Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Ну шо, хотіла відсидітися в дощ - маю! Але не тоді, коли треба!!
Вранці зганяли в Параскеву, потім ще в банк треба було забігти. А там щей на музичні заняття встигли, які я подумки ще вчора викреслила з нинішнього графіка, бо не думала,що все влізеться в ті години. Але ж наш татко нині мав милість попідвозити нас трохи. Опісля вирішила зайти з малою перекусити десь, бо вранці вона майже ніц не з'їла. Кілька разів проходила повз заклад, який пише, що в них здорова їжа, отже вирішили , що нам туди. Ну... не планувала я брати смажені яйця, але дитина від всього віднєкувалася, а ті яйця таки їла, правда лиш білок. Вареного буряка добру порцію я мусила сама з'їсти, а от парові котлети яловичі, не солені і взагалі без всякого, дитя як взяло в рот і почало плюватися... І взагалі заклад трохи на тормозі

себто персонал. Спочатку більш-менш нормально все принесли, а потім я побачила, що народ там за рахунками своїми по надцять разів гукає. Я вирішила взяти собі ще соку і печива вівсяного 2 шт. Чекала я того, чекала, хв 10 чи 15 і вирішила, що може й не дочекаюся. Пішла до стійки барної, попросила дати мені два печива з собою і розрахувати. Офіціантка, яку я вже давно просила за той сік і печенька тут же побігла збирати миски з нашого стола, хоч поїли ми вже давно, і давно то все можна було прибрати. Котлет тих було 2 шт, одну я з'їла сама, а другу вирішила забрати з думкою, що може вдома якось її посолю "прикрашу" і таки згодую дитині. Але офіціантка старанно вже все гребла зі столу, прийшлося гукати їй, щоб котлету нам дали зі собою!! Ну і узварчик я хотіла допити, бо ж соку мені не дісталося... та не судилося... оохххх... і заплатили за це все стільки, що в трапезній уку ми б зо три рази сходили поїсти. Треба вже мені певно вчитися обурюватися вголос, а не йти в свому тихому обуренні геть на німо

А взагалі той перекус я затіяла тільки через те, що не збиралася йти відразу додому, а ще хотіла забігти взяти бурячків на базарі, якісь квіти на завтра на цвинтар, ще якісь дрібниці, які би завтра придалися. Але дитина мені вирішила нагадати, що вона ще маленька і несподіванок від неї ще до якогось віку все ж не позбутися і .... щасливо заснула собі в маршрутці буквально за дорогу від Дорошенка до трамвайного депо. Ясно, що всі плани на закупи накрилися,тепер в дощ взагалі не хочу з дитиною волочитися, бо її ні в візку повністю не закриєш від дощу, ні так брати, бо буде рватися на руки і нічо я не куплю, тобто не донесу ((( Якщо, при нинішній погоді і дорожніх заторах чоловік хоч на 19:30 добереться до хати, то пожену в нічні квіткові кіоски і ашан.

А той гульбан в неділю!! навіть незнаю куда на укладку записатися. Ті, шо під хатою так-собі роблять... а до тої перукарки, де завжди ходжу - не її зміна. Манікюр - взагалі печаль. Чи знов ашан виручить? вони там до 22год сидять.

Ще би хоч кусок прибирання зробити , бо завтра навряд чи після сільських поневірянь буду мати силу. Але я собі отак останньо починаю задумуватися над тим, що треба чесно і щиро трудитися там, де зараз маєш. Прийматися то все з вдячністю, навіть втому від тих домашніх справ. Бо зрештою Бог дав хату, працю і сили до тої праці. Краще людині трудитися собі потихеньку, ніж має всяке дурне в голову лізти. Ні, я не заперечую потребу у відпочинку. Просто тут пишу про погляд на щоденні обовязки і працю, треба навчитися з ними гарно жити.

