Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? І правильно зробила, що винесла. Гірше би було, якби не винесла. Нє, є певні правила, вихователі мають їх дотримуватись , незалежно від того, чи технічно тяжко винести надвір 20 чашок, прослідкувати, щоб кожна дитина випила саме зі своєї чашки, бо дітки люблять спробувати один у одного, а ще по ходу щоб вони не доторкнулись один до одного, не притулились і не поцілувались ( ааа, жесть!!!)!!)))) Правила- є правила! А ви знаєте, що діти ще люблять поїсти пісок, а в садку вночі бігіють песики-котики і на той пісок смачно пісяють. І те саме діти роблять в будь-якому дворі з качельками. І вкусять одне печення, і немиті руки до рота запхають не раз, і нап"ються з однієї пляшки. То я б могла сьогодні ( бо не побачила, що мала дає свою пляшку іншому хлопчику) отримати позов до суду))))) ---------- Додано в 00:42 ---------- Попередній допис був написаний в 00:35 ---------- І як це технічно виглядає? я без сарказму, просто цікаво, я трохи лінива мама, а моя малявка дуже активна і швидка. Я б за нею не встигала бігати і рученята витирати. Спогади про садок у мене починаються з 3-х років, коли я туди й пішла. До того теж є спогади))) пам"ятаю виховательку, св"ята, особливо весняні і новорічні. рукоділля і малювання пам"ятаю по сей день і зараз доці показую те, що мене навчили в садку)). Мама з татом теж багато навчили, але от як просто малювати листочки на дереві я дізналася в садочку. В мене були закохані два хлопчики, дарували квіти. Я любила гризти садочкові іграшки ( залапані мульйони разів пальцями інших дітей) зі солоного тіста і пофарбовані фарбою . Мммм, які вони були солоні і смачні ( тільки не треба казати, що я була голодна, ні). якось вихователька(черговий раз мене зловила з іграшковим бубликом) пішла на кухню, принесла муку, сіль, воду і показала як такі штучки робляться, а потім ми пекли їх в духовці на кухні і розфарбовували. У мене був дуже гарний садок.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Дівчата, ми всі чудово розуміємо, що вихователька вчинила неправильно. Бо є, звичайно, садочкові правила і елементарні правила гігієни. І я вважаю, що дуже добре, що моя знайома мама стала свідком цього і вказала персоналу на його недоліки. За такими речами треба слідкувати. Перебільшувати з розмовами про суди і поцілунки це вже лишнє. Я не знаю, якого віку ваша малявка. Моїй 3,8 років, це вже доросла і адекватна дитина. Коли ми перекушуємо чимось на вулиці чи нас пригощають, спочатку ми протираємо руки вологими серветками. Це обов"язковий предмет в арсеналі моєї торби. Саме тому ми кожного року закуповлюємо з мамами з нашого двору свіжий пісок і на ніч або в час, коли ми вдома, закриваємо його клейонкою. Лишня морока, але йдеться про наших дітей.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Перечитайте це ще раз....Якось так негарно прирівнювати виховательський склад садочку до "персоналу", виходить наче обслуговуючий персонал....
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Перечитую декілька разів... І далі не бачу нічого образливого у слові "персонал". Це спеціально навчені люди тієї чи іншої організації, які забезпечують наші потреби. В нашому випадку, дбають про наших дітей в садочку. Так, вони нас в певній мірі обслуговують. А що тут дивного чи неприємного?
