Відповідь: Методика виховання дитини Спробувати застосувати провило черги: зачекай поки звільниться, а поки - бався вільною іграшкою, або міняйся.
Відповідь: Методика виховання дитини Якщо я просто це бачу, воно вже моє... Додано через 1 хвилину О, дякую, що нагадали. Це теж широко застосовуваний метод. Тут майже всі діти навчені, що таке черга. Слова "тепер його/її черга" діють магічно!
Відповідь: Методика виховання дитини про який вік йдеться? поки дитина не розуміє де своє, а де чуже, то інша справа а коли буде розуміти, тоді можна і вчити забирати своє назад я би вчила, хоча наразі то в мене теорія
Відповідь: Методика виховання дитини бачу треба мені прочитати щось з дитячої психології, бо такі речі варто знати наперед
Відповідь: Методика виховання дитини Не пам"ятаю з якого віку, але з 3-х років (якщо не раніше) моя дитина знає що своє, а що чуже. Чуже не забирає, не б"ється, готова чекати своєї черги , мінятись. Але віддати своє за "дякую" - нізащо, таке враження, що не вірить що назад віддадуть. Але я сподіваюсь що така "скупість" якраз років до 5-6 і пройде.
Відповідь: Методика виховання дитини Так і є. Тут канадські мами мають шиза на тому, аби ділитися. Ті діти дійсно діляться у молодші роки, але як старшими виростають, то дзуськи вони поділяться. Українського розмаху душі нема. І воно й не дивно. А в нас поділ території на "твоє" і "не твоє" ще до року засвоївся. Так і лишилося. Але боротися за це довго доводилося. І кожного місяця чи раз на два дитина перевіряла, чи вже можна сюди, чи так нічого й не змінилося у правилах доступу. Бачу по своєму Даркові, що помалу доходить, що саме його речі до нього і так повернуться. Тут вже питання довіри до дорослих, які цього допильнують. Відповідно й не його речі віддаються легше. Так що з віком прогрес таки є. Головне на маленьких не тиснути з отим "треба ділитися".
Відповідь: Методика виховання дитини +1. Дитина регулярно перевіряє "міцність кордону". Данило проблему жадібності подолав давно. З радістю ділиться зі всіма. знає, що повернеться, сторицею. Іноді, заводить мене в ступор: принесе половинку пиріжка, чи цукерку, пригощайся, татку... Іде до коліжанки, не забуде попросити і для неї щось...
Відповідь: Методика виховання дитини А я от ще помітила, що дітки, які не єдині в сімї, а мають молодшого братика)сестричку з певного віку починають ділитися з іншими і добродушніше ставитись до менших. Ну, мабуть, тут іще і виховання потрібне, та все ж, вони не такі егоїстичні як одиначки. А щодо спільних іграшок, то справді, можна зацікавити іншою, а ту, яку не можуть поділити, лишити тому, хто найбільше за нею "страждає".
Відповідь: Методика виховання дитини У мене навпаки було. Тоді якраз почала все ховати і сильно виробився індивідуалізм, а також те, що могла набити, якщо хтось поліз до моєї тумби чи сумки без дозволу. Тут вже від батьків залежить. Яке і чи роблять між дітьми розрізнення чи поділ, наприклад.
Відповідь: Методика виховання дитини В мене Андрійко буває, що ділиться зі всіма: кожному вдома, наприклад, дає по кусочку шоколадки, а деколи як я кажу йому поділитися, він починає кричати, що то його. Не знаю, від настрою залежить, чи що інше. Як діти приходять до нас додому, то іграшки свої дає без проблем, та як ми приходимо до сусідського хлопчика бавитися, він іграшок переважно не дає і кричить "То моє". Пару днів тому і Андрійко не дав йому машинки, сказав що то моє. але про своє-чуже вже давно знає. Був період, що він навіть цукерки від когось постороннього не взяв, бо то чуже. Брав мене за руку, моєю рукою брав цукерок і тоді вже спокійно забирав у мене, бо то вже тоді "не чуже". Зараз вже то переріс.
Відповідь: Методика виховання дитини я так думаю, що ото кричання він зі садочку приніс. Бо навчився деяких таких речей ще крім того, що вдома ніяк не міг навчитися. І деяких поганих слів теж начився. вчора ми йшли з ним на дитячий майданчик, а він сказав що не піде. Довго не відповідав, чому не піде, та зрештою сказав, що діти пхаються в садочку і він впав з машини. Коли я запевнила його, що ніхто його випихати не буде, він пішов і тільки через дві години я його ледве додому забрала.
Відповідь: Методика виховання дитини А я Данилові заборонив приносити з садочку іграшки і крик. Все там залишає.
Відповідь: Методика виховання дитини Ну, ми ще не розуміємо, як то в садочку залишати. Хоча спробуємо. Від плювання комусь в чай відівчилися
Відповідь: Методика виховання дитини Якось в мемуарах про досовіцьку Галичину читав історію. приїхала мама з сином з поля на возі. упс..., на возі гарбуз, невідомого походження. синочок по дорозі у когось прихопив. Гарбуз - фигня, ніц не коштував, але розвернули воза, і відвезли назад. ТАК і я Данила з трофеями пару разів повертав у садочок. Більше не носить.
Відповідь: Методика виховання дитини Катя теж своїми речами ділиться з радістю, але на заняттях це виглядає так: взяла Катя качечку, прибіг хлопчик, вирвав з рук, Катя взяла м`ячик, прийшла дівчинка, тягали-тягали, дівчинка сильніша - видерла і т.д. Як на мене, найкращий спосіб вийти з цієї ситуації, таки обмінятися, тоді всі задоволені. Але батьки спочатку повинні показати як це робиться, втручатися в гру - ні, але трохи поспостерігати і підказати дитині треба.
Відповідь: Методика виховання дитини Місяць будемо без садочку, то, думаю, від криків відівчимося. Левандівко, спробуємо вашу методику - залишати в садочку те що вдома непотрібне.
Відповідь: Методика виховання дитини Хочу трохи поділитись радістю за малого. Зараз (та вже кілька місяців) по наростаючій говорить все більше і більше слів. Підходимо на базар щось купити, а він як починає: помідори, абрикоси, кавун, персик......... Не всі слова ідеально правильно, але відповідно до предметів. І так на вулиці називає все, що знає, а я ще добавляю йому інформацію про ті речі. Ранок починається з того, що він роздивляється плакати, які на стінах і називає там різні предмети, тварин, хто як робить, хто шо має. Потім приносить мені книжки і починає там показувати й називати різні малюнки, чекаючи моєї реакції. Оскільки вірші - його улюблене, на все, про що знаю віршики розказую або читаю йому віршик, а він закінчує кожен рядок (деякі слова дуже правильно говорить, деякі не всякий зрозуміє). Тішуся, як малий пізнає світ, спілкується. :radist: А все в нас починалося з перегляду книжечок і читання віршиків Це десь з 4 місяців. Потім ще просто показувала йому карточки з малюнками за Доманом, пізніше і зараз дивимось презентації з Вундеркінда. Спочатку робили це просто для розваги, і результату як такого не було видно (іноді пробувала перевірити його типу: покажи качечку чи півника, а він коли правильно показував, а коли - ні) Тепер же дитина розбирається і правильно все називає і на незнайомих малюнках, телевізорі і тд. і навіть виправляє мене (знову і знову повторює це слово), якщо я неправильно назву (напр. скажу замість екскаватор - трактор) До чого веду, деякі мами, з якими спілкуюсь, кажуть, а, ми ще книжечки не читаємо, нам ще рано, або називають все спрощено - це ляля, це машина,..., а коли кажеш, (тільки добре знайомим і тільки жартома) що це екскаватор, наприклад, а не трактор, бо он якого ковша має, то відповідають: "а ми попроще".. Не думайте, що діткам ще зарано, і не думайте, що дитина не зрозуміє і не запамятає різницю між предметами. У дітей величезні здібності!!! Все вони осилять!!!
