Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Екстраординарний, гіпер або ж екстра-жайворонокВідверто кажучи, для мене це якийсь кошмар от так рано вставати. Хоча часом робочий графік змушував це робити, але все одно було важко...
А в мене зараз трохи полегшення у роботі, як то кажуть затишшя після важкої плідної праці. Відсипаюсь я добряче, вже й почала згадувати, що я насправді сова і балдію від можливості нею побути. Але сьогодні вночі не спалось зовсім Лягла раніше, а заснути не могла десь до 3 ночі. Що я тільки не робила, щоб прикликати сон. Але нічого не минає даремно, натхнення не спало разом зі мною і я придумала деякі дуже цікаві рішення щодо деяких питань.
Зараз п'ю кавусю, намагаюсь прогнати наслідки того недосипу і відкрити собі очі хоч так) До речі перше враження від кави після довгої перерви мене здивувало "Нічого особливого в тій каві нема". Ось так. Але пам'ятаю коли десь 1.5 місяця не їла солодощів, то мала зовсім інше враження. Той перший кусочок шоколадки здався мені ну просто божественним на смак. Поки що інших експериментів не планую. Але скажу, що вони справді тренують силу волі та покращують здоров'я, а часом і фігуру, ну і також допомагають переосмислити своє ставлення та потрібність тих чи інших продуктів у своєму раціоні.
Наразі найважливішими питаннями є підготовка до свят, прибирання та планування меню, чим і планую зайнятися найближчими днями.

 

Та людина, що має 1 будильник на 5.50, а якщо не вибереться зразу ( бо темно, влітку легше), то другий , залізобетонний будильник має о 6.20 - то я

 

в нас теж врочистості.
№1 - в К новорічне свято. сніжинка відтанцювала, віршик розказала, подарунок отримала. @нталька дякую за сукню! дитина почувала себе принцесою на балу
№2 - я вчора вперше зробила манікюр гель лаком, та що там казати -перший недомашній сама собі манікюр. я взагалі не довіряю ці процедури нікому. але тут мала сертифікат подарунковий, то вже поїхала і заманікюрилася
№3 - всі замовлення виконано і майже роздано. я майже вільна, бо муж чекає на обіцяні вельветові штани. завтра буду братися до них.
тепер в роздумах що рукоділити далі, бо сидіти без діла я не можу. певно піду шукати натхнення в ІГ та Pinterest
№4 - в понеділок чудово поспілкувалися з кумами в ресторанчику. смачна їжа, спокійна атмосфера, діти у бабусі. краса...
частіше б так
ну і найголовніше-ми практично здорові!

проза теж є - пора розгрібати завали, прибирати/мити все те, що назбиралося поки мама бавилася в хендмейдера)
а ще б виспатися, бо хоч я і сова, але лягати о 3й довший час важко навіть мені

 

В мене з врочистості те, що нарешті знову є нет А ще те, що ми вже відбули всі передноворічні свята і в садочку, і навіть перший виступ на сцені на гуртку А ще я нарешті добралася до міні-версії генерального прибирання і тепер вдома ще не блЄск 5-зірковий, але уже й явно не срач
Решта все проза-прозища, щоб в жилетку не піти, то заглиблюватися краще на буду...
Де б то запитатися краще? Як навчитися вчасно зупинитися, "здатися" і просто поревіти? Чорти б побрали ту "сильну жінку" (яка сама навчила всіх довкола, а тепер дивується, чому ж її не шкодують). Бо мені сьогодні полегшало аж коли я ревіла лікарю швидкої (такий прямо, як там "няшка" попався - молодий, симпатичний, наче і підсміювався трохи з моєї "панічної атаки" але по-доброму відправляв чай пити щоб не нервувати і медсестра така тьтя добродушна, а не мегера як зазвичай ).

Хоч то не лише стрес чи панічна атака, а тиск, певно, стрибнув - йшла (ну як йшла, бігла з одного "важливого" місця в інше, по дорозі мене муж по телефону хотів нагрузити ще тим, що сам не встигає зробити) і тут мені як замерехтіло салютами перед очима - реально іду і зооовсім нічого не бачу але й зупинитися боюся... доповзла ще 200 м до аптеки, купила воду і гліцисед

