Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Тема у розділі 'Ой у Львові на базарі', створена користувачем Shamna, 27 Січень 2016.

  1. Miamama

    Miamama Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 1
  2. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  3. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Жінко, ти що не бачила мийку по типу Мойдодир? Там повний комплект.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  4. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    @Akina, я за Вашу сімю дуже-дуже рада :). Таке диво: вирішувати житлові питання у.. власному житлі! ;)
    У мене щось подібне минулого року було: стіни з голого гіпсокартону та підлога (на фундамент покладені пласти поліпіностеролу/типукрутогопінопласту :girl_crazy: ). Навіть без фасаду чотири місяці ми жили. На другому поверху поетапно: спочатку просто каркасні стіни (тобто, весь поверх проглядався, суцільних стін не було), потім додались покімнатно мінвата, пралка :girl_claping:, плівка, електрика, ... останній лист гіпсокартону вкрутили 30 грудня (а заїхали в квітні).
    І меблі з олх були, і мультиварка півроку (потім брала у мами електрокомфорку :) , бо замахалась мучити скороварку-мультиварку "об'ємами" каш для прикорму... Душу так і не було (тазочки :girl_impossible:). Ги, а туалет (з поки відсутнім душем) з покривалом замість дверей? :girl_claping::girl_claping::girl_crazy::girl_cray: І при відсутності чоловіка вдома, мій похід в туалет - це або з заповзаючою дитиною, або з акомпанементом дитячого розривного крику, що лунав з ліжечка :girl_haha:. Ох...
    Це непростий період, і, скоріш за все, Ви також будете відчувати різні настрої, як і я: від всеооплюючого натхненного щастя мати своє житло, свою власність, свій дім та перспективи його ремонту за власними вподобаннями до відчуття, що живете як бомж і, взагалі, невже не заслуговуєте на нормальні людські умови?! І красиву штукатурку :girl_crazy:.
    Мій чоловік жартує, бо плануючи початок будівництва, паралельно планували третю дитину. Він обіцяв мені будинок :girl_in_love::girl_in_love:. Так і співпало. Вже й будинок стоїть. Тільки ж чоловік не уточнював, що в будинку ще не буде цивілізованних сучасних умов для проживання :girl_crazy:. Тепер просуває ідею: от буде четверта дитина - тай заживем з ремонтом :girl_haha:.
    Все минає. Тримайтесь разом.

    У нас з лютого в будинку все спустошено (все що тимчасово використовувалось - віддано, одяг та інше в гаражі або до батьків вивезли на зберігання), хіба на 2 поверсі складені розібрані дитячі ліжка, матраси, стіл, стелаж та пралка стоїть в "ванній". Все інше: гіпсокартон та внизу бетон. Але вже не фундаментний, а тепла підлога, слава Богу.

    Вчора вночі знов зі Львову приїхали, на тиждень. Підігнати хвости.
    Діти старші, чоловік, мій батько на рибалці були цілий день. Тож я мала спокій та настрій поприбирати, наготовити їсти (мама поїхала до мого діда на декілька днів), повичищати бус, сфоткати, щоб виставити його на продаж... Ми вирішили не розтаможувати, а вивезти: в Європі, або знайдеться робота для буса когось чи щось возити, або продасться. Але трохи шкода: він такий комфортний для пересування нашої сімейки та речей, для буд.матеріалів... І поїздки ці наші економні - бо беремо попутчиків. З легковою буде не так. Тому, приїду до Львову в черговий раз - і вже не скоро до Києва, може, аж поки не доремонтуємо. На все літо може. Хіба чоловік буде їздити легковою, слідкувати за процесом.
    А ввечері відбулась проза: повернулись рибаки: діти на сонці попечені, брудні, без риби (бо наловили коропів та насмажили там же), старший ще й ноги в воді бовтав ... :girl_nea: Чоловіки такі чоловіки. Я навіть не коментувала цю безвідповідальність щодо нагляду дітей :girl_haha:. Діти з купою вражень, виснажені, подивлюсь якими встануть, може і до церкви не піду з ними. Невідомо, чи застудились, чи на сонці згоріли просто. Гарячкуваті були перед сном.
    А я вже дописую і в черговий раз думаю: а нащо я ото тут всю цю особисту епопею пишу? :girl_crazy:
    Хай вас/нас всіх Бог благословить на нічний відпочинок та на оздоровлення, вас і ваших ближніх!
    Буду засинати під лупання дощу об дах, прям наді мною.
    Люблю грозу в начале мая... (с) :girl_crazy:
     
