Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

як про мене написали...

занадто затягнулась...вже півтора місяці як з чужою людиною живу...якби не дитина і не необхідність розлучення через суд, то певно давно б вже заяву подав, бо розмови в цю сторону виникають регулярно...і навіть нема жодного бажання рятувати шлюб
і це проза...
а врочистість - то

маленький обнімашка, робить мені компліменти "мамуся к'асуня" (красуня тобто)...
ну і

купила собі для роботи новеньке платтячко у Vovkу
але, в будь-якому разі, все буде добре

 

та спека всіх доводить, звісно)
хотілося б зробити стільки справ, але з приміщення, жаркого чи прохолодного, просто нема сил вийти
навіть таксі важче замовити, мало хто хоче в спеку їздити) ото певно вперше я порушую всі правила - кондюки на мене дують, протяги, відкриття всіх вікон в машині, навіть невідчутно
складнощі, багато, дуже багато роботи, особливо такої досліджуваної, типу відкриваєш скриньку і не знаєш, чи там буде роботи і навчання на 2 години чи на 12, чи всі вихідні бажано посидіти.. ну і скриньок таких невизначена кількість) я обожнюю освоювати нове, але краще коли є якісь границі і визначений обєм
про приємне. думала в мене безсоння, вже і спробувала різні снодійні, навіть рецептурні.. виявляється просто треба слідувати пораді Коко Шанель, що після 12 ночі нічого суттєвого не відбувається і лягти вчасно). правда вночі малий розбудив, але я вже була трохи виспана)
ну і ще запустила одну штуку, на яку зважувалася майже 2 роки.
... мені достатньо певну дозу денного відпочинку і на вихідних, а от моїм хлопцям потрібен річний нормальний відпочинок біля морської води і то челендж цього року, зорганізувати свою роботу так. Ніби вирвала з графіку трохи днів, подивимось що з цього вийде

 

народ, де і як пережити ту спеку??
ми вранці сходили в тіньок на коцик, трохи більше як 2 годинки погуляли отак і додому. Бо я думала, що дитина якраз поїсть і піде спати. Аж в нас нині цілком інший графік!! В обід просила полюляти, але так і не заснула і то все перетворилося в таку мУку для мене! Я вся як варена, сонце пообіді світить нам в хату аж до заходу. Завішала старий коц. А дитина все товчеться. Аж в 17 год заснула, нічо толком весь день не їла , а зварити їй зараз шось інше я просто не уявляю як в тій жарі.
Вчора ми таки пообіді вибралися в стрийський парк, і досить добре там. Я і нині так хотіла. А воно мале витовклося, а тепер спить.
Я вже ітак намагаюся ці дні прожити в економ-режимі - по мінімуму себе грузити будь чим, аби було що їсти, нелипка підлога і побільше втікати десь поміж дерева. Але як то пережити ці дні жарюки до кінця я просто незнаю.

 

Давненько мене тут не було. Робота накрила з головою. За 2 літніх місяці це перший більш-менш спокійний день - "температурний режим" для перевезень дуже активно контролюється від понеділка Більше стоїмо ніж їдемо. Навіть маю змогу запхати ноги в тазік з водою і щось написати на своїх улюблених ДП. Хоч змін тут аж за дуже. І не дуже позитивних. Але, фіг з ними, з тими змінами, якщо я нарешті сьогодні маю "спокійний" день, сиджу зараз релаксую, телефони мовчать, обидві собаки похрапують біля мене, тепленький вітерець гуляє по хаті, за по-відкриваними вікнами співають цикади

подивилася недавно в неті, як же ж ті цикади виглядають - ужос які мухи, але не уявляю літа без цих співів

і в хаті так пахне літом і лавандою.
Дивні ми сотворіння, дівки - то нам погане-мокре-зимне літо, то нам душно і тре щоб знов не було літа. От як та фея літня має вгадати "чьо ми хочем", як ми самі не знаєм, що там треба?
Я використовую теплі дні по-максимуму - багато води і активне потіння дуже сприяють виведенню всього шкідливого з організму - типу ефект сауни.
Сьогодні прикидалася єнотом-полоскуном: прала весь текстиль, який є в хаті і рідко використовується зимові-осінні-весняні скатертини-рушники, кілька фіранок і штор встигла перетовкти. На мінімальному режимі - 15хв переполокувала з лавандовим ополіскувачем. Тому, тепер так фантастично пахне теплим літнім вечором в Грассі

