Дитяча агресія

Відповідь: Дитяча агресія

Ледве відкопала темку А точно пам'ятала, що є така, бо колись шукала. А шукала, бо синок у нас злюка і забіяка і проявлялося це давно: любив собі отак рукою когось вдарити. Але, по-перше, тоді то було ще легенько, бо і він був маленьким хробачком,, а по-друге, не часто.
А те, що робиться зараз, не дає мені спокою - чому? як реагувати, як припинити...
Отже, наша дитина б'ється і то так добряче. Вже не кажу, коли незадоволений чимось, то ще можу зрозуміти, але часто просто зненацька лупить! Може собі сидіти, бавитися-читати з кимось, і тут "трісь!" Обличчя, голова, нога, спина - не має значення, особа "жертви" теж не вибирається, б'є навіть улюбленого дідуся. Кота, пса, іграшки... Недавно були в гостях, там дітки, сподівалася, що хоч на чужій території схаменеться. Та яке : ту вдарив, того штовхнув...
Так само спонтанно розкидує речі: тут спокійний, а за секунду вже скидає все зі столу, чи ліжка.
Я вже по-різному реагувати пробувала, результат один - ніякий
Як зарадити такій поведінці?

 

Відповідь: Дитяча агресія

Може він так привертає увагу до себе, чи подобається як всі одразу бурно реагують?

 

Відповідь: Дитяча агресія

Маю такого ж синочка)
Можу його вдягати, на вулицю наприклад, то може просто взяти вдарити по обличчю, не сильно, але так ніби граючись і сміється. На вулиці діток може штовхнути, лопаткою вдарити. І ця агресія не як агрессія, він не злий, не кричить, не плаче при цьому, а сміється...

На чужій території в нас поведінка краще, не такий активний стає, більше цікавиться іграшками і грається мирно, либить пообніматися з дітками, хоча ніколи його того не вчила) І звідки взялось?)
Взагалі він в мене дуже компанійський, любить щоб були дітки, на майданчику ніколи не буде сам бавитись, завжди до когось підійде, та зачепить.
Коли я з ним одна вдома, то він спокійний, не шумний, не б"ється, не кричить, як тільки хтось приходить (тато, дідусь, просто гості) все його як підміняють, починає бігати, іграшки розкидує, кричить, тата щіпає, б"є...
Я вже не знаю, що робити, бо боюсь щоб далі це не переросло в якусь осознану агресії.
Я завжди пояснюю (що тотові болячє, неприємно, і він не буде з Артемом бавитись як той буде битись), не допомагає, знову робить те саме. Інколи не стримуюсь можу накричати, але рідко бо розумію що то в ньому може знову спровокувати ту активність...
Як насварю його, так зразу "мама-циця"...

 

Відповідь: Дитяча агресія

Та власне що нема аж такої реакції, а щодо уваги, то він володіє нею монопольно

---------- Додано в 17:17 ---------- Попередній допис був написаний в 17:08 ----------

Так і наш сміється! Йому весело! Але лупить зовсім не легенько і кусається... В ті нечасті моменти, коли пригорнеться, я завжди внутрішньо напружена - чи не гризне.

---------- Додано в 17:21 ---------- Попередній допис був написаний в 17:17 ----------

Щодо діток, то на майданчику він не бився, на щастя. Міг хіба штовхнути іноді, бо його страшно тішить, як менші дітки падають.

 

Відповідь: Дитяча агресія

І в нас така ж проблема, може і маму вдарити і будь-кого, а головна проблема - це те що б'всіх діток, а завдяки своїй силі, а вона в нього неабияка - не знаю звідки, дітки кожен ораз падають і так добряче бються. І то стосується і знайомих і незнайомих.. Добре ще знайомі стерплять, а на чужій площадці я завжди насторожі, аби часом комусь чогось не зробив. Але діток любить страшенно. Після того як вдарить, кажу йди вибачення попроси, то одразу біжить цьомати. Звідки в нього те бажання вждарити не знаю. Не виглядає мені ніби зі злості. Чи любить спостерігати за реакцією... Бо після того стоїть собі спокійно і спостерігає що буде відбуватися. Як це викорінювати не уявляю. І головне що він такий з народження, одразу ліз битися до всіх - не важливо від віку.