    • Подобається Подобається x 14
    • мімімі мімімі x 6
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  5. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Незважаючи на погоду і Влада, який сходить з розуму від сидіння вдома, день якийсь врочистий :)
    Яся суцільне мі-мі-мі. Вже зрозуміла що ламінат (на відміну від бабиних ковриків) слизький, і тепер топає як моряк по палубі, широко закидаючи ноги :girl_haha:Кілька днів тому навчилася ставати і починати руз без опори, тому сміливо вже підкорює всі простори. А ще у нас педприкорм "в первозданному вигляді" - що знайшла, те з'їла :facepalm: Нині хліба собі надибала, сиділа в кухні на підлозі жувала задумливо. Ввечері Влад кричить "мама, вона щось довге зелене жує" - дитьо знайшло залишені від салату біло-зелені хвостики цибулі, які планувалося використати завтра в суп. Тому вечеряла моя птася пирогом з вишнями в прикуску з цибулею. Це й пробувала мене нагодувати, бо в неї нова розвага - по черзі відправляти шматочок то собі, то мені в рот. Коротше, не пропаду - дитина їжу надибає, ще й мене нагодує :girl_crazy:Правда час від часу вона жує ще коробки картонні, кухонні губки, Владові воскові олівці і всяке різне поганоперетравлюване :)))
    Влад ходив нині в школу, знайомитися з вчителькою і іншими колегами-першокласниками. Вчителька з першого погляду і мені, і йому сподобалася, побачимо згодом як вона покаже себе "в роботі". З приміщенням для класу є нюанси, але заяви в районо написані, процес пішов, будемо сподіватися на вчасне і позитивне їх вирішення.
    А ще мені за ці дні стільки повідомлень і дзвінків було просто з підбадьорливими словами, пропозиціями допомогти з меблями, транспортом та іншими побутовими справами, що я аж трохи незручно почуваюся :girl_blush2:Дуже втішеною, дуже вдячною, трохи здивованою, радісною ( бо є частинкою такої чудової компанії) і трохи стіпісняюся :blush: Бо приймати допомогу це теж мистецтво і мені ще вчитися йому вчитися. Ну і ще трошки хочеться
    гонорово дати шанс собі і чоловіку справитися все ж самостійно :)
    Але я вкотре переконуюся в тому, скільки щирих і світлих людей на ДП і в моєму оточенні загалом, а це грандіозна врочистість:kisss:
    А ще, не знаю як у вас у Львові, а в наших селах небо на вечір розпогодилося трошки, що теж вселяє надію:girl_wink:
     
    Останнє редагування: 7 Травень 2019
    • Подобається x 11
    • мімімі x 8
    • Зе бест! x 4
    • Оптимістично x 3
    • Тупо! x 1
  6. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун


    Вчорашня вечірня кава з давньою коліжанкою змінила, ні, напевно таки надломила мої декотрі погляди (в доброму значенні).
    Вкотре переконуюся, що ніщо не стається випадково чи просто так.

    Зимно-зашмаркані дні продовжуються.
    Травень придумав, що він листопад, тому прийшлося ввімкнути опалення.
    Тільки почала робити ревізію зимово-осінній речей. Поспішила. Сьогодні куталася в теплий шалик, взула осінні черевики на ангорові шкарпетки. Пошкодувала що не взяла рукавиці :girl_crazy:.
    Йду колотити гарячий чай з лимоном, і шукати що б то за "драбинку" кинути за пів дня :girl_cool:.
     
    • Подобається Подобається x 6
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  7. maty

    maty Well-Known Member

    @Zaychenya, ооо я думала то тільки я такий змерзлюк, ще вчора включила опалення , бо домерзала....Ревізію сезонного взуття робила перед Вербною неділею, але по парі черевиків-чобітків лишила, бо я вже з практики знаю, як тільки сховаю, то на Паску- холодрига.....ну так, минулої суботи така мудра, кажу, та вже снігу точно не буде, поховала все .....і на маєш
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Смішно Смішно x 1
  8. olerusya

    olerusya sweet candy ;)

    А ми, можна сказати, ще не виключали:girl_crazy: десь тільки на 2-3 дні коли перед Великоднем жарінь була.. а на вихідних частенько ще камін пропалюєм - я в шоці з погоди, чесно кажучи. Дітям в неділю знов повитягала зимові куртки, бо от зараз їм йти на навчання, а надворі +1, чим не зима?:facepalm:
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  9. aknytsU

    aknytsU волошкова...)