 

Я теж їздила в роддом два рази з речами і марно,а на третій залишили вже..)
Так ми й думаємо що певно буде спати трохи на вулиці,а трохи на ґанку

бо ми в селі живемо,на першому поверсі,балкон відкритий на другому поверсі,зручніше буде спати йому на ґанку

.
От і сьогодні така погода сира мокра,фу фу фу
а наше чадо в хаті не спить-хіба злиться. Поставили візочок в дощовику під хатою під дашком,і стоїмо,а малий тааак смачно спитьа я стою як той пастух біля нього,чесно,така в мене асоціація

Сьогодні підстриглась нарешті,каже мама, що я на людину тепер схожа
Проза в тому що погана погода,і вчора я хотіла неділі, святкування,гостей,подарунків,а сьогодні вже не хочута біганина з тарілками поміж дощ,те готуванняне хочу ніц,хіба чоловіка під боком,книжку в руки і гарячу каву і все ідеальні вихідні
Ну по мріяла,і йду пекти пляцки
О згадала, ще причина порадіти -нове горнятко,таке гарне,жовтеньке, зроблено типу залізних емальованих,але це керамічне. Давно таке хотіла

я трошки помішана на горнятках,усі б скупила

воно б ідеально вписалось в мою мрію про ідеальні вихідні,але уви не цього разу на цій весело-невеселій нотці таки йду на кухню пекти якісь смаколики

 

Я не стояла). Я його у візочку виставляла, залишала маленьку шпаринку, щоб чути як прокинеться, і або лежала, або щось робила. Радіоняня взагалі б вирішила цю проблему стояння. Ну і чим холодніше було, тим краще спав малий).

 

я так минулого року умудрилася - в"їхала у фаркоп, завтикала в пробці. Чуваку нічого, а я маю тепер трохи помнуті передні номери, хоч й вистукували їх, й трохи погнула спереду бампер - то там вже така пристойненька сума набігла . Я тоді так засмутилася, що чувак з тої попередньої машини сам мене втішав, виніс свій аварійний знак й казав, що то все фігня, машина - залізо й т.д.
Врочистість - п"ятниця!!!!! Не тре уроки перевіряти. Німецька мене цього тижня просто до сказу доводила, бо Сашка: "Нам дали тільки вивчити писати слова, а не читати" . Грррр. А каже мені ті слова з німецької на англ. манеру. А я й сама вчила 2 мови свого часу, тому мене не проведеш з правилами читання.
Проза - замовила таке шикарнюче бірюзове в описі (якраз мій колір по кольоротипу) лляне плаття з вишивкою. А воно приїхало якесь м"ятно-зелене. Й так мені шкода, так шкода...Я його чекала-чекала. Прийдеться повертати назад, бо не мій колір - то не жарти, пра, @Akina ?
Раніше, ще до нових знань про "мої" кольори, я б його точно залишила з думкою"хай буде для різноманіття", а тепер просто таки рука не піднімається. Бо я ж знатиму, що це не мій колір . А ще я помітила якусь нездорову тягу до плать - осінь-зима на носі, а я їх все гребу й гребу.

 

Сьогоднішня врочистість - День народження синочка! Як же швидко біжить час...сьогодні вже три...
І проза - салати, стіл, дорога родина...як я то все не люблю! І бачу моя дитина така ж) йому ті всі гості і шашлик були десь далеко, хотів уваги, трохи повередував, тож старалась бути більше з ним. Треба на наступний рік робити свято для дитини, а не для родини. А що, і так погана невістка) "для чого було замовляти такий дорогий торт? Могла сама спекти, он друга невістка сама пече!" - було сказано поза очі.
От нарешті вклала іменинника спати, прибрала хату, запустила стіралку і посудомийку...і п'ю шампанське "в гордом одиночестве"))
Ну і завершу врочистістю - попереду ще два вихідні, а це наш з синочком час, ми гуляки ще ті

 

Я вже навіть сьогодні думала, що фаркопи - то кльова і потрібна штука))), береже бампер від таких зівак. Тільки вони не дешеві, а то б поставила))).