. Завтра ще планую дістатися до решти штор-фіранок
А стільки смачнезних овочів і фруктів, які гріються на сонечку і "наливаються" теплом. Якісь закрутки і заморозки, які потім будуть нам нагадувати про ці теплі дні.
Цезар сьогодні втнув номер - заліз в ванну, включив воду, влігся, запхав голову під кран і воркотав собі. Як побачила, чуть не впала.
І Гек в спеку вилежується в хаті на холодній плитці, бо в такій шубі можна тепловий удар опримати.
Жнива, чоловік постійно на роботі і на полях по-ночах ремонтує зерновози. Бісить мене це конкретно, але тут є свій + : готувати не дуже треба і на мозги менше капають
Не сумуйте красуні, літо - воно швидкоплинне, а тепло у Львові мимольотне. Якщо вже конче зле - набирайте ванну і уявляйте себе прекрасним дельфіном

https://www.facebook.com/video.php?v=2838316542858053

Всім і не партеся
пи.си. Якщо їсти дуже хочеться - пам"ятайте про Гаспачо. Саме час, щоб ним насолодитися і не кочегарити

 

в мене кіт, який тільки від звуку що десь наливається втікає, сьогодні скочив у виварку з водою. Мама перелякалась, витягла кота з води, висушила, а він далі в тазік з водою поліз, лежав і балдів...

 

+1 , пра якось важко і туго , але -хто казав , що буде легко?
Ще й те мале "мамало" дома, в садок не пішли ще, бо жара і дома басейн .+ .. Цілий тиждень, ті босі ноги ,роблять купу мокрих слідів кожних 20-30 хв. .. : "мамА, а подивись що я можу, а подивись зараз, а бачиш..." Зате ввечері вирубується.
Цього року кайфую від того , що таки тримаюсь з тими закрутками і не фанатію. ..Пра ручки чешуться, але я ще крєплюсь..
В цілому--- файне літо, багато нового, багато старого і багато буденного.. Останнє є дуже важливим для мене, бо інакше я втрачаю відчуття землі під ногами, а це зле.. Бо мої джмелі в голові тоді починають гудіти з подвійною силою і залучають до цієї какафонії ще й кукушку

( не плутати з зозулькою! зозулька- це миле створіння)

Тому буденні речі - це моє все.
Нині якихось таких грандіозних планів напланувала, що сама в шокови.

П.С.-то все джмелі і літо винні, то не я

Тому, тим хто прокинувся---"доброго ранку"... а тим, хто ще соняє --- "прохолодних снів".
Все, перша кава є , тре збиратись і прикрашати світ !
Неділі вам гарнюньої і

 

Хто казав що готування шашлика то чоловіче діло? Нічого подібного, вибрались ми вчора на шашлик. Поки наші джентельмени дивились ютуб як багаття розводити, дмухали і гілки збирали, дами дружньо розвели цілу ватру, і то під крики чоловіків "закінчаться сірники, самі потусуєте в магазин"! Ну сірників ще хвалито і для джентельменів, але з їхніми вмінями...Одним словом нам терпцю не хватило і самі собі почали шашлик готувати, і знову під крики - спалите, ми вам свого смачнющого шашлику давати не будем! Ну в кінцевому результаті, дами нічого не сплили і на півгодини швидше смакували шашликом, а джентельмени дулись біля свого багаття. П.с. шашлик у дівчат вийшов смачніший

Відгуляла в подружки весілля, так важко на душі...Одне тішить що в нас все ж таки без віз і буде простіше до неї в гості їздити. Роботи купа, а мені лінь щось робити, щойно допила свою ранішню каву, зробила масочку на личко і думаю за що б то ще взятись. Погода взагалі добиває, то +40, то +20...
Всім гарного дня, не зважаючи на погоду.

