Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

а ми кашляючо-смаркаюча сімейка. спочатку діти, а тепер вже і ми трохи засопливилися. тусуюся в хаті з малими. діти попри хворобу розносять хату. я доробляю останні замовлення новорічних іграшок.
Миколай таки прийшов до усіх. діти щасливі - різочок нема, хоч і вартувало б. муж задоволений. я теж отримала своє, хоч із запізненням

, але виховний момент для Миколая не минув даремно))

про НР ще навіть не думаю. зараз аби розгребтися з хворобами до свят.
усім тепла! бережіть здоров*я!

 

Нарешті намалювалася врочистість. Трохи смішна якщо чесно, але після вчорашнього, приємно. Сьогодні тітонька на ринку до мене звернулася «дівчинко». А чому після вчорашнього, бо вчора я була на роботі. Ну і колеги сказали, що я виглядаю замученою. І це при тому, що я намалювалася, гарно одягнулася, та і вчора то ще не був такий капець по втомі. Не знаю чи то я так перейнялася чи дорога змучила, але ввечері щось мені дійсно зле було. Треба певне купувати тискомір.
Сьогодні ще одна невелика врочистість - здали аналізи (і я і дитина). А то цілий тиждень відкладала з дня на день.
Ну і зі святом всіх Анічок та Ганусь! І з днем енергетика всіх енергетиків!

 

Ось , так краще --заходиш і останнім не свій власний допис бачиш..
Пробували нині вносити різноманітність в день полупрацюючої мами і полухворої дитини. І це врочистість, бо після чергового нічного стрибка температури малого я впала в своє ліжко 5 по шестій... В 6.30 встав чоловік і тихенько вийшов...вернувся за годину , щільно! закрив балконні двері і старанно!!! зчистив сніг, котрий танув і примерзав місцями , з балкону . Я промовчала , накрила голову ковдрою і прикинулась опосумом. Він поправив ту ковдру і знову тихенько (на скільки це можливо для нього) вийшов. В 7.30 прийшло радісне і сповнене життєвих сил дитя. Подивилось на мене, поставило мої хатні тапки на батарею і пішло до низу у своїх дитячих справах... Я пра лоб його попробувала, перевернулась і в 8.54 мене таки розбудив водій...
На кухні мене чекав сюрприз---намальована пластиліном картина...пра на упакуванні конструктора, але це дрібниці
Веселий ранок..., але ібупром на сніданок зробив з мене получєловєка.
Ранкові лікувальні процедури, сніданок в перемішку з тел. дзвінками, малювання ще однієї пластилінової картинки, тепер вже на правильній дошці, читання нової книжки(Миколай ж приходив), і ... поки я виходила в льох по яблука, малий вже встиг відповісти на дзвінок...робочий . Я , як виходжу, все попереджаю чи можна, чи ні піднімати мій тел. Не попередила...
Тоді повернувся наш тато і вияснив, що ми з ним до бабусі їхати не можемо. А в бабусі ж іменини, тому їхати тре ... довелося мені вислухати цілу історію з трьома причинами " чому я не хочу їхати без вас". Ну але мої аргументи були залізобетонні. Тому тато був зібраний, подарунок виданий, багажник передачею зпакований. Ще нагрузила його 2 моїми робочими моментами, а що, йому попутно ж було...
І ми дома залишились самі. Зразу поділили тереторію : малому ноут і Антитіла, мені комп і папери. 2год. плідної праці - я задоволена; дитя -співає "а моя країна суцільна руїна"..
Тому ввечері була лекція про бюрократію і патріотизм. А ще були сирники і мясні налисники(пару штучок).
Тепер посуд вимитий, ми наїджені, вечірній прийом ліків -розпочато, уроки писані-читані. Тобто ми - молодці !
п.с. хочу олів*є...тссссс
Всіх Ганусь, Анют, Анничок і Аннів з Днем Ангела ! Це дуже чудове свято,і дівчата з цим іменем - просто чудові!.

 

Прокинулася від кошмару.
Приверзлося..... що Аня кашляє уві сні Навіяне кількагодинним перебуванням у садочку. Хвилин 10 не могла второпати, чи то правда, чи все ж сон.
Іменини минули добре, знову купа подарунків. Діток цукерками пригощала, корону носила.

