перший раз в перший клас

Скоро 1 вересня...про це нагадує свіжа ранкова прохолода і небо подекуди затягнене сірими хмарами... Скоро осінь- жовтогаряча, яскрава і тепла, з грибними дощиками, запахом сухого листя і тріскотом каштанів під ногами. А для нас цей вересень особливий- ми йдемо до школи. Самій не віриться, що їй вже майже 7 років- ще недавно принесла це манюнє чудо з пологового будинку і зовсім не уявляла, що таке бути мамою, а тепер моя довгокоса красуня вже школярка. Як швидко вона виросла, стала такою самостійною, серйозною, вже сама вибирала собі для першого класу портфель і зошити, сама приміряла шкільний сарафанчик. Так не хочеться її відпускати від себе, але ось-ось перший день осені, коли ми разом підемо до школи і я передам її до рук таких же турботливих, як мої, до рук першої вчительки Наталії Михайлівни. Залишився майже тиждень дитинства, а потім почнуться шкільні будні, нові друзі, нові відкриття, нові вподобання...
Щасти тобі, донечко! А я буду тобі допомагати і підтримувати, намагатимусь бути уважною і турботливою, я завжди буду поряд, бо ти- моя маленька дівчинка і завжди нею будеш