 

Як ручки чешуться, то можна до мене. Мені б щось закрутити, але я не вмію.Свекруха закручує тільки огірочки і якесь варенячко. Але ми більше не їмо, і свекри вже відівчились біля нас не фанатіти від закруток.
Врочистість, я на роботі цілими днями, але тільки два тижня, поки продавщиця моя в відпусці. Проза, не люблю дощ, мусила одіти штани. За літо вперше в штанах, почала носити спіднички, і вже в штанах не зручно . верніть жару, я на неї не жалілась.

 

+1. Завтра за нашими замовленнями, повинна повернутись

Літо класне Правда на рахунок буденності, то в кожного своє, вона мене гнітить, влітку треба набиратися емоцій на цілий рік. І мені тре якийсь якір до ноги вчепити. Каже мама, що я "пустилася берега" і скоро взагалі на вихідні вдома жити перестану. Ну а що, чоловік вдома рідко ночує, то чо я нє?
Вчора класно пошашличили. Ще й я після забави не мила посуд, бо не вдома, ля-ля-ля
На наступні вихідні знову запланований пікнік, але вже з кльовими дівчатами А потім я поїду в такий мною любимий екскурсійний тур в Ланьцут і до Жешова. На 1 день лише, але моя батареєчка підзарядиться. А потім ще маю запланований на вересень тур в Прага-Дрезден-Бастай. Угу, собаки скоро навчаться самі собі їсти готувати
В суботу мала веселу скайп-сесію з похресницею. Зайвий раз переконуюся, що гени - страшна сила Збиралися мої на море, а вона нудилася і не давала їм спакуватися. Висипала Оксана всї її речі на купу, включила скайп і ми з нею години 2 бавилися в гру "то берем на море?" Показувала свої манатки, крутилася перед дзеркалом і вибрали ми разом що з собою брати (ну так згрубша, ясне діло, що мама потім підкоригувала). То треба було бачити скільки ж задоволення дитина отримала від тої процедури І то в 3 роки, а що ж буде далі? Буде така сама барахольщиця, як хресна
Щось мене сьогодні ніц робота не береться. Зерновози стоять - погода не льотна, решта так рухається, як мокре горить.
Цікавого і насиченого всім тижня. Використовуйте літо, подорожуйте, наповнюйтеся враженнями ти емоціями.

І не бійтеся дарувати свою любов, вона повернеться сторицею

 

а я так тішуся тою дощовою перервою. Те весілля в Тернополі для мене було просто мукою - кондюки в залі просто не справлялися, надворі духота - нема де подітися. Шей не розумію тих весільних музик (і то повторюється вже надцять останньо відвіданих весіль) - нашо рубати звук так, що сам себе не чуєш? А ще всякі гірко поміж столи співати залазив цілий оркестр, колонки гримлять, а я кричу на вухо дитині чи тобі дати сиру, чи будеш мяско?!!!! Словом я себе почувала старою невдоволеною буркотливою бабою - музика гримить, в залі жара, надворі теж, дитина з того всього хникає-плаче, спокою не дає. Зате ми хоч поплавали на кораблику і додому добралися краще ніж туди.
А ще мені дуже давно хочеться просто трошки посидіти вдома, і власне мати для того важливу причину. Так шо дитина нині не гуляла взагалі, ну бо ж дощ!, а я хоч і мала трохи роботи, зате висиділася в хаті.
А ще мені страшно набридло пакувати і розпаковувати торби, сортувати лахи, прати і т.д. І хоч дівчата вище пишуть, що треба наїздитися і намандруватися, і я наче навіть це підтримую, та все ж мені шось бракує нарешті трохи сісти в спокої. Ех.. всерівно завтра буде те прання, добре хоч що не в ручну, як в часи наших мамів.

