- Притча про чоловіка і дружину які прожили разом 30 років. - У день 30-річчя спільного життя дружина, як завжди, спекла булочку- вона пекла її щоранку, це було традицією. - За сніданком вона розрізала її поперек, намазала маслом обидві частини, і як зазвичай, подає чоловікові верхню частину, але на півдорозі рука її зупинилася . - Вона подумала: "У день нашого тридцятиріччя я хочу сама з'їсти цю рум'яну частину булочки; я про неї мріяла 30 років. - Зрештою, я 30 років була зразковою дружиною, виростила прекрасних наших дітей, була вірною і доброю, вела добре господарство, стільки сил і енергії вклала в нашу сім'ю ". - Прийнявши це рішення, вона подає нижню частину булочки чоловікові, а самій рука тремтить - порушення 30-річної традиції! - А чоловік, взявши булочку, сказав їй: "Спасибі, кохана. - Ти зробила неоціненний подарунок мені сьогодні! - 30 років я не їв свою улюблену, нижню частину булочки, бо вважав, що вона по праву належить тобі". - Кожен раз, коли ми вирішуємо, що знаємо своїх близьких людей, чи знаємо ми їх на всі сто?
ЦВІРКУН У НЬЮ-ЙОРКУ Якось американець ішов зі своїм другом-індіанцем людною вулицею Нью-Йорк Сіті. Та несподівано індіанець вигукнув: — О! Я чую цвіркуна! — Ти з глузду з’їхав, — заперечив американець, огледівши переповнену людьми в годину пік центральну вулицю міста. Усюди снували автомобілі, працювали будівельники, над головою літали гвинтокрили. — Але я справді чую цвіркуна, — наполягав індіанець. Він підійшов до квіткової клумби перед будівлею якоїсь установи, нахилився, трохи пошарудів у траві й покликав свого товариша. Той підійшов, теж нахилився поруч і побачив цвіркуна, який безтурботно сюрчав і радів життю. — Дивно, — промовив американець. — У тебе, мабуть, фантастичний слух. — Та ні. Усе залежить від того, на що ти налаштований, — пояснив індіанець. — Мені важко в це повірити, — відповів американець. — Ось, дивись, — сказав індіанець і розсипав на узбіччі тротуару жменю монет. Відразу ж перехожі закрутили головами і полізли у свої кишені перевіряти, чи не вони, бува, загубили гроші. — Бачиш, — блиснули очі індіанця, — все залежить від того, на що ти налаштований
Справжній друг!!! *Просто друг ніколи не бачив, як ти плачеш *Справжній друг заспокоював тебе не раз. *Просто друг не знає повного імені твоїх батьків. *Справжній друг знає навіть їх телефон. *Просто друг приносить торт або квіти на твій день народження. *Справжній друг допомагає тобі все приготувати і прибрати. *Просто друг не любить, коли ти йому дзвониш вночі. *Справжній друг питає, чому ти так довго не дзвониш. *Просто друг, приходивши до тебе, поводиться, як гість. *Справжній друг сам відкриває холодильник і все дістає. *Просто друг хоче, щоб ти був разом з ним. *Справжній друг хоче бути разом з тобою*.
Записничок: різні рецепти випікання пасок. *Оксана Хома Паска *Традиційна українська паска. Відеорецепт. Етнограф Галина Олійник *ЗАКАРПАТСЬКА ПАСКА *СТАРИЙ РЕЦЕПТ *ПАСКА З МЕДОМ *ВОЛОГА, ЗДОБНА ПАСКА. Лілія Цвіт. *КЛАСИЧНА ПАСКА РЕЦЕПТ.УКРАЇНСЬКА ПАСКА З КОСАМИ: МКперевірений рецепт паски на 10 жовтків. Лілія Цвіт *Гуцульська паска. Печемо і прикрашаємо паску. Кукуци. Лариса Іроденко *Повітряна Великодня Випічка Ніжна, Смачна, Легка випічка. Закарпатський діалект. Оля Салкай https://www.youtube.com/watch?v=eTxGWgqVUyg *Традиційна Львівська Паска. Покроковий рецепт ароматної та пухкої паски. / Lviv Easter Cake. Разом за столом https://www.youtube.com/watch?v=I_-NnTrAaqQ
Свяченого яєчка, солодкої паски, і сонця окрайчика- з Божої ласки! У мирі, здорові, щасті, добрі та любові, святкуйте Великдень... Христос Воскрес!!! Воістину Воскрес!!!
