як підготуватися вагітним до грудного вигодовування

Привіт дівчата, а під час вагітності можна якось підготовлювати себе до ГВ? Під час першої вагітності нічого не робила (незнала тай ніхто не підсказав) і були проблеми, словом довше 2 міс не годувала. Може ви щось підскажете,,,!!!

**************************************************************************
Що треба знати - Правила успішного грудного вигодовування.

 

і мій водами зригував, ще й відкачували води... не знаю, чому то так стається? чому дитина напивається так багато? Через довгі потуги?

 

в мого були ускладнення. мав пуповину зав"язану у вузол + обвиття. народився синюшний і майже не плакав. мав 8/8 по апгар. то теж відкачували і гріли трохи під лампами. але, на щастя, груди брав добре. про потуги не скажу, в мене не були довгі, але дитину теж трошки витискали, коли побачили, що пуповина з вузлом. Я,чесно, цього навіть не помітила, чоловік сказав. ДУмаю, то через те, що була гіпоксія на якомусь етапі родів

 

Ну і в мого обвиття + ручку біля голови тримав.

 

Дві руки, застрягла, довгі потуги. Першу добу спала і груди брати не хотіла, велика втрата ваги. В пб не догодовували, вдома все налагодилося.

 

І мій не хотів брати, але догодовували, я просила, що може ні, але що тут заперечиш, як всі одразу кажуть що треба і то трошечки дають, добре хоч мені приносили щоб молозиво брав... втратив в межах 250г. Але в'ялий довше був і вроді 7/8 по апгар.

 

майже 400 ми в пб втратили

 

Моя молодша народилась з трикратним обвиттям, короткою пуповиною, синя як баклажан, 1 бал по Апгар, не дихала 3 чи 4 хвилини, реанімували, після того відразу дали мені, то і приклалась відразу і добре смоктала і взагалі не мала фізіологічної втрати ваги.
В той час як старша, 9-10 по апгару перші дві доби груди тільки облизувала язиком, смоктального рефлексу не мала, води зригувала багато і довго.
Ото перші пологи в мене були більше 24 год і води підтікали зелені, а друга доня народилась десь через 7 годин після відходження вод, води чисті.

 

Мій народився 3150. А ваша?

 

І ми народились 3150, і теж найбільша втрата була 250 г, нічо, відгодувала, сама. І також важко брала цицю, я на початку дуже з тим намучилась, але вперто робила своє, по 20 разів впихала цицю, Меласі було якось важко присмоктатись, вона лиш язичком лизала , ротик відкривала і все.. Так , часом плакала, то я просто носила по палаті і знову і знову пробувала. Не очікувала, що буде так. Якось в свідомості було, що все має бути природньо легко, дитина народиться, вхопить цицю і всьо буде гуд. Але виявилось, що не все так є, тим не менше все в наших руках, то дуже і дуже залежить від мами. Звичайно, що і персонал має не лізти, мені на щастя повезло, мене зовсім не чіпали, питали, чи годую, я казала так і все. І тихенько собі вчились того ГВ, кайфом то стало вже аж за кілька місяців чесно кажучи, але воно було того варте на 10000%

 

Народилися 3300 г, виписувалися 2900 з копійками. Хоч в виписці написали більше, неонатолог просила передзвонити як набирає вагу, бо ще мали сильну жовтяницю і ригали далі як бачили. Про догодовування навіть не думала. З кашками відіслала в перший ж день, далі не наполягали. Молоко прибуло на другий день, вирішила, що обійдеться маминим.

 

І до речі я навіть не почула як прийшло молоко, всі писали про розпирання раптове і типи, я того чекала чекала, кілька днів, але бачу шось вже тече біленьке з ротика, як смокче і все більше і більше, усвідомила, що то молоко вже є, тому навіть і не знаю, коли воно прибуло. І думаю це тому, що тримала Меласю цілий час на грудях, бо ж вчились і практикували, і вночі, і вдень.

 

Я зрозуміла, що щось таки в моїх грудях є ще до того як прибуло молоко. Малий спочатку просто смоктав-смоктав, а потім почав ковтати.