 

І я сюди, плкатись скоріш.
Після свого старшенького Святика, котрий не те що битися, він здачі дати по сей день не може, хоча в житті дуже активний хлопчисько, але такий собі геть не забіяка, я маю Андрійчика, який лупить всіх підряд.
Б"є мене, б"є старшого брата, б"є всіх, хто приходить... Лупить куди попало. по голові, межи очі, копає, кусає.
А нинішній випадок мене взагалі прибив. Бігав в поліклініці по коридорі, бігав... і тут підходить до нього дівчинка, десь його віку. А він їй бац і ручкою по лиці. Я так злякалась, дівчинка розплакалась. Я перед мамою вибачилась, малого забрала, пояснила, більше бігати не пускала. Але чи то вихід? А що буде в теплу пору на дит. майданчиках, чи в садочку? Він там всіх перетлумить.
А я таааак не люблю цього, коли діти б"ються- капець...

 

мій малий теж битися любить: може мене почати бити у відповідь на те, що не дам циці (очередний раз за ост. пів години), лупить сестричку за те, що вона мене обійняла чи поцілувала, взагалі як зациклиться на чомусь, що йому не дозволяється може копатись і битись..Теж не знаю як з цим боротись, на разі стараюсь пояснити, що то зле, трохи насварити строгим голосом або переключити увагу на щось інше..

 

Влад теж якийсь час любив усіх бити і за носа щипати. Говорили, пояснювали що боляче, іноді я вже не витримувала того і теж добряче щипала його за дупу - тоді розумів що мамі теж боляче.
Але в нас поки що найбільше допомагає переклчити його активність, типу "не треба бити тата - йому боляче, давай краще погладимо" (правда "гладить" Влад теж іноді так добряче - з розмаху, ну але хоч синці не лишаються ).

 

Дівчата, може в когось була схожа ситуація, порадьте. Отже, син ( молодша школа) поводиться агресивно. Переважно в школі, вдома чи на вулиці такої вираженої агресії майже нема. Не вміє контролювати емоції. Коли злиться, то ніякого навчання на уроці вже нема - жахлива писанина і не виконує завдань вчителя. Дуже гостро реагує на образи. Діти обзиваються, але ж то діти і я розумію, що на це потрібно реагувати по іншому, а не зразу битися. Говоримо з ним, ніби все розуміє, погоджується, але знову все повторюється. Злиться навіть через дрібниці. Мабуть, буду шукати якогось дит. невропатолога, може він щось порадить. У психолога були, теж каже, що дитина розуміє свою неправильну поведінку. Але з ситуацією не справляється.

 

а вчителька чим в цей час займається?
Часто такі ситуації? Коли почалися? Це ж не перший клас.

шкільного?

 

Ситуації повторюються часто. Злиться в школі щоденно. Навіть, наприклад, злиться коли він піднімає руку, а вчителька його не питає.
Почалося ще скоріше, але це було не так критично.
Так, психолог шкільний.

 

@Kryhla я не можу дуже чимось допомогти, просто скажу, що ми маємо в класі такого хлопчика. Вже були скандали/психологи, майже щоденні дзвінки до мами, зауваження в щоденник. Діти биті в класі були вже майже всі. Хтось дає відпір, хтось оминає. Звикли. В нас біда, що мама ніяк не реагує майже.
Можу сказати, що психолога треба однозначно але не шкільного

можу помилятись, але маю сумнів, щодо їх професіоналізму

.
Найгірше, що всі сподіваються на переросте. А я ще з підготовки казала, що ні, його агресія росте разом із ним і ще з віком додається й всяке інше. Діти страждають не лише фізично, але й психологічно і морально

він веде себе жахливо, розмовляє мовою гопоти

. Уроки фактично зриває. Всі собі дратуються і мовчать, бо село, всі свої і т.д. В нас таке))
Сил Вам, бо то не легко, знаю.