*************************************************************** *************************************************************** *************************************************************** ************************************************************** ***********************************************************
***Сію, вію, посіваю, З Новим роком Вас вітаю. По Церквах лунають дзвони, Сповіщають цілий світ, Що прийшов вже Новий рік. Він приніс у кожну хату. Щастя, радощів без меж, І благополуччя, звичайно, теж, Щоб здоров’я добре мали, Щоб усім Вам в рік цей Доля легкою була. Щастя в хату – день за днем! З Новим роком! З Василем! Христос Рождається!!! ***Сієм, вієм, посіваєм, З Новим роком вас вітаєм – На щастя, на здоров’я, На Новий рік! Щоб вам вродило краще, ніж торік, – Коноплі під стелю, А льон до коліна, Щоб вам, господарі, Голова не боліла. З Новим роком!З Василем! Христос Рождається!!! ***Наказав Святий Василь засівати в заметіль. Особливий дав наказ, щоб засіяти ВСІХ ВАС! Ще й навчив казати так: “На кохання сієм мак! Сієм жито на добро, а для сміху … ось – пшоно. На здоров’я Вам овес – щоб міцний був рід увесь. А від заздрісних осіб сієм Вам пшеницю – хліб! Сієм, сієм, засіваєм! З Новим Роком Вас вітаєм” З Новим роком! З Василем! Христос Рождається!!!
32- поради від непальських мудреців. 1.Говоріть повільно, але думайте швидко. 2.Не судіть про людей за їхніми родичами. 3.Коли ви говорите “Я тебе люблю”, говоріть правду! 4.Коли ви говорите “Я жалкую”, дивіться людині в очі. 5.Ніколи не смійтеся з чужих снів і мрій. 6.Давайте людям більше, ніж вони очікують, і робіть це з радістю. 7.Завжди тримайте в голові улюблений вірш. 8.Не вірте всьому, що чуєте, витрачайте все, що маєте, спіть, поки не виспитеся. 9.Велика любов і величезні досягнення завжди вимагають великого ризику. 10.Коли ви програєте, постарайтеся отримати з цього урок, а то й користь. 11.Поважайте себе, поважайте інших, відповідайте за всі свої вчинки. 12.Не дозволяйте маленькій суперечці зруйнувати велику дружбу. 13.Коли розумієте, що зробили помилку, постарайтеся не “зам’яти” її, а швидко виправити. 14.Щодня проводьте певний час на самоті. 15.Будьте відкритими до обміну, але не випускайте з рук ваших цінностей. 16.Іноді мовчання – найкраща відповідь. 17.Читайте більше книг. 18.Вірте в Бога, але завжди замикайте свою машину, квартиру, дім. 19.У суперечках із коханими звертайтеся до поточної ситуації. Не пригадуйте минулого. 20.Читайте поміж рядків. 21.Діліться своїми знаннями з дітьми. Нині це єдиний відомий спосіб досягти безсмертя. 22.Будьте ніжними із землею. Не смітіть. 23.Ніколи не перебивайте, коли вам лестять. 24.Не втручайтеся в чужі справи, не давайте порожніх рад. 25.Не довіряйте тим, хто цілується з вами, не заплющуючи очей. 26.Раз на рік,в різні пори року, вирушайте туди, де ви не бували. Станьте туристом у своїй власній країні, місті, селі, підіть в місця, де ви ніколи не бували, дізнайтесь їхню історію прочитайте про ці міста в довіднику. Підіть в ботанічний сад, парк і.т.д. Відвідайте музей, симфонічний концерт, балет, виставу. Прогуляйтесь вулицями свого міста, села. і.т.д. 27.Якщо ви заробите великі гроші, частину з них віддайте на допомогу іншим. 28.Пам’ятайте, не отримати бажаного – це іноді й називають щастям. 29.Слухайтеся лікарів, але вчіться порушувати деякі їхні заборони. 30.Оцінюйте свій успіх за тим, чим вам довелося пожертвувати, щоб домогтися його. 31.Ваше “я” – і є кінцева точка вашої подорожі. 32.Ставтеся до любові та приготування їжі з безрозсудною безтурботністю.
Однієї літньої ночі через задуху вся сім’я лягла спати у дворі в саду. Мати побачила, що невістка, яку вона змушена була терпіти проти своєї волі, і син спали, пригорнувшись один до одного. Дивитися на це було понад її сили, і вона розбудила сонних криком: — Як це можна в таку спеку так тісно притискатися один до одного? Це шкідливо для здоров’я. В іншому кутку саду спала її донька з коханим зятем. Вони лежали на відстані принаймні одного кроку один від одного. На це мати теж не могла спокійно дивитися, тому дбайливо розбудила обох і прошепотіла: — Мої дорогі, чому в такий холод ви лежите нарізно, замість того щоб зігрівати один одного? Ці слова почула невістка. Вона встала і голосно, як молитву, вимовила: — Який-то всемогутній Бог. У дворі один сад, а такий різний у ньому клімат.