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? А також не боятися висказати свої претензії, якщо бачиш речі які не влаштовують. Часто буває- мами розповідають як в садочку погано, при цьому в самому садку ані пари з вуст. Хоча, як на мене ситуація з чашками не є самою страшною річчю, за яку потрібно вчиняти скандал, на цьому достатньо в м"якій формі наголосити, або, як писала Каті- піти і принести пакет з одноразкою. Якби мене , особисто, трафило розпиття освіжаючих напоїв з одного коритця ,то пішла б і купила пачку тих стаканІв. Та краще моїй дитині дадуть пити, чим не дадуть з тої причини що виховательці тяжко всім помити руки і винести на двір 20 чашок. А , скорше всього, так і буде!))) Посидить няня, подумає: та ну його, тягнути то все на вулицю....мити всім руки.... Задачі потрібно спрощувати, інакше є загроза , що вони не будуть виконуватись.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? ситуація з чашками не є поодинокою. так роблять у всіх садочках. однозначно підтримую Каті в плані одноразових стаканчиків. бачу проблему - вирішую її з найоптимальнішого боку,бо, коли тої знайомої, котра скандал підняла, не буде поруч, ситуація однозначно повториться. навіть найсильнішому і найпруткішому обслуговуючому персоналу важкувати винести 20 чашок і за тим всім добром вслідкувати тішусь, що такої знайомої нема серед мамів нашого садочку. влітку нам надувають басейник на подвір"ї, і діти не приймають душ, перед тим, як туди залізти (нге сприйміть за образу, просто тема, як завжди, зайшла в кут
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Наш двір- які приємні мому вуху слова. А наш двір- це парк Франка і площадка біля Добробуту . І як далі жити?
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Лідочка, але ж в цьому дійсно нема ніц образливого. Я також певною мірою відношуся до цього, хоч люблю свою професію. І якщо пам'ять мені не зраджує, то і ви також. Ми обслуговуємо людей, кожен по-іншому в своїй сфері і в тому ніц поганого.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? ох, нам ще до садочку далеко, і моя дитина зараз виключно під моїм наглядом. але тим не менше на кожній прогулянці в моєї дитини і пісок в роті, і камінці, і іграшки, які потримали в руках половина дітей з майданчику. де-які мами втрачають свідомість при тому, але для мене то вже нормальна ситуація, бо інакше ніяк. хіба прив"язати руки по швах, чи дитину з хати не випускати, чи рот заклеїти? звичайно, я її пильную і стараюсь витягати з ротика всяку беку, але не завжди встигаю за маленьким метеорчиком. і нічого в тому не бачу страшного. ттт ніякі стоматіти нас ще не здолали. а повертаючись до теми садочку, то моя дитина буде ходити по щонайменше двох причинах: - прийде час і мені прийдеться вийти на роботу, а залишати її нема на кого. зовсім. - моя дитина дуже любить компанію і інших дітей, вона завжди тягнеться до колективу, а на дитмайданчику аж пищить від захоплення, коли бачить багато діток і до всіх пристає . я особисто вважаю, що дітки повинні спілкуватись між собою і то багато, для мене не так важливо сам навчально-виховний процес в садку, як те, що дитина буде мати спілкування між однолітками. звичайно, що зарядка, танці, співи, дитяча творчість - теж є дуже важливими і необхідними для її розвитку. ну і в колективі дітям легше і веселіше вчитись, вони якісь більш організовані, є поняття здорової конкуренції, старанності. мої власні спогади про садочок - тільки приємні. не можу згадати ні однієї страшилки ,про які тут часто пишуть. ну манна каша на сніданок ,яку я ненавиджу не рахується , але мене ніхто не заставляв її їсти.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? а наша няня після обіду ходить поміж дітей і всім витирає рот однією ганчіркою чесно, я в шоці, 40 грн/людини щомісяця лише ті що "на групу", і не вистачає вологих серветок???
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Та воно то так, але для мене особисто, слово "персонал" зовсім не клеїться з словами ВЧИТЕЛЬ, ВИХОВАТЕЛЬ, це для мене щось таке.....високе чи що тому такі відразу асоціації. Але можливо й справді це просто моя "муха" Бо я є також "обслуговуючим персоналом" певною мірою але мене це звісно не ображає, я дуже люблю свою роботу. Просто "персонал-вчитель" для мене якось не вяжеться.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? В мене. Діти пішли в садок з першого дня на повний день, і так відходили поки не пішли до школи. Малеча і надалі ходить. Ще цей рік ходитиме, а потім піде до школи. Садок мої діти любили і згадують по сьогоднішній день тільки як щось позитивне. В понеділок мій чоловік ледь дитину додому забрав з літнього садку. Дитині 5 років, то вона просто викручувалась і обманювала тата, що їй ще треба щось взяти... тільки аби не йти додому. А вже була 6-та вечора В нас так і роблять. Одна велика пляшка чистої води, і одноразові скляночки. Я не боюсь, щоб моя дитина брала щось брудне до рота. Ніколи з тим не мала проблем. Пригадую, як ми привезли дитину на море, то Данило-педант тріпав ніжки і сандалики від пісочку, а Анна і Андріана в свої кілька місяців коли могли самі лазити на піску, поїдали те по чому лазили з таким запалом, що можна було вмерти. Поїли один день, а потім вже і несмачне було. Моя дитина таляпається в болоті. Може просто в мене чистіше болото?
