Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Тема у розділі 'Ой у Львові на базарі', створена користувачем Shamna, 27 Січень 2016.

  1. Jusi

    Jusi Ловець емоцій


    Другий день літа. Про погоду краще промовчу. Хочу полуниці, кабачків, прочитала про пиріг зі шпинату, тепер хочу ще й шпинату :nyam2:. Як то так, що я крім редиски, огірків, помідорів нічого ще не пробувала :sad: Наші супермаркети не дуже радують. Треба йти на базар.
    Встигли з малим погуляти до затяжного дощу. Дивлюся по новинах всі радіють закінченню карантину, а для мене нічого не змінилося. Все тихо і спокійно. Хто зна, добре це чи ні? :scratch_one-s_head:
     
    • Подобається Подобається x 2
  2. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Я не радію :girl_crazy:бо для мене він взагалі не закінчився, найграндіозніше обмеження - відсутність транспорту так і не змінилося :sad: Так, я стогну про це щодня і скрізь і не перестану поки не зміниться ситуація :girl_blum:
    Коли я зайду нарешті в міжміський автобус то, певно, розцілую і його і водія, а якщо в поїзд - то взагалі стрибатиму і пищатиму від радості пів дороги:girl_crazy:
    Літо і так не планувалося дуже насиченим, але ж хоча б дітей бабам завезти показати (одна не бачила внуків пів року, інша - рік :sad: ) і разочок Карпати пощупати (бо там я теж вже 3 роки як не бувала :girl_cray:).
    Нині трохи зі здивуванням зрозуміла, що от погода мене взагалі не дратує. Я не люблю спеку, не дуже чекаю літа (все одно під під'їздом сидіти то мені в +15 краще ніж в + 30 ). Ну так, дощу могло бути трошки менше, бо раз на тиждень скубу собі новий польовий букет і вчора мало не загрузла в тому полі, хоч геть скраєчку пробувала зайти :girl_crazy: А гуляти з голими ногами я можу і в +12 льогко. Ну і так виглядає, що дітям таки треба гумаки :scratch_one-s_head:а попередній план був лишити цю покупку на осінь.

    Вчора я мала трудовий подвиг - розморозила і помила холодильник. Добре, що наразі то треба робити раз на рік, а не що 3 тижні як було раніше :) Міг би ще, чесно кажучи, чекати, але я вирішила, що зараз гарний час - все одно він майже порожній стояв. А то раптом потім різко настануть "хороші часи" - затарювати ж краще чистеньку і розморожену морозилку :connie_pull-pigtail
    Пекти - ніц не печу. Зате раз на тиждень приїжджає чоловік і на кухню я заходжу хіба посуд мити. А він вже бавиться - то хліб "італійський" з часником і травами, то булочки, то ще якісь заморочки. 2 тижні тому навіть голубці крутив малюююсінькі (бо інакшої капусти не було в магазині :girl_haha:). Тішуся, що муж повернувся до того "хобі" :)
     
    • Подобається Подобається x 12
    • мімімі мімімі x 4
  3. Melian

    Melian Well-Known Member

    Дощ... Дощ... Дощ... В мене вже мозги вилазять через вуха від цієї погоди. Щось останнім часом я стала дуже метеочутлива і на дощову погоду в голові теж бушують шторми.
    А ще голова повна думок.. Через карантин я втратила роботу, шукати нову немає можливості поки не відкриють садки. Сидіти вдома з дитиною спочатку було класно, відчувалось як свято та відпочинок, але й відпочинку має бути кінець. Уже хочеться на волю.
    В чоловіка на роботі теж не все гаразд, подумує звільнитись. Ех, якщо ми обоє засядемо вдома, то незнаю чим то все закінчиться.
    Мрію про власну справу, але боюсь починати все у такій невизначеності і, чесно, боюсь провалу. І немає якоїсь підтримки з боку рідних, хоча б з ким порадитись.
    Якийсь мінорний у мене допис вийшов. Та, надіюсь, що скоро вигляне сонечко і всі турботи вирішаться самі собою.

    Надіслано від мого meizu M8, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 6
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  4. jylanda

    jylanda занууууда

    Дивний день, вперше поїхала на роботу в офіс, дивно було зранку збиратися в звичному швидкому ритмі. Бачити людей, виїхати дальше від дому, це звичайно добре, але оте ходіння по стрілках на підлозі, миття рук гелем після кожного відкривання дверей, робота в масках... Дивний період, побачимо як буде далі, люди трохи стривожені тим як буде далі, багато компаній закриваються. Песимізм мене добиває, тому посміхаюся, вірю в те, що все буде добре. Всім здоров’я, бережіть себе!
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  5. Talkalife

    Talkalife Member

    ооо як же хочеться того сонечка, будм чекати, а поки заряджаемося зеленню и посмішками. Всшм здоровья, надії і віри!!!
     
