Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Тема у розділі 'Ой у Львові на базарі', створена користувачем Shamna, 27 Січень 2016.

  1. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Дуже рідко тепер тут буваю. Але раз уже забрела, то черкну кілька слів :)
    Привід нині бродити по ДП був трохи дивний. Я нарешті роздрукувала першу купку фото (ага дитині вже 2,5 а мама нарешті добралася до того, щоб хоч з пологового надрукувати :girl_blush2:). Так як фото багато, то друкувала навіть не за повний рік. Деякі з телефону - там легко було встановити хронологію і підписати, а от за частиною я пішла на ДП шукати відповідні дописи :girl_haha:
    Бо до 2019 року тут був цілком собі інформативний щоденник мого життя (а особливо мамства :) ) - вже не пам'ятаю у якому точно віці мої діти поповзли чи навчилися сидіти, але знаю, що десь тут точно має бути записано :girl_crazy:
     
    • мімімі мімімі x 5
    • Подобається Подобається x 3
  2. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    З першим снігом! На Київщині - є :).
    Коротенько, в нас таке: з’їздили в Межигіря та погуляли по парку (класне місце зробили, шкода що в краіні такі президенти...). Купили мені гардероб, на зиму-весну (цілий день в ТЦ, годування в примірочних, і ніякого «ось схудну, доробимо ремонт чи ще щось там досягну - і купимо» (певні стресові ситуації створили гостру необхідність забезпечити мене одягом. А ще й гарним. Вперше зайшла в магазини і не дивилась на ціни.
    Донька моєї знайомої скоро виходить заміж. Та й її нареченого я знаю. Їй через півроку 19, йому - щойно 18 виповнилось. Ніби любов... Та мені неспокійно було від цієї новини. Якось, рано. В моєму розумінні. Але сукню на весілля я купила :).
    Десь через два місяці мені 30. Сьогодні 9 років з дня розписки, а ще скоро - з дня шлюбу. 9 років.
    Ввечері встигаю повишивати, почитати і ... тепер ще й займаюсь тілом: масажною щіткою натираюсь та мащусь зігріваючим лосьйоном. Шкіра стає класною, я тішусь :). Вирішила вставати на вагу раз на тиждень і втрачати вагу маленькими перемогами. Чи просто змирилась, що в мене маленькі перемоги :connie_pull-pigtail. А шопінг показав, що я вже М, а не Л :)
     
    Останнє редагування: 17 Листопад 2020
    • Оптимістично Оптимістично x 3
    • Подобається Подобається x 2
    • мімімі мімімі x 1
  3. Козенятко

    Козенятко Well-Known Member

    А у Львові, навпаки, снігом і не пахне, в обід так пригріло сонечко! Сонечко, то якось настрій підіймає, а то ті похмурі дні, гнітять. Кругом, якась одна проза. Завтра йду на манікюр, от і буде врочистість.
     
    • Подобається Подобається x 3
    • мімімі мімімі x 1
  4. WinterDog

    WinterDog Well-Known Member

    З врочистості відсвяткувала ДН, отримала давно омріяну кавомашину як подарунок, і в молодшого виліз зуб.
    З прози втягулась в робочий ритм, який в мене розтянутий на цілий день з перервами на годування, забавляння.
    Сплю зараз в середньому по 5 год, чую, що трохи не хватає. Але краще трохи ніж за вагітності
     
    • Подобається Подобається x 1
    • мімімі мімімі x 1
  5. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    вітаю з ДН!
    5 годин - то конче мало. Я сьогодні від такого режиму заснула на підлозі нашого нового помешкання, на постеленому картоні :) Завтра обіцяю собі лягти спати з дітьми. А сьогодні був довгий день, який почався 05:44

    Проза - то їжа. Хоча, не проза - житуха. Коли ми скоротили кількість солодкого, інша їжа стала йти звірячими об'ємами. Вчора, приміром, стушкувала пательню індичої печінки. Сергійко з'їв невелику порцію. Аж тут Дмитро прийшов з тренування, і вони з Лідією просто на плиті з пательні (вистиглої) доїли все решта :) Добре, я встигла на ранок стушкувати швиденько ще одну таку саму порцію. Ну і ок, печінка корисна.
    Нині летіла з роботи прожогом - і насмажила яблучних оладок на кефірі. Винесли надвір - нема :) Тут же замісила сирнички з кілограма сиру. Думала, на завтра. Наївна :) По пару сирничків до школи заховала, решти теж нема.
    Борщ свіжий і молоко кип'ячене є лише тому, що дуже гаряче було, і вистигає через ніч :)