ПОДАРУНОК. Власник одного підприємства приготував для своїх службовців подарунки на Різдво. Можна було вибрати Біблію або 10 доларів. Перший працівник сказав, що Біблія, звичайно ж, хороша книга, але йому, аби гідно відсвяткувати Різдво, більше знадобляться гроші. Слідом за ним і інші вибрали гроші. І тільки останній співробітник узяв книгу. — Я, — каже, — давно хочу придбати Біблію! — Я дуже радий, — сказав власник підприємства. — Беріть, читайте, тільки не згубіть закладку! Чоловік дбайливо відкрив Біблію й дістав закладку — 100 доларів. Усі айкнули й дуже пошкодували про свій вибір, але було вже пізно. Хто шукає тільки тілесної їжі, може втратити духовне, а хто шукає духовне, придбає й матеріальне!
Смачна рибка! Мінтай,хек, використовувати можна будь-яку рибку. Риба 900 гр, Цибуля ріпчаста 2 шт, Масло вершкове 35 гр, Морська сіль, Перець горошок 10 шт, Лавровий листочок 2 шт, Приготування: 1. Помити та почистити рибу. Порізати та посолити. Почистити та порізати півкільцями цибулю. В сковороді розтопити масло і додати перець та лавровий лист. Додати цибулю, потушкувати 5 хвилин. Розкласти зверху рибу та готувати на мінімальному вогні 12 хвилин. Перевернути і ще 12 хвилин тушкувати. Смачного!
Буряковий квас. 500 гр. буряків, 2 1/2. літра води, 1 скибочка житнього хліба, Закип’ятити воду і дати їй охолонути. Почистіть і наріжте буряки і покладіть у скляну банку. Покладіть на буряк суху скибочку житнього хліба. Хліб житній прискорить процес бродіння. Залийте водою буряки повністю покривши їх. Накрийте банку марлею і залиште в теплому місці для бродіння приблизно на 3 - 5 днів. Після закінчення процесу бродіння, квас процідити і розлити у пляшки або банки, закупорити і зберігати в холодильнику. Як варіант, коли ви використовуєте трохи бурякового квасу, замініть його охолодженою кип’яченою водою, поки квас не почне втрачати червоний колір. Галицький борщ. 500гр. яловичих кісток, 1/2 середньої капусти, 3 буряка, 1 морква, 1 корінь петрушки, 1 цибулина, 1/2 склянки бурякового квасу, 1/4 склянки томатної пасти, 1 лавровий лист, 2-3 цілі ягоди запашного перцю, 1 столова ложка звичайного борошна. Сіль, цукор і чорний мелений перець за смаком. Масло для смаження. Сметана для гарніру. Покладіть кістки в горщик і залийте 3 літрами холодної води. Доведіть до кипіння, періодично знімаючи домішки, що піднімаються на поверхню. Зменште вогонь і додайте ягоди запашного перцю та лавровий лист. Варити на повільному вогні близько 2 -2,5 годин. Процідіть бульон і поверніть у каструлю. Очистіть і тонко поріжте буряки. Тушкуйте 10 хвилин з томатною пастою і буряковим квасом. Приправте сіллю і цукром за смаком. Пасеруйте дрібно нарізану цибулю та тонко нарізану моркву, та корінь петрушки, в вершковому маслі. Посипте борошном і перемішайте. Покладіть подрібнену капусту в бульон і варіть 10-15 хвилин Перемішайте тушковані буряки та обсмажені овочі, додайте до бульону Приправте сіллю і чорним меленим перцем за смаком, доведіть до кипіння і варіть на повільному вогні близько 5 хвилин, або поки капуста не стане м’якою. Подавати борщ гарячим, прикрасивши сметаною.