    • Подобається Подобається x 1
    • мімімі мімімі x 1
  6. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Я сьогодні якась така молодець. Дівчата сплять, я працюю, хлопці займаються айкідо онлайн (я з кухні винесла стіл, і там получився зал для занять :) )
    Вірю, що закінчу робочі плани до 17:00, а потім піду з трьома меншими дітьми надвір. І гулятиму, поки ноги триматимуть (або поки дощ не змиє :) )
    Хочу в офіс, годинок на 4-5 щодня :) Сподіваюся, що у липні ця мрія здійсниться. З цієї нагоди перебрала одяг і докупила собі "офісну капсулу на літо". Тепер у мене жакет, три цікаві сорочки, лляна сукня і абсолютно класичні джинси. І ще бежеві балетки замшеві. Капець непрактичне взуття, але таке вже гарне і так вливається в образ, що мусить бути.

    І вчора я теж була молодець
    І післявчора...
    І взагалі я якась така молодець, що аж страшно :)

    Всім гармонії і успіху.
     
    • Подобається Подобається x 10
    • Зе бест! Зе бест! x 6
    • мімімі мімімі x 3
    • Оптимістично Оптимістично x 3
  7. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Нарешті дощ трохи стих і я висунулася на свіже повітря. Всі мої квіти вперто тримають оборону до цвітіння. Ну ще би в такий холод хтось би хотів розквітнути...
    Щось на душі неспокійно. Навколо суцільні тривожні новини. І це я не дивлюся ТБ, а читаю в неті і дуже вибірково читаю. Хоч стараюся не брати близько до серця, але не виходить. В чоловіка з роботою печально і щось не виглядає на якісь покращення, продовжують і продовжують карантин, тож не факт, що той бізнес геть не накриється. А що тоді буде, навіть не хочу думати.
    А треба думати хоча би над найближчим майбутнім старшої дитини. Садок, хоча би гурток якийсь. Їй вже теж набридло вдома і з радістю збирається коли ми десь виізджаємо, навіть якщо це просто проїхатися «туди і назад». По трошки гніздиться в дитячому ліжечку, хоч і не спішить там засинати. Мої плани про ліжко так і залишаються в планах. Читаю, дивлюся фільми, тренінги і чекаю...
     
    • Подобається Подобається x 2
    • мімімі мімімі x 2
  8. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

    Розбавлю пости про дощі - у мене за вікон шкварить сонце.. настільки, що без тенти я не бачу екрану компа :) скоро, чує моє серце, +40 знову стане реальністю.

    Сьогодні в коханого іменини - закалатала його улюблений сирник зранку ;) половини вже немає, значить вдався)

    день по роботі був більш-менш гарний. Зараз справи всі зроблені, я навіть потренувалася трохи, і можна повалятися-полінуватися. Ну ще би лиш пост для свого блогу написати і програма максимум на сьогодні втілена :) яке б то кіно ввечері глянути, а?)
     
    • Подобається Подобається x 5
    • мімімі мімімі x 1
  9. phobika

    phobika Well-Known Member

    Третій день літа і в нас воно дійсно літо, прийшло чітко 1 червня.
    Активно шукаю роботу і багато всяких знань підтягую. Зробила собі вранці на балконі "засмагальне місце". Краса! Але після 12 сонечко повернулись в іншу сторону і стало трохи зимно.
    Написала пост ще в обід, але відправляти не стала. Думаю, щось прози нема. Але вона з'явилась, на жаль. Йшла забирати малого з садка, ще самокат з собою взяла, на півдорозі дзвонять, що він впав з біговела і розсік бороду. І по машину вертатись вже далеко було, ще й той самокат, як п'яте колесо до воза. В результаті поїхали додому убером, добре, що водій за автокрісло не вперся (не те що я тим нехтую, просто ситуація направду була нестандартна). Розсік добряче, то поїхали в лікарню знайомитись ближче з чеською медициною. Знайомство нам сподобалось. І горджусь сином, що мужньо терпів маніпуляції. І собою, що без проблем комунікувала з медперсоналом.
    Біля лікарні стояв лунапарк, ну то мусили вже і покататись. Так що несподівана проза переросла теж у врочистість.
     
    • Подобається Подобається x 9
    • мімімі мімімі x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  10. Talkalife

    Talkalife Member

    і у нас сьоголні сонце, таке сонце, таке небо гарне голубе-голубе, і вже нарешті чується літо, ось воно десь скоро вже йде-йде, прямо чути його кроки.....
    Боже, поможи нам змінитися так, щоб здолати цей вірус. Поможи мені вирости морально, духовно, щоб стати справжньою Людиною
     
    • Подобається Подобається x 2
    • мімімі мімімі x 2
  11. Jusi

    Jusi Ловець емоцій


    Вчора до ночі готувала їсти. Не люблю щось робити, коли чоловік приходить з роботи. Але зараз приходиться, бо таку складну багатокомпонентну страву, як борщ, з малим драпіжником на разі приготувати нереально :girl_crazy:
    На сьогодні в планах прибирання і готування рагу. Дай мені, Боже, сили, терпіння і наснаги :girl_angel:
    Прогулянка відміняється, треба все встигнути. Якось до цього періоду побут з дитиною у мене був відмінно влаштований. А тут щось пішло не так. Подруга лякає, що дальше ще гірше. Прийдеться вставати, коли всі ще сплять і, найстрашніше, працювати, коли дитина спить. Надіюсь, до таких жахів не дійде о_О
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Смішно Смішно x 2
    • мімімі мімімі x 1
  12. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

     
    • Співчуваю Співчуваю x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  13. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Я тільки мрію про те, щоб встати швидше всіх і мати годинку свого часу. Та на жаль, з моїми дітьми то не працює - одразу ж встають за мною. Мені бракує такої можливості насправді.

