Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Сьогодні найкраще мається мій чоловік Бо ж не кожного дня таке щастя - дружина мовчить :xaxa: тільки пошепки говорить :xaxa: Ото так в мене голос пропав, то чоловік тим користається :xaxa:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

я щось без настрою, бо спати хочу, а Максик товчеться на колінах і бавиться кермом
ну чого воно не спить??? бо воно моє маленьке шило :xaxa:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ну, в хлопчика шило можна знайти.:xaxa::xaxa::xaxa: а чогож моя крутиться в першій годині ночі?! :confused: Саме на співи потягнуло...
П С В нас сусіди за стіною спальню перенесли в іншу кімнату.... Наша Соня їх вижила....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я нарешті закінчила роботу та відправила ескізи по імейлу.
тепер сиджу, тримаю кулаки, щоб усе сподобалось "вищим інстанціям" (безпосередній куратор вже бачила й схвалила) і не довелось щось переробляти. на це вже не маю моральних сил.
а ще нам мабуть доведеться в лікарню лягати. Синок хворів-хворів, почав одужувати, а тут десь грип підхопив. Температура 39, бронхіт... лікарка виписала антибіотики та радила лікарню. дала час до четверга: якщо не стане краще - лягатимемо. (((((((

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Дасть Бог обійдеться! Бо я лікарні боюсь як вогню, відразу стає малечу жаль до сліз. Одужання вам!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ось вам історія:
сьогодні мій чоловік їхав у трамваї, поруч стояв хлопчик років 7 - 9. за деякий час до того хлопчика підійшов дядько років 55 та почав приставати, наїжджати та відверто лапати. хлопчисько, каже не дуже доглянуте, але й не пезпритульний однозначно (не бомж). усі навколо "ноль на масу", а чоловік до того дядька: "що вам треба від хлопця?".
той почав щось бухтєть з виглядом такого собі суворого вчителя, а у хлопця переляк в очах.
на найближчій зупинці хлопець втік, а той дядько до чоловіка: "чего смотришь?", а він: "дивлюсь, педофіл чи ні". "а тобі що з того?" (тобто навіть не заперечує).
чоловік відповів, що у нього двоє дітей, і що скалічив би його, якби до них поліз.

отак безкарно усілякі шизоїдні педофіли ходять по світу. цього хлопчика мій чоловік врятував, а скільки поламаних долей дитячих, про які ми не знаємо...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

В нас була жахлива ніч - мала до пів 2 поспала, потім трохи поїла, і трохи бавилась, сміялась, потім нила і плакала, і так до 5 ранку, по 5 трохи заснула і встала коло сьомої, але і під час того спання крутилась як дзига:8::8::8: - відчуття жахливі, голова як "дом