Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

дивлюсь вранці в вікно і таким нудним голосом до чоловіка "ну блііін, ти бачив, там знов сніг", на що він відповів мені "нічого дивного, скоро ж п"ятниця"
сподіваюсь, в червні по п"ятницях сніг не буде падати...
я собі при тій погоді всяку дурну роботі в хаті шукаю, набридло! хочеться днями блукати поза домом і приходити ввечері з запиленим взуттям, голодними, до хати з порожнім холодильником, вечеряти свіжими салатами і на десерт їсти ягоди з городу.
сьогодні дурний і важкий день...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

казала вам цьоця Наталя ще 27.02. що буде холодно,а ви не вірили.
Я в берлозі і навіть носа не висовую))

Вчора мала фантастичну зустріч з людиною з "іншого життя" Гарно було посидіти через 15 років після останніх посиділок. Сподіваюся що переви між зустрічами скоротяться)).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І я вчора на лавочці посиділа, навіть почитала журнал, поки Мартинко бавився у компанії двох хлопчаків і думала, що пора вже окуляри вдягати .
Шукала рецепт супчика з гарбуза (завалявся у мене один на кухні, під диваном), надивилась на усілякі "смачні картинки" , вже і їсти не хочу. А зайшла у тему " ресторани...", то й апетит знову прокинувся, уміють ж дівчата красиво розписати страву, якою смакували , я навіть декотрі слова та назви не розумію, заглядаю у гуглю .
Щось хотіла і забула що , а згадала - хочу бути пташкою і відлетіти у теплі краї .

Аватарку вже підібрала .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Чи то мені здається, чи то дійсно люди через брак сонячного світла стали якісь агресивні? Що на вулиці, по роботі всі злі, гризуться...
Сьогодні так змокла і змерзла, бо мала 4 суди в різних кінцях Львова, прийшла додому а свекруха, вона з хворою Яркою сиділа в нас, напекла оладок з яблуками, зробила теплого чайку, з яким задволенням я то все втоптала! Золота в мене свекруха бо за останні років з 5 непамятаю щоб мене хтось так зустічав з роботи, істи щось приготував.
Проза- в Ярусі ангіна, вчора мала 39.7 я таких цифр на градуснику ще не бачила, через що третю добу майже не сплю. В хаті бардак, бо хвора сьогодні була Хюрем і випатрошила шафи. Тому вихідних, точніше суботи нехочуу. Хочу на море, воть

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Купив мені чоловік на 8березня таку гарнезну орхідею. Дивлюся, а в неї всі листочки позлипалися і якісь кліщі, чи щось подібне по квітах і листочках лазять. Всі квіточки відразу зів'яли. Тепер думаю, як квітку рятувати і чи інші орхідеї, які поряд стояли, ще не мають квартирантів.
А погода вже взагалі добиває. Я сижу в теплій квартирі і думаю постійно, що ж ті бідні лелеки роблять, як їм холодно. Прилетіли на свою голову. А в нас, бачите, зима форева. І їсти немає що, і холодно...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ну що ж, нарешті я добралась до ДП. 12 год їхати зі Львова до Варшави це було щось із чимось! Вимучилась так, що просто прилізла в квартиру і лягла спати.
Вчора було страшенне натхнення працювати! Керівник жартував, що він мене в інституті не залишить, а то ще якого негра приведу, а йому то треба? Ще потім моя мама з ним сваритись буде. Вийшли з інституту десь в 22 00...
А сьогодні я нічого не хочу робити...Надворі падає білий лапатий сніжок...В горнятку кава і українські вафельки...
Маєм в кабінеті досить дивного сусіда, за 2 дні ми від нього почули аж до 10 слів.Сьогодні спробували вгостити вафельками, він не зміг не відмовити професору.Через годину вирішили їсти грушки, як він побачив це, відразу втік! Через півгодини з таким острахом заходив в кабінет, ніби ми його силою будем заставляти їх їсти...Вчорашні спроби заговорити з ним польською увінчались поразкою.Сьогодні і англійською, і німецькою...а він хіба головою киває і усе...Від нього лише стандартні фрази чутно (добрий день, допобачення, дякую). Зараз ми займаємось шпіонажем, включили вебкамеру(він взаді мене сидить) і хочемо подивитись чим він займається, а то від цікавості помремо!
Керівник подав ідею що він професора боїться, тож завтра ми цілий день сидимо без керівника і будем пробувати знайомитись...Одним словом криє нас по-чорному від науки!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