    Знаєте, сьогодні я за довгий складний період відчула знову, що таке щастя :heart: - просто вперше потримала доцю на грудях. Вона солодко спала і по-немовлячому так гарно пахла :heart: І навіть купа датчиків і трубочок не заважали нашому поєднанню...
    Вчора ми нарешті побачились, переживши довгу розлуку. Доня ще в реанімації, а поверхом нижче, що пару годин готую їй молочко.

    А далі все втішне закінчилось.
    Уявіть собі - в медичній установі, в лікарні, немає теплої води. І не буде, зовсім. Чисто :fool:
    А умови які тут неадекватні: електроприладів не можна (why???), тобто чайник зась в палаті. А як помитись?? Сьогодні аж сварилась з медсестрою. Правила, не правила, а чайник завтра мені привезуть. Маю право почувати себе людиною.
    Накипіло, гормони, післяродова депресія потрохи наздоганяє...

    Ще страшно скучила за старшим. До сліз просто. І він по телефону такий сумний каже «люблю тебе сильно-сильно...» Як тут втриматись?...

    Паралельно найстарший ганяє між нами і роботою і домом. Задумав ванну міняти. Ну нехай, головне, щоб встиг до нашої виписки :)

    І пару слів про погоду. Так, я обожнюю прохолоду і все таке, але це занадто :not_i: В лікарні зимно-зимнющо, з одягу на мені дві пари шкарпеток, майка, кофта, утеплена спортивна куртка і штани. І при тому, поки ГВ (ну як ГВ, наразі без малюсі, з молоковідсмоктувачем) в мене налагоджується, мені завжди жарко (мало б бути). Тому закликаю сонце :)

    Давно в цій темі не писала, скучила :derisive:
     
    • мімімі мімімі x 23
    • Подобається Подобається x 10
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  10. Ripka

    Ripka Well-Known Member

    @aknytsU ви так гарно описали вашу зустріч з малечею, аж сльози на очах, я так рада за вас. Вірте, з сьогоднішнього дня все погане і тяжке залишиться в минулому, ще трішки і ви всі будете вдома.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
    • Подобається Подобається x 2
  11. mamvasulka

    mamvasulka Well-Known Member

    @aknytsU
    Прочитала і згадала себе, ми з Настусею пролежали місяць на Чернігівській, оте цідження молока що три години, неможливість взяти на ручки і поцілувати. Але пролетіло 17 років, і моя Манюня 2100, зараз випускниця, розумничка і красуня.
    Здоров'я і терпіння вашій сім'ї
     
    • Подобається x 11
    • мімімі x 5
    • Оптимістично x 2
    • Погоджуюся x 1
    • Зе бест! x 1
  12. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    Звичний день. Їсти-лікар-їсти-прибирати-какао-спати і ще малювання і пошта.

    Вихідні просто супер. Роботи, а роботи. Навіть на неділю далося трохи. Але і відпочили, і діти жаб поганяли і лебедя навіть бачили.

    Намагаємся знайти реабілітолога, який би 1) захотів працювати з Катрусею, 2) дозволив мені допомагати робити вправи, тобто був більше інструктором. Стресувати малу, сидячи за дверима, поки вона там 5 хв буде під плач робити - щось не хочеться.

    А де ще плавання..а ортопедичне взуття... ой...я дивлюся і мало не плачу, як вона має ходити в тому твердо у - я нещнаю. Що, їм шкода підошву зробити резиновою, щоб хоч якусь амортизацію на коліна давало?
     
    • Співчуваю Співчуваю x 7
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Корисно Корисно x 1
  13. Козенятко

    Козенятко Well-Known Member

    Всім привіт! Якось так швидко злітає час. Погода не дуже тішить, якось дуже хочеться тепла. Зараз зрозуміла, що діти виросли, сину виповнилося 22, навіть не віриться, а я себе почуваю його ровесницею, якось так. Всім бажаю миру і любові))
     