 

я б сходила до іншого.

тестостерон увімкнувся? Раніше не злився?
Ігри комп'ютерні, кіна, новини? Ситуація в сім'ї?
І видать в школі особливо має подразники раз вдома і на вулиці помітна суттєва різниця.
До невропатолога сходіть (я бачила ви в іншій темі шукали), хай виключить свою парафію.

 

Дякую! В нас власне трохи по іншому : дитина вихована, і за натурою добра, це не те що я хвалю бо то мій син. Він сам розуміє і каже, що в момент коли злиться йому важко себе контролювати. Тобто нема якогось злого умислу до інших дітей.
Ну і щодо подразника - в сім' ї все нормально, перегляд мультиків є, але не думаю, що то пов' язано. Він ще з минулого року конфліктує з одним хлопчиком, той його постійно дразнив, а він у відповідь бився. Перейшли в старший клас, думала, що переросли. Десь місяць другий все нормально, і знову почалося те саме.

--- дописи об"єднано, Feb 19, 2019 ---

Для тестостерону мабуть ще заскоро.
Дякую, ще будемо шукати дитячого психолога. Якщо хтось такого має, поділіться контактами.

 

на загал, заскоро, але буває різне.

залежить які мультики.

 

@Kryhla в нас він в основному також воював з одним лиш

хоч, під роздачу міг потрапити будь-хто і дівчат також бив і б'є

. Батьки іншого багато зі своїм проводили розмов, були й покарання. Але, навчили( чи час дитині настав) не реагувати. Він не включається на нього і той не заходить далі. Наразі, між ними рідко виникають конфлікти.

 

Повірте, мала в класі таке, що за кілька раз вчителька затаврувала дитину як забіяку - і він поводився відповідно. А чудо-хлопець був, гачкував, веселун

 

Я того й питала чим в цей час вчителька займається. Бо її дії чи бездіяльність можуть мати величезний вплив.

 

@Kryhla, а є якась вчителька в його класі (музика, фіз-ра,англійська), яка до нього і він до неї ставиться добре?
В нас подібна ситуація. Лиш форма лайтовіша. Але в сина ,якщо загалом, то поведінка в школі гірша, ніж дома. Дома - я з ним проблем майже не маю. Розумію , що це тому, що я таки корегую ситуацію. З 4х вчителів - 2 кажуть:"чудесний- безпосередній - розумний-вихований-хлопчик" ; 1 - "шило в одному місці, але скарг особливих я не маю" ; 1- " якби він не мав потенціалу, я би його списала в "бандіти" ,жахлива поведінка. Жахлива!!"
З оцією "жахлива" пробую знайти взаєморозуміння. Чесно - дуже важко. І не тому, що погана вона, чи ще щось...А тому , що "ат суда і да абєда".
Малому теж дуже багато пояснюю різного всякого. Загалом ситуація за перших 2-3 місяці стала більш-менш прийнятною. Але сивого волосся мені це коштувало.
Шкільний психолог....отримав від мене доведену теорему про не вішання ярликів. І проковтнув її, але образу , певно, затаїв.

Я це до того, що прямо просила про допомогу тих 2-х вчительок з якими в нього хороша взаємодія.

- ось саме це я нашій "жахлива" намагаюсь пояснити...Наразі збилась. Горох відскакує з подвійною кінетичною силою.
Дякую Богу, ситуація таки стала більш-менш.
Ну і син нормально вчиться, а середні показники по класу ще ніхто не відміняв.

@Kryhla ,якщо ваш ділиться , то може введіть "паащрєніє" за те, що він стримався і пішов на провокацію? Як я розумію, мій також не може (не вміє ще) контролювати емоції. Ну і частково, це темперамент (в нашому випадку). Ми ще ті "італійці".