Відповідь: Де ви вчилися готувати я ще з дитинства любила дивитися кулінарні передачі та розглядати гарні ілюстрації в кулінарних книгах та журналах, але ні мама, ні бабця якось собі не думали, що здалося б то дитину чогось там навчити чи хоча б долучити до процесу. х)) найбільше, що мені дозволялося, це ліпити вареники чи вирізувати формочками печиво... а коли було мені 12 років, вирішила взяти справу у власні руки.. вичитала якийсь рецепт і приготувала суфле чи пудинг.. точно вже не пам'ятаю, але там було багато яєць і вийшов в мене якийсь плаский і твердий пляцок. хDDD до слова все це готувалося під навіжені бабусині крики "прийде мама з роботи, роби, що хочеш!!". після того я почала вивчати різні рецепти - на той момент мене цікавила виключно солодка випічка. фактично вчилася на бісквітах)) минуло іще кілька років, поки мама почала допускати мене до процесу приготування обіду. тоді ще в якийсь момент я вирішила навчитися варити зупи - найперша моя зупа була цибулева (при цьому я тоді на дух не переносила вареної цибулі) із грінками. це був перший і останній раз, коли я готувала зупу за рецептом)) а тепер вже навчилася трохи імпровізувати, готувати прості і корисні страви.. ^.^ найкумедніше те, що тепер я сама мамі розказую про різні кулінарні премудрості і ділюся з нею рецептами.. xDD
Відповідь: Де ви вчилися готувати Спочатку спостерігала за мамою, потім почала пробувати сама. Пам ятаю свій перший торт мамі на день народження, який пекла вночі, хотіла зробити сюрприз. Мама дуже хвалила, хоч він був трохи забитий і далекий від ідеалу. На сьогодні можу похвалитись, що досить добре і смачно готую та печу.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Мене мама виганяла завжди з кухні. Вони на пару з бабцею казали що ще напрацююся і нічого мені там робити Пам"ятаю, як мама робила відбивні, і кудись вийшла. а я вирішила їх трохи достукати. Поробила дірки і "дістала" від мами. Потім в 15 років я лишилася за господиню з двома братами, татом і дядьком в хаті. От і довелося вчитися. Були звичайно проби і помилки, але здебільшого якось ніби все з першого разу вдавалося. Звичайно, питаю деколи в мами або тітки щось, але то дуууже рідко буває. Вдається і готувати і пекти. Може то моя суб"єктивна думка, і закидаєте мене тапками, але я вважаю, що до того тре щоб душа лежала, і, може, трошки якогось таланту і чуття, чи що... ну, типу, щоб на око додавати... Моя мама завжди казала, що з тим треба народитися :confused:
Відповідь: Де ви вчилися готувати Почала жити окремо від мами/бабусі/цьоці, які раніше для мене готували, - зрозуміла, що голод не тітка Перший місяць на напівфабрикатах - зрозуміла, що здоров"я важливіше А потім виявилося, що кухня та приготування їжі - то абсолютно не так страшно, як здавалося а навіть легко і приємно)) от до чого ще не бралася - то до випічки пора б духовку освоїти
Відповідь: Де ви вчилися готувати Макарони і т.п. страви (якщо можна так висловитись) готувала сама коли жила з батьками і постійно переживала як то я зможу догодити майбутньому чоловіку з таким "асортиментом" блюд . Справи пішли краще коли переїхала жити окремо а ще краще коли вийшла заміж і так хотілось чимось смачненьким порадувати чоловіка Інтернет - найкраща кулінарна книга мене виручила !
Відповідь: Де ви вчилися готувати Я почала готувати досить пізно десь з 27 років, швидше не було потреби, хіба що вміла картоплю варити, смажити і вареники зробити, а коли почала жити окремо, то і готувати почала, у кого що смачне їла, то рецепт питала, багато чого свекруха навчила ненавязуючись, тільки те що питала у неї, все інше знайшла рецепт в інтернеті, тішусь одне, що все що готую, виходить смачно, тому роблю висновок. що головне бажання і все вдасться.