 

Воно таки потрібне)).
Але скажу Вам, що таки так -при ударі він трохи амортизує- на перехресті Липинського-Примислова(ніби), на світлофорі в чоловіка з немалою швидкістю влупашився дядько(чоловік вже бачив в дзеркало,що буде) втекти не було куди і добре, що пеперед нього не було машин. Відпустив гальма і "прийняв удар", то таки фаркоп трохи полегшив ситуацію (хоч, без остеопата не обійшлось). В нього(чоловіка) на всіх машинах все є фаркоп(не для ударів,звичайно але...)

.

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

Люди , куда втікає чєс ??? Я від рані не сідала, а вже вечір .Нє ну лягати лягала, бо малий з під циці не вилазєв би, але то цілком єнча штука... Це вперше залізла в улюблену темку після пологів . Врочистість я вже мама трьох і це чудово !!! Малий росте день за днем і плюсом материнства з третьою дитиною є те, що вже усвідомлено розумію багато речей і слінг намотую за 2 хв і без дзеркала і будь де годую і не парюся , що про мене думають ті хто сі дивліт !!! Майже не напрягає армагедон в хаті , тішу себе думкою ,що як вижила-м попередні рази то ніц сі не стане й теперка Проза - хочу салату з помідорів і оргіків і сі бою , бо малому ше й двох місяців нема, хто їв і ніц не було , втіште мене і напишіть в пп, якщо не важко продукти від яких добре прибуває молоко , бо не маю можливості читати темку, потребую перевіреного досвіду. І усьо малий вже сі збудив жену купати Файних всім вихідних . Цьомкаю і дякую за молитви

 

я теж вчила англійську і німецьку.. то було ніяк, важко перебудовуватися. і зараз мені дуже важко переходити з одної іноземної на іншу напевно до того треба мати талант

 

Сезон закруток триває... нині закрила 9 баночок салату "десятка"- тато привіз з села помідори і баклажани, треба було знайти їм застосування, а ще закрила помідори-половинки 8 банок... змучена така що ... зараз митися і спати... Всім гарних вихідних!

 

Кави мені, кави!
Я не можу прокинутись, хоч і спати лягла вчора не критично пізно, і загалом більш-менш усе встигаю. Але я мерзну в кашеміровому светрі, аж тремчу від холоду. Хоча в приміщенні 21 градус. Мала хвилю подрімати - так і сон не йде. Тож кави - і на чати.
Попри холод, хочу шампанського отакі нахабні думки прямо від понеділка.
Післявчора коханий приніс "мамонта" у вигляді запасу овочів та фруктів. І вчора того "мамонта" я розпихала на місця для зберігання, а сьогодні почуваюсь хом'яком, в якого повна нора смакоти
День нині має бути довгий, тож сил мені. І всім. Тримаймось!

 

Нормальні думки. От і пройшов ще один осінній день, такий якийсь незрозумілий, вроді потеплішало, але осінь таки чується, і то добряче. Обіцяють на завтра +20, але чи буде? Дуже хочу ще тепла, навіть такого осіннього і лагідного. Настрій якийсь злючий, хоча к/д вже пройшли. Якась в мене така невизначенність, до чого б це!? А ще, вкладаємось спати значно раніше, бо темніє швидше і видно організм на те реагує. Хіба я, якщо вляжуся не вчасно, то потім вже і не сплю. Всіх з початком ще вересневого тижня, бо в неділю вже перше жовтня.