    Врочистість - вже місяць майже щодня бігаємо з чоловіком. І цей біг - це щось таке як життя. Важко передати. Від майже сліз і "більше не можу" до "дуже навіть і нічо" і "я знову впоралась". Фізична форма, звісно, каже дякую за біг. І антицелюлітні обгортання також діють. Ще я спробувала зробити тимчасову татушку, і попри весь мій скепсис, носила її з приємністю. Загалом, почувалась би на мільйон, якби не трохи дивна стрижка. Ну що ж. За місяць планую собі "день краси" - Миколай принесе мені вихідний, манікюр, педікюр, шугаринг, бокал шампанського і сон в обід :)
    Всьо, намріялась.
    Пралька допрала, хліб в духовці вдався супер. Зараз би швидесенько завершити дві роботки. І спаааати.
    Всім дуже продуктивно доробити роботу і солодющих снів. А малюки чемно спіть коло матусь також! :)
     
    • Подобається Подобається x 9
    • мімімі мімімі x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  6. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    В мене починається настрій в стилі «свято наближається». В магазинах виставляють новорічні прикраси і настрій піднімається. Нарешті ми купили свій посуд (Не подумайте, що раніше ми з банячка їли. То було поєднання різних подарованих тарілочок плюс «те що дожило з часів СРСР». Тепер маємо набір однакових, гарних і які пасують нам до інтер’єру. Це мега врочистість. Скоро в моєї старшої красуні ДН. І хоч святкування буде суто домашнє (карантин все-таки), воно мусить бути. А там Миколая, Новий Рік, Різдво і «скільки там тої зими».
     
    • Подобається Подобається x 8
    • мімімі мімімі x 2
    • Співчуваю Співчуваю x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  7. zetta

    zetta Well-Known Member

    Прилягла, згадала ДП . Добрий вечір ), ви мене вже мабуть забули .
     
    • Подобається x 8
    • Зе бест! x 4
    • мімімі x 3
    • Погоджуюся x 1
    • Смішно x 1
  8. lovikyou

    lovikyou Well-Known Member

    В мене були вихідні - майже навіть без ноута, хіба які 4-5 годин за два дні, то можна і не рахувати . Хоча.... В сина забитий ніс - знач завтра він зі мною весь день і надто роботи не вийде. Нічо, малюватимемо.
    Виділила дитині вчора альбом особистий (той, що для малювання) - захвату купа. Вже намальовано море з пляжем, динозавр і натюрморт з натури "Ваза і сопілка" (глечиком служив наш кувшин для компоту, сопілка саморобна, з гільзи для паперових рушників) - і це все шедеври!

    *Порадьте уроки на ютубі з малювання, не дайте спозоритись перед дитиною, бо з мене ото періодично вимагають допомагати з ескізами, а воно щось виходить так само, як в сина
     
    • Смішно Смішно x 3
    • Подобається Подобається x 1
  9. WinterDog

    WinterDog Well-Known Member

    Врочистіть вчорашня це сон аж 7 год (не підряд, але хоча б в сумі). Ну і проза зробили, малюку прививки, маю день ручної дитини, якій світ не милий. Добре що я вихідний на роботі взяла.
    Ну і врочистість 2й зуб в 4 місяці)
    І я вже починаю готуватись до Миколая. Для мене саме після дня св Миколає починається святковий настрій.
     
