Забобони. Ваше ставлення до них

так, ходили до церкви, разом на колінах молилися вдома. але відколи він почав в ту секту ходити, на коліна більше не став, я молилася, наприклад перед сном, а він лежав. сказав, що молитва не така і спосіб не той... вірите, це страшно!( на рахунок першої частини - за мною Господь - не боюся нікого-- в нас вже проблема, хоч за мною Бог таки є, і в моєму серці та житті. А стосовно секти - він туди подався, бо в нас проблеми, а там шукав розради, мама його нарадила. В них відношення, що в церкві тільки співають і повторюють щось... в них вивчають Біблію, і все пояснюється Біблією... і людина народженна, щоб бути з Богом і вивчати Біблію. це так як я зрозуміла, та все якось дуже гіпнотично - неправильно, навіть далі не хочу вникати.

 

Те, про що я написала з самого початку, церква не осуджує, "ставиться", як ви сказали, а допомагає вийти з того. В Біблії написано, що Ісус бісів виганяв з людей. Нечисть є, і вона чатує на кожну душу, лиш би та здалася чорту. Я звернулася по допомогу на форум роз*яснити, подолати темне. А ви - шпильку вставили про служіння двом панам. Від вашого коментара, як від пустоти - ні жарко, ні холодно. Господь з Вами.

 

Ще раз хочу Вам сказати : давайте на молебен "за здоров*я неприятелів,за навернення чоловіка до церкви".

 

Є.

 

дякую.

 

@krapynka вам треба відкинути думки, що вам хтось і щось поробив. Мені здається, що люди таким чином знімають з себе відповідальність за свої вчинки. Легше думати що їм хтось і щось поробив, ніж визнати, що допустилися помилок. Вам треба чоловіка з секти витягувати. Як? Це питання дуже складне. В першу чергу молитися за навернення.

 

Як спілкуватись з людиною, яка страшенно вірить у забобони?

в мене є хороший друг, добра людина, віруючий християнин...А тільки одна біда - настільки забобонний, що це просто капець, інколи складається враження що він ходяча енциклопедія забобонів! Перейшла чорна кішка дорогу, то він з місця не зрушиться, навіть якщо запізнюється...Розсипалась сіль - все, кінець світу(як в анекдоті - буде сварка, я вже настроївся ), після заходу сонця сміття не можна виносити (ну буває таке, що ранком не встигла взяти з собою, а повертаюсь пізно - гарантовано буде лекція як це погано). От тепер вже дійшло до абсурду, наша спільна знайома скоро має народжувати, і я з України привезла бодіки з імітацією вишивки, як знайомий то побачив - викинь вже або іди комусь подаруй в кого є вже діти! Нашій знайомі того дарувати не можна, бо то до народження дитини куплено! Це вже переходить межі...І з людиною цікаво спілкуватись, але часом не до витримання!

 

Пропускати мимо вух або переводити все в жарт, він не зміниться ні за які гроші, це 100%

 

я так робила, але коли мій подарунок планують викинути або передарувати комусь і чуть не в конвульсіях кричать на мене що купляти до народження дитини нічого не можна...Вибачте, я вже не знаю як це сприймати... Вже нашій знайомі передзвонив і сказав щоб він мене нічого не брати

 

Т

таке враження що то від нього дитина
Пристидіть його трохи тим що не має права пхати носа до чужих справ, для своєї дитини не буде нічого купляти, а до чужих хай не лізе. Мама дитини сама вирішує що їй робити.

 

А знайома з такими ж закидОнами?

 

в знайомої немає такого, але він її залякав і спокійно подарувати не вийде, оскільки наша зустріч буде на христинах, оскільки ми всі живем у різних містах.

 

Щось тут не сходиться
А те що церква забороняє вірити в забобони - не аргумент?

 

може сказати, що хай він вірить в забобони і в те, що стосується його, але інші мають право вибору. чого то він має свою думку нав'язувати? він от всім каже як правильно (на його думку) робити, а інших не слухає. поясніть йому, що кожна людина є розумною, і має свої межі дозволеного, і своє бачення, що для неї допустиме, а що ні. хай своє має, а до інших не лізе. хоча то так на словах може бути легко, але якщо він такий забобонний, то мабуть і впертий.
тоді може якось його забобони детально обговорювати і розбирати. от з тим чорним котом, ну коли бідний котик має перебігати дорогу? ну невже той кіт так навмисне перебігає саме перед Вашим знайомим? (ну це так знайомому казати, щоб він задумався).
шукати якесь раціональне пояснення чому сталося одне чи інше (сіль розсипалася, бо неакуратна, сміття винесла, бо його багато назбиралося і на всю хату воно "пахне"). А з тими речами, що куплені до народження, то теж можна сказати, що вони пошиті, чи вироблені набагато скоріше. І не факт, що якщо він купить щось після народження, то і в магазин воно потрапило теж після народження дитини.

