ЗАбилам би!

Відповідь: ЗАбилам би!

І в старшеньких в нас Ярема досі не може вирішити, якою рукою йому зручніше їсти/малювати /іграшки тримати тощо

 

Відповідь: ЗАбилам би!

І я така ж. Пишу таки правою, але все решта - легше лівою. Артем також лівша, але я тим не переймаюсь. На щастя, в нашій родині тим ніхто не переймається, тому не капають на мозги

 

Відповідь: ЗАбилам би!

от мені цікаво, як та ліворукість передається? в нас в сім"ї жодного родича ліворукого нема, а Максимко мій явний шульга, ні разу нічого правою рукою не робив.
я тим не переймаюсь, але цікаво, звідки воно взялося?...

 

Відповідь: ЗАбилам би!

а я би може не зАбила, але пристукнула добряче точно!
як же мене нервують мої любі колеги, які нічого не хочуть робити, а тільки користуватися моєю роботою. ну от не може

точніше не хоче

людина нормально виконувати свої обов*язки, то чого займати чуже місце

і "калічити" дітей, бо нормально не викладає свого предмету!!!!

а потім ходить випитує - ой ой. а шо то буде? а як то буде? а шо скажуть?? і головне той тупуватий вираз обличчя!! але я нервова

 

Відповідь: ЗАбилам би!

злюща на чоловіка. запланували ми собі свято невелике на 1 січня. але аж сьогодні вночі до мене дійшло, що в нас в хаті стола нема тай крісла тільки 2. дзвоню кажу - може би я десь домовилась з доставкою під під'їзд, а ми би вже вдвох то якось занесли в хату. ой, скільки ж я наслухалась... і що вже стільки грошей потратила за тих півроку, але мені все мало, і що того стола нам сто років не треба, бо ЙОГО родині буде де сидіти. і що він нікого, крім батьків і хресного кликати не планував (ну так, в нього батьки і хресний - то вся родина, а я що - запрошу маму без тата чи маму з татом без сестри? чи хресну без дітей? чи не запрошувати дядечка, який нам стільки допомагав? ну то ж абсурд, я не хочу кликати нікого чужого, але отак порахувати і 20 чоловік набирається). дістала я, настрій собі зіпсула. капці, коротше.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

а може спробувати зробити щось на зразок шведського стола? канапки, щось смачне солодке, вино-шампанське - і вам легше готувати, і щоб їсти не мусово всім водночс сидіти. Тим більше після НР нікого не здивуєш багатим столом та і супер голодними ніхто не буде. Просто попередити що буде саме так. Або ще варіант - позичити сліл і стільці у сусідів, запросити і їх і заодно познайомитись краще. Просто з нашого досвіду - добротні стільці і стіл коштують дуже неешево, а купуються такі речі не щороку, мені особисто було б в напряг терміново шукати аби який гарнітур аби лише він був, хотілось би обрати щось до вподоби, до стилю кімнати, а швидко це зробити нелегко

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Нарешті я "поняв", прослухавши Марка Гангора, чому такою популярною є ця гілка на ДП.
Також "поняв", чому мене тут ледь не роздерли, коли я недавно вліз сюди зі своїми порадами...
Перепрошую всіх... Більше не буду...

 

Відповідь: ЗАбилам би!

нє, тут суть не в тому, просто я весь день пропоную варіанти, а він на мене злиться, що я собі проблем на голову шукаю і де ше гроші потратити. а вихід я вже придумала, от лишень чоловічок мій про то взнає, коли буде в доброму гуморі інакше роздере

 

Відповідь: ЗАбилам би!

І я сьогодні злюща, вчора чоловік мене ощасливив, що він вихідний з 29 грудня і 8 січня, і я знала що так буде, але гордий чоловік питати на роботі не хотів. Тепер ми як придурки будемо їхати посеред дня у Львів, бо він думав, що буде працювати в той день і відпроситься на кілька годин. День той вже навіпзіпсутий.
Так сьогодні він мене ще ощасливив, що хоче до 3-го числа пробути в селі. Я мала надію, що ми там тільки зустрінемо НР і відразу поїдемо до себе - нарешті побудемо вдвох, ніякої роботи, можна хоч один день провести не домашній біганині. Але ж ні, треба щоб я на тому селі напрацювалась, про манікюр забула, і вся така схарена їхала у Львів. І не питайте, яка робота в селі зимою - в моєї свекрухи робота для мене є з першого дня нашого знайомства.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

"і я забилам би" свого благовірного...
Сьогодні півдня пробігала по місту як ошпарена - проплати то, знеси інше, візьми ще шось (хочеться все встигнути до НР), прийшла до хати з тяжелезними кульками (дещо купила до НР, як завжди беру дурна то на себе), в хаті лишила мужа з дітьми. Ясно, що їсти нема нічого, я голодна як вовк. Головне, що дітей нагодував, питаю чи сам обідав, каже так (приготував більше), але вони з дітками все зїли, а мені не вистачило. Обідно стало, жуть

(цікаво, якби я так хоч один раз сказала, коли він з роботи приходить).

Ладно, проїхали. Мию холодильник, він з дітьми, малі гонять, деруться (ну все як завжди), то пристав до мене з притензіями, чого це я мию холодильник зараз, а не тоді коли діти полягають спати

(ясно чому, бо ввечері конкуренція посидіти за компом буде, а так я б працювала, хороша ідея)

Уххх, зла ((

І вже наді мною надвисає, щоб я уступила "козирне місце" біля компУтера, бо він в обідній сон дітей не мав часу, бо обід готував, а я ж коли сама дома можу і приготувати, і посидіти (точніше повинна могти!)

 

Відповідь: ЗАбилам би!

