Відповідь: А як вас звуть? Я - Оксана, дуже люблю коли кажуть Оксанка, але чомусь до мене так звертаються дуже рідко
Відповідь: А як вас звуть? А мене звати Надя. Подобається, коли кажуть Надія, Надінька, можна навіть Надька. Дуже подобається, коли чоловік називає на ім"я, а то переважно звертається до мене словом "чуєш".
Відповідь: А як вас звуть? А мене звати Олена, усі рідні називають Альона, а чоловік часто називає Сонечком
Відповідь: А як вас звуть? Мене по паспорту звати Олександра, а в колі сім'ї - я Леся. Коли вчилась в інституті то була Олеся. Відкликаюсь на всі вище названі імена, лиш би не Леська.
Відповідь: А як вас звуть? Я - Анастасія. Анастасія Адамівна Коли займалася бойовими мистецтвами, мене друзі жартома почали називати Вандамівною. На згадку про це, вирішила узяти собі такий самий нік.
Відповідь: А як вас звуть? а я - Анна. якщо вірити статистиці, найпоширеніше жіноче ім"я у світі друзі - Аня,а рідні - Анничка, Анюта, Аннушка, Ена(з легкої руки тітки з Австралії), ще Ганнуся деколи. дратує,коли Ганною замість Анни назвати намагаються. не люблю чомусь..
Відповідь: А як вас звуть? О, і я Леся. І по паспорту теж Леся. Часто називають Олександра. Дуже не любдю ситуацій типу: -як вас звати? -Леся -Олександра? -Ні, Леся. -А по паспорту, Олександра?? -Леся -шо так і пише? і що тут поробиш А колеги по роботі з Києва називають Алєся.
Відповідь: А як вас звуть? а мене звати Марія, друзі кличуть Марічка, лише мама називає Маруся, не знаю чому,але тільки вона мене має право так називати, якщо хтось інший мене так кличе, мене це дратує
Відповідь: А як вас звуть? Мене Наталя звати, чоловік мене часто Наталькою кличе (то-так буцім-то пестливо), а з чоловікової подачі - і вся його (а тепер вже наша) родина :smile:. Мама мене називає Натася (чому не знаю), або ще пестливіше - Натасінька :o. Для племінника я десь впродовж року була Тальою (на жаль, вже так не кличе - підріс). І лишень одна (дякувати Богу, що лишень одна) старша пані з роботи називає мене Наталя Іванівна (перший місяць мене аж пересмикувало, але якось звикла). А от на Наташу, Наташеньку і т.д. ніколи не відкликалася, просто відчуття, що не до мене звертаються ... :smile:
Відповідь: А як вас звуть? Переглянула кілька останніх сторінок з повідомленнями і на ВЕЛИЧЕЗНЕ здивування не зустріла жодну тезку... Мене Марта звати. До сьогодні вважала, що у Західній Україні - це найпопулярніше ім"я після Софії... Відкликаюсь на Марта (коли щось не то втворила), Мартуся. На роботі я - Марта Олександрівна. Для друзів і рідних - Мартусик, Тіта, Туся (в дитинстві себе називала Тутуся), Мартушок... яких тільки варіацій на тему одного лиш ім"я не понавидумують... У школі улюблена вчителька математики називала мене Мартуха, або Мартенція.
Відповідь: А як вас звуть? Меня зовут Екатерина. Друзья называют Катя, Катерина, Кити, Кэт, Котенок, Катюша и Катенька. Не очень люблю Катруся. Муж часто зовет по девичьей фамилии (на днях получила паспорт на фамилию мужа, то он все не может привыкнуть :xaxa: ). А так же увлекается придумыванием мне разных смешных прозвищ. Как-то раз мы сидели в Марселе (ресторане) и была развлекательная программа. Ведущая объявила конкурс на самое интересное и красивое прозвище, которым называет муж. Вараинты были Лапочка, Солнышко, Зайчик... А на тот момент муж меня называл Хитрожопый Нововолынский Какун :xaxa:. Но я не решилась участвовать ))) Победила Звездочка. Теперь иногда с мужем вспоминаем и ржем, что могли победить и зря отказались
Відповідь: А як вас звуть? А мене звати Оля. Всі так і кличуть)). Хіба мама чи рідні (рідко) називать мене Олюся чи Олінька. Чоловік колись (інколи і зараз) в записках, смс чи листівках називав Олечко! До того мене ніхто так не називав і мені це звертання так подобалось (якось так ніжно...). В школі класна керівничка ( яку я не долюблювала, а вона мене) називала мене Ольга! Це так строго звучало, що я аж підкидувалась. Ще одна шкільна подруга завжди (і до тепер) називає мене Оляся(приємно))... А зараз переважно всі (навіть доця) нічого осоливого не вигадуть - просто ОЛЯ!))
Відповідь: А як вас звуть? А мене звати Люда.Всі майже так і називають, мама частіше каже "доця", бабуся Людочка,а дідусь "вудочка" він у мене з тим ще юмором каже на мене так з дитинства, деколи як на вулиці покличе Людочка можу і не обернутися на його голос, не пізнаю не люблю коли кажуть Людка чужі люди, а от є пара друзів які тільки так на мене і говорять, коли кажуть Люда, то вже мені здається що яшось вчворила, бо це від них так строго звучить. Коли була мала ненавиділа своє імя, дуже часто просила мене якось по іншому називати, або ігнорувала звернення, хтось мені сказав що можна піти в сільську раду і поміняти імя, то я так своїх доводила цим...капєц, незнаю як вони мене витерпіли. Але зараз коли стільки років мені повторюють моя імя, то я до нього так звикла, що не уявляю, щоб мене звали по іншому.
Відповідь: А як вас звуть? Мене звати Олена. Татко мене називав Оленка, а на батьківщині матері в селі(це на границі з Білорусією, вони розмовляють сумішшю української, білоруської і російської), мене називали Лєнка, мені це так не подобалось, а для них це норма - моя мама і тітки - Надька, Любка, Валька)))) А у школі мене звали Альона)) Своє ім'я люблю, не хотіла б щоб звали якось по-іншому, дуже до нього звикла
Відповідь: А як вас звуть? Мене звуть Світлана, але всі хоч-не-хоч кличуть Свєтка, та я вже до цього звикла)))