 

Підтримую, але з іншого боку, хоч якесь різноманіття для тих мам, які поки сидять вдома.
Ми теж чудесненько прокаталися в Закарпаття на минулому тижні, позасмагали(припеклися) і тепер в очікуванні моря. Буквально ще два дні.. і ми на морі. Робота ніяка вже не береться, хоча, в мене таке враження, що постійно щось роблю; лише підготовка до вильоту. Погода тішить своєю комфортністю, словом, все добре. Всім гарного настрою!

 

А от НІФІГА!!! Відбувається! Ще й як!
Назбирала я урожаю в селі кабачків. Накрутила-намаринувала... і ще 2 Ашанівські торби привезла. Вирішила коліжанці 1 торбочку завезти і заодно чаєчку попити

в кахфе. Так щоб не самій а принесли-подали

.
І я, оленяка, взяла ключі з ключниці не від своєї хати - а від батьківської !!!.
Дзвоню стонадцятий раз чоловікові на телефон - а він спить з дітьми.
Звідки я вам пишу? Правильно... сидячи в машині і дивлячись на теееемні вікна.
Коко Шанель не була в курсі про таких безголових як я .

система в під'їзді така, що відкрити можна ЛИШЕ ключиками. І дзвінків в квартири немає!!!

Посплю я в машині... продовження буде.

 

Прокукувала я добру годину в машині. Чоловік вчора забув свій тел.вдома. на роботі взяв інший апарат і зробили переадресацію дзвінків на нього...
Свій телефон він поставив на зарядку в спальні, а робочий - в другому кінці хати. Все що я видзвонювала - йшло на робочий... додумалась я пів 2ї ночі подзвонити на Viber... і "О, ЧУДО!" я була почута, ібо затрезвонив його рідненький телефон!!!!

.... як то добре спати в ліжку....

В нас вчора з коханим було 1:1. Він забув телефон, а я - ключі. Тому я без фінгала під оком .

жартую, звичайно

щойно кажу: "Ми двоє забудьки". Чоловік відповідає: "так, але ти взяла перше місце. Забула як попасти до хати"
Люблю його....

 

Нині здвигнувся з мертвої точки наш почин в садочку -- зібралась я по довідку... Як дитя тішилося !!! Навіть був готовий кров з пальця здавати, лиш би в садок піти !
Але такі жертви виявились не потрібними, тре лише мазок і нам випишуть довідку. Тобто ніяких проблем і кілометрових черг. Це мене конче потішило.
Тому ми швиденько повернулись і синочок вже пігнав по колєгах, а я, звикло, снідаю з ДП і тре братись до праці. Ага до праці і до роботи.. Це різні речі, бо тре мені цибульку викопувати.. а її в мене лан. Тому будем дєйствовать по плану--"не більше 2-3 трей в день".
А ще басейн помити і води напустити, щоб грілась - завтра та жаба буде з нього не вилазити і знову купу мокрих слідів слідити.
А ще огірки, кабачки і помідори -- все тре закрутити..

(я памятаю- без фанатизму! ).

.
Вчора накінець зробила Подвиг ! Розсортувала маленькі речі дитячі. Пра поки ще на 2 купи, але це вже прогрес. На на нього не менше як 7-8 місяців намірялась. Зробила. Ай яка я маладєц ! І поки вся моя маладєчісь не вивітрилась - йду працувати.
Файного вам дня, і памятайте- нині середа ! А хто не любить середу? Середу люблять всі!

 