всю ніч такий був вітер, так гуділо, стукало і щось падало (як виявилось зранку, падали мої вазонки ), що ні я ні чоловік нормально не змогли спати! сьогодні дощ знову!
я певно буду помало пакуватись, завтра вже маю бути вдома у Львові!
дуже надіюсь на гарну погоду, щоб багато кавувати з дівчатами! так скучила вже за всіма!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

прийшла з манікюру- змерзла як пес. я чогось вирішила, що на вулиці тепло...
тепер сижу і аж трусить мною. тільки вилікувала застуду і не вистарчало тільки знов того щастя
так шо заливаюсь чайом, любуюсь свіженьким френчом, шось так скучила за ним і таки ніщо з ним не зрівняється
дівки завтра знов кличуть на гульки, і то ж від них скоро не підеш, півдня мінімум, а в мене чоловік завтра вперше невідомо за скільки субот буде дома. от тепер не знаю кого вибрати
а ше шойно в салоні була гарненька малюсінька дівчинка, яка неймовірно класно до мене посміхалась і постійно агукала, щоб я на неї звертала увагу. ну таке вже сонечко, так мені підняло настрій

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Хвораю. Знову Горло болить безбожно. Так мене вже ті простуди/ангіни замахали...А основне ,я через те все просто "вибиваюсь з колії"...ходжу цілий день по хаті в піжамі, на голові постійна "гулька" ,п"ю чай, їм, дивлюсь ТВ і так по кругу...Як гниляк якийсьь

Зате вчора ввечері приїхав чоловік з відрядження і привіз цілий пакет усіляких фруктів, і заставив мене вчора пів того добра з"їсти. Вітамінізуюсь
І так заскучилась за ним...
Піднімаю собі настрій переглядом "Друзів", бо більше сьогодні нічого не хочеться

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Мали сьогодні в хаті рух. Зранку прокинулися всі з болем в голові, сонні, як мухи, ну але? випили пару таблеток, каву, проігнорували стан, провітрилися, та якось почали день.
Потім якось мені в голову прийшло що то ненормально- всі хворі. всім зле, однакові симптоми...
Задзвонила до мужа, що напевно якийсь угар на нас напав. Якраз сусід зверху постійно стукає , ремонтує щось, у нього вічний ремонт.
Чоловік задзвонив в жек, пригналося через годину 5 осіб ( дехто навіть був тверезий), все простукали, перевірили , на горище лазили, нам грозили стіни валяти в разі чого ( а стіну 60 см товщиною уявіть поколупати, то вся хата буде в ...бруді). Таки є, сусід камін робить, трохи щось попало в трубу ( не знаю як воно правильно називається). Ой,зла.
А списала все на втому від лікарні, добре що зауважила, і співставила ..
В лікарні мене порадували певні моменти, ставлення лікарів і персоналу. Хоча і нюанси є, але загалом- чекала гіршого.
В ресторані Магнат ( біля лікарні на Топольній) дають чудовий бульйончик на виніс, запакували в банку і в фольгу, і в пакет. 10 грн.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

То не проза, але і не врочистість - провела сьогодні сестричку на поїзд, їде до Києва погостювати деньок в коліжанки і вже в неділю вдосвіта летить назад в Дойчланд.

Всього на тиждень приїжджала, то так мало... і не так якось все пройшло в нас, і не поговорили по-людськи, щиро, і взагалі мало разом набулися. Так шкода мені чогось - пишу, аж сльози навертаються. Люблю її дуже, а зараза, сказати так щиро, прямо - не можу і все. Аж сама себе прибити хочу - чого якась така я закрита, блін! Вона така сумненька стояла у тамбурі поїзда біля вікна. Боже, хай щасливо заїде, і все в неї буде добре.