    • Подобається Подобається x 2
  10. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    У мене якийсь "час збирати каміння" :) Наводжу трохи лад, от добралася і до переписок на ДП та статистики по кольоротипах . Врочистість (наче :) ) скількоооом же людям я визначила кольоротип! (і то ще не всі записані :girl_haha:). Цікаво було розбирати і видаляти кілька сторінок повідомлень у яких тема одна і та ж: "стиль","консультація", "стиль"... Ото колись був ажіотаж, як я на ДП темку відкрила :girl_in_dreams: Переписки перебрала, видалила. А інші повідомлення, не домовленості про консультації, а розмови "про життя" навіть деякі переглянула перед тим як видалити. Так цікаво, часом враження наче то геть інша людина, а не я була. А всього ж якихось 4-5 років минуло. Зрозуміла, що якщо зараз піду на ДП вишуковувати свої перші тут повідомлення (з 2014 року, якщо не помиляюся) буду в ще більшому шоці з дівчини, що їх писала :girl_crazy:
    Може, то звична осіння ностальгія, але навряд. Бо у мене відчуття, наче я перегорнула цілу главу, наче ціла "епоха посиденьок" лишається в минулому. Зі всім добрим, що у ній було: з тим, щоб прийти "понити" і порадитися, поділитися радістю і розділити чиюсь радість, спланувати форумівку... Я знайшла тут купку добрих знайомих і частину з них вже встигла після того "втратити" - бо наші доріжки, що зійшлися на короткий час, дякуючи Посиденькам, знову розійшлися кожна у свою сторону. І то не сумно, і зовсім не печально, а якось... нормально, напевно :girl_smile:
    Розумію, що вже згадую про ДП приблизно як про час, коли була студенткою - цікаво, класно, душевно, пізнавально... І "люди з ДП" точно так само як "люди з універу" завжди будуть особливою категорією "людей з мого минулого". Бо Посиденьки, як і університет чи школа вже відчуваються не "рідним домом", а місцем, де тебе, можливо, навіть трохи пам'ятають :girl_smile:і куди можна заходити в гості. Свої печалі і радості я вже сюди не несу...
    Взагалі якесь відчуття, що от я зараз в моменті, коли все змінюється і вже не буде як раніше - зовсім скоро закінчиться моя "декретна відпустка" (цілком імовірно остання :) ), треба буде всерйоз думати про яку-не-яку кар'єру. Мама планує продавати свою (колись і мою) квартиру і переїжджати в інше місто (то окрема історія, я й сама досі не зрозуміла тої ідеї до кінця :dntknw:)...
    Така несподівано трохи "прощальна" хвилинка ностільгії вийшла, хоч спочатку я збиралася чи то похвалитися чи то поділитися тим, як плідно я колись допомагала дівчатам з Посиденьок розібратися з кольоротипом і навести лад в шафах:girl_crazy:
    Усім :kisss:в гості часом заходитиму і ви заходіть :girl_wink:
     
    • Подобається Подобається x 8
    • мімімі мімімі x 7
  11. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member


    Мега врочистість кінця минулого тижня - синочку місяць.. а я деколи, коли він спить, а я поруч з ноутом працюю і забуваюся, кидаю на нього погляд і не можу повірити, що в мене така чудова ляля тепер вдома живе. таке мі-мі-мі-мі-мі :) так би жмакала, цьомкала, любала, нюхала :) що і роблю, поки є можливість ;)
    проза в мене одна і та ж - безконечний потік порад від "закапай носа молоком дитині" до " нічого не їж, бо його посипало".. ай, короч, тут мемуари можна писати
    ще врочистість - в мене почався рух по моїй другій "неоплачуваній роботі для душі" :) шалено з того рада, тільки голова пухне, де набрати часу на все :) і аняття мовою мої закинулися - мушу в день знаходити хоч по півгодинки на то.
    і врочистість - всюди різдвяні прикраси вже повісили - така чудова атмосфера передчуття.. свято наближається, свято наближається.. правда ці мої свята будуть шалено щасливі - бо перші з синочком, і шалено сумні - бо перші без мами.. ех, великим дівчаткам теж потрібна мама.. цінуйте своїх батьків - вони покидають нас скорше, ніж нам хотілося б.
     
    • мімімі мімімі x 7
  12. WinterDog

    WinterDog Well-Known Member

    @Rapsodiya
     
  13. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    І щодо подруг чи друзів... Я ще років 10 тому почула від друга, що коло друзів оновлюється, часто кожні 10-15 років (в дитинстві кожні 5 років). І зараз я це спостерігаю у в своєму житті: хоч заміжні, хоч незаміжні, - колектив змінився. Перед цим два роки я практично ні з ким не спілкувалась, не знайомилась і не підтримувала відносини. І ще років 10-15 тому коло моїх друзів складалось в основному з хлопців, а зараз - майже всі дівчата.

    Вчора ввечері відправила синів до мами, над зусиллями (як мені здалось :girl_crazy:) прибрала в будинку. А сьогодні зранку встала - порядок, на кухні столешня без відбитків маленьких ранкових пальчиків :) і... стало аж сумно, що прийде час, коли ніхто не буде відволікати від прибирання, що прибиратиму двома руками :d25: і повний цикл (основатєльно одразу помити б вікно з рамою і з двох сторін, а не підходами :girl_blum: і тиждень чи місяць)... Як воно так діє? Буквально вчора думала як же мені непросто інколи робити елементарні господарські справи...
    Ще вчора мені зустрівся легендарний співчувальник (мабуть, майже всі багатодітні таких зустрічають) - дідусь подивився як я з коляскою та двома молодшими хлопцями йду, запитав чи всі мої (мої, а всього четверо, старший просто розсікає на ровері попереду) - «моя ти пташечко, як я тобі не заздрю - це ж скільки турбот...»). Я посміхнулась, бо якраз напередодні на форумі читала, що люди чому тільки не заздрять... Ось, мені - не заздрять :girl_crazy:.