    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 2
  14. Jusi

    Jusi Ловець емоцій

     
  15. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member



    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  16. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

    День, мій день :) пролетів шалено: поки попрацювала, зіарила їсти - вже обід. Знову попрацювала, йога і вже вечір.

    Я видно трохи врекла погоду - сьогодні увесь день шалений вітер, який чуть не зірвав тенту разом зі мною з балкону, а зараз небо затягли чорні хмари на грозу. В повітрі пахне дрщем і трохи порохом.

    Все, вечір, пора відпочивати :) добре, що завтра п'ятниця, бо тиждень просто нескінченний.
     
    • Подобається Подобається x 1
  17. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    П'ятниця? Схоже на те :) Дні перемішались. Завершення справ "старої" роботи, потроху підготовка до нової. Дні такі шалені, а тоді Лідія засинає пізніше за всіх дітй, і я - відповідно, пізніше за неї. Тому вранці ледь віддираю себе від ліжка. І знов день як в тумані.
    Врочистість - завершилося ще одне лікування, і починають вже гоїтись синці від уколів. Найближчим часом всі питання здоров'я відкладаються, будемо сподіватись, що нічого критичного не виникне.
    Хвилююсь страшенно з приводу нової роботи, і поговорити про це хочеться, та нема як. Ніби і не звикати проживати зміни наодинці, а ніби і часом буває самотньо.
    Врочистість - потроху вдається робити вправи, навіть міні-пробіжка вчора вийшла. Мрію про можливість знову сісти за кермо, робити манікюр і інші приємні речі, для яких потрібна хороша координація рухів.
    Складно зараз, дуже. Але вірю, що і це мине.
     
    • Подобається Подобається x 7
    • Зе бест! Зе бест! x 3
    • мімімі мімімі x 2
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  18. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

    Я молодець сьогодні настільки, наскільки це можливо з головним болем, який геть не минає з самісінького ранку..

    Тим не менш, порядки пороблені , речі випрані, робота зроблена. І повчитися встигла :)

    лишилося помити в кухні підлогу, але в тому випадку, якщо стане краще, бо вже і живіт щось нити почав. А поки я лежу і слухаю птахів за вікном) той спів - щось мені таке рідне і звикле, з мого гірського дитинства :)
     
    • Подобається Подобається x 4
  19. Козенятко

    Козенятко Well-Known Member

    Всім привіт! От і літо, вроді сонце, тепло, але та вологість мене вбиває. Вже три дні в обід я просто вирубуюся на 15-20 хв, і це не повноцінний сон, а просто якийсь провал. Карантин настільки прижився, що всі дні тижня змішалися, якісь всі однакові. Найбільше нервує їжа, бо фантазія вичерпана, вже не знаю, що готувати. Хочу хоч на дня 3, виїхати за межі дому. Всім бажаю позитиву!
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
    • Подобається Подобається x 2
  20. Тетянка

    Тетянка Well-Known Member

    Це так мій муж практикує денний сон, піляобідній сон, передвечірній ...:girl_haha:
    Зі мною сьогодні в Ашані сталася якась чудасія. Спеціально поїхала зранку, щоб не було жари. Відповідно в 9 ранку людей не було аж так багато. Наскладала візок всякого-різного по списку. Й захотілося мені ще морської капусти. Люблю я її. Щоб не тарганити той візок у відповідний ряд, залишила його біля одного із стелажів й метнулася за тою капустою. Діла на пару сек. Приходжу - нема мого візка!...Ну що за фігня?! Починаю шастати й заглядати людям у їхні візки - логічно. що не могла та людина далеко з ним заїхати. Нема!....Зла й сердита, бо неохота знову шукати все те саме, а я майже на фініші була. Але виходу нема....Набрала я знову, але вже у кошик, бо не хотіла виходити й знову заходити. й пішла ще печенька улюбленого набрати - а воно майже вже біля кас. Дивлюся - є мій візок, стоїть собі покинутий.... А, поки я печенько шукала, залишила того кошика біля відділу морожених продуктів. Беру візок і їду до "свого" кошика - так тепер кошика нема!....Я вже почала підозрювати у себе якісь провали в пам"яті, або розіграш. Якась дивна історія вийшла.
     
    • Смішно Смішно x 6
    • Подобається Подобається x 1
    • мімімі мімімі x 1