Каламбур такий в голові, не уявляю поки, що будемо робити на вихідні, може, трохи поновлю малому гардеробчик. Ага, і точно знаю, що піду завтра на Лісову пісню в Курбаса, кажуть дуже класна постановка (дякую коліжанці, що запросила).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Позаминулої ночі мала "чудову" пригоду. Заснула з дітьми і не зняла контактні лінзи. Вночі прокинулась і пішла їх зняти. В ванній відчула, що втрачаю свідомість і скоренько потопала на кухню попити води. Ніяк не могла включити світло на витяжці, нащупала пляшку з водою і чудненько знепритомніла. Вдарилась головою об дитяче кріселко. Прийшла до тями, включила світло і наступного разу вже прийшла до тями знову на підлозі і з розлитою водою. Повернулась в ліжко і тут мій муж вирішив поцікавитись чому це вночі шум влаштовую. Після почутого він до ранку вже не спав. Ми ще тиск поміряли і він виявився дуже низьким. Весь наступний день була "злегка пришиблена". Тепер якось потрвбно активно на ввітаміни підсісти. А де їх взяти в таку пору? А ще я мала велику врочистість - ми купили пральну машинку. Стара вже як кілька тижнів вмерла. А нова ще й працює так тихенько. Я так тішуся. Довольна як слонь))).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І я сьогодні іду на Лісову Пісню з коліжанками)))) Вже другий раз, бо справді постановка і гра акторів- неперевершені. Так що побачимось, може газету в руки взяти, щоб впізнатися?
А в нас гості вже четвертий день. Приїхав чоловіковий друг з Києва на один день різні справи вирішити і зломалась його машина, так що вот, машина в ремонті, а ми гостюємось...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

йоли-пали...нині стільки готування, а муж не від хорошого життя змушений був іти на роботу))))), а дітям нема чим себе зайняти-бються/деруться...як то денервує....ще й погода "сплєча"...якось треба себе ввечері розслабити-от думаю як: відкрити шампана чи поніжитись у ванні з пінкою....?
а завтра ,як завжди,ціла купа родичів в нас,бо то неділя....і знову готовка/розважаловка/помийка/поскладалка

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Моєму лапусіку-Дімусіку сьогодні 2 рочки! Вже два,аж не віриться!Я вишу на телефоні, всі дзвонять привітати нас, чекаєм нашого татка, який десь на півдороги до україни.Вечором мають бути гості, а в мене нічого ще не зроблено.. де б то чарівну палочку позичити....Настірй чудовий, хоч погода зовсім не тішить, абідно( бо планувала святкування на природі.
Всім гарного дня, гарних вихідних, не дивіться за вікно, дивіться на своїх рідних і близьких і посміхайтесь!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Нарешті завершились шалені робочі тижні. Правда, не знаю, що буде з понеділка. Але все по порядку. Буде довго і нудно
Після епопеї з майстрами, лічильниками і т.д. наступили важкі будні із заметілями і скаженою роботою.
Признатись, ці заметілі та завірюхи я пережила краще (морально), аніж фінансові проблеми на Кіпрі. Бо і в нас рахунок в Банку Кіпру. А я, як трудоголік "обикновєнний", робочі труднощі переживаю гірше, аніж особисті.
Єдиною розрадою та врочистістю було святкування католицької Паски. Все-таки дуже класнючо мати в родині два Різдва і два Великодня. І дуже класнючо мати велику родину! Люблю їх.
Але Великдень є ВЕликдень, а робота з понеділка - то є робота. Звалив директор у відрядження по роботі. Ну і ясно, що в той же день починаються магнітні бурі, у всіх все валиться, в дурдомі оголошують день відкритих дверей і всі хочуть багато уваги. Тиждень я пережила, але в пятницю навіть Рудий дивувався, бо ще такою мовчазною, дохлою і вялою мене ніколи не бачив.
Здивування Рудого було ненадовго. В звязку з тим, що він пожертвував банькою зарад мене, моя вялість пропала після того, як я переступила поріг хатнячка. Я зрозуміла, що мною ще орати можна і приготувала смачненьку пісненьку вечерю.
І найкраще з того всього, що Рудий напустив мені ванну, нагаратав туди піни і сам прибрав зі столу.
Сьогодні вже помалу підготовка до Великодня, бо я випрала тюлі. Поміж тим зварила борщу, закинула ще два прання і прибрала в хатинці.
А зараз... в мене найсолодший момент. Я в неті, Рудий прийшов втомлений і тихенько посапує. Телевізор бурмоче... Люблю такі тихі спокійні дні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ех, не добре щось все складається... От напишу в "прозу", то ніби собі виговорюсь трошки.
Встала з ранку, чоловік на роботі був, хотіла попити кави, насолодитися нетом, а декілька днів комп був не справний. Але разом зі мною встав малий і пішло-поїхало: їсти, питки, тапки ті, а не ті, колготки тільки ті, то в мому светрі ходити буде, то шось вже порозливалося, то гречку порозкидав, то сіль по підлозі, то ше шось і ше шось... а в мене голова як барабан, стільки всього там сидить, але прийшлось перемикатися, ніц не вдієш.
Потім ми сходили на базар. Ех, ціни на продукти вражають. Вкотре відчула себе бідною дружиною чоловіка-невдахи.