Маю перерву на обліпиховий фреш на ґанку, то і тут пару слів черкану).
Моє вільне літо продовжується): діти з понеділка в бабусі, з озерами я наразі зав'язала (вода зимна трохи), в басейн теж йти не хочеться, вечері теж готувати практично не треба (салат, кукурудза, кавун наше всьо на спеку). Тому вештаюсь по місту, закриваю хвости. А сьогодні в мене маленька перерва, бо таки спекотно. Вже пішов другий тиждень як я намагаюсь розгребсти той менінгіт, що сама собі на голову придумала). А вирішила я сама пошити у ліжечко постіль та бортики. Але не просто бортики, а такі собі парканадцять подушечок. На сьогодні іх вже є 9, ще 3 і буде квітка. Десь на 2 подушці я про це дуже пошкодувала, але вирішила не здаватись))). А ще мене чекає пошиття сорочки для чоловіковоі похресниці. Вже все вишила, мереживо купила, лиш залишилось зшити. І думаю чи то самій зробити, чи таки до кравчині занести. Бо знаю, що як хочеш зробити добре - зроби це сам. Але зараз мене трохи роздратували ті подушечки, тому вагаюсь.
Ніяк не візьму себе в руки та не складу свою "тривожну сумку". Хоча знаю, що іі готовність забезпечить мені міцніший сон). Та й купила вже практично все необхідне. Дитячі речі випрані (лиш не попрасовані). І найбільша проблема - я не визначилась з лікарем. Сама не знаю, що я хочу. І мене це дуже мучить.
А ще ніяк не почну читати щось про пологи тощо. Навіть думати зараз про це не хочу. Хоча щовечора мене трохи то питання "криє".
А ще вчора мала таку цікаву ситуацію). Вчора вона мене так "завела", але зараз просто смішно. Отже, подзвонила по оголошенню відносно дитячого автокрісла. Люди живуть не у Львові, домовились при нагоді чи вони сюди, чи ми до них (то по дорозі у Карпати). Але жінка таки вирішила клієнта не втрачати, набрала майже вночі і ми домовились про зустріч, бо "чоловік якраз буде у Львові". Ну ОК, хоча й не терміново. Домовились на 18-00 про зустріч, місце мали вибрати вже по факту хто де є. Декілька разів зідзвонювалась з чоловіком тоі пані, щоб зорієнтуватись де і коли. В мене і своїх справ трохи було, ну але "людина спеціально взяла кріселко для мене". Домовились о 18-00 підвезе куди скажу. Видзвонила його десь о 18-30. А він тільки зі Стрия виізжає, щоб нам то кріселко показати. До того казав, що у Львові, на Зеленій. Дивно якось. Ну ОК, хочеться йому іхати - хай іде, хоч чекати не дуже й бажання було. Прийшлось нам вештатись по Кінг-Кросу майже до 2 годин, бо певно корки були. Нарешті він приїхав. А кріселко, м'яко кажучи, не в тому стані, що обіцяла його дружина. Якось навіть незручно стало, що людина то везла, а воно зовсім не альо. Ну, кажу щось спустіть, та й візьмемо, кудись приткнемо, хоча чесно ну зовсім не дуже. Мій чоловік взагалі трохи в шоці був, бо за описом там мало бути 2-3 рази користоване. Він у мене за нові речі).
А той чоловік каже: "нема змісту для торгу". Відійшли порадитись, він почекав 3 хвилини і поїхав. Навіть нічого не сказав. Це нормально? От чесно. То я певно дурна якась. По-перше морочити мені голову своіми дзвінками після 23-00, потім пів дня не могли визначитись де і коли зустрінемось, потім примусили чекати майже 2 години, привезли підшарпане трохи бруднувате кріселко, а потім без пояснень забрався і поїхав. Мене то так вкурвило. Я його таки набрала, кажу ми б взяли, та Ви навіть не почекали. Він такий солодким голосом - та я зараз повернусь. А я кажу, що вже й те треба). Мій чоловік навіть зрадів), добре що поїхав і то крісло забрав. Бо чисто по-людськи хотіли його виручити і забрати. Щоб не виглядало, що просто голову морочили. Ось така от історія))).

 

я по життю "побєдітєль". Знову ангіна. Ну от скажіть, як можна в 35 градусну спеку захворіти? Все ж таки 2 дні інтенсивних полосконь горла не пройшли марно, можу говорити і навіть їсти помідори (не повірите, в мене з тими помідорами якийсь пунктик, от хочу і все! Вчора аж сльози котились, а я всеодно його гризла).
Вдома сезон закруток в розпалі. Мама цілий тиждень бідкалась, ой нічого не достигає, врожаю не буде, як то буде, як перезимуємо

ну звісно, базари всі позикривали, помідори нині дефіцит...