 

А поясіть, що то дає? Мені в загальному цікаво) Бо чула, що люди які цікавляться всякою "магією" кажуть так робити, і на різних таких магічних сайтах таке колись басчиа, бо "тоді тим людиям все зло ще більше вернеться і буде їм зле". Якщо з таких мотивів, то це щось не дуже по-християнськи. А саме така думка в наших людей і найпоширеніша (піду, поставлю за злопов"я свічки за тих поганих людей, щоб їм "добре" булло". І невелика частилана людей щиро прощає і справді щиро бажає добра усім людям, навіть отим що вам неприємні (то за моїми спостереженнями).

 

і не тільки такі, нам сам священник казав давати за здоров'я ворогів своїх.
Що воно дає...Якщо до тебе зі злом, а ти до тої людини з добром то при конфлікті різної енергії (магії, віри, чи як завгодно це називати) перемагає добро Але це все побудоване на вірі і сприйнятті. Краще вірити що воно поможе і молитись за ворогів своїх, ніж ходити до ворожок.

взагалі поняття магії, віри, релігії - це також дуже відносні речі. Інколи важко відзначити чітку межу між вірою і магією. От для прикладу, Ісус Христос сцілював людей - магія?, ні всі скажуть що це віра...Але якщо б сьогодні з'явилась якась людина, яка прочитала щось над Вами і Ви сцілились, якби Ви цю людину назвали?(для прикладу зливання воском, викатуванням яйцем і шаманення ще з чимось).
п.с. я не ставлю Ісуса на рівні з різними шаманами, просто мене давно мучить питання, як відрізняється одне від іншого?

--- дописи об"єднано, 5 Квітень 2016 ---

я давно вивчаю питання забобонів, і це все не просто так, стукати по дереву - наші предки вірили що у дереві живуть злі духи, і постукавши їх вони лякали, розсипалась сіль - до сварки, - це було ще з часів коли чумаки їздили по сіль, і її роздобути - це важка праця, тому її розсипати не можна було...І таких прикладів багато, і все повязане з історичною спадщиною...Але людині то не доходить. Ви бачили як він на НР шампанське пив, вичитав що якщо на листку написати все що ти бажаєш, як тільки почнуть бити куранти підпалити і якщо воно згорить до останнього бамкання вкинути в шампанське і випити, то все ти отримаєш в новому році. Все було б нічого, якби його бажання не зайняли половина А4, частина листка не зогріла повністю, то він дожовував. Потім влаштував скандал чого всі інші таке не робили.

людині 29 років, науковець

 

Пояснювати звідки і чому з'явився той чи інший забобон, і що в наш час він може вже втратити свою актуальність. В одних ноги ростуть ще з давніх давен, коли люди в різних богів, духів вірили, ще до християнства. Інші - так склалось історично.

 

Я вже колись писала про те як моя свекруха любить забобони. Вчора почула новий.
Мій Влад практично не говорить в свої 2,6. Обстежений, все ок, лікарі кажуть, що виговориться.
Дзвонить вчора свекруха і каже, що треба знайти на дорозі цукерку і дати дитині

дайте мені хтось того падаючого хом'яка

В неї в знайомих так робили і діти за два тижні починали говорити
Дівки, ану бігом порозкидали цукерки по дорогах, я йду шукати

 

а вона не уточнила яка саме цукерка має бути? Розпитайте її докладно, а то, потім як не спрацює спосіб то свекруха скаже, що то ви неправильну цукерку їли

 

В мене виникла ситуація. Не скажу, що я дуже переймаюся, але неприємний осад залишився. Тож спитаю поради. Значить було то минулого тижня на прощі до Страдчу. Ми були на богослужінні. Приїхали завчасу. На сцені тим часом розповідали про сам Страдч, багато релігійний питань і т.д. Періодично робили оголошення (як то буває стандартно при великих зібраннях людей). І одним з оголошень було, що церква не дала жодного благословення на будь-які збірки коштів стороннім особам. Одразу зазначу, що в таких питаннях я солідарна з церквою. Тобто вважаю, що якщо людина справді потребує коштів, подає відповідне прохання, церква його розглядає і дає дозвіл, значить і я можу бути певна, що ця людина не шахрай. То невеликий відступ. Отже, само собою прохачів в той день все одно було дуже багато. І серед них трапився один дядько, який наголошував на тому, що він інвалід. Дуже наполегливо ходив між людьми, можна сказати, що не просив, а навіть вимагав милостиню. Зазвичай я ігнорую таких людей і ніяк не реагую. А тут не стрималася і коли він почав чіплятися до нас, сказала, що щойно говорили, що церква нікому не давала дозволу сьогодні на милостиню. І тут понеслося. Я 100 раз пошкодувала, що взагалі рот відкрила. Щоправда це було єдине, що я сказала. Він почав проклинати і бажати нам і нашим дітям (я якраз вагітна, але це ще не помітно) такого ж стану (якого, я правда не зрозуміла, бо візуально він був просто дуже повний і неприємний на вигляд). Зрештою, він таки пішов. А неприємний осад залишився. І от я не знаю як реагувати на такі прокльони. Вперше стикаюся з такою агресією. А ще як врахувати, що мій емоційний стан дуже мінливий, та і я так постійно переживаю за дитину, а тут ще такі побажання... Може щось порадите?