Вчора говорила зі знайомою, то її чоловік каже вже пів року без роботи, але бачу кобіта цвіте і пахне і дитина в неї маленька, вона в декреті, але якось то живуть і не жаліються. А ми за три місяці чоловікового безробіття чуть сухарі не сушили. Навіть не уявляю як тепер з тим всім дати раду, стільки всього треба порішати, а чоловік тільки третій день як на роботу ходить...

З тяжкими думами в голові приплентались додому, зварила їсти, спекла печенька, загрузила пральку і тут чую щось в ній товче. Добре що встигла перемкнути на коротшу програму. Паралельно шукаю пульт, шоб малому "гугі" (тобто музику) включити. Ага, нема, перерила все, аж потім промайнуло в голові "шось гупає в машинці".:8: Точно, разом з лахами витягнула добряче вимитий пульт. І сміх і гріх, тільки мені не до сміху було. То так мені дитина помагала машинку завантажувати, я лашки подавала, він кидав, ну і ще пульт заодно прихопив.)) То тепер ми без пульта, але це вже легше ніж без компа. Ну, принаймі так себе тішу.
Потім задзвонила мама, сказала що бабці погіршало- має запалення легенів. Настрій ще більше гупнув до низу. Тільки щоб бабця ще трошки прожила і протрималася...
Потім прийшов чоловік і потішив що господар таки хоче нас виселити з квартири.

Справа в тім, що ми заселялися 27-го числа і так і 27-го кожного місяця оплачували, але тут нам прийшлось попросити трошки відтермінування, поки чоловік з біржі гроші не отримає. Він почекав пару днів і тепер просить на виселення, бо має інших клієнтів. А ми дурні йому ремонти своїм коштом поробили і все поремонтували. Ех, навіть не уявляю що тепер робити...

Та й ще чоловік безпереривно кашляє, прошу сходити до лікаря. Коли на роботу влаштовувався неодноразово в сімейної був, але так і не попросив, щоб його перевірила. Ну що за...:ireful: Сьогодні цілу ніч кашляв, майже без перестанку, аж його той кашель душить. Вже і я трохи покашлюю. Ну, весело одним словом нашій сімейці живеться.
Ну, але я знаю що з сонечком все зміниться в кращу сторону. Знаю точно-точно-точно... Може я наівна дуринда, але я в то вірю. Ще трошки, а далі все буде добре, або принаймі так як було колись.)

Писи: я не нию, просто розповідаю, бо на разі не маю з ким поговорити, хіба з монітором.))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Останній вечір самотності , чоловік нині виїжджає, завтра буде тута . Я нині пішла прогулятися, іду, людей мало так. Я ще здивувалася так, адже погода така гарна нині

Але коли зайшла в Галерею (торг.центр), усе стало ясно , ось де люди тепер проводять вихідні. Народу купа, росіян купа (я так бачу теж їздять до Польщі на закупи). Без покупок я теж не вийшла , ще й отримала комплімент від дівчинки, коли брала каву. Спитала , чим то від мене так файно пахне. Це була Поема Ланком. Каже-шукаю-шукаю, звідки такий аромат, а то від пані. Ну так, Поема-то неймовірний аромат, я з нею згідна .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Нині в мене врочистість
Зранку ходила на каву до коліжанки, дорогою до дому купила малим 4 книжки, вже горло болить їх читати
Після обіду поїхали ми з чоловіком і Маркіяном в село, мала взяти деякі речі, і вже перед самою хатою згадую, що ключі то я не взяла, а ми напакували повний багажник речей. З того всього поїхали в Ашан, чоловік змусив купити джинси. Одні якраз, а інші троха тіснуваті, ну але мені колір дуже сподобався

буде чудовий стимул схуднути

Ввечері трохи гуляли, тепер надіюсь вкласти дітей спати чимскоріше і глянути якийсь фільм.
Завтра планували десь вийти погуляти як погода дозволить, а доведеться знову в село їхати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

День почався чудову. Викаталися по цілому Львові, пороздавала всі замовлення і щаслива повернулась додому.
Завтра свято, отож всім гарного дня та море позитивних емоцій!
Все буде добре!