Точно, я один раз фотографувала таку милу дівчинку з пузіком. Чоловік не хотів, а вона хотіла, і задоволена що наважилась сама
всьооо, моядушевна рівновага похитнулась я переважно не реагую на наголоси і російську мову, бо з того краю родом, але це відео мене вивело. Пєєєтєльки, нііітачкіпіііво...повбивав би
Я в такі моменти мрію про перстеник з шипами, щось таке але щоб ті шипи були гострі-гострі. Щоб отак протискуючись між тими авто припаркованими на тротуарах і "зебрах" так "ненароком" зробити такі гарнеееенькі подряпини через весь кузов. І якщо що - то ж я не зі зла, ішла собі тутай во, де ви мені місце лишили і "так сі стало". Може наступного разу подумають де паркуватися.
Ех, та то ж тільки мрії - мені теж виховання не дозволяє поки такого зробити... Хоч іноді трохи жалкую що немає в мені стільки злості.
Ага тільки гірше стає, стільки негативу набираєшся...краще при можливості рагулів обходити десятою дорогою
Мій теж не хотів. То з дочкою я сама на фотосесію ходила, а з сином вже настільки мені не хотілось, то маю просто кілька домашніх фоток і все.
така зла на чоловіка!!! приперся з обіду допрацьовувати вдома, бо типу знов хворий!!! Як можна від жовтня місяця не вилікувати нарешті той клятий насмарк і перестати чіпляти на нього як на вудку постійно шось свіже!!! Ну хоч бери виселяй хлопа з хати на зимовий сезон. Я тут ношуся зі своєю вагітністю як курка з яйцем, щоб десь шось не вхопити - ну то раз я не маю нагоди захворіти "десь", то він мені таскає до хати всьо шо тільки надибає!! Ше завтра планує працювати з дому. Так мені некомфортно як він ото сидить хлюпає тими соплями взад-вперед. Але носа промивати він не піде, горло полокати також - потім ше кашляти тою фігньою буде. І взагалі рипається зі своїм куривом - руки після походів у під"їзд теж мити не треба, а нашо - сигаретами ж рук не попацькаєш!! І тішиться шо йому по страховці весь час ліки видають, бо то скільки би грошей потратив якби все сам купував. А толку з того!!! Ліками ше й користуватися треба, а не тільки збирати їх на купку!!! блін!!! дайте мені якийсь баян, я йому зіграю, щоб знав
Все! В мене терпіння закінчилося! Старалася з розумінням ставитися до "дрімучості" своїх кацапських родичів, намагалася уникати у спілкуванні політичних тем і не звертати увагу на різні провокативні питання типу "а что, у вас там правда война?". Але сьогодні дорога троюрідна сестриця із Самари ощасливила мене повідомленням. Ось так. Як добре, що у соцмережах передбачений "чорний список"...
така зла-презла на чоловіка. Сьогодні був з дітьми дома, так як вони хворі, я на роботі, його черга залишатися. Боже, що вони зробили з хати., діти бігали в піжамі ще зранку. Я вчора буквально "вилизала" ту хату, а сьогодні і сліду нема. Мало того, я приїхала о восьмій вечора, а він до мене ще й з притензіями, що бачте голодний. Добре, що хоч діти на дієті, то не мудрував з їжею, зробив картоплю на пару, яку сам чомусь не захотів їсти Ну і в результаті я ще й паршива, бо він завтра не буде мати обіду взяти на роботу. Хоч трохи кухню розгребла, до кімнат і всього решта візьмуся завтра. А головне вміє 20 разів наголосити, що він нічого не встиг бо в нього "двоє дітей на руках", цікаво як то я встигаю прибрати, зварити, по магазинах побігати, комуналку заплатити, з тими ж самими дітьми, чи ми про різних говоримо? Я в шоці...
почему ваши"герои"бомбят восток украины?????и почему наши"твари"не бомбят ваш киев????????? Оце прийшла пожалітися, що наші розчудесні переселенці поширюють "перевірену інфу від родичів в Маріуполі", що їх обстріляли українці. Омг, і це йде далі поміж наших, нібито думаючих, освічених людей, і переповідається мені з широко розплющеними очима, як останній ідіотці, яка ще не увірувала... І взагалі, ну приперлися вже сюди, облаштувалися, не виганяють вас, то живіть собі і радуйтесь. Нє, блін, все не те. До всього претензії, всі навколо ненормальні якісь, і на всіх тре знайти управу і чо-ніть накатати і пожалуватися як не в жек, то ще кудись. Аякже, зверху тупочуть, знизу кричать, за стінкою піпікають заголосно . Та туди твою в качель, ну то сиди в себе під градами і радуйся, що вдома. А що я маю казати, як сусід цілий тиждень стіну довбе, бо в нього ремонт? Ну не розстріляти ж його, всі періодично через це проходимо. Я тепер чудово розумію, як то при совітах сусіди одне на одного доноси і наклепи за любу дурницю писали - то таки є щось особливе і пакосне в тих головах. То не мені особисто щастя по сусідству привалило, Богу дякувати, але ж люди мають собі клопіт на цілий під"їзд буквально. Забилам би.
