно))))
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  12. iragonzales

    iragonzales В декреті

    Я звісно вибачаюся, хлопи хлопами. Але коли вагітність була складною, можливо не пройшов той час реабілітації, що фізичної, що психологічної. Що для вас, що для чоловіка. Не насилуйте, страх, в такій ситуації нормальний. Друзі друзями, але можливо людині потрібен час. На скільки пригадую, що ще року не пройшло.
     
  13. Lemeshchuk

    Lemeshchuk Well-Known Member

    я вас розумію, в мене десь схожа ситуація, але в мене не друзі радять чоловіку, а він впевнений що народжувати дитину потрібно коли ти впевнений що зможеш її забезпечити всім необхідним (жодні мої доводи що не можна бути впевненим в своїй забезпеченості наперід, що сьогодні в тебе є все, а завтра немає нічого і т.д. нічого не дали)... це було десь коли нашій дитині було 2 роки, в мене тоді був період коли я дуже хотіла 2-у дитину, але я відпустила цю ситуацію бо зрозуміла що "насильно любимим не будеш" і потім вразі чого чоловік мені буде цим протикати... зараз коли дитині вже 6 років і в нас є реальна перспектива із окремим житлом чоловік сам почав щось говорити на рахунок 2-ї дитини, але зараз є свої нюанси тому як Бог дасть так і буде...
     
    • Подобається Подобається x 2
  14. Lathorien

    Lathorien Well-Known Member

    у мене теж була дуже важка вагітність. але психологічно я відновилась швидше, ніж чоловік. зараз коли я натякаю на другу дитину - він блідне. починає розказувати, що він за минулу посивів, а якщо ця буде така сама... Погоджуюсь з дівчатами, мало хто з чоловіків скаже що готовий до дитини. вони істоти свободолюбиві. їх вже раз "остепенили" коли одружили, а тут ще і відповідальність за дитину. Бажаю вам мудрості цю ситуацію пережити. Тут головне не показувати чоловікові, що маєте сумніви. бо від того йому ще більше буде страшно.
     
    • Подобається Подобається x 1
  15. olichkasp

    olichkasp Member

    Ви знаєте, я можу Вам тільки по-співчувати, бо переживаю щось схоже. Після смерті мами не пройшло й пів року всі почали воювати за спадок і робити вигляд, що мене з батьком немає у хаті, а зараз ось має бути через місяць рік, а брати "доять" мене і мого батька, хочуть щоб усе продавали бо їм потрібні гроші щоб своїх жінок побалувати або себе, типу пиво, кальмари і чіпси, із фразою "Я что себе не могу позволить?!". Чесно зла не вистачає просто, хочеться забити тих двох, що називають себе братами! Один живе із жінкою, яка вдруге вагітна, він до не неї не говорить а кричить і хамить, інший найшов собі таку жінку, що підговорила подати на розлучення і дітям нічого не хотів платити, але суд все ж призначив аліменти, а зараз просто не спілкується із дітьми хоча живе через дорогу, це жах! На мене звалили кредит мамин, а самі хочу все успадкувати, і що саме обідно, що не має грошей на авдокатів, щоб такскатись по судах з ними:girl_sad:
    Вибачте, своєрідний крик душі.
     
    Останнє редагування: 12 Червень 2017
    • Співчуваю Співчуваю x 13
    • Подобається Подобається x 1
  16. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    я майже з таким же сюди. Після смерті бабусі пройшло 10 років, дідуся - 8. Але ще досі дорога родина не може заспокоїтись, що їм успадок нічого не перепало. От сьогодні знову скандал, як так, батьківська хата, все дитинство, а в заповіті про них не згадали! І то пофіг що за 10 років ні разу на могилі не були, і толком не знають де саме могила. Навіть коли дідусь в лікарню до Львова (самі живуть у Львові) попав, то рідний син спромігся лише видзвонювати що треба сидіти з дідусем в лікарні, ні сам, ні жінка, ні дорослі діти в лікарню навіть не прийшли.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Подобається Подобається x 1
    • Співчуваю Співчуваю x 1
  17. Lathorien

    Lathorien Well-Known Member

    співчуваю вам. війна з родичами то найгірше.
    Пишете, що від смерті мами пройшов рік. За законом ви би мали звернутися на протязі пів року з дня смерті спадкодавця з заявою про прийняття спадщини. і до складу спадщини входять як права, так і обов'язки. тобто не може бути такого, що хтось успадковує майно, а хтось борги. Успадковується і те, і те.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  18. olichkasp

    olichkasp Member

    Ми звернулися за тих пів року, я успадкувала вже, а брати тягнуть резину і не успадковують то все документально, і не хочуть відмовитись, поки не найдеться покупець на дачу, тому кредит я мушу платити, бо там два кредита і один покриває інший, а я просила щоб давали гроші а вони кажуть мені, що вот коли прийде претензія з банку тоді будем платити, а то буде ой як не скоро і буде дуже багато платити. А потім ще потрібно оцінити квартиру, і за квартиру віддати гроші. Надто матеріальні і ні краплі совісті. Самі не жили тут більше 12 років, але один був прописаний і йому досталось 1/16 (це навіть не 5 м квадратних), а в іншого приватизована 1/4 квартири і 1/16 мамина, тому хочу відірвати все і побільше.
     
  19. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    Забила б бабульок у банку. Ну я все розумію, скучно, треба з кимось поговорити, а то нічого що люди не можуть просто так в черзі стояти, бо ти хоч про внучку розказати? Прийшла в банк переофрмити карточку, а тут бабулька вирішила перевірити стан своїх рахунків, кнсультант їй все розказала, і понеслось...бабуся вирішила про свою родину розказати, і кому ті гроші на що підуть, всумарному, та бабуся просиділа до години часу!
     
    • Смішно Смішно x 2
  20. AdFeja

    AdFeja Навіжена фея

    То ще нічого.
     
    • Зе бест! Зе бест! x 5
    • Подобається Подобається x 2