Сьогодні повинні були йти на новорічний ранок, але організатори відмовилися озвучити мені хоча б приблизну кількість дітей, тому не йдемо. Якщо доживемо здорові, то у четвер буде білочкою в садочку.
Ми з чоловіком ввечері йдемо в гості. Чесно кажу: люди ті мені неприємні, не очікую хоча б найменшого задоволення від походу. Але мусимо.
Файної суботи!

 

А у нас, а у нас заплановане генеральне прибирання і трохи готування ))) Чоловік з малим підуть на базар може ялиночка куплять, вчора чомусь не було, вірніше, було кілька, але без тих бірок, то і не купили, а в епіцентрі чомусь нема, може сьогодні куплять. Як куплять, то ще ялиночку прикрасимо )))

 

Мій дикий головний біль у четвер, був показовим - ось воно, потепління.
Через ту голову у всіх сенсах слова я вчора залажала одне завдання на роботі, і тепер маю його на вихідні. Ну що поробиш. Вчора у мене була маршруткова проза, але злість втихла, тож не писатиму.
Вчора врочистість - Дмитрик почув рухи лялі. Нарешті ляля не ховалась, а скакала як завжди, навіть коли весь мій "консиліум" обліпив живота долоньками. Я думала, що треба буде пояснювати: оцей дотик - це ляля. Але Дми сам зробив круглі очі і сказав: "Я чую!" І це було класно.
Сьогодні врочистість - айкідошне новорічне свято, 2 порції. Першу з Сергієм відбули ми з Вірусею, на друге з Дмитриком пішов тато. Вони повернуться - і ми підемо ще в гості.
Хочу трохи шампанського і багато мандаринок. Ще хочу на дискотеку і пішки додому з центру. А ще хочу всякого романтичного.
Практика показує, що все, чого я хочу, матеріалізується. Тому треба спочатку захотіти зробити те зафакаплене завдання Але так всерйоз і правильно захотіти.

 

їїїїїййййй, я вже зо 3 дні , як трохи розчухалася зі всім, вирішила , що можна пробувати вилазити на період канікул. Але, не знала як, і тут такий пєрєл

угу

 