 

погортала фоточки приэмні в соцмережах і настрій підскочив.. ну я і раніше дивилася фоточки, але цього разу під розбомблену коробку фереро роше, подаровану місяць тому на ДН і легесеньку ледь відчутну в молоці кавусю, якої я не пила давно, якщо не враховуючи що пару тижнів тому крала пару ковтків в чоловіка час від часу)) в тому і весь секрет - всіх люблю, у всіх гарненькі фоточки))
а мені треба рятуватися від осінньої хандри, яка жестяково навалила. а все через те що літо було дуже перевантажене, і я напевно не дуже отримала сонця, радості і відпочинку.. ну але не памятаю, щоб я капець була залежна від погоди, от вчора засинала під запис дощу/грому.. і взагалі осінь це нормально, душевно, теплі ковдри/чаї/випічка
швидше через те що я відкладала на осінь дуже багато різних справ і клопотів, особливо неприємних - все на осінь) тому воно все і накрило хвильою.. ну але для того і є теплий чай щоб поміркувати під нього що суттєве, порозкладати справи по мірі нагальності
дозволити собі більше солодощів для тих роздумів, щоб вони були більш оптимістичні і позитивніші

 

Гарний, погожий, осінній деньок)))Попиваю смачний фруктовий чайок і закусую смачнющою чоколядою)))Так, нарешті знову повернулася до солодощіві як я без них жила?Тепер головне не об'їдатися))) От дивно мені, чому наші чоколяди мають по 90, 85 і навіть по 75 гр, а німецькі нормальних 100 гр? Ох вже ті наші підприємці, не можуть як щось собі в кишеню не покладуть...Але то вже проза нашої країни...
Сиджу, відпочиваю від роботи і знову ж до неї готуюся, щоб у вихідні, мати вихідні, а у будні ввечері після роботи чистий спокій, а не "наша пісня гарна й нова, починаєм її знову...". На вихідні обіцяють холодригу, майже до нуля...Ех, хочу бабиного літа, може погода потішить мене у мій день народження

 

І я хандрю....на кожному кроці....(((подвір'я не дороблене...,в хаті далі майже пусто...,ящики замість шаф задовбали до краю...,купу всього хочу і нічого не отримую....((((

 

А в мене таке враження,що сьогодні понеділок, бо вчора було свято-в селі всі нічого не роблять, чоловік був ввечері вдома.таки почалась справжня осінь,хоч і сонячно але справді зимно. Вчора мали круосвітку,як в "Орел і Решка". Відвідали всіх бабів і дідів,дорогою додому зустріли коліжанку і трішки відмітили мій день народженнябульки від шампанського таки в голову вдарили,( після такої великої перерви)що мене аж совість мучила, що я горемать,яка по вечорах лазить бог зна де з маленькою дитиною та й ще випиває,нє щоб в дома сидіти мацьопство люляти але я себе жалію, виправдовую- молодій мамі яка весь час в селі в дома теж треба трошки розвіяттсьдобре що муж мій мене любає і не сварився))
Тож ми з коліжанкою вже на неділю плани склали,має бути сонячно,хоч і не дуже тепло.хочемо десь на природу вибратись поки ще погода гарна.

 

давно не писала і не часто заходжу. привіт , дівчата).
справи парерові, шкільні , гуртки , поміж тим зуби , кашлі , діла домашні , замотиличилась наніц. і коли сестра сказала ідемо на 4 дні погріємось у двох в теплій Іспаніі я погодилась і через годину згадала що не можу у двох ))) бо маю хвостика який нон-стоп вирощує своі зубки ).

 

