Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Тема у розділі 'Ой у Львові на базарі', створена користувачем Zirnycja, 11 Вересень 2008.

Статус теми:
Закрита.
  1. карапуз

    карапуз Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Справді важко тут щось радити.
    Ви краще знаєте свого чоловіка.Я навіть по телефону можу зрозуміти,що має на увазі мій чоловік. Чи це " непотрібно"- тверде "ні",чи "роби як вважаєш за потрібне" .Я погоджуюсь з Надійкою,що може Вам краще і не їхати,а чекати на чоловіка вдома.
    Правда,я незнаю,які відносини у Вас були із свекрухою.Якщо гарні,то може Вам справді поїхати.
    Ото нарадила :8:...
     
    • Подобається Подобається x 4
  2. Ірена

    Ірена Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    зі свекрухою стосунки були добрі. ну, відносно того, що я вже застала її хворою (в неї альцгеймера була хвороба). вона слабо розуміла, хто з ним, але тішилася, як ми приїжджали...
    це було дійсно його тверде прохання не їхати.
    а щодо колишньої - то це давнє минуле. його дочка - моя ровесниця, і вона вже без нього виросла - тобто це ні до чого. просто що казатимуть, що всі є крім мене...
     
    • Подобається Подобається x 5
  3. Ірена

    Ірена Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    щиро всім дякую за поради.
    подруга каже слухати свого серця. а я як тільки почула - то твердо вирішила їхати, а коли переговорила з чоловіком, то зрозуміла, що якщо поїду, то нічого доброго з того не вийде.
     
    • Подобається Подобається x 7
  4. mamatu

    mamatu Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Не варто зважати на "суспільну" думку. Якщо відчуваєте, що не треба там бути, не йдіть наперекор чоловікові. Краще дати йому відчути підтримку, коли він повернеться додому.
     
  5. Inka Blond

    Inka Blond Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    У мене сьогодні настільки жахливий день, що я вже напилася корвалолу і всеодно не допомагає. Почала ходити на стажування (вже місяць) і так вимучуюсь, що словами важко передати, так ще й через нашу фінансову кризу скоріш за все мене і не приймуть на роботу. Паралельно з тим мені потрібно відпрошуватись щоб робити величезну купу довідок у різних кінцях міста, де мене футболять з одного кабінету в інший. І в результаті за цілий день біганини - ні однієї довідки! У мого коханого почались проблемки із здоров'м. Що з ним ні я ні він пояснити не можемо, а піти до лікаря у нього проблема, бо робота така, що він повинен там бути постійно (це правда).Через це ми дуже сильно посварилися, дуже сильно переживаю що з ним.:sad:Така от чорна смуга:sad:
     
    • Подобається Подобається x 6
  6. Usmishka

    Usmishka Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    В мене теж сьогоднв не найкращий день, мало того що вибігаючи з дому все там і позабувала потрібне, ганяла ів дня за паперами, і поцарапала машину, при чому коли здавала назад, при тому шо я не бачила машиги яка в той час ззаді припаркувалась-я ткпкр страшенно розстроєна, бо і не уявляю, скільки той ремонт буде коштувати, а найприкріше те, шо то зі мною перший інцидент за 4 роки водійського стажу...
    І сьогодні понеділок...
     
    • Подобається Подобається x 7
  7. Olma

    Olma Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Ой дівчата, і в мене.....
    З самого ранку зачепила каву і ціла філіжанка мені на рожеву спідницю.. :ireful1: А в мене весь день зустрічі... І я вся в плямах :8:
    І дощ весь день...
    Тепер не можу заставити себе спідницю попрати.. Та і не відомо чи та кава відпереться.. :confused: Засохла вже.
     
    • Подобається Подобається x 4
  8. молекула

    молекула Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    і в мене день кепський :sad: Вилила на себе гарячу воду, коли тримала дитину на руках..Слава Богу, що незачепила синочка! Та й з чоловіком посварились, навіть незнаю за що...слово за слово і готове :sad: так кепсько на душі :sad:
     
    • Подобається Подобається x 3
  9. mamatu

    mamatu Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Мені прийшли по пошті курси "Єшко". Чоловік у великому скепсисі щодо них, але вже маю, тож буду вчитити так, бо не можу дозволити собі поки інших варіантів (курсів, наприклад). Але вчити почну, як здам замовлення, бо дорога кожна хвилина часу на роботу.
    Оце за ними на пошту збігала і цілий день за компом працюю (тіко скачу, щоб поїсти, погодувати дітей, посадити малого на горщик та й самій по тих справах). Навіть з малим на руках - він цицяє, а я однією рукою... Ой, чи то з того щось вийде? Боюсь, просто капець, що не встигну або не сподобається...
    Оце на хвильку до вас заскочила, щоб мізки відпочили. Хоча корисніше, мабуть, було би зарядку поробити. Боюсь, що поправлюсь за місяць такого безвилазного сидіння за компом.
     