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? так, марусю, і болоте в тебе чистіше і пісок певні не такий засраний як в нас направду
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? М-дя. Буду тут плакатись певне. На наступний тиждень йдем в садок. Не знаю як будем викручуватись з тими відвідуваннями, але місце мусим "забити", для цього хоч трошки треба поводити. Сьогодні ходили в развєдку з іншими мамочками і дітьми-ровесниками, добре знайомими моєму Романові. Всі дітки без вийнятку побігли до колективу, відірвати і забрати їх додому було неможливо. Хоча ні, вийняток був - моя дитина. Мало того що він від мене ні на крок не відійшов, а ще й отримав (не розумію від чого, стояв ж біля мене і атмосфера була дууууже тепла) такий стрес, що всю дорогу додому була істерика, в садок він не піде і нічого він не хоче, і взагалі він сам не знає чого хоче і чого плаче, і не рухати його і взагалі...ппц. І це я його ще там не лишала. В результаті плакала вдома опісля навіть я (тихо і в тряпочку). Медогляд в поліклініці - видалось тортурою для нього. Він нікому нічого відповідати не хоче, і показувати не хоче, і чути нікого не хоче і взагалі його голова переважно в мене між ногами і постійна репліка: "хочу додому"...Ну а лікарі відповідно підписувати не хочуть і т.д. І якщо питання з лікарями я вирішила, то з відвідуванням я однозначно бачу, що то "гібле дєло", але розумію, що треба тримати місце, адже на роботу всерівно доведеться вийти, а запхати його туди за пів року буде нереально. Карочь...не знаю. Я в розпачі, я втомилась, я не хочу його мучити. А, і думка чоловіка на мої переживання: дитина мусить ходити в садок. Забула. Десь було тут обговорення щодо пиття з одного стакана на прогулянці. Я сьогодні спеціяльно перерахувала тару в групі надворі, що бавилась прям під носом. На дворі гуляло 14 діток, і стояло на підносі на столику 14 кружок. В інші групи не насмілювалась вже зазирати, бо були трохи далі... Ну але ті питання в мене на надцятому плані наразі, так, плюсик на майбутнє...
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? А в нас вчора була істерика бо садочкові діти пішли в групу і не взяли Гриця з собою... Ходила я вчора в соцзахист, моя мама гуляла з дітьми на Сихові. Гриць як побачив дітей - потягнув її одразу туди (він зараз за дітьми просто гине...) З розповіді мами спершу поводився насторожено, але за 5 хвилин вже вовсю бавився з дітьми... Це при тому що загалом моя дитина в основному , і руки міцно тримаються за мене. Наразі ми в садочок не підемо ще рік як мінімум, і от я вже думаю як йому забезпечити необхідну кількість спілкування з дітьми. Щодо садочку - то готувала до нього давно, ми планували раніше що будемо оформлятись цієї осені. Але з двома не настільки страшно як малювала мені моя уява. Завжди коли розповідала про садок - то це була привілегія - туди попасти. А зараз коли ми говоримо - то Гриць відповідає "вже в садок"... Звісно, що він ще не пробував там залишатись ані на пару хвилин (вчора взагалі був перший раз в колективі), тому може ентузіазму зменшиться коли буде реальна можливість ходити, але то буде потім...