І я привітаюсь, давно не писала, а чого, ну бо щось депресую і не хочу вас засмучувати, але читаю регулярно і насолоджуюсь
Що у мене, літо минуло, відпочивати закордон чи моря не іздили, гроші йдуть в інше русло, але зате побула багато з рідними -це плюс. Чоловік слабшає фізично, це велика моя депресія і моя щоденна біль, але в кожного своя біда.
Позавчора ходила до стоматолога, думала будем робити коронку. Попередньо зробила КТ, вже сіла на крісло перепломбовувати канали, зняли стару пломбу і тут я питаю, а які показання до встановлення коронки? Лікар каже якщо вам заважає естетика зуба або він зломаний. А у мене ще стінки є, ну пігментація є, але то ж 6 -не видно. То ми його знову запломбували і буду ще з ним . Мені якось здається, що якщо коронка, то вже пенсія, пробачте мені, будь ласка, власники поганих зубів. Сину вирішили ставити брекети, хоч то і дуже дорого, але один зуб явно запозичений у Баби Яги і пластинкою не скорегується
Доця почала ходити в садок з початку вересня. За півтори тижня захворіла і найгірше підхопила і я того віруса. Сама винна, але не могла стриматися, щоб не цьомкати ту солоденьку температурну дівчинку. Відхворіли, витримали паузу, не ходили практично нікуди гуляти-я не люблю поширювати віруси по майданчиках. Вихователька, няня нахвалюють Вікусю, що вона дуже добре адаптувалася, гарно бавиться з дітками, слухняна, не плаче, на горщик проситься, їсть-це дуже тішить
Цьогорічне день народження пройшло повз мене. Воно було лакмусовим папірцуем Who is who. Виявилось, що справжніх друзів у мене дуже мало, чи я їх розгубила в декреті, але ніхто не захотів розділити зі мною той день, окрім моїх рідних, найдорожчих мені людей. Це розчарувало.
Я ходжу на курси англійської мови, взяла спеціально вищий рівень, щоб тягнутися до нього. Напружено, інтенсивно, але мені дуже подобається.
Дуже рада чути Любу @Divchyna vesna , рада, що здала документи на зак.паспорт. то твій перший?. Куди намилилась їхати? Скучила за тобою вже
Я теж хочу зробити паспорти для себе з дітьми, але не можу зареєструватись. Лягаю спати, прокидаюсь перед північчю, пробую, невдало, знову лягаю, ще мала кілька разів за ніч встає і зранку готовий зомбі. Втомилась від тої системи.
Вперше варю бограч, накидала купу м'яса і думаю може то буде гуляш.
Хто дочитав, люблю вас, респект. Намагаюсь шукати радість щодня в дрібницях і дякую Богу, за те, що маю

 

Перший. Я на разі нікуди не милюсь, то той мудрий ось собі мудрує.А я ведусь.

Алінка, так чого не дзвониш? Гальо-гальо, я тута! Тра буде форумівку яку забацати...
По суті: врочистості у відповідній вихваляльній темі. Прозу ніхто не відмінив: хата, робота і нікакой лічьнай жізні. Ще й погода дає жару, бо голова більше болить, ніж не болить. Перед тою подачею на з/к паспорт хвилювалась, ковбасилась так, що дві ночі не спала. Патаму зомбі майже гатов. Чекаю суботи, щоб виспатися. Рудого сплавлю до лісу на два дні і буду тащитися.

Тре мені килимок розвивальний, як для діток. Ну, там алфавіт, цифри, пісеньки і всьо такоє... Але з латинським алфавітом і на-англійській. Для одного хлопчика дорослого

 

А я взагалі чомусь в цю тему дууже рідко заходжу, а пишу ще рідше. Може треба це виправляти?
Якийсь сьогодні взагалі був ніякий день. Нічого не робила, та й нічого не хотілося робити. Тільки спати хочу від самого ранку. А запланувала дочекатися півночі, щоб спробувати зареєструватися на ту подачу документів для паспорта. Тільки от не знаю, чи дочекаюся Треба хібашо піти погуляти пізно вечором, щоб збадьоритися. Ну хоч вечірні прогулянки - це в нас традиція з чоловіком, але деколи важко себе заставити в той вже осінній холод (майже мороз) вибиратися гуляти) Ну хоч був сьогодні маленький сюрприз: замовляла крем на Маке.апі, а мені ще принесли в подарунок маленький пробник парфумів. Читала відгуки, що часто Мейк.ап ще подарунки присилає, але мене чомусь обходив стороною) А нє, було якось: якась ефірна олія, з якою вже термін придатності вийшов Вони ту дату виробництва заклеїли наклейкою з надписом "подарунок", але я здерла і прочитала).
Сподіваюся,що завтра буде більш продуктивний день, відповідно кращий і вдалий. Хочеться написати "всім на добраніч", але ще ж ранній вечір, то просто я сонна