поза вчора вийшла на грядку - відро помідорів назбирала, 4 банки закрили і ще купа осталось їсти, вчора вийшла на город, до помідорів, а там цілий рядок уже перестиг (вони просто зеленими мають бути), мама весною все підписувала, все розсаджувала, а в кінцевому результаті всі помідори ростуть хаотично. Назбирали ще відро величезних помідорів. Поза вчора мама казала - більше не хочу стопятсот сортів, виберемо 2 найкращі і все! Ага, щас...Ми вже і город більше не садимо, кролів не розводимо...Що не візьмем помідор - ой, то такий смачний, треба 100% на насіння, ой то якийсь такий дурний корч, не треба нам насіння його, покушали помідор - нє-нє, той мус на насіння тримати...Ну одним словом, всі що того року зародили - то треба насіння зібрати (ну щоб ви уявили то десь 15 сортів

я і на ДП купляла, і своїх мали, і сусідка 15 кущиків дала, а там взагілі збір всіх можливих кольорів і форм

). Прийшла сусідка, хвалиться, який в неї цього року крутий врожай: вже третє 12 літрове відро...а то пофіг що в неї 250 кущів (а ми тільки два 7-ми літрових зібрали, з 60)...
Яблука мене вже задовбали, одне тішить що їх вже не просто на гній, а трохи сушимо. Сьогодні вже зібрала 5 відер. Одним словом роботи купа, зато не скучно.

 

маю дилему. знову мене кличуть на роботу

класно бути класною

і скромною

, але деколи напряжно)))

. і ніби не надто багато роботи, бо не щодня, але таки треба морочити собі голову куди і як прилаштувати дітей. +ще час на підготовку до тої роботи. +або ввечері, або дуже раненько. і добиратися трохи незручно, а як згадаю зиму, то взагалі сумно...
але 1. то таки практика для мене; 2. трохи

троооошечки

грошей; 3. час поза домом без дітей
і що то робити? і не хочу людей підводити і тягнути з роздумами до останнього, і собі не хочу зайвого менінгіту на голову. порадьте щось, ви ж мудрі посиденьки!!!
а загалом все йде по плану. діти ростуть, маю надію скоро К відправлю в садок. бо та банда мене до вечора так вимучує, що ледь ходжу.
коханий на роботі\будові. я на господарці
переслідує мене ідея нав*Язати всім светрів. то нічого, що я того робити майже не вмію) але чомусь так хочеться навчитися. але треба часу, а його катастрофічно бракує.
з понеділка в мене починаються практичні заняття на курсах з водіння. тому всім, хто живе\працює в районі Скрині раджу не виходити надвір з 10.30 до 12.00

бережіть себе і своїх рідних!

 

Але ж і давно мене тут не було...
У мене все крутиться навколо речей, для яких потрібна сміливість. І зараз таких речей два потоки. Один пов'язаний з дітьми - тими, які вже є і тими, яких плануємо. Про планування я вже вчора не витримала і написала у тему про молитву. Про існуючих дітей - починається навчальний рік, і хочеться зробити цей рік для них цікавим і насиченим. Однозначно хочу ввести в життя моїх дітей плавання, хоч би раз на тиждень. Бо літом басейн був дуже часто, і вони великі молодці - на воді тримаються, пірнають, - але професійної підготовки потребують дуже. Цікаво, чи дітки 4 і 5.5 років можуть бути в одній тренувальній групі? А ще - списки покупок і потрібностей для кожної дитини - це тепер просто окрема робота: і визначити, що треба, і купити. Але тішусь, що в них активне життя.
Інший потік пов'язаний з моїми проектами, які нарешті треба запускати. Для того треба буде трохи вийти з налагодженого режиму, трохи напружитись і трохи попереживати, але от пишу і прямо до трясучки хочу. Хочу САМА, власною персоною зробити щось в історії. Ну і крім того, не такі вже і великі ризики, адже співпрацю з компанією, яку так люблю, не треба буде припиняти. А з іншими видами діяльності я і так шукала нагоди попрощатись, бо вони явно не розвивають мене, а навпаки... і грошей з них з гулькин ніс, що теж не останній фактор.
Надворі така майже-осінь. І це приносить мені святковий настрій. Осінь для мене - завжди якась урочиста. Хочу шампанського (ви ж пригадуєте, мої дописи в цій темі через один закінчувались цією фразою) Але також дуже хочу, щоб мені того шампанського було можна тільки півбокальчика.
Всім радісного дня!

