Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

ага, усердно "пороли" ту роботу...шили і далі пороли. В суботу зробили дружній "фууух". ... і тут малий придоставив мені нову дозу стресу.. і то мега стресу. Після кашмарної ночі і вичитаних, можливих, діагнозів в інтернеті, я вже була готова до апендициту, як найкращого з можливих варіантів...
Але в лікарки були інші погляди на нетиповість перебігу....Отже - дитині краще. Мама вчора на валерянці. Нині світ вже кращий і навіть минулотижневі запорювання дали свій плюс.
День нині якийсь розшорошений, як і моя нервова система. Але 2 прання вже випралось і розвісилось..Чому саме" -лось " ? Бо з телефоном на вусі це якось непомітно робиться. Навіть стелю в ванній вимила , паралельно говорячи . І дуже здивувалась, коли в останній раз переставила конструкцію "крісло -а -нім -табуретка". І так вже заодно пройшлась по сантехніці. Ще з пилососом тре пробігтись, але це вже після 17год.
Дитя нудиться без компанії...Хоч ми нині і сніг чистили, і прання заправляли, і читали , і малювали, і з конструктора модель якогось поліцейського вертоліта складали ..навіть танці були... Ще лиш мультиків не було. І на гірку не ходили.
Готування ---здалось би щось, але ще не знаю що. Тому бум доїдати те, що вже стоїть в холодильнику. Бо натхнення в мене нема нині до готування. Заодно місце звільнимо, бо раптом завтра гіпернатхнення прокинеться ..
А ще тре розібрати ялинку. І от розумію, що тре, але я ще "нє сазрєла". Чоловік вже уточнює з наголосом --"коли!! ". Каже, сподіваюсь, що не 1 квітня буду її виносити.. А я що? Я - "нінаююю" .. Вербові гілочки, що стоять біля неї вже пустили листочки..Мабуть таки час настав. Але не нині.
А ще в мене дивне бажання - мити вікна. От прям хочу , аж пахне мені. Як буду часто "запорювати" роботу, то перекваліфікуюсь в мийницю вікон.Чим погана професія - миєш собі, люди радіють і ти також.
Понеділкових вам радощів і .

П.С. @cjomcjomka , нині ж понеділок? Пра?

 

зуб даю

 

Ага, понеділок. Навіть, на диво, досить продуктивний В поліклініці була, в центрі зайнятості була, зараз суп зварю, ще раз в поліклініку забіжу і дитьо з садка заберу. Маю розвагу - повісили вчора на вікні шматочок сала, нині за нього синички часом аж б"ються (прилітають якось напливами - то нікого, то 4 на раз ). От думаю - вішати ще один, чи хай вчаться в чергу ставати?
Доречі, про черги. Нині в поліклініці нєдрогнувшим голосом і одним реченням пояснила бабульці, що про політику з нею говорити не буду і взагалі, напевно, зовсім ні про що не буду. Вона аж офігіла трохи, бо до того чіплялася до іншої дівчинки під кабінетом лора з детальним описом своїх болячок, способів їх лікування, обговоренням міністрів і т.д. Дівчинка тільки мовчки очі закочувала, а бабулька вирішила ще й зі мною "пообщаться". А я собі стою тихенько, нікого не чіпаю, радію, що свого безперестанкуговорящого зранку в садок здала... Складаю подумки список речей для цьоготижневої поїздки... А тут бабулька зі своїми думками про Супрун. Треба, певно, Владу подякувати, бо я, втомившися від того його безперервного "білого шуму", тепер настільки спокійно і швидко чищу інформаційний ефір довкола себе, що аж сама собі дивуюся - капець яка вибіркова стала з приводу того, що я згодна слухати довше 30 сек, а що ні Коротше, тепер ще більша злюка і ще більше "людей не люблю"
Вихідні промайнули якось непомітно. В суботу гарно з"їздили в гості, та ще й назад нас підкинули на машині і не довелося в ту хурделицю маршрутку чекати

я, здається, починаю звикати до такого виду транспорту - щось порівняно часто мені тепер щастить на "підкидання по дорозі". Ох, як я хочу машииину, але лише з водієм в придачу - так щоб я на пасажирському кріслі

