Чудо в нашому житті

Тема у розділі 'Філософські та релігійні посиденьки', створена користувачем Zorica, 2 Березень 2013.

  1. Tutuka

    Tutuka Well-Known Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Може, і маленьке, але для мене також чудо.
    Маю одну неприємну болячку, коли під час Служби Божої зрозуміла, що починається приступ, попросила святих Тадея, Антонія, Філомену і Пантелеймона про допомогу, за якісь хвилини відчула полегшення.
     
    • Подобається Подобається x 2
  2. Zorica

    Zorica Member

  3. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    В моєму житті дуже багато чудес .
    Приблизно 2 місяці тому, я поверталася від стоматолога і заїхала до Жанни забрати пельмені. Дуже приємно було познайомитися з нею вживу. Отак спацеруючи з нею і синочками до її квартири розмовляємо про все на світі :girl_haha: Дзвонить мій телефон , чоловік питає де я є , бо донечка вдарилася - розсікла брову, щойно вийшли від хірурга з поліклініки, сказали їхати на Орлика зашивати ... В мене все стерпло всередині. Тільки два тижні минуло , як загоїлася голова і весь цей час ми по 150 разів на день просили донечку бути обережною
    Жанна заспокоює мене + паралельно показує як найшвидше добратися до Орлика, бо таксі приїде не раніше як за півгодини...
    Їду в маршрутці , сльози течуть, відсилаю друзям СМС , щоб помолилися за донечку, бо зараз будуть зашивати брову... Вийшла на зупинці , дощик накрапає, питаю в водія , який спаковує закупи в багажник машини, як зайти до лікарні , каже що метрів 700 вверх... Боже, думаю собі, дощик паде, чоловік з двома дітьми точно без парасолі, + не знаю, до якої години там є хірурги. Тут наважуюся попросити того пана, чи не підвіз би нас до лікарні, паралельно пояснюючи ситуацію. Водій радо погодився, всередині сиділа його дружина з маленькою донечкою. Поки чекаю на своїх, то згадую, що колєжанка теж пережила таке з донечкою, але не зашивали, щоб не було шраму За 10 хв приїхав мій чоловік з мацьопами і дякуючи доброму водієві ми швиденько заїхали вже до самої лікарні. На приймальному покої якраз був хірург Яремчук . Синочок перший пояснює - " Це моя сестлицка, має бубу, тлеба лікувати, буть ласка "
    Лікар просить мене зняти пов"язку, бо донечка не дає. Руки трусяться, як побачила рану , то перша думка, що як порвати так одяг, то треба " латку " давати...
    Прошу лікаря - Будь ласка, це дівчинка, може вдасться не зашивати :girl_flag_of_truce:"
    - Пані, ваша дитина ще досить мала, вона не дасть мені достатньо часу, щоб зчепити пластиром без швів ...
    - Лікарю, будь ласка, я знаю, вона не дасть, але Бог Вам допоможе. Зараз за нас моляться багато людей і я вірю , що Бог поможе
    - Пані, все розумію, але це не міняє ситуацію з віком вашої дитини...

    Йдемо до ліфта попри капличку, лікар хреститься, це дає мені надію, що може спробує без швів.
    Щойно виходимо з ліфту назустріч йде ще один хірург, біля перев"язочної ще один. Три хірурги зможуть дати раду одній дитині і моя надія зміцнюється. По дорозі до перев"язочної кажу хірургові, що донечка мріє стати лікарем і що лікар навчить її , як обробляти ранку, коли дитина впаде . В перев"язочну нас не пускають , стоїмо з чоловіком під дверима, тримаємося за руки і безперервно молимося вголос псалом 90 (91 ) + перешкоджаємо синочкові потрапити до перев"язочної. Як діти все розуміють без слів, малий не вередував, але єдиною його метою було відкрити ручку дверей за якими була його сестричка... Люди, які проходили коридором здивовано оглядалися на нас з чоловіком, але мені було байдуже. Не знаю скільки минуло часу, але в один момент двері відкрилися і я побачила свою мацьопу пів лиця якої було заліплене лейкопластиром. "Господи- це чудо, це чудо "- реву я ...Лікар пояснює, що якщо пов"язка протримається добу, то рана стягнеться, а як дитина зірве або зачепить тоді прийдеться зашивати і варіантів не буде. Того вечора посиденьки стали ще ближчими для мене, бо просила дівчат про молитву . Хочу ще раз подякувати всім, хто молився за нас в ті дні.

