День батька !!!

В неділю я вирішила вразити коханого чоловіка своїми кулінарно-творчими здібностями Я люблю готувати, але відколи є малі діти готуємо максимально прості страви, бо часу не так багато. В суботу ввечері " стрілило " мені в голову намаринувати курячу грудинку в майонезі . Зранку я приповзла на кухню близько 10 год сонна і вирішила творити шедеври. Закинула курочку в мультиварку на саме дно, зверху вкрила шаром баклажанів , тоді картопелькою перемішаною з свіжим червоним перцем і кропиком. Потім цілих 40 хв вся кухня ароматно пахла, а мама відбивалася від голодного чоловіка і дітей, що ще трохи і буде сніданок.

В результаті після 11 год ми дружно снідали.
Донечка, спостерігаючи, як синочок смачно їсть курку промовила : Я так думаю Михайлику, що ми їмо ту частину курки, яка от-от буде какати

Ніхто окрім мене не зрозумів, що донечка сказала, то я поважно промовила, що ми зараз їмо смачне тушене м"ясо і вийшла з кухні, щоб " не впісятися зі сміху " ....

Після сніданку ми дуже чемно і дуже швидко зібралися до церкви на Літургію. На вулиці дощ. УРРРА, Дощ- одного слова було достатньо, щоб мої діти за 5 хвилин стояли вже вдягнені і взуті в гумаки з парасольками в руках.
Це було круто - дітиска не обминули жодної калюжі і в кожній наввипередки стрибали, а навколо розліталося купу крапель і відлунював дзвінкий сміх

Кожна Служба Божа - це особливе пережиття для мене , як мами двох гіперактивних дітей. Ми домовилися, що так як за літо підросли, то не ганяємо по церкві, не лягаємо на підлогу , а вчимося співати . Моїм дітям всидіти на одному місці неймовірно складно. То за якийсь час вони обмінялися гумачками і до кінця літургії з задоволенням ловили посмішки оточуючих. Неможливо не посміхнутися, коли на тебе дивиться дитина, в якої на нозі один чобіток червоний, а інший - синій. Вкінці літургії підійшов паламар і попросив нас зазнимкувати , бо як будуть дорослі, то не повірять, що таке було Але так , як мобільний в неділю я залишаю вдома, то знимки нема ....
Після Літургії був фуршет під дощем і я "засмакувала " дощ. Востаннє я смакувала дощем вже давніше, коли носила дітей в ерго і ми з чоловіком йшли на прогулянки в стрийський парк. Я дуже любила такі спацери під парасолькою, особливу влітку в напівпорожньому парку, де був лише дощик , природа і ми
А ще так тішилася своїм малим сином, який підбіг і так лагідно-лагідно промовив " Мамо, я тебе підхоплю під свою парасольку , щоб ти не змокла Діти - це найліпший Божий дарунок !!!

Потім було ще купу всього цікавого і файного , а вечір завершився польськими файними дитячими мультиками і ще довгим вкладанням спати