 

У мене відійшли води майже одразу перед потугами. Як то все по-різному стається. Не знаю чому наша неонатолог почала одразу лякати, що колись мала такий випадок, коли дитина стогнала, її лишили біля грудей і потім до Львова відправили... я то не могла пережити, чому не дають мені дитину, весь час за лікарем бігала, а вони всі одним голосом, що кращого тільки хочуть, а як дізналась про догодовування - в шоці була... вже на 4 і 5ий день спав біля мене, на 3ій не дали, бо я мала температуру і погано почувалась.

 

Ну вже потім я не можу нарікати, бо всі дитячі медсестри совісно допомагали у прикладанні, запихали сосок в ротик, всяко стимулювали сосання, або казали зцідити і дати злизати. Про правильне прикладаннч говорили... І самі побачили, що біля мене дитина була спокійніша і менше зригував. Але забирали, щоб дати трохи глюкози і дібазол. Напевне, було щось з внутрічерепним тиском чи то заспокійливе... і ще після пологів мав на голівці гематому, яка потім швидко зникла.

 

І я в пб того не відчула, а побачила, коли на сосок потиснула - а там біле молоко пішло. Потім хіба тріщини почались (ще в пб), хоч і прикладався добре, але може через ніжну шкіру....

 

в мене тріщин на щастя не було (але я нон стоп мастила Пуреланом), але я собі уявляла, що якщо дитина прикладається правильно, то боліти не буде. Але воно тааааак боліло, що перші хвилини , як Мелася присмоктувалась хотілось дертись по стінці.. Тому дівчата вагітні, це треба пережити, це не значить , що щось не так з прикладанням, просто соскам теж треба звикнути. У мене на них і кірочка якась була, яка потвм злазила, і боліло так, що футболку одягнути не могла, пройшло все, але звичайно треба було себе взяти в руки і терпіти.. ну трудно..

 

Розкажу як у мене було. Майже 4 місяці тому народився мій молодший синочок з вагою 2550. Зразу після пологів приклала до грудей смоктав те що було)) на третій день появилось молочко. За цей час трохи втратили вагу, але при виписці важили знову 2550. Я була безмежно рада що все добре, що є молочко і синочок їсть. Через три тижні вже важили 3160. Та не довго раділа....чомусь мій малюк почав відмовлятись від циці. При кожному годуванні він плакав, кидав груди. Годування виглядало приблизно так - голодний крик, два-три рази потягнув молочко, знову плач, поміж плач пхаємо цицю, два-три рози потягнув і знов плач. І міняла груди і пробувала рвзні засоби щоб збільшити кількість молочка бо думала що може мало. Так тривало три тижні. Коли я зрозуміла що за цей час ми зовсім ненабрали ваги, прийняла рішення догудовувати. Хоч як я цього не хотіла, для мене це був вимушений крок. Не можу зрозуміти чому так сталось, що пішло не так. Але дуже прикро що будучи в декреті годую сина сумішами(((

 

І в мене кірки потім злазили, зробились такі струпи посередині соска, така смужка як по діагоналі. Тобто як малий стискав - так воно і зробилось. Так само в перші хвилини прикладання дикий біль, пальці на ногах і руках скручені)), пурелан... Ліф навіть важко носити було, футболку також, тобто все, до чого торкались груди. Я навіть донизу нахилена ходила і чекала, коли то пройде, а як малий ще рукою то діло зачепив то пару разів і до сліз доходило. Так само коли вночі молоко прибувало, малий не висмоктував, грудь болить ( хоч тріщин не було), то дуже боліло...

 

Схожа ситуація... майже в місяць гарний набір, а потім плачі. Я думала, що то кольки, а дитина просто від солодкої суспензії переставала плакати то важко прийняти, коли знаєш, що кожна мама Може годувати грудьми, а тут стикаєшся з таким, що не можеш дати собі раду і вберегти гв. Я тільки недавно помалу відпустила ту ситуацію, почуття вини.

 

Мене нічого не боліло, і ніяких тріщин, кірочок нічого такого ніколи не було. Боліло лише, коли матка скорочувалась, але від того давали обезболююче. Але я дуже слідкувала за правильним прикладанням, якщо бачила, що щось не так, забирала дитину і все починала заново.