    Для мене це потрійне чудо, бо Бог зберіг життя і зір моєї дитини і брова загоїлася без швів .
    Я вірю, що це чудо було б неможливим без спільної молитви, яка в найкоротший час дійшла до Бога. Бог послав нам водія, аж трьох хірургів, допоміг лікарям в перев"язочній :girl_tender:

    Господи, дякую Тобі, Ти найкращий !!!
     
    • Подобається Подобається x 2
  4. iriwa

    iriwa Особлива мама

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Навіть незнаю чи чудо, але мабуть таки знак..
    Прогулювалися ми сім"єю в суботу у парку коло Високого замку, розмовляли про всяке. Чоловік особа не релігійна, але ми розмовляли і про хресну дорогу яка в парку і про Бога, про те як люди сприймають релігію. І от ми прийшли до майданчику коло ресторану де зупиняються автобуси з туристами. Малий поліз в пісочкицю, а ми з чоловіком стояли на алеї. І я почала ділитися своїми переживаннями з мужом, що не бачу майбутнього, не уявляю. Що зараз малий ходить в садок, потім хто-зна, як повезе то у школу, а що далі.. не бачу я перспективи... Ледь я то договорила, навіть думку не завершила, поруч, буквально кілька самниметрів від нас, впало 3 величезні каштани в тих зелених шкаралупах. Ви уявляєте, а звідки, а якби на голову? Ми стояли під фактично лисим деревом. І вітру не було, та ще й так щоб 3 штуки і одразу. Я зразу так і подумала що то Бог нас попереджує, щоб не заглядати вперід, щоб жили тим що є... Навіть мій чоловік погодився, що то не просто так..
     
    • Подобається Подобається x 1
  5. Krasynja

    Krasynja Щаслива мамуся!

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Я в дитинстві часто роздумувала, що часто роблю якісь дрібні гріхи і Ісуса, тим самим прибиваю до Хреста і якось так то переживала дуже сильно і постійно молилась Ісусову молитву і просила прощення.
    був у мене сон: як в реальності, сниться мені Ісус в світлі і каже: "Не переживай так, я прощаю тобі усі гріхи, я ж тебе люблю" Я в сльозах дякую і обнімаю Ісуса і все це так реально було.
    Я як прокинулась таку благодать відчувала, не можу описати. ніби це не сон, а справді було, так мені легко було і в житті так гарно все вдавалось.
    Це для мене справжнє чудо, так би хотілось знову пережити ті відчуття!!!
     
    • Подобається Подобається x 7
    • Зе бест! Зе бест! x 2
  6. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Також знаю одну маленьку історію про чудо у нашому житті.
    Моя найкраща подруга пішла у монастир. Вони проводили катехизацію для діток при церкві. Приходив туди і один хлопчик років 10. Одного разу прийшов сумний. Питає подруга у чому справа. Він розповідає, що ходить на танці, що має бути конкурс, а іх колектив не дуже вправно танцює, і іх керівник іх за це висварив. Подруга пообіцяла, що молитиметься за нього у час змагань. У той день вона при кожній згадці молилась. Через тиждень, на занятті з катехизаціі у хлопчини просто сяяли очі, він сказав, що вони зайняли перше місце, і він навіть не знав, що так гарно вміє танцювати))). Він повірив у те, що саме Бог через молитви поміг їм перемогти.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  7. strochka

    strochka Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Моя історія розпочалася 2010року (а можливо й значно швидше) але саме тоді мала відчуття- неземні відчуття, незнаю як то описати,важко підібрати слова -це сталося під час вінчання, немає змісту все описувати,бо буде схоже на казочку, то було відчуття слухове, була я в той момент попереджена про певний тяжкий етап в моєму житті, на той момент не могла збагнути, як це станеться, пам'ятаю навіть як задавала таке питання ) відповіді не було мені відкрито. Були слова і відчуття повної Благодатті, пригадую, що вже як вийшла з собору думала, що б житті не довелося пройти головне не забути ці відчуття! Цього року все сталося, процес чуда "запустився" !
     