    • Подобається Подобається x 11
    • мімімі мімімі x 2
    • Оптимістично Оптимістично x 2
  14. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Мої вихідні були майже суцільно врочистими :) В суботу з двома дітьми я умудрилися поїхати до чудової мами ще двох дітей і не просто почаювати в гостях, а ще й продуктивно попрацювати. Перший визначений кольоротип 2019 - done! А перспектива повернутися до улюблених кольорових тканинок, гардеробів, стилів, фасонів і інших прекрасних корисностей вже не виглядає мені АЖ такою далекою і недосяжною :girl_spruce_up: Ага, я часом оптиміст :girl_wink:

    А в неділю так,
    І взагалі, мали ми в неділю у наших селах не просто пікнік, а цілу міні-форумівку. Відпочивали гарно, раз не мали коли навіть сфоткатися, а ще з нами на 3 форумлянок було аж 7 дітей, 1 лебідь, один чоловік (звісно, не мій :girl_haha:) і цілий оркестр жаб :girl_crazy:
    Гарно ми посиділи і навіть поговорити встигли :) Але моя вчорашня врочистість на пікніку і тусовці не завершилася, бо гості приїхали до нас з цілою машиною добра. І тадам, я тепер маю кухонний стіл, тумбочку і класну текстильну шафу :girl_dance:
    Сьогоднішній ранок почався теж врочисто - снідала я з дітьми залишками вчорашнього мегашоколадного кекса від Наді :nyam2: І щоб ви знали - як ото поснідаєш, так день далі і піде :)))
    Дзвонить мені свекруха, каже: "я тут подумала, дам вам 1,5 тис, може, знайдете які шафки кухонні на олх совєцкі". Я подякувала, поугукала, полистала олх і трохи закинула ту ідею. Пішли з Владом бавитися в конструктор - вивчати інструкцію і складати з трубочок Юсківську шафу :)
    І тут в обід на ДП блимає мені в приват отак раптом повідомлення: "в вас кухні немає, а ти на олх дивилася щось отаке, наприклад?". Дивлюся - 1800 грн і навіть файна, не совєцка. Видзвонюю оголошення: "якщо берете, то вже забирайте - бронь не тримаю", видзвонюю мужа (той бурчить і злиться, але в підсумку каже, якщо я йому знайду ще й гроші на паливо, то, може, візьме бусика і поїде забере ту кухню). Позичаю аврально ще трохи грошей, дзвоню свекрусі: "ви там щось пропонували - тоді прямо вже скидайте на картку" :girl_crazy:, пакую дітей і за годину ми вже в центрі Львова.
    (Тут "мінутка радості" - виявляється з наших сіл за годину громадським транспортом реально доїхати до Форуму :girl_claping:)
    Коротше, то був якийсь суцільний збіг обставин - просто пазлики склалися, бо навіть муж, який вже бозна скільки днів абсолютно не має на нас часу, і то з'явився в призначений час в призначеному місці :girl_smile:
    Тому юху, понеділок "день тяжкий", 13 число і все таке, але якимось чудесним чином я тепер маю 2! метри кухні - цілих 3 тумби і 3 підвісні шафки :girl_dance:
    Виглядає воно все наразі отак і ще раз так :) звалене в коридорі і кімнаті . Але ще вчора про те, що в мене ближчим часом взагалі буде кухня, я навіть не думала. Та ще й біла (як планувалося коооолись там робити :girl_smile:).
    Коротше, проза є - всяка різна, але отакі несподівані чудесні врочистості це щось! Ну і як тут не почати вірити, що, незважаючи на прозу (і парочку написаних, а потім стертих до публікації дописів в "жилетці":girl_smile:) все буде так, як має бути. А має бути файно! І ніяк не менше :girl_cool:

     
    Останнє редагування: 13 Травень 2019
    • Зе бест! x 18
    • Подобається x 10
    • мімімі x 7
    • Оптимістично x 2
    • Смішно x 1
  15. Materynka

    Materynka Well-Known Member

     
  16. Тетянка

    Тетянка Well-Known Member

    В мене не дні, а якась суцільна гонка за чимось. Весь час складаю списки, десь їх забуваю, все одно, як не забуваю, то половину з того всього не встигаю й знову забуваю...Щось вагітність зле на мою пам"ять впливає :girl_impossible::girl_crazy:. А ще я ніяк не можу визначитися з купою речей, рішення по яких треба якнайшвидше - не можу ніяк вибрати колір стін, плитку на підлогу, вигляд кухні, майстрів до кухні, які фасади хочу ....Сьогодні подобається одне, а на ранок в мене вже якась свіжа геніальна ідея..
    Ще дуже втомлююся від ритму - зраненька встати-завезти дітей в садок-робота-купити продукти-уточнити мільйон питань з майстрами-заплатити їм /подумати де ще взяти грошей-забрати малих з садочку-приготувати їсти..Ще поміж тим здавати аналізи в поліклініці - для мене оте здавання крові - це щось :hang1:...Ну скіііільки можна?!...
    Маячить врочистість - це останній тиждень моєї роботи, але зразу й ложка дьогтю - він буде важкий...Якщо я спочатку хотіла працювати до 8-9 міс (ну бо гроші таки треба), то тепер я з нетерпінням рахую дні до свого декрету й до кінця навч.року.
     