Відповідь: Де ви вчилися готувати дивилась хіба тільки коли мама готувала в 16 років спекла татові на день народження медовий торт з чорносливом готую завжди, що в голову прийде, не заглядаю в рецепти (ск. борошна або які приправи) рідко ходжу по кулінарних сайтах, щоб скомбінувати продукти, бо трохи приїдається основний раціон є прислів"я "Хто готує з книги рецептів, той готувати не вміє"
Відповідь: Де ви вчилися готувати Ну знаєте, ви тоді мабуть кулінарний геній, а я от люблю погортати книги чи сайти, і перейняти чи удосконалити свій досвід, та й тут дівчат запитую. Для того щоб елементарні порції знати, не кажу вже до грамів, то треба десь це дізнатись
Відповідь: Де ви вчилися готувати Не погоджуюся про книги. У мене купа чудових кулінарних книг і готую по них я так що всі у захваті. Італійські, французькі, мексиканські страви. Чого варта сама цибулева зупа, мінестроне, рулетики з рікотою, м'ясо у білому вині. А чилі.. До мене приходять на чилі!
Відповідь: Де ви вчилися готувати Я повністю підтримую Зоряну, сама свого часу починала з книжок і досі книгиі журнали по кулінарії то мій пунктик. Що не можу купити - те скачую, книг по кулінарії багато перечитала, мені вони дали і знання і ідей. Правда книжка книжці не рівняється. Я люблю книги професійних кулінарів. І ще знайомим які тільки починають готувати, я щиро раджу книги Олівера особливо його птиця і м'ясо, для початківці все гарно розписано і розказано і виходить практично завжди, що не відбиває бажання до кулінарії а навпаки спонукає шукати щось нове і своє.
Відповідь: Де ви вчилися готувати У мене ціла колекція кулінарних книжок, мій тато був шефом в Дністрі свого часу, в інших ресторанах(Москва де зараз спліт, у Ташкенті), маю багато його інтерв'ю в газетах ще колишніх. Всі татові книжки я забрала собі, але купую багато нових - колись не було стільки продуктів і стільки можливостей. Якщо кудись їдемо відпочивати обов'язково купуємо кулінарну книгу місцевої кухні. А вдома експериментую.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Так склались обставини, в 15 років прийшлось повністю готовути самій. Маю не маленький спадок від родини кулінарних рецептів(випічки) і мясного від тата+практика+любов до кухні) 10 років кулінарного стажу(трошки є)
Відповідь: Де ви вчилися готувати у мене теж, старих, нових, модних і просто хороших... а готувати їсти я навчилась на чоловікові )) гг а що до книжок, багато з них читати ще треба вміти, не всі вони для початківця... відомий Ерме не описує ньюанси чому саме має бути температура 112 наприклад, ну і тд..але він то вже вища математика.
Відповідь: Де ви вчилися готувати для мене найкращим учителем приготування їжі була моя бабуся! Головне що вона мене навчила - відчувати продукти, не боятись експерементувати. Як і вона, так і я ніколи не маєм точно перепису (скільки чого треба, лише список інгредієнтів!). Щось з книжками мені не склалось, завжди щось таке наготую...одним словом не зовсім їстівне
Відповідь: Де ви вчилися готувати Рекомендую почитати книгу Вільяма Похльобкіна "Тайны хорошей кухни". .
Відповідь: Де ви вчилися готувати То вже вища "вимахатика" Бо цілком однакового м'яса і інших продуктів не буває Тому про температурі рівно в 112 і всі вихідні показники повинні буди абсолютно однакові
Відповідь: Де ви вчилися готувати В мене своя історія з кулінарієюпоки була в школі та жила з батьками, то до кухні мене не підпускали, тільки як "чорноробочу" а от як вступила до вузу, то місяць до переїзду в мене був курс кулінарії Мені зробила старша сестра книжечку з найпростішими рецептами, і я по ній готувала на всю сім'ю місяць.До вузу поїла вже трішки підкованою. І в вузі, в общазі навчилася всього іншого. Виходить що готувати навчилася сама по настановам сестри. ТА і досить вчуся різному новенькому.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Готувати не вмію, тільки вчуся. До 25 років практично нічого не вміла і не робила. А от з появою коханої людини мені почало подобатись готувати. Шукаю рецепти в інтернеті. Зізнаюсь, що не все і не завжди виходить. Перший сніданок для коханого опинився у відрі для сміття Тепер він мене частенько хвалить. Сподіваюсь, що то не лише тому, що любить мене