 

Ото хто повертається після піврічної відсутності - той хай і виписується за всіх
Ну що ж, це мені не важко.
Ранкова пробіжка сьогодні була якась надзвичайна. Все-таки спад спеки має безліч переваг, і одна з них - те, що не обов'язково вставати о 5:30, щоб встигнути побігати до того, як усе почне плавитись.
З роботою сьогодні не те щоб халява, але без напрягу жодного. Хоча, ще не вечір Вчора "напряг" був по кількості, але якось все це було ненапряжно по загальному сприйняттю.
Маленька врочистість - получився гелевий самоманікюр. Акуратно і саме так, як я хотіла. Не дарма дивилась відеоуроки і піддивлялась за своєю майстринею Велика врочистість - Віруся дуже добре ходить в садочок, і вчора гарно там поспала. І похвалилась мені, що вона гарно засинає в гарному ліжечку.
Нема жодних ідей про те, чого б то приготувати на вечерю. Але зараз такий сезон, що салату нарубаю, кавуна поріжу - і стіл вже не порожній а те, що після такої вечері в животі булькає, то це все на користь обміну речовин, ггг. На тім, напевно, і зупинюсь.

Натхненного всім четверга!

 

Продовжу надоїдати всім у цій темі

скоро всі будуть молитись, щоб я пошвидше перебазувалась в "для майбутніх мам" і графоманила там

сьогодні я проспала. Точніше, проспала вся сім'я - крім Дмитрика, який зараз ніде не ходить і нікуди не поспішає.
Але всі усюди встигли. Ну - так, малявки потрапили до садочка не о 08:00, а 09:00. І чоловік не 08:45, а на 9 прийшов на роботу (принаймні, сподіваюсь, що встиг,ггг) А я працюю сьогодні з буржуйської години - 10:30, то встигла цілком. Втім, я встигаю навіть якщо приходжу з дискотеки під ранок
А ще сьогодні на пробіжці я зачепила паузу і трекер порахував мені "цілих" 320 метрів бігу. Треба закінчувати той біг з телефоном в руці і таки купляти собі тримач на передпліччя.
І ще я залила плиту молоком
Але мені дуже радісно. І хочеться тим позитивом ділитися. На роботі хвилюючі зміни. Я переживала, що про мене трохи забули - і раптом отримала дуже класну пропозицію. Звісно, що погодилась і тепер чекаю вівторка, щоб обговорити деталі.
Врочистість - в суботу приїжджає на кілька днів сестричка. І я до неї теж маю одну таку хвилюючу розмову про ділове майбутнє. Наше спільне з нею. Дуже про це мрію і готова робити перші малі крочки назустріч мрії.

Вчора не готувала їсти нічого, а нині напланувала як з переляку і вже закупилась продуктами, щоб свалу не було, якщо передумаю. (але у мене є морозилка, отже, - свал завжди є, ггг)

Врочистість про дітей. Діти сильно ростуть. Я в шоці від Сергія, який з піврочку був на межі "норм" дрібності, - і раптом переріс Дмитра в його віці. Особливо розмір взуття і ширина манжетів мене дивують - він не просто виріс, а поміняв комплекцію на "широку кістку". І все одно, лишився дрібним Їжачком, якого я дуже люблю обійняти і понюхати. В нього таке густе волосся, що проділ зробити неможливо, і пахне це волоссячко лісовими звірятами. А вії в нього такі, що в профіль видно вії обох очей Так, з його новою модою міняти розмір взуття протягом сезону ми маємо додаткові витрати. Але витрати на здорових дітей - це, однозначно, врочистість.

ой, а нині ж ще і п'ятниця! Прямо суцільний супердень. Всім щастя з приводу і без!