Я забилам би пана одного, який вчора гуляє з хлопчиком рочки 3-4 на вулиці. Так от він собі йде, а той хлопчик йде позаду і стає на кожен каналізаційний люк, потім дійшов до люка в якому кришка ледь хитається і давай на ньому стрибати бо йому подобається як він стукає. Я мало не впала. Кажу тому панові навіщо ви йому дозволяєте таке робити, а він собі стоїть, сміється і каже а що тут такого, я кажу, та не дай Боже провалиться всередину тоді що, також будете посміхатись, а він каже та він постійно на люках стрибає і нічого.
Згадалася мені новина, яка сталася кілька років тому, як маленька дитина гуляла з бабусею і провалилася в каналізацію. правда тоді бабуся слідкувала за дитиною. Але скільки тоді шуму підняли.
Я до того випадку теж легковажно до люків ставилася. А тепер синок давно вже навчений і мені не раз зауваження робить, чого я на люк наступила. А тоді... Як згадаю, як ми тут цілим форумом слідкували за пошуками і молилися
Не те що забилам би... То жорстоко. Але добре мене знервувала одна нерозуміюча дівчинина, котра сьогодні двічі мені телефонувала з якогось звичайного номера і представлялася працівником Київстару. Ну як представлялася - імені свого так і не назвала. Зате чемно спитала мене "Як до вас можна звертатися?" першого разу. Намагалася мені втюхати їхній домашній інтернет. Я відповіла, що інтернет в мене є змінили недавно шило на мило (Airbites на Волю) і третій кабель в хату ніхто тягнути не буде і їхні пропозиції мені не цікаві, попросила більше мене не турбувати. Не минуло і дві години - знову дзвінок. Я чекаю важливого дзвінка від людини, яку ніколи не бачила і номера її не маю, то й підняла слухавку. Знов той голос, називає мене на ім'я і знов щось лепече про той інтернет. Я досить грубо пояснила, що досить мені рекламувати його, тим більше я просила не телефонувати. І тут шок - "Я не можу не телефонувати вам, бо ваш номер є в базі"."В якій такій базі?" - "В нашій базі, ви ж є клієнтом Київстару". Я щось відповіла про те, що якщо так, то чого було питати моє ім'я, якщо я ще й клієнт системи Мій Київстар і компанія має мої дані. На прохання видалити мене з бази мені відповіли "То скажіть на якій ви вулиці живете". Ага, вже! Що то за маркетинг такий наглий? Чи я відстала? Може мені теж так набирати рандомні номери і питати "А в вас є дитина? А вона ходить в школу? А вона вчить англійську? А давайте я буду до вас приходити і їй допомагати? Нє?! А чо?! "
блін, от що ефективнше, цікаво... забити ворожку з нашого під'їзду чи просто здати її податковій? Клієнтура дзвонить в мій домофон і харить від 07.30!!! а я і так від минулої суботи спала аж півтори ночі. ну і клієнтів, може, не позабивала би, але наваляла б потрохи кожному. Західна Україна, віруючі люди, хайбигрець!
Відключіть домофон. В мене ворожки нема,але теж серед ночі полюбляють дзвонити. Відключила і маю спокій
В нас половина сусідів під час встановлення домофону відмовились від трубки, і зараз регулярно, хтось хто йде до них в гості, або просто навіть самі сусіди, телефонують в всі квартири підряд, щоб хтось запустив їх в під'їзд. Я скрутила звук на мінімум, так щоб ледь чутно було, бо не раз в нас тут всі на рівні ноги вскакували через оті дзвінки. Особливи кайф був , коли то ставалось посеред ночі.
А я чемно беру трубку і коли просять відчинити я не відчиняю, а кажу дзвонити в ту квартиру, в яку йдуть або нехай собі ключ зроблять. Отака я вредна сусідка. Спочатку замахувало, але потім сусіди звикли, що я принципово не відкрию і перестали дзвонити. Хіба якісь "зальотні" можуть. В мене домофон не виключається, а на мінімумі теж добряче чути.