, а в неділю цілий день бавилися в сім"ю тюленів влаштували "лєжбище" на дивані і майже з нього не сповзали, чергуючи чай, фільми, доміно, розмальовки і спостереження за синичками. Муж навіть їсти приготував, а то капець яка врочистість, бо останньо таке свято в нас буває не часто
Тепер треба постаратися зібрати всю волю в кулак щоб знову не облінитися, і продовжити продуктивний понеділок таким же продуктивним тижнем

 

Нічого не було! Ні в суботу, ні в неділю. У нас тут домовленість тєліка, вина в цукерок в робочі дні не чіпати. Всі чемно чекають вихідних. І в цю суботу я мала плани відігратись по цих всіх фронтах. Але так не вийшло. Спочатку ми погнали дивитись за дитячими стільцями, потім за шапочками, і коли вже по дорозі додому напланували собі вечір, подзвонив сусід, що зайде на 2 слова. Зайшов, і пішов пів десятої вечора. Всьо прапало). Але в планах була ще неділя). Та й тут всьо пішло не по плану. Спочатку чоловік зраненька вскочив у ямегу, загнув диск, міняв на морозі колесо, запізнився на зустріч і тому переніс її майже на обід. А далі прийшлось меншого везти на дитяче ДН. Думала, що полазимо трохи ТЦ, що зараз для мене практично як розвага), але доня вирішила, що вона хоче спати. І ми успішно просиділи в машині половину часу, потім пробіглись декількома магазинами, припухла я від цін на дитячі речі (у нас 98% дарованого), і вже пора було додому. А дома вже не було часу на винце та фільм. Бо треба було зібрати дітей у школу, і всіх вимити-викупати). Ось так ми прогонили ті вихідні.

 

Вже три дні маємо дилему: хочемо купити квитки на концерт Дзідзя, що відбудеться на Арені Львів, але ніяк не може оприділитися з місцями, дивимося на бокові сектори біля сцени, але от не знаємо, чи буде дітям хоч трохи видно того Дзідзя, чи брати вже краще навпроти сцени через поле, сцена буде далеко, зате буде добре видно все те дійство???? Порадьте..... знавці Арени

 

О! Я знаю, чому дотепер зима .Це все @nibysh .
Врочистість - була в неділю на шикарній виставі. Проза - дороги й погода. Мені здається, що стан дороги сьогонді був гірший, ніж вчора. Я з Сихова їхала майже годину. Результат - радісний Сашко , який фактично прогуляв перший урок, на останні 15 хвилин попав...Пробки сьогонді просто

 

ну от ..тепер ще й ти @Тетянка, взяла "ложку для черпання"..
Як ? ..ні не так ..-- ЯК? можна в таку погоду розбирати ялинку...

Та ввечері включиш собі гірляндочки, сядеш на шкурці баранця, витягнеш цукорку зі скриньки, що стоїть під ялинкою, сніг тихенько відсвічує - ти кайфуєш...
Так нє, нє паложенно, нє пущать ! Нема такого закону про розбирання ялинок.
І взагалі, я чуточку по Новім Році сі народила, тому - маю право. Терпіть ! Великдень близько!
І по темі--- сніг : падав, чистили, фоткали, знову чистили... Прикольно; як каже малий - "це як ти, мама , посуд миєш..."
Хороших вам асоціацій на нині.

 

Погода прикольна... була би, десь так від 20 грудня до 20 січня...
Я чогось сьогодні зранку згадала вірші зі школи Лесі Українки: "Мамо, іде вже зима..."
Але не зовсім по тексту... Чомусь мені крутилось в голові так: "Мамо, І ДЕ ВЖЕ ВЕСНА?". І відчуваю, що не зовсім той текст, а як має бути - не пам'ятаю... мусила загуглити...
Ну а що, справді, де вже та ВЕСНА?
Маленька врочистість - була в Рошені. Що означає завтра зранку до кави зефірка і ще є купа цукерок. Давно не була, то як дорвалась ... Але сьогодні вже ні-ні. Капець, яка в мене сила волі, хоч у вихвалялки йди...