    • Подобається Подобається x 4
  17. Khrystik

    Khrystik Хороша дівчинка :)

    вернулася вчора з конференції у Заліщиках. це було фантастично. набралася натхнення, познайомилася з цікавими людьми, навчилася багато нового, навеселилася. та й врешті відпочила від щоденної рутини. все було організовано на найвищому рівні. волонтери Корпусу Миру просто бомбезні. словом, якби так навчали усіх наших вчителів, то освіта в нас була б на відповідному рівні. на жаль так не є. але буду робити що можу там де можу.


    це врочистість:girl_dance::girl_dance::girl_dance:.
    а прозою стало те, як моя Кві перенесла мою відсутність. в дитини реально почалася якась депресія:girl_sad:(добре, що мені про це не казали, аж поки я не повернулася) погано їла, не посміхалася, була мовчазна і сумна.
    добре, що зараз все добре.
    висновок - наступного разу буду брати своє сімейство з собою. нехай троє гуляють, відпочивають, поки мама вчиться :girl_cool:
     
    • Подобається Подобається x 8
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  18. Kvitneva

    Kvitneva Well-Known Member

    Врочистість - мамі зробили операцію, яку давно треба було. Перенесла добре, післяопераційний період теж добре. Поки мама була в лікарні, я затіяла і навіть завершила косметичний ремонт в її кімнаті. Дуже переживала, чи сподобаються мамі нові шпалери ( бо робилося в секреті). Ура все підійшло. Знайшла доглядальницю для мами, бо їду вже за тиждень. І на цьому врочистість різко закінчується. З доглядальницею домовлялася минулого тижня, все було ок. Сьогодні прийшла мало не плачучи. Подзвонив син, щоб вона терміново їхала до нього в Польщу, мінімум на 3 тижні. Виїжджає в середу. Я відлітаю в понеділок. До того часу треба знайти іншу людину. А це проблема. Містечко наше маленьке. Ще коли шукала раніше, було проблематично. Люди або працюють закордоном, або мають тут по 2 роботи, або роботу і господарство. Одним словом, нема людини, яка б сиділа вдома і шукала підробіток. І що я маю робити, не знаю. Хоч плач. І душа просто розривається. Там - вже третій тиждень діти без мене, ( і чоловік в милі), скучила до неможливості. Тут - мама, яка після операції і яка потребує доглядальниці мінімум на 4 тижні.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 9
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  19. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Тиждень почався позитивненько - зі святкування дня народження подруги. Тож трохи відпочила, бо решту днів мають бути напружені і з активними планами. Аж довелося розписати план на тиждень. Задумалася над тим, щоб складати меню на тиждень, залишаючи місце на зміни.
    На роботі треба подумати над ідеями і покращеннями, кудись втулити самоосвіту, бо планую зміни. А паралельно не забути підлікувати себе і чоловіка.
    Проза - то літо, а точніше його відсутність, як і відсутність літнього відпочинку. Від того дуже сумно, бо моря не бачила вже років 4. А якщо добре подумати, то не тільки моря, а й просто хорошого відпочинку. Тому по максимуму вкладаюся в садівництво, облаштування прибудинкової території та налагодження побуту, щоб хоч щось милувало око. Трохи жилетково вийшло, тож для позитиву похвалюся своїм татом, в якого золоті руки, і цього року нас буде тішити дерев'яна гойдалка і пісочниця для дитини.
     
    • Подобається Подобається x 6
    • Оптимістично Оптимістично x 2
    • мімімі мімімі x 1
  20. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    Нам при вальгусі треба до 2,6см піднімати супінатор. Ніби в готовому 2см. Тому будемо шити. Єдине добре - носити тільки адома/в садку, на вулиці ганяти може в нормальних кросівках
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1