Вчора в мене мав бути вечір спа-процедур. Кума подарувала сертифікат на "шоколадну насолоду". Я дуже зраділа, бо колись вже на таке ходила, й враження були незабутні. Так от. налаштувалася я на приблизно такі ж емоції й відчуття.
По факту...Приїхала за вказаною адресою - ніяким салоном й не пахне. Ну мало лі що...Телефон ж маю. Дзвоню. Вийшла жіночка й провела мене у...квартиру. Салоном там й близько не пахло. Ну й умови...Перш за все мені видали одноразово-багаторазові сіруваті тапки (такі як в готелях), які виявилися мокрими. Я намочила колготи . Попросила інші. Видали такі гм..домашні тапки не першої свіжості. Але альтернативи не було - або по брудній підлозі, або в тих тапках. Страшенно гидую чужі ношені домашні капці вдягати, ну але...Надія все не покидала мене, що я отримаю те, за чим прийшла. Хоча краще б я втекла ще на тому етапі. Мене провели в кімнатку, яка була розділена ширмочкою. За ширмочкою хлопець африканської зовнішності активно мнув якусь тітоньку. Процедура почалася з того, що всю мене добряче натерли кавовою гущею (так й бачу, як оті кавові фуси дбайливо збираються після кожного кавування для наступного "клієнта" ), при цьому купу раз перепитуючи, як я почуваюся. Я була в шоковому стані, тому втикала в облуплену стелю. Після "скрабування" мені видали рушничок і я проскакала в суміжну страшненьку кімнатку, яка слугувала ванною. Там я отримала дозу то дуже гарячої, то холодної води - бо та колонка/котел (?) щось дуже активно реагувала на мінімальні зрушення. Ну помилася я , повернулася назад і "масажистка" принесла незрозумілу бурду в чашечці. Урочисто тричі підреслила, що маститиме мене шоколадкою "Рошен" . Тут мені остаточно відняло мову, бо повторюся, я була на такій процедурі й там точно не шоколадкою "Рошен" маститься...Якщо врахувати запах теплої олії, то це був, мабуть, якийсь продукт шоколадний, а не навіть шоколадка . Одноразові трусики мені ясно що ніхто не видав..Короч, вимастили мені мою білизну, бо вже чисто лежати голою при чужому хлопові - то вже б перебір був. Замотала мене в целофан, вкрили мене тим же мокрим рушничком, щоб підсох краще на мені , ще там чимось зверху вкрили...ну й сказали розслабитися й відпочивати 20 хв. Рослабитися я н емогла, бо немилосердно світила лампочка прямо в очі, тому я рахувала тріщинки на стелі й стінах, й прислухалася до розмови за ширмочкою. Потім я мусіла отаким згорнутим хробачком зіскочити з того столико-ліжка й знову під контрасний душ - змивати шоколадку "Рошен". Я почувалася водночас й смішно від абсурдності місця, ситуації й роздратовано, бо білизна моя була брудна, а я ще мала ряд запланованих акцій на той день.
Повернувшись я почала збиратися, на що "масажистка" сказала, що мол, куди ж я - а ще ж розслабляючий масаж! Ну й дарма я мовчки схавала ту пропозицію. Бо в результаті мене всю намастили жирною олійкою, причому спочатку мастилися мої ноги, потім тижи ж руками в олії "масажистка" робила масаж якихось спецільних точок на голові . Ну ви уявляєте, яке було моє волосся після того?! я же мовчу за елементарну гігієну. Потім вона активно взялася до моїх рук, потім знову до ніг, потім знову якість точки, які вона забула домасажувати...При цьому вона весь час себе активно нахвалювала. як її всі хвалять й т.д. Хоч отако намастити олією когось і я б змогла. Масажу там не було зовсім
Ну й активно натякала, що тепер і я мушу подружці подарувати такий самий сертифікат .
Мав ще бути чай, але мені вистачило погляду на горнята родом із СССР, й чергову порцію кави (так-так гуща для наступного клієнта), т оя поспіхом відмовилася від частування. Поки я квапливо вдягалася, щоб нарешті втекти, то ще мусіла слухати нав"язливу розповідь про якусь косметику, яка супер наткральна й мега потрібна всім. Ну й вишенька - вони попросили мене написати ВІДГУК НА ФБ - мол все було the best of the best!!!!
Першим ділом дома я знову пішла купатися, бо запах тих всіх олій переслідував мене, ну й волосся стало жирне-прежирне

п.с в них в прайсі оця "шоколадна насолода" коштує 600 грн!

 

@Тетянка я в шоці..
подружці "подякувала"?
мабуть тре зробити "рекламу" і тут..
жах.. жах..

 

Я думаю, що вона й сама не підозрювала, якого кота в мішку купила. Хочу спитати її ,яким чином й де вона сама довідалася про цей "салон", можливо на "покупоні" була якась акція, чи що...Бо подруга реально дуже хороша й свідомо таку свиню просто не могла підсунути.

 

Рекламу треба зробити, однозначно. А подружка могла і не знати всіх «нюансів». Зараз які тільки спокусливі пропозиції не знайдеш, і подарункові сертифікати до «майстринь з багаторічним досвідом» також. Страх і жах.. оце ніколи не знаєш, чи приємну процедуру в салоні отримаєш, чи мацькання олією «на хаті»..

 

Шкода, що немає кнопочки " афігєть"....

 

А ми вчора мали гостей ))) цілий ранок дитина вчора бігала і питала " мама, де мої гості з подарунками?" ))) Гарно посиділи, але втомиласяяяяя... На другий рік, як буде все добре замовляю святкування вже десь в розважальному центрі. Навіть не уявляю як то дівчата готують на замовлення. Вчора, ніби, і не так багато готувала, але перед сном вже ледь ходила, боліло все, ноги просто гули.
Спекла нам Оленка Амаретто два прекрасні торти, смачнющі, як завжди ))), а оформлення.... Я як відкрила коробки просто прибалділа. Постійно замовляю в Олени тортики на ДН малого, але декор цього разу просто фантастичний, хоч, якщо чесно, я декором не переймаюся, мені смак основне, але він мене вразив, і то треба було бачити як малеча біля тих тортів пританцьовувала )))
В чоловіка сьогодні останній день відпустки, а я вже за цей тиждень так звикла, що він дома. Ну але, то тільки чотири дні, а там НР є вихідні, а там Свята.
В хаті трохи завал, але прибирати не буду, бо Свято, посуд помиє посудомийка, а ми підемо гуляти )))