    • Подобається Подобається x 8
  10. Ная

    Ная Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Сьогодні рівно сім років як помер від раку мій батько. Вже досить часу пройшло,а мені все ще його так бракує... Мій тато був дуже хорошою людиною,шкода,що пішов від нас так рано. Але лише після того в мене змінилось відношення до життя і до оточуючих,навчилася цінувати те,що маю сьогодні,стала терпимішою до своїх близьких,зрозуміла,що ми не вічні... Тоді був такий же гарний сонячний день... Сумно.
     
    • Подобається Подобається x 12
  11. Женічка

    Женічка Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    посварилась з самого ранку з мамою, на пустому місці, неприємний такий осад на душі залишився............
    мала ходить за мною по п"ятах(як завжди), а так хочеться просто посидіти подумати.....
    ще й той горщик, просто мене вже вбиває, нічого не признає, ні його, ні круг на унітаз, і то просто якась затятість, прекрасно розуміє навіщо то, але не сяде і край, на диван попісяє, накакає в штанці і ходитиме так!!!!!!
     
    • Подобається Подобається x 8
  12. СОФІЯ -СОНЯ

    СОФІЯ -СОНЯ Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Оце думала куди написати, може варто було б темку створити під назвою "Я - послідня дурепа" чи " Мої способи осоромитись", але думаю, мо крім мене туди ніхто нічого писати не буде.
    Чіпляли карниз на стелю, треба перфоратор. Зателефонували до одних, других - нема, поломаний чи давати не хочуть -хто-зна. Каже сусід, що допомагав нам, що можна напрокат взяти на годину. Посилає чоловік мене в той магазин, каже - запиши "перфоратор". Я аж образилась - це я, людина з двома освітами і взагалі така розумна, що далі вже нема куди:8::8::8: не знаю слова "перфоратор"?!!!
    Поїхала. Стоїть черга - три мужики поперед мене, чотири позаду і я - в білій курточці, спідничці вище колінець і в чобітках на 10см корках:8::8::8:. Стою, повторюю - перфоратор, перфоратор.. Доходить черга - і що ви думаєте? Правильно, начисто забуваю як воно зветься. Ну розумна людина вибачилася б і передзвонила чоловікові. Я не така. На питання: "Вам що?" я відповіла "Мені те, чим дирки роблять"... :ninja::8::ninja: Продовжувати не буду... Перфоратор я привезла, але завозив назад чоловік...
     
    • Подобається Подобається x 21
  13. мамочка

    мамочка Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    може Вас це втішить: Ви не одні такі "затяті"
    моя теж пісяє куди попало, і це мене злить понад усе:8:

    а ще моя дитина засинає через 40-50 хв бешкетуванню по ліжку, при тому з обох боків має лежати мама з татом, а як ні - то істерика....
    терпіти дитячий плач я не можу, тому йду на поводу кожної її істерики
    нічого з собою не можу вдіяти....
     
    • Подобається Подобається x 3
  14. Chortenia

    Chortenia Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Ех, роботи щодня більшає, на роботі з купа, з перекладу великий проект, від якоо відмовитись не можу, та ще й хата завалена ящиками, кульками і т.д., які розібрати не маю часу. Добре, що хоч чоловік вечерею годує.:8:
     
    • Подобається Подобається x 1
  15. Ірена

    Ірена Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    приперлась з відрядженя - в хаді бедлам... ну коли-и-и моя дитина буде збирати шкарпетки докупи і викидатиме оргизки від яблук і папірці від цукерок... здається, це комусь нині боком вилізе...
     
    • Подобається Подобається x 6
  16. Lady_Opium

    Lady_Opium Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Я попри ЛФ, ще двох форумів пишу дописи в ЖЖ
    сьогодні відбувся прорив - чоловік так хвалив шо ойойой
    а він в мене "митець", йому будь-чим не вгодиш
    так шо я молодчинка, до того ж креативна молодчинка:)

    а взагалі день сьодня суперовий!!!