він від голови теж - судини там розширяє якщо штуки 2 з"їсти

, стала, подихала, попила, відмінила всі справи і посунула за Владом в садок. В очах вже трооошки розвиднілося і я без зайвих рухів дійшла таки з ним додому, думаючи лише про те, щоб не гепнутися десь без свідомості і радіючи попутно, що в сумці паспорт є і Влад адресу назвати зможе якщо що . По дорозі мене в піт кидало і трусило а ще дуже хотілося сісти і ревіти але не сідалося і не ревілося... Прийшла додому, плюхнулася на диван, видихнула що ура, вже вдома і все, наче, відпустило. І тут почалася 2 серія - вперше в житті повністю заніміла ліва рука так, що я її геть не відчувала і не могла поворухнути. Отут я злякалася вже не на жарт, враховуючи те, що кілька днів мені і так серце калатало і дихати важко було, а муж буде пізно і якщо я раптом того - то Влад же мені швидку не викличе... Зжувала я 2 шт валер"янки, подзвонила на 103, вони спочатку не хотіли їхати, але я трохи скористалася становищем і сказала що вагітна. А руку ж не відпускає - аж боляче від кінчиків пальців до ліктя...

І лише коли я вже побачила лікарів на порозі (видно в голові нарешті клацнуло "вони сильніші і досвідченіші, можеш вже розслабитися") то змогла видихнути і виплакати увесь свій стрес (назбираний за 2 тижні), отак реально "всласть" поревіла(поки розказувала, що і де мені боліло). Лікар сказав, що то ще в студенток таке буває і поцікавився, що ж я робитиму якщо Влад захворіє раптом. Ги, я кажу, як не дивно, але отакий активний стрес мене дуже навіть мобілізує і серцевих нападів не було раніше попри всі болячки і пригоди... А собі тихенько думаю, що цього разу, певно, назбиралося забагато в основному "пасивного", того, на що я своїми діями все одно вплинути не дуже здатна... І все ж через те, що не можу не брати зайвого до голови і на свої плечі, не вмію вчасно зупинитися, сказати "я пас" і побути слабкою Дожилася, коротше, організм он вже бойкотує

 

Сіла, думаю: писати-не писати...
Отримали документи на квартиру УРА!
на наступний день з сантехніками пішла купляти для підігріву квартири всілякі штуки. Поплачуся: "нагріли" вони мене на кілька тисяч. Тобто, знижку, яку б мала отримати я - вони собі взяли в кишеню. Рєдіски і нехороші вони. На наступний день з ними розпрощалася.
З позитиву: керівник магазину виявилася порядною дівчиною, розібралася в усьому, і, коли я сьогодні повертала

дешеві і неякісні матеріали, які горе-майстри хотіли мені робити опалення

та брала якісні труби та з"єднання - отримала приємний бонус та знижку.
Проза - фінанси. Точніше усвідомлення того, "во что вильєццо" наш ремонт. Але тримаюся позитиву

і візуалізації ванни та душової, а потім і решти кімнат

і мрію про своє ДН в новій квартирі! А мрії ж збуваються, пра?

Ще трошки журбинки. Моя старша козунька стрибала-бігала в неділю, підвернула ногу і порвала зв'язки. Але вже ступає на ногу

і, навіть деколи, як забувається, то не прихрамує

.
Школа, танці і "корпоратив" на танцях - все відмінилося. Сидить в хаті і ниє що їй нудно. Тому вирішила написати всі домашні і класні завдання, щоб "хоч якось вбити час". Мені подобаються її такі "вбивання". Завтра візьмемося за читання книжечки.
Сьогодні вирішила мені зробити сюрприз: допоки я вкладала меншого спати вдень - моя помічничка помила посуд . Коли вона встигла вирости?..
Ялинка стоїть (поки що), малий не тягає (поки що). Вікна прикрашені, двері теж. Тепер треба маму "прикрасити" .

 

Вже так вийшло, що почала писати, то ще був четвер, а закінчила в п’ятницю ))
А загалом прийшла розказати, що був важкий день. Рано встали, погано спали. З врочистості - мали фотосесію в студії. Але потім була така проза, навіть жилетка. Бо їхала з доцьою сама і щойно стали в тягнучці, як мала розревілася. І то так сильно, що я ще такої істерики не бачила. І як на зло нікуди не звернеш. Та і якби таки десь прилаштувалася, то назад в ту тягнучку ще би довго вклинювалася. Сплакалося моє сонечко і відключилося. Потім вже сплакалася я. І врочисто собі пообіцяла, що більше на таку авантюру не підпишуся (сама за кермом і лише з дитиною, без нікого).
А зараз випила пустирніка і планую нарешті виспалася. Бо так вже втомилася від того недосипу, що вже і синці під очима проглядаються.
І для тих в кого завтра останній робочий день в старому році - хай він вам легко завершиться! Бо для тих хто в декреті то ще не останній «робочий» день