 

Здайте назву контори)) щоб антиреклама була + людей застерегти)

 

А я туво прийшла ядом побризкати. Кому нада?
Висловила мамі з татом претензію, чьо не назвали мене Оленкою. Нууу, шо зміючка
А взагалі настрій святково-пресвятковий. День народження продовжується і плавно перетікає в корпоративи і різдвяні свята. Все-таки класно придумали, щоб 25е грудня було вихідним. Мої вчора вечеряли, поки я розважалась. Сьогодні мої розважаються, поки я готуюсь до насиченого трудового тижня. Згадала нині діда, сплакнула, попросила сестру сходити на цвинтар. І так шкодую, що минулого Різдва не поїхала на останню дідову вечерю. Страшенно люблю католицьке Різдво. Відправу після вечері, шопку, свічки і колядки в костелі... І величезну родину.
А тепер про пічальне і веселе водночас. Позавчора пішла в магазин. Магазин працював, але був зсередини зачинений, продавці колупались з товаром в підсобці. І тут до мене підвалює розвеселий бухий вуйко, називає мене доцею і пропонує розвалити вікно. Ігнор не діє, вуйка то заводить. Після стопітсотого разу доцяння, тикання і спонукання розбити вікно я попросила не доцяти

бо я маю маму і тата

, не тикати

бо я ЛС і свині ні з ким не пасла

і не бити вікно

на фіг мені кримінал

. Дядько видав геніальну фразу: "Понаселялися в нашому районі і блатують". І пішов, бурмочучи собі під носа і похитуючись. Я ржала з того два дні. Тобто до сьогодні. А сьогодні таке ж зустріла на форумі.
І отово прийшла до вас, бризкаючи отрутою, вся не інтелігентна і не присаджена на місце, аби подякувати форуму за те, що свого часу привів мене в потрібне місце і познайомив з потрібними людьми. Я вас люблю

а нєкоторих асобєнно і по два рази в день

і ціную. І ви для мене стали тою родиною, котрої мені бракує в такі святкові дні.
А тепер про ще пічальніше: шеф у відрядження, а в нас невиконаний план. Патаму завтра прийдеться завести мітлу, позичити в одної феї сокиру і виконати план. Вірніше, допомогти виконати план.
@Тетянка, спали кантору. Рошену сама їм принесу. Єслі пагібать, так с музикой.
Ваша

невихована, неінтелігентна і ващєкапєц

ДВ

 

Я все відкладала, відкладала, а цього року вже Миколай приніс. От сьогодні вранці все і почалось з вимірювання тиску, бинтування ніг, вилежування, ще однієї спроби піднятись, ще одного вимірювання і так по колу.
Але зараз я вже цілком в строю.
Не те щоб заздрю рукодільникам-цям, але з моїх знайомих я єдина людина, яка ніц не дбає за всякі новорічні прикраси. Мені не хочеться, я не вмію і не вчуся. Дмитрикові концепт костюма придумати було ділом 10 хвилин, а реалізувати це простеньке.. треба буде засікти час, скільки піде. Я ж ні шити, ні вишивати, ні витинати. Навіть з паперу мої діти витинають значно краще, ніж я. Але у них зараз такий напружений графік, що не буду просити їх про допомогу: сьогодні відкритий урок на танцях у Мурах, завтра садочкове свято Мурах, післязавтра свято у Дми, в п'ятницю свято Ї і до суботи у нас триває айкідо.
Врочистість - всі ми начебто здорові нарешті, і надворі нарешті підсохло трохи. Отже, пересуваємось вільніше.
Проза - ціна бензину.
Врочистість - якщо я нічого критично не залажаю за нині, то до кінця тижня працюю вдома, а потім до 9 числа вихідні.
Проза - в садочку вихідні до 19 числа, в школі - до 22. Що робити - це не придумала, хоча батько_їх вже зголосився на якісь там вихідні і підстраховування мене.
З незвичного - уперше за багатонадцять років не пишу віншувань на замовлення і текстів для корпоративів-вечорів-раночків. Не вирішила ще, добре це чи погано, наразі просто - дуже незвично.
Щодо прикрас - думаю, сконцентруюся на діодних гірляндах. Яскраво і не треба нічого робити.
Хочу свята. Апельсини пахнуть а я не чую, бо в мене нежить вагітних але дуже яскраво уявляю собі цей запах з пам'яті.

 

Доброго ранку.
У "вихвалялки" не піду, бо ніби нічого грандіозного, але я задоволена. Зірочки нарешті стали (чи то я їх поставила?) і доця має повністю укомплектоване власне ліжко.

І спить у ньому. Над нами. Вже днів 10, тому можна говорити про остаточне переселення.

Вчора нарешті привезли матрацик та нову дівчачу постіль
Ще я страшенно радію, що майстер зробив саме таку драбину: з круглими металевими щаблинками, бо Аня туди-сюди лазить разів 10 на день, тренуючи ніжки.

За кілька хвилин почнеться квест під назвою "Потрапити на роботу о 8.00 і закінчити до 10.15", щоб встигнути на новорічний ранок. Усім гарного дня!

 

@buhgaltersha а як ще над вами? А можна фото, цікаво )))
Класна погода., Мені якраз така підходить ))) сніжколіпом бавимося в пісочниці ))) але малюк чомусь гуляти не хоче, трохи погуляємо і додому проситься. Нудно йому чи що. Буду, напевно, когось з сусідів з дітьми в гості запрошувати, малий нудиться, треба компанії. В садок не хоче, кажу давай підемо, каже я буду плакати ((( так що відклали поки до весни. Хочу в суботу його на айкідо завести, три заняття вже пропустили, не водила, бо мали гостей запрошених, боялася щоб віруску яку не схопив, бо тоді б на ДН ніхто з дітей би не прийшов. Цікаво чи в суботу буде заняття.

 

- це

?
Як тоді назвати людину, яка на робочому тижні щодня встає 05.53-06.25?

нарешті дошивай і ділись гарною фоткою.
І ще ти не поділилась врочистістю, але я тебе і тут привітаю з Днем народження меншої доці. Гарно святкуйте!

А я маю ще одне завдання по роботі, і якщо завершу його до 15:00 завтра, то буду як порядна людина зустрічати НР без боргів.
Ще завтра завершується тиждень раночків і свят, який почався минулої суботи. В кожної дитини по 2 шт - в школі-садочку та на гуртку. Сьогодні відгуляли Дмитрове свято, і я так між іншим дізналась, що мій син - відмінник навчання. Ну а що - плохая_мать з дитиною уроків не робить, до вчительки через день не телефонує. Похвалила його, подзвонила батькові, сказала, щоб знайшов спосіб особисто привітати сина з гарним завершенням півріччя.
Вдалося зробити з Дмитрового свята ще і свято єднання дітей - дрібні нині не пішли до садочка, а пішли дивитись на брата. Для мене це дуже важливо. Дми дуже їх любить і є для них хорошим прикладом (наскільки лиш в принципі таке слово вживабельне). Ми ще думали якось потрапити на УЗД лялі - з Дмитром. Але він раптом видав, що я можу йому все переповісти, і "Там і так все чорно-біле", і його в основному цікавить - братик чи сестричка. Замахався хлопець в останній тиждень навчання, і йти зі мною йому чисто влом. З іншого боку, це розв'язує мені руки щодо планування того УЗД - можу йти хоч вже, якщо буде лікар і не буде черги. Тож усе, що робиться і що не робиться - таки на краще, однозначно.
Хочу на дискотеку. Хочу дописати оповідання. Хочу Після однієї дискотеки проспати цілий день і піти на іншу
А ще неочікувано стукнула ідея зібратись колективом колишньої танцювальної групи. І я сказала, що якщо вони не придумають як зібратись в найближчі 4 місяці, то я нікого з них знати не знаю. На що отримала резонну відповідь, що тоді варто мені взяти активну участь в організації. А я що? Я тільки за!
Тому танцювальні мешти сверблять таки недаремно.
Всім гарного четверга! Там такий весняний день шикарний, що аж не віриться у кінець грудня. Тож і не варто вірити, а може - краще змішати весняну романтику і зимове передчуття дива? Коктейль ще той, скажу я вам як людина, яка повністю втратила голову від того всього останнім часом