НАЙГОЛОВНІШЕ. Жив собі цар, який прагнув до всякої премудрості. Дійшли одного разу до царя чутки, що живе далеко пустельник, який славиться своєю мудрістю. Велів цар осідлати йому коня і поїхав сам розшукувати пустельника. Їде він лісовими хащами і бачить: стоїть хатинка, а біля неї хирлявий старець землю сапує. Мало з ніг від втоми не падає, але мотики не випускає. Зіскочив цар на землю, підійшов, поклонився старцеві. – Приїхав я до тебе, щоб дістати відповідь на три своїх запитання. Яка найголовніша пора? Хто найголовніша людина? Яка найголовніша справа? Вислухав його пустельник, але нічого не відповівши, продовжував обробляти землю. – Ти, мабуть, втомився, дозволь допомогти тобі, – запропонував цар. Узяв він у пустельника мотику і взявся до роботи. Потім знову своїх три питання повторив. І цього разу не відповів пустельник, а сказав лише мотику повернути. Але цар слухати його не хоче, мотики не віддає, сам вирішив справу закінчити. Раптом бачить цар: іде назустріч чоловік, все лице поранене, залите кров’ю. Зупинив його володар, потішив добрим словом, пішов до струмка, приніс води, омив рани, перев’язав. Потім повів до хатинки, поклав спати. Та й сам почав готуватися до сну – уже повечоріло. Зрання знов до пустельника пішов. Дивиться – а той зерно садить у ґрунт, що вчора спушений був. – Мудрий пустельнику, – почав благати цар, – невже ж не відповіси на мої питання? – Вистачить з тебе, – мовив той, – ти вже сам на них відповів. – Не чув я жодних відповідей, – здивувався цар. – Ти, побачивши мою старість і неміч, змилосердився наді мною і взявся допомагати. Якби не залишився тут, то вбили би тебе розбійники на дорозі, ті, що подорожньому скалічили лице. Цар з подиву слова вимовити не може, а пустельник далі мову провадить: – Найважливіша пора – коли ти допомагав мені. Найголовніша в ту пору людина – я, а твоя допомога – найважливіша справа. Прийшов поранений – і найголовнішим став він, а найголовнішою справою стала твоя допомога йому. Мало-помалу зрозумів цар навчання слів пустельника. – Пам’ятай, отже, – мовив пустельник на прощання, – найголовніша пора – сьогодні, найголовніша людина – яка поряд у ту пору. А найголовніша справа – чинити добро тому, хто поряд, бо саме для цього ми й народжуємося. Сів цар на коня і поїхав до палацу. Довіку пам’ятав він напучення пустельника, і слава про великодушність та справедливість того царя рознеслася по всьому світі. Отже, не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтра саме за себе піклуватиметься. Досить кожному дневі своїх турбот. (Євангеліє від Матфея 6:34)
“ЛЮДИНА І 20 РОКІВ”. НАЙКРАЩА ПРИТЧА ПРО ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ. ВАЖКО НЕ ПОГОДИТИСЯ ІЗ ЇЇ ЗМІСТОМ. Ви будете вражені її глибиною і простотою! Кожна людина погодиться з змістом цієї дивовижної притчі. Зібрав Бог всіх живих істот і вирішив кожному його вік відміряти . Першим покликав людину : – Ти , чоловіче – істота не велика, так що тобі 20 років життя даю. ” Мало …” – подумав чоловік, але з Богом сперечатися не став і тихенько відійшов в сторону. А Бог тим часом покликав коня: – Тобі, коню, 40 років життя призначаю – ти тварина велика, тобі і жити довше. Але кінь почав благати: – Помилуй, Боже! 40 років з ярмом на шиї ходити, за собою плуг та віз тягати, та ще й батогом отримувати! Мені і 20 вистачить … Віддай зайві роки людині, їй потрібніше. Бог дав добро і покликав корову. На тій же підставі, що і коневі, дав їй 40 років життя. Але корова відмовилася: – Не приведи, Боже! 40 років за вим’я мене смикати будуть! Мені і 20 вистачить, а решту років життя віддай людині, їй вони потрібніші. Погодився Бог. Покликав собаку: – Тобі, собако, 30 років призначаю! А собака: – Господи, помилуй! Ну куди мені 30 років на ланцюгу сидіти, гавкати на кожного та кістки гризти … Давай мені 15, а решту – людині віддай. А Богу що? Віддав ще 15 років людині, покликав кота і запропонував йому 20 років життя. Але кіт подумав : як це 20 років мишатину їсти, та й відмовився від 10 років життя – теж подарував їх людині. З тих пір так і живе людина … На початку 20 років свої проживає – турбот і горя не знає. Потім настають 20 років кінських: працює людина як кінь, – тягне на собі віз – роботу .., будинок .., сім’ю … Наступні 20 років – ті, що корова подарувала: ” доять ” людину діти , онуки … Хто на дачу , хто на машину … А потім собачі 15 років живе: вдома сидить, будинок стереже, за онуками доглядає та на вулицю поглядає … А приходять котячі роки, – вже як пощастить … Можуть, як кота по голові погладити, а можуть і під зад ногою штoвхнути.