 

Мої через ту погоду вже другий день дома сидять, мамі ложечкою мозок виїдають). Вчора ввечері обіцяла їм, що сьогодні будуть в школі при любій погоді. Але тато наш зранку дітей «пожалів», і залишився спати в теплому ліжку))). А мені тепер дуже весело))). Завтра точно підуть).

 

А холодильник! В мене після таких днів ЛЬОДУ в холодильнику не лишається! Колись я любила готувати...
Проза. В суботу записалась таки до лікарки. Тиск не збивається НІЧИМ вже пару днів. А може і більше. Раніше не міряла. Після того як зранку мені стало так недобре, що аж вирвала, чоловік таки заставив йти на огляд. Плюс вже скоро місяць оце місце, де справа ребра дуже болить, як рухаюсь. Думала потягнула, як малу піднімала, але щось довго не проходить. Ох, старість не радість . Нє, ну я ще чоловіка теж зразу після себе записала, хай не халявить, давно вже мав їй показатися, вже й аналізи здавав.
Врочистість. Менша робить вже перші кроки. Десь метр-півтора може пройтися. Особливо ввечері, коли їй страх притупляється. І шість зубчиків вже маємо. Середульша знову 2 місце по музшколі на конкурсі взяла. Старша вчиться, дорослішає. Морально готуюся до Великодня.
Дописую і біжу збиратися на прогулянку в парк. Хоч трошки вийдемо.
А, і познайомилася з Іринкою @nibysh . Дуже приємне знайомство.

 

Цікавий тиждень. Дитина захворіла... Ніби звичайний вірус, з соплями і температурою... Але через підвищені лейкоцити в сечі лікар призначив антибіотик і відправив на узд сечового і нирок. На узд все ок, температури нема... Тепер дилема... Давати той антибіотик??? Я не дала. Не бачу ніяких симптомів які б свідчили, що дитина має проблеми з нирками... Крім аналізу. Підвищені показники по Нечипоренку, а в звичайному аналізі все в нормі... Але на цьому тиждень не закінчився.
Полетів ноут. І ще буде добре, якщо це просто віндовс, а не щось серйозніше. І ще пару дрібних поломок, які чекають поки приіде чоловік... Найближаются свята, треба іхати в село. А я не хочу. Вже звикла сама, а тут знову підлаштовуйся під чужий настрій і правила... Якось аж настрою нема... З врочистостей хіба грунтовне оновлення гардеробу моєі доці... Люблю робити покупки, особливо донечці...

Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk

 

Як добре,що уже сонечко ввечері в наші вікна заглядає. Це значить,що уже весна, що скоро надворі буде тепленько. Маю сьогодні врочистіть...та ні, врочистіще - купили мужу 2 пари джинсів. Врочистість це тому, що мій чоловік хронічно не любить купляти собі новий одяг. Спочатку він не визнає, що йому той одяг потрібен (має одну пару штанів на будень і свято і то такі,що вже дірки скоро світитимуться), потім неможливо його затягнути в магазин, і, на останок, вибрати щось на його фігуру немовірно складно. Мені здається, що я б швидше собі весь гардероб змінила, чим купила йому одну річ. Але то таке - джинси куплено, ще замовлю йому парочку кофт (з цим набагато легше в плані фігури) і буду довольна.
Ще маю особисту маленьку радість- виявляється моя улюблена письменниця написала ще дві книги до моєї улюбленої серії. Тепер є що почитати на ніч - приємні історії з приміссю фантастичного.
На Вербну Неділю і майже до кінця квітня ми з малякою поїдемо в село, й дивлячись на прогноз погоди, з собою треба тягнути все - від комбеза до легких безрукавок. Але це не проблема - проблема номет 1 у мене зараз підібрати правильний червоний колір ниток до моєї вишиванки. Бо всі червоні кольори мені якісь не такі( але й це ми вирішимо. Всім хороших вихідних.

