Не можу...
Published by Ligymunka in the blog Блог Ligymunka. Перегляди: 566
зібрати себе докупи, хоч ти трісни
І мама приїхала, щоб я трошки віджила від хвороби, а на серці такий тягар від останніх подій, що ніц не хочеться...
Дівчата потребую підтримки, щоб іти вперед ....
Вчора сиділа на підлозі притулилася до маминих колін і ревіла вперше за багато днів, а мама гладила мене по голові і казала, що все буде добре. Діти настрашилися- мама паче, мама паче ( мама плаче), обнімали мене, цьомали в щоку, в чоло,в руки і казали не боить ( не болить).
В нас такий ритуал, що як хтось з мацьоп впаде або вдариться, то прибігає щоб мама або тато поцьомали бубу і сказали, що вже не болить і відразу перестає боліти
Стараюся не думати, як тим батькам, що поховали своїх дітей,а мене не відпускає.....
You need to be logged in to comment