свій комп, уже вдруге мусіла перевстановлювати віндоувс, бо перший раз йому антивірус щось там накрутив-навидаляв, а нині мабуть просто "аби знала"

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Забилам би свого xорошого знайомого- лишив пити, відкрив маленький бізнес, а позавчора знов "зайшов в запой". От чого так? Xороша людина... Доки тверезий... Уx!

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Все буде добре. Це "синдром нового року")))

 

Відповідь: ЗАбилам би!

я така зла, що мушу виговоритися
забилам би якби знала, кого краще забити в цій ситуації.

в мого чоловіка робочий корпоративний телефон, своїм він спочатку користувався паралельно, тепер закинув його і я мушу телефонувати до нього на корпоративний.
і вже не вперше така ситуація як сьогодні:
я телефоную собі без всякого і чую по той бік жіночий голос - то чоловік вийшов, телефон забувши на робочому столі, а співробітниця вирішила відповісти. інших разів я нічого не говорила, а цього разу вже не втрималася і питаю, чи це телефон мого чоловіка, називаючи просто його імя, і не кажу, що то його дружина (чоловік знає мій номер напам'ять і не записує в цьому телефоні імена), на що вона відповідає, що телефон робочий.
ні, я все розумію, що телефон робочий, але якщо їй треба кудись зателефонувати - прошу дуже, а якого милого відповідати на чужі дзвінки?????
цікаво, якби я почала ту співробітницю грузити і розпитувати щось по справах, які веде мій чоловік? вона б мені чимось допомогла?
вона ж не знає, що це його дружина, не знає що за клієнт телефонує - чому ж тоді піднімати слухавку? толку? витратити мої гроші? і щоб сказати, що власник телефона (навіть якщо це його тимчасовий користувач, бо телефон корпоративний) кудись вийшов?????
ох і розізлило то мене, не люблю такого, і не знаю, що маю робити, чоловік телефонував вже після цього, я на нього трохи налетіла, але то якось таки негарно...

 

Відповідь: ЗАбилам би!

видихнути і не нервуватись даремно.
в мене теж є корпоративниа мобілка, на неї дзвонять лише кілька людей, але в перший же робочий день було чітко сказано: на дзвінки на той телефон повинна бути відповідь, обов*язково!!! тому щоб не нести з собою той телефон в туалет я прошу співробітника попильнувати мобілку. може в чоловіка Вашого така сама ситуація.
мій шеф завжди повторює наскільки важливо приділяти увагу клієнту, бо якщо він раз подзвонить, другий раз подзвонить, а телефон не відповідає, то наступного разу той клієнт подзвонить до інших, а ми його втратимо.
тим більше що та співробітниця не відповіла на дзвінок на особистий телефон.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

однозначно.
ви подзвонили в особистій справі на робочий телефон, і нервуєте, що вам відповіли не те що хотіли.
скажіть чоловіку носити особистий телефон зі собою і все буде ок.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Телефон корпоративний - значить загального користування. Якщо не піднімають трубки в нас на фірмі потім за то сварять, мусиш відповісти на дзвінок, дати хоч якусь інформацію, навіть про відсутність людини, яка веде клієнта-абонента.
А ось чого ваш чоловік використовує службовий телефон у власних цілях -це питання.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

та тут не чоловік використовує в особистих цілях, а я до нього телефоную, а від чоловіка вимагають поповнювати телефон і використовувати його в особистих цілях теж... то якийсь такий контракт від Київстару (в мене на роботі теж таке було, то ми відмовлялися, бо невигідно).
правда, знаю-знаю, що телефон корпоративний, але на його телефонні дзвінки ніяка співробітниця насправді не відповість 0))))
наступного разу погоню ту співробінницю по тарифах )))) і перевірю )))))

саме смішне якраз те, що ніхто не вимагає в чоловіка отак нагально відповідати на всі дзвінки, тому знаючи цю ситуацію я так і обурююся.
зла мабуть більше на чоловіка, чому він не носить свій особистий телефон

 

Відповідь: ЗАбилам би!

оце вся і відповідь.

Мій чоловік сам керівник і теж користується окремим корпоративним телефоном, як і ряд його підлеглих. Ці телефони- загального користування ( для особистих цілей є інші телефони і інші номери) і відповідати на них він вимагає обов язково . Тобто просто запропонуйте чоловіку паралельно користуватися і особистим телефоном, щоб не було непорозумінь в подальшому.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

саме в тому і полягає проблема
1. телефон вважається корпоративним, але чоловік платить за розмови свої гроші, і ніяка співробітниця, яка вважає його загальнодоступним... вона не платить свої гроші, а відповідно гроші за "загальнодоступні розмови" йдуть з нашого сімейного бюджету - то нічого?
2. я як клієнт (а я повірте, знаю клієнтів свого чоловіка) взагалі б не зрозуміла, чого це хтось відповідає на дзвінок, крім того, кого й сподівалися почути, ну можете казати, що це я дивна, але для мене то дико
3. отой незрозумілий "корпоративний тариф", коли ти маєш до осовного рахунку платити свої гроші і користуватися цим телефоном як приватним, якраз спонукає мого чоловіка не носити власний телефон, бо зрештою незручно. а тепер незручно ще й мені, бо сьогодні в мене взагалі через той телефонний дзвінок пішло купу всього шкереберть

насправді мені треба було терміново телефонувати у приватній спарві з власного телефона, мала пару копійок на рахунку і телефонувала до чоловіка, що попросити його поповнити мені рахунок, оскільки сама на мала можливості (ну трапляється іноді таке) і тут через цю тьотку я зговорила свої останні гроші так і нічого не попросивши чоловіка, а справа в мене була дійсно термінова, тепер це вже не актуально.
НУ І ТЕПЕР СКАЖІТЬ? мені нема чого злитися? бо телефон корпоративний? і все тут?