    завтра їду до бабусі в Карпати-отже попереду гори, ліси, полонини і багато - багато усміхнених гуцулів))
     
    • Подобається Подобається x 5
  17. Nata

    Nata Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Ну... моєму "старшому синочкові" (себто чоловікові :xaxa:) тридцятка минула, а шкарпетки я всеодно з-під дивану щодня витягаю :confused:.
     
    • Подобається Подобається x 7
  18. Ірена

    Ірена Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    з-під дивану-то не найгірше. я від малого, то можу знайти всюди, де завгодно...
    а дорослий, як ним присоромиться, то кілька днів носить в пралку:xaxa:
     
    • Подобається Подобається x 7
  19. smeet

    smeet Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Прошу мене вибачити,за втручання в ваше дівоче царство,але не зміг не вмішатися.Діло в тому що з Великого ЛФ пан модератор мене викинув,за те що я неподіляю його думку.Ввійти в нього не можу вже ніколи,так там пише.Так от тут ще маю можливість погуляти трохи.
    На рахунок дітей і горшків,а щоб ви казали,якщо ви в поїзді,їдете другу добу,і дитина нікуди більше як в свій горшок не хоче йти.Оце трагедія.Він проситься на горшок,ви його ведете в туалет а він хоче тільки свій горшок і нікуди йти не хоче.Плтім ми вже знали,і у всі наші подорожі брали той гореззвісний горшок.
    Тепер про шкарпетки.Ну всі ми мужчини такі,чи майже всі.Просто коли ти вже на дивані,то сонний дивишся,як би їх не забути зняти,а не те що ще понести до ящика з білизною для прання.Мене дружина за 22роки видресирувала , що я хоч розпочав їх носити вранці.А син,хоч йому вже 21 несе після п"ятого нагадування.Буває що заснеш коло телевізора неприкритийТо серед ночі проснешся від холоду,тоді біжиш в спальню відігріватися.
    А тепер про малих дітей взагалі.Важко,дуже важко коли ти ще молодий,а вони кричать і плачуть.Але повірте,криком чи плачем вони всетаки звертаються до вас.Гірше коли вони вже великі,і коли ви хочете щоб вони до вас звернулися,але вони вже не дуже відчувають потребу в цьому-тут іще важче.Так що як би не було це важко витримувати,всетаки радійте від вашого спілкування з ними.Як вам колись цього не хвататиме.
    Діти взагалі дуже хитрі-вони шантажисти.Привикнуть до рук-потім ніяк не відучити.Пам"ятаю що моя дружина і покійна теща,привчили сина тільки до рук,поки він на руках-все добре,а як тільки з рук-в крик.Я на це дивився,дивився і сказав:"Давайте його мені,зараз я буду його виховувати".Взяв його на руки,зайшов в другу кімнату,закрив на ключ за собою двері,положив сина в ліжечко,сам взяв до рук газету,включив магнітофон і читаю.Малий здійняв крик несамовитий.ТЕща з дружиною під дверима просять,щоб їх пустив,бо я тиран,над дитиною знущаюся.Я музику ще голосніше.Кричав він несамовито ще хвилин з 10.Потім ,побачивши, що я на нього не звертаю уваги, замовк.Коли він замовк,тоді я начав з ним розмовляти.Більше він коло мене не кричав.:8:
     
    • Подобається Подобається x 3
  20. mamatu

    mamatu Well-Known Member

    Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

    Ситуація з горщиком в дорозі до болю знайома! :)
    Моя старшенька НІКУДИ, окрім власного горщика не ходила років до трьох, а тоді вже на унітаз з дитячою сидушкою перевчили. А так, завжди брали із собою горщик та пару запасних штанів у рюкзак.
    Це, пригадую, було, коли ми тіко переїхали до Львова. Кожен день багато гуляли вулицями, мала засинала на руках та прокидалась вже у іншому місці. І дуже легко сприймала такі трансформації та нові враження. Головне, що власний горщик був при ній. :) І навіть у старшому віці ця проблема давалась взнаки, особливо у поїзді. Я її могла хвилин 15 тримати над ..., щоб вона сходила, аж руки терпли, поки вона розслаблялась.

    Щось ми остаточно заоффтопили... є ж темка про горщики.

    А у мене "двір не метений, корови не доєні", тобто повний бардак у хаті. Завтра приходить замовниця контролювати мою роботу. Я і рада, бо треба узгодити багато моментів, але й страшно, як мало зробила, хоч роблю цілими днями і сплю по 5 годин.
     
    Останнє редагування: 14 Листопад 2008
    • Подобається Подобається x 5
Статус теми:
Закрита.