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Треба десь зафіксувати мій стандартний "my working day"
Вчора він був не зовсім стандартний, бо я ще відвідувала тренінг по роботі і довелось меншим дітям поспати в садочку.
І все ж.
06:07 - підйом, до 06:44 - час для себе, всякі свої потреби
06:44-07:00 - перевірка складеного з вечора одягу для всіх, ранкова кава
07:00 - 07:30 - підйом менших дітей, одягання, збирання,
07:30 - 07:50 - зачесування себе і їх, вдягання, чай для них, підйом Дмитрика.
Десь між тим роздача підготовлених звечора перекусів
07:50 - вийшли з дому
завела їх в садочок, - і по робочих справах,
11:00 зайшла додому, доробила ту роботу, яку можна з дому. Забрала Дмитрика зі школи раніше, відвідали ортодонта, поїхали на тренінг мій, на 14:00. Повернулись додому по 16, загріла йому обідо-вечерю, побігла по малят в садочок.
Забрала маляток о 16:40, годинку погуляла з ними і прийшла працювати з дому до 19:00, паралельно зготувала вечерю з заморожених заготовок.
19:30 - 20:30 - ще одна робота, вже не з дому.
повернулась додому ближче до 21, випрала і вимила всі наслідки прогулянок по болоту, прибрала на кухні, склала на наступний день перекуси, проконтролювала вечірню гігієну всіх, відправила всіх спати.

 

А можна спитати? Скільки годин вдень вдається попрацювати +- таким чином? Пишете, що не зовсім стандартний день, тому перепитую.

 

ну, в мене стандартно в добі 8-10 годин робочих, на всі види діяльності разом. Якщо менше - то це вже не робота, а підробіток якийсь получається.
Але працюю над тим, щоб досягати кращих результатів за менший час

 

Це швидше у тему "мистецтво бути дружиною". Все таки офтопну. Де в такому ритмі знаходиться час для чоловіка? Не из праздного любопытства. І не сумніваючись що десь таки знаходиться. Теж живу у швидкому ритмі (двоє маленьких дітей з дуже зайнятим чоловіком і відсутністю батьків під боком), і коли зважую своє життя, то найслабша ланка якраз оце спілкування, якого мені катастрофічно бракує А якщо є, то обмежене - якось так виходить, що 70% того займають розмови по дітей - їхні проблеми, досягнення і т п. Є постійний контакт в скайпі, там і жартуємо, і ділимося новинами. Але мені так бракує отого "сісти посидіти". Може маєте якісь ноу-хау? Взагалі, усі у кого більше двох дітей і діти маленькі - було б цікаво як ви це організовуєте, оте спілкування з чоловіком.

 

Вже не знаю, це врочистість чи проза...
Зараз з вікна

Нема такого.
Ми спілкуємось часто за день. Не вистачає вечірнього хоча б сидіння пліч о пліч... Помічаю, що я не слухаю розповіді чоловіка в більшості випадків, а просто чекаю коли закінчить говорити. Втома страшна. Старші вкладаються в районі 22. 2хмісячний малюк знаходиться в режимі підвищенної уваги 18-23.00 (поверхневі сни, їсть з мінімальними проміжками по чуть, мордуюсь я якось тим нережимом).
А потім засинає на 2-4 години. Як вночі прокидається - годую, при потребі перевдягаю, займаюсь розвантаженням посудомийки та пралки, чай.
Через пару годин знов підйом, а там все плавно перетікає в загальний ранок.
Я намагаюсь рахувати, сну в добу 4-6 годин, розкиданого в часі..
Робочі моменти ... ой, нестабільно. Мені легше, як у цьомцьомки - дисципліновано по годинам, плюс-мінус, ніж постійна нестабільність. Зараз вже трохи легшає, менше уваги на свій догляд (гігієну підтримую, все ок , просто післяродові моменти вже не вимагають великої уваги).
Завдання старшим роздаю, творчі та господарські. Але шумно, шумно...
Такі будні. Врочистість? Заставила себе не доводити до істеричного стану, як в перший місяць, переживаннями, нестабільністю та втомою. Гормонами .

Трохи верхівки айсбергу показала, трохи того, що під водою.
Рухаємось далі.

 

а який це район? на Сихові снігу майже 0

 

то мабуть "а який то континент"?))))

 

ха-ха
в профілі написано що зі Львова)))