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? Гелена чистої води теоретик, який не зовсім все в житті так робить як пропагує, але як Вам помогла, то файно Знач хоч якийсь позитив з Гелени є В понеділок йшли з Софією попри садочок на Бойчука, Софія питає, чи прийде вона тут бавитись з дітьми, кажу, шо може йти, питає, а я куда, а Марта, ну кажу, а ми додому, я хочу їсти, кажу їй, що якшо ходити в садочок, як Тоня, то треба йти туди і бавитись, і їсти, і спати, каже, шо так вона не хоче, ліжко вона має і вдома, ну і забавочки в принцип, подумала - постояла і каже, ну ідем додому. Цікаво яка буде Марта, бо вона дуже вимоглива з народження до себе, Софія була геть інша власне з народження теж. Тому, ніколи ні від чого не зарікаюсь і не факт шо в Софиному віці, Марта вже буде в садочку (за 2 тижні Софії 3,5 роки)
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? В нас істерика всю дорогу з дому і в дні, коли не йде в садок, постійно говорить, що в садок більше не піде. А коли доходим до садка - заходить в групу, ще пониє пару хвилин і спокійно починає бавитись. І їсть непогано, і спати лягає, а коли приходжу забирати, то йти додому не хоче. А коли вже йдем додому, знов каже, що завтра в садок не піде. Не знаю, що робити: чи продовжувати водити, чи може садок їй ще зарано і хай ще рік дома посидить?
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? В нас все навпаки... В садок зранку збирається, снідає, дає руку татові, йде без всяких, мені па-па, "забереш мене". Потім там перезувається і починає істерити. Плаче-ниє поки я не заберу, сидить на руках в виховательки, всі свої і дитячі справи вона вирішує тільки з ним поруч, до дітей ні на крок він не підходить. Забираю його зарьованого. Питаю - "завтра в садок не підем?", відповідь однозначна - "підем". І на протязі дня надцять разів питаю, як з садочком, не підем чи підем? каже - підем. На наступний день тіж самі плачі...Забираю, знов каже - "завтра підем, тато заведе а мама забере". Я якась вже дурна з тим всім. Ще маєм два дні відмучити і писатиму заяву на оздоровлення. Таки не готовий він до колективізму. Я була права.
Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок? чому я віддала дитину в садок є кілька причин: - робота (хоч я працюю з року малої, але до тепер мене підміняла мама, а зараз такої можливості немає) - вільний час для себе і хатніх справ (нарешті певно за останні два роки розгребла свої гори прасування) - ну і найважливіша - спілкування з дітками, "виживання" в колективі, гарне і різнобічне навчання дітей - доці дуже подобається ходити в садок, і я наразі всім там задоволена! за тих, трохи більше як 2 місяці вже багато чого змінилось однозначно на краще в поведінці моєї дитини, її звичках і обслуговування самої себе. але!Все було би дуже навіть радужно якби не ті хвороби! і хоч за останніх 40 днів дитина захворіла вже 4-й раз, я наразі не здаюсь, виліковую і знову з тяжким серцем відправляю в садок бо знаю що за 3 дні вона знову захворіє(на багатьох форумах, та й в реалі так є, мами пишуть що соплі та кашель за хворобу не вважають, я навпаки - як тільки бачу перші симптоми - одразу залишаю малу вдома, і стараюсь за кілька днів її вилікувати, але з текучим носом чи кашляючу я її в садок не поведу, бо кожна розумна мама знає які можуть бути ускладнення т.зв. "нестрашних хворіб). так от, я просто не знаю скільки я і моя дитина то витримаєм, і що я маю робити щоб полегшити той адаптаційний період?? дуже прошу батьків, чиї діти через то вже пройшли, описати як то в них відбувалось. бо в мене таке враження, що всі кругом ходять здорові, одні ми постійно хворієм. я сама вже всіх кого можу і не можу випитую, то більшість розповідають що ситуація в них була майже така сама напочатку, але фінал в кожного різний - хтось після пів року почав набагато менше хворіти, хтось після року, одна з опитаних мною мам сказала - "не звертай уваги на ті соплі, в нас таке було всі три роки, зате в школі тепер рідко хворіє!", мене то чесно кажучи чуть не вбило, як я уявила собі таку картину "вічнохвора", а одна розповіла що дитина, яка проходила вже 2 роки, заробила собі хронічний нежить( тобто я не знаю як то правильно називається, але в неї постійно трохи забитий ніс, трохи течуь соплі, і дихає вона тепер лише ротом), така перспектива мене теж дуже налякала одним словом - я в паніці розкажіть як то у вас було чи є?
