Кро-ко-дил

Published by cjomcjomka in the blog Блог cjomcjomka. Перегляди: 473

- А знаєш, Мурах, - звернулась я одного ранку до Вірунчика, - Сергійко в твоєму віці казав вже і "мама" і "тата", і "дай", і "на". А ти збираєшся хоча би щось говорити?
Вірусик щипнув хліб з маслом, посмоктав обмаслений пальчик і кокетливо схилив голівку на здобне плечико.
- Та ні, я ж зовсім не підганаю тебе, - поспішила пояснити я, - просто отак би зараз з тобою поговорили...
- Зі мною поговори, - звернув мою увагу Дми, - а взагалі, коли їси, нема чого розмовляти.
Хльо був правий, і ми занурились у світ смачного сніданку. Я не вважаю, що Віруся - "малий німець". Але стала частіше пропонувати їй слова на повторення.
- Но-сик, вуш-ка, - приспівую на прогулянці.
- Кажи: ма-ма, - наполегливо просить Дмитрик.
Сергійко зверхньо подивляється на неграмотну дрібноту.
Татко не переймається, бо найголовніше - "тата" - вона вже півроку як говорить.
І от, одного вечора ми бавимось пластиковими звірятами, Віруся так дивовижно гарчить пошепки, зображаючи свою улюблену тваринку з набору - крокодила.
- Крокодил, - ствердно кажу їй я, - а це - жирафа, а от ще одна...
- Какага, - раптом видає Мураха, і дивиться на мене, типу - чи розумію я чи ні...
- Кро-ко-дил, - повторюю я, і доця в міру комашиних здібностей чітко ділить своє слово на склади:
- Кка-ка-га!
Того ж вечора вона навчилась своїми солодкими лапками і "давати пять", і робити "тут сорока кашку варила". Загалом, зайве підтвердження моєї впевненості в тому, що на все свій час. І що всі діти різні.
Але щоб найбільшу цікавість викликав крокодил! Це ж треба :)
Черговий ранок почався звично. Віруся обійняла плюшеву білку, гризнула її за носа, поцілувалась взасос зі своїм відображенням у склі балконних дверей. Цікаво, чи пам'ятає доць свої вчорашні досягнення?
Я підкладаю поряд іграшкового крокодильчика.
- Крокодил, - нагадую їй пошепки. Мурах завмирає, і за секунду вже гарчить і каже:
- Кка-ка-га.
І усміхається так солодко.
- Ти ж мій крокодил малеснький, - з любов'ю обіймає крихітку Дмитрик.
За вікном тане першозимовий сніг. І хочеться хурми, і віриться в дива!
  • buhgaltersha
  • Almariel
You need to be logged in to comment