    А мій чоловік заговорюється і періодично звертається до мене «Синок, сину» :girl_bye:

    Хочеться нових робіт в будинку, а то майже місяць без суттєвих змін, вже хочеться відчувати дискомфорт від наявності майстрів, які по хаті ходять :girl_crazy:. А якщо серйозно - то, озирнувшись на рік чи три назад, ми зробили велетенський шлях. І ще треба трошки пройти.

    Треба пройти і шлях схуднення. В мене вага почала йти вниз приблизно тоді, коли виникла думка в голові, що я вже важу стільки, скільки мені хочеться. І через плато, зриви, періодичний набір ваги - подумки я все рівно запевняла себе, що я важу набагато менше, ніж є. Скільки я написала щоденників, планів харчування чи тренувань - стільки і порушувала їх. А потім збагнула, для чого мені моя бажана вага ... Для мене. Мені в ній комфортно. Мені приємно доглядати за шкірою, за тілом. Ще більш приємно - мати час та можливість (засоби) за собою доглядати, вносити це в порядок денний. Чи вечірній. Чи нічний :girl_crazy:
    А зараз я дозволю собі набрати 2 чи 3. Можливо, я їх не наберу, але сама думка мені дає спокій, десь там всередині. Бо я пішла з того поля бою, де вели війну *бажання схуднути* та *страх схуднути*. Я на першому курсі себе виснажила, схуднула аж до випадіння волос та збитого циклу. І я поняття не маю скільки я тоді важила (приблизно - менше 55), але мені постійно було погано, я постійно була незадоволена тим, що в дзеркалі. І цей страх закарбувався так, що навіть з вагою більше 80кг я боялась цих неприємних відчуттів з минулого. 69кг - це приблизно та вага, в якій я виходила заміж, перед вагітностями. В шлюбі я найменше важила 64кг. Параметри в см не міряю, бо дивлюсь по дзеркалу чи мені ок :). Фіксую, щоб пам’ятати цей шлях :girl_in_dreams:
     
    Останнє редагування: 28 Листопад 2020
    • Подобається Подобається x 5
  14. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

     
    • Смішно Смішно x 2
  15. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

     
    • мімімі мімімі x 1
  16. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

     
    • Подобається Подобається x 1
  17. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    Холодильник!
    (Логічно після обговорення схуднення :girl_crazy:)
    Новенький, із тієї серії, що й посудомийка (поруч :girl_in_love:), давно омріяний, тихий, великий і зі стабільною температурою :girl_cool:. Скористалися ми чорною п’ятницею, хоч я думала, що холодильник купимо після того, як стіни задекоруємо .. Такий подарунок на 9 років шлюбу.
    За три роки будови пожили ми без холодильника, зі стареньким маленьким склерозником (він забував охолоджувати та постійно наростала крига в морозилці...) - всьо, новий етап. Аж не хочеться в новий ставити продукти - він прекрасний і без них :girl_crazy:.

    Це не вихвалялка, а про те, що терпіння, праця мають винагороду :girl_bye:

    З прози - старший міняється в поведінці, висловлюваннях, з’являються претензії, звинувачення..

    Позавчора ще п’ятеро друзів в нас гостювали зі Львова - то і розмістити їх вдалось (мені на диво :)), і нагодувати, і поспівали :girl_in_love:.
    Думаю над тим, щоб середнього сина віддати в школу в п`ять років... Треба з кимось порадитись ...
     
    • Подобається Подобається x 2
  18. Apelsynka

    Apelsynka Well-Known Member

    На мою думку, не варто. Не забирайте в дитини ще рік дитинства. То нам дорослим так здається, що рік то нічого, а а розвитку дітей, то таки суттєва різниця, що в 5 чи 6 років. Я колись вивчала психологію та педагогіку, то той один рік має велике значення. Дитина більш готова і психологічно, і фізично. Тим більше та пандемія ще в 2021 буде явно тривати, а восени 22 вже мала б закінчитися та дурна маскова епопея згідно прогнозів епідеміологів. Я б зачекала ще рік, але вирішувати звісно вам.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 9
    • Подобається Подобається x 1
    • Співчуваю Співчуваю x 1
  19. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama



    Надіслано від мого Mi 9 SE, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  20. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    @Apelsynka @Miss Sixty, дякую! Я тут з вами згідна і з такою аргументацією віддавали старшого в школу в 6 (в жовтні - вже сім було). Хоча наші родичі і деякі знайомі на рік раніше віддавали своїх дітей, однолітків.
    Просто засумувала від нещодавньої думки, що випускний буде в 19 років... Вже думаю про екстернат в старших класах :girl_crazy:

    Вже думаю про новорічні подарунки... Напевно, зберуся і знайду фото в комп’ютері, бо з 2016 року прогалина спогадів в сімейному фотоальбомі.
     
    • Подобається Подобається x 1