 

@Happy Fiancee а для тих, хто працює, а по віку дитини "все ще в декреті", то взагалі заплутано)
мацьопу завтра робитимуть чергові вакцини. Тож зранку похід до лікаря, потім робота. Сподіваюсь на скорочений день і на "бонус" на кінець року, але щось всі підступно мовчать з цього приводу, а питатися якось не альо. Надія, вона є) Меню новорічне напівскладене, завтра чоловік скупиться і будемо реалізовувати. В планах посвяткувати 2 нових роки, якщо не засну, як то вийшло минулого року) Сьогодні колега розповіла, що підводить підсумки і будує плани на наступний рік. А я з сумом подумала, що в мене навіть нема часу отак сісти і в своє задоволення подумати. Вічно я десь біжу і щось роблю аж поки не лягаю спати. Тому, якщо завтра буде скорочений день, з 3 до 5 якраз буде часу на аналіз. Рік був результативним і складним. Тому є що обдумати.
Врочистість - це мій невпинний малюк, починає говорити. І найбільш повторюване слово - впав. Ясно чому, бо він постійно в русі і падає багато) Позавчора забирали з садочка, і вихователька одразу при зустрічі: сьогодні він побив всі рекорди. Він не міг всидіти за цілий день ні секунди. Навіть їв стоячи) Ну і вдома від тої врочистості хата перевернута, задіяне все, що можна. Але на те вони й врочистості!)

 

та напишіть відгук ось такий як і тут, щоб люди знали, бо то дійсно гаплик повний. я теж таку хотіла процедуру купити на подарунок коліжанці., тепер буду боятися ))

 

Вул. святого Теодора 6 До 3 сеансів Relax SPA-програми Шоколадна насолода від «Салону масажів Стародавнього Сходу» Покупон - Львов
Підозрюю , що подруга саме на покупоні придбала цей сертифікат, бо власниця "салону" між іншим казала, щоб я там також написала відгук, а я сказала, що то не я купляла цей сертифікат , тоді вона за ФБ згадала.

 

Проза - попри обіцянку самій собі влаштути день ведмедя в барлозі нині прийшлося таки побігати. Мусово було в центр зайнятості явитися і ще в одне місце. Влада попросили з садку раніше забрати а ще хазяйка квартири приїжджала...
Ну і ще трохи побігала щоб влаштувати собі врочистість - купила ялинку. У нас щороку були невеличкі оті вінико-ікебани з гілочок, а цього разу мені страшно захотілося ціленької і справжньої. Люди, я по-чесному аж на 2 базарах шукала (біля Аквапарку і Винниківського ринку), але з бірками лише 2-метрові були Тому купила я нині метр контрабанди Найсмішніше - їду в маршрутці і роздивляюся, що воно ж не ялинка, бо з листям, а не колючками Думаю "йолки, вони його ще й в когось в дворі, певно, обстригли, то ж щось декоративне?". Вдома бігом гуглити, що то я за чудо надибала - фух, то ялиця, в дикій природі теж росте масово, а ще з неї ефірну олію роблять, тому все ок що вона мені хвоєю з вкрапленням лимона пахне
Ввечері теж не вийшо повноціно полежати і полінуватися - вигнала Влада з ванни де він тихцем знов воду переливав і потоп влаштував, витерла потоп, порозкладала килимки по всіх батареях сушитися, видала іхтіандру суху одежу. Не встигла оглянутися як довелося лізти на табуретку щоб віддирати від стелі силіконову? сніжинку яка по ідеї мала на вікно кріпитися (поки один малий засранець не не захотів з розмаху поналіплювати їх повище на дзеркало шафи-купе)...

. Коротше, знайте - тримайте такі штуки подалі від бажаючих покидати їх повище, бо від стелі виддирається не так уже й легко

І то не рахуючи різних мєлкіх вечірніх пакостєй. Іноді та дитина з її бурною діяльністю мені починає нагадувати Деніса-мучителя
В підсумку видала я Владу на вечерю кульок печива і вирішила, що з мене на сьогодні досить - шукати в кладовці прикраси і їсти щось готувати будемо зааавтра

 

І я сюди ж.
Сьогодні по максимуму повіддавала "борги". Кому Миколайка довезла

угу, я така хресна, що подарунки порозкидала по мужа службових машинах, заледве докупи зібрала...

, від кого забрала. І мені, нарешті, прийшов подарунок

і ні, не 20та пара шкарпеток

- платтячко! Перше в житті моєму, чорне платтячко! І на мене влилось як шите під замовлення!!! І для моїх маляток подарунки подозбирувала. І з кумою просто розвіялися. Провітрили голови і поговорили "ні про що!" Знаєте, коли збираються люди, кожен говорить про своє, невпопад, без логічної зв'язки з попередніми словами... Так добре, душевно... І головне - НАЖИВО! Як мені бракне того живого спілкування! "Ми спілкуємося в пластмасі!" (С)

Маємо куму, в якої є умова: Миколай (тобто хресний Микола, он же мій муж) має "самолічно" приходити до похресниці. Все добре, якби той "дарувальник" не підхопив там вірусяки. А від нього - малий. Тепер двоє з червоними запухшими очима, з соплями і температурою слабують. З старшим то ще пів біди, дає собі раду, а то мале - мучиться (. Чую, буду я "пресікати" то ходження на Миколая. Бо то вже не вперше таке.
Подзвонив мій тато і в наказовому порядку сказав привезти малу, щоб не набралася "бацил". Ну і вона теж не проти. Бо "дуууже скучила за бабусею і дюдюсем ". Маю надію, що до мене не вчіпиться. Бо я сама допиваю останні дні антибіотики через бронхіт.

А до чого це я? А, Новий рік - проср@ний і всі плани сходити з коханим кудись - теж. Мрія виспатись

бо вчора лягли спати 4-ро на одному ліжку. Атракція ще та

, зробити манікюр, зірвати Джек-Пот, повиздоровлювати.... хочу відпочити.

 

Як змусити себе прибрати хату? Вчора відтирала шви між плиткою і вже манікюр, який мав бути до НР, облупився (( А то ще не половина тих швів. І не питайте нащо воно мені треба. Але таки треба. Чоловік розлив вино і білі шви стали чорними . Це я вже промовчу скільки вина було розлито. І скільки праці було вкладено в те вино... От може краще нічого не робити...
А ще мити кухню. І ялинка.. Ех, ялинка... Навіть не знаю яка в нас цього року буде ялинка. Грошей нема зовсім. Комуналка не оплачена. До речі, а що буде як не заплатити за комуналку вчасно? Так що ми цього року або без ялинки, або зрубаємо свою з подвір’я...
З позитиву і закінчених справ: довишивала сукню сестрі. Тож на Різдво вже зможе одягнути.

 

можна прикрасити прямо на подвір"ї іграшками саморобними простенькими або тим, чого не шкода. Ну або організувати вдома креативну ялинку

 

На подвір’ї ми вже прикрасили гірляндою. Але отак щоб помилуватися, то з вікна і не видно. А вийти на двір, то таке болото навколо, що не підійдем до тої ялинки. Ну власне вона в нас не одна тому розглядаємо варіант зрубати. А на креатив я не маю сил...

 

Ті фото на фб сторінці, то просто треш якийсь. Дякую, що попередили за такий салон, бо отак ненавмисне можна комусь настрій своїм подарунком підпсувати...

 

Нічого.

У Рівному електроенергію люблять вимикати за борг у 100 грн, а всі інші ніяк не реагують.

 

Ну нарешті!!!Чистота наведена у домі, як же не хотілося прибирати, але треба)))Красу частково навела, підстриглась ще на тижні, лиш пофарбуватися залишилось і манікюрЗавтра зраненька на службу, а потім вйо до приготування новорічних страв. Незмінні олів'є, крабов'є (чи як там його назвали в рекламі), тортик вафельний з білоруською згущонкою, картопелька запечена з сиром та мясцем, ну і канапочки з ікрою під італійське просекко саме те, що треба

Всіх з наступаючим Новим Роком!!!

 

Ми 4й рік поспіль без ялинки, тільки по хаті розвішуємо гірлянду, дощики, сніжинки.
4й рік новорічний стіл без алкоголю. Взагалі.
Років 6 вже не дивимося тв.
Компанія на святкування щороку більшає. Веселощі та святковий настрій такі, що заряджають на рік .
Ось так ми виходимо із стереотипного мислення.
Минулого року часи були такі, що на Новий рік тільки дітям подарували...по великій пачці кукурудзяних паличок.
Не в ялинці щастя.

 

Традиції і стереотипи- одне й теж?