    • Зе бест! Зе бест! x 2
    • Подобається Подобається x 1
  8. Aliya lastivka

    Aliya lastivka New Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    У мене багато чудес в житті, і за секунду відвернулась і мене не збили, замкнення електромережі було і не було пожежі, зцілення. Багато. А ще, кожного дня трапляються такі маленькі дива, але ми не звикли їх помічати. Для мене диво, коли щось вдається швидко, коли тобі треба швидко, коли хтось усміхнеться, коли ти засмучений, коли хтось подасть тобі руку і т.д.
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  9. Baffy

    Baffy Active Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    В нас так сусідська дівчинка падала з балкону з 2 поверху (насправді там не було дуже високо, бо 1 поверх - напівпідвал) головкою вниз... Обійшлося подряпиною
     
    • Подобається Подобається x 3
  10. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Сьогодні мій брат повернувся з АТО додому - це велике чудо Боже для мене і для всієї нашої родини. Господи, дякуємо Тобі !!! Василь десантник, 12 березня минулого року прийшла повістка і він пішов, через тиждень померла його мама і він став для нас рідним , бо більше нікого окрім моїх батьків в нього в цьому світі вже немає ... Про те, що він на фронті дізналася аж тоді, коли вони відвойовували Слов"янськ, бо просив про молитву, а до того постійно казав ,що під Херсоном і що все тихо і спокійно .... 365 днів на війні - для мене це час помножений на 100 000 днів, а для нього певно = всьому життю. Прошу Бога про мир і щоб ані братові ані будь-кому більше не треба було йти на війну. Дякую Богові за опіку і що Василь повернувся живий і неушкоджений !!!
     
    • Подобається Подобається x 17
    • Зе бест! Зе бест! x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • мімімі мімімі x 1
  11. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Вчора Бог зберіг життя моєму синочкові. Михайлик впав на дитячому майданчику з висоти 2 м.... Ангелик -хоронитель напевно керував падінням, бо якби дорослий так впав, то певно би довго складали до купи в операційній .... Відразу після падіння викликали таксі і поїхали на Орлика , по дорозі я настільки була в такому нервовому шоці, що не могла навіть молитися, страх паралізував все, бо боялася, що може бути перелом ноги ( малий на праву ногу не міг ставати ), струс мозку, бо тож висота 2 метри .... По дорозі написала СМС до друзів з проханнями про молитву, бо вже багато разів переконувалася, як спільна молитва творить ЧУДО !!! Чоловік заніс малого на руках в приймальний покій. Хочу подякувати тут за чуйних і уважних лікарів . Травматолог був в операційній, а так як вихідний день, то лікар -травматолог лише один. Синочка оглядав хірург уважно без поспіху , заспокоїв, що струсу мозку нема і перелому скоріше за все також , тільки забій ноги. Також хірург попросив дочекатися травматолога і зробити ренген кульшових суглобів, щоб бути спокійними , що з дитиною все добре . Травматолог після операції також швиденько прийшов до нас, уважно оглядав, розпитував дитину, терпеливо вислуховував, чекав поки я заспокоювала синочка, бо малий боявся , що лікар буде робити укол . Лікар виключив перелом, але щоб бути впевненим на 100 % направив на рентген . Перелому, ДЯКУВАТИ БОГОВІ нема. Грошей з нас ні за ренген ні за огляд ніхто не вимагав , то я починаю вірити , що все ж таки люди змінюються :girl_in_love::girl_in_love::girl_in_love:
    Нині синочок вже ходить і нормально стає на ногу. ЦЕ ВЕЛИКЕ БОЖЕ ЧУДО !!!
    Господи, дякую Тобі !!!
     
    • Подобається Подобається x 11
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  12. iranchuk

    iranchuk Active Member

    Зі мною сталося теж недавно боже чудо, по іншому це назвати неможу. Дзвонить до мене дитина і каже, що їй погано, тошнить, морозить і голова болить. Я думала,що вона вже захворіла,напевно температура,бо так завжди вона починає хворіти,а хворіти їй не можна, бо хворий шлунок,ліки взагалі протипоказані від температури. Їду я з робити, і цілий час молюся, щоб дитина була здорова,молилася цілий час Вірую.Потім дзвонить донечка і каже,щоб я швидше їхала,бо їй погано, і ще гірше морозить і тошнить.Я дальше молюся молитву Вірую, приїжаю додому, дитині все пройшло,каже,що не знає що таке,но її уже нічого не болить і не морозить. Отака сила молитва.
    А ще літом,як верталися додому з моря, треба було нам їхати маршруткою 2 години додому. Дитину постійно укачує, коли ми вийшли з поїзда, вона як подивилася на маршрутку,зразу почалася рвота,я нам ще їхати нею. Не було коли чекати,бо шофер сказав, або їдемо або ні,чекати не буде.Сіли ми у маршрутку,єдина надія була на Бога, я цілий час молилася, і дитина просто на очах мінялася, її не укачувало і вона спала цілу дорогу.А коли ми приїхали додому, то сама була здивована як вона заїхала і її не укачало.
    Тому моліться,молитва творить великі чудеса,а саме головне вірте,без віри молитва втрачає свою силу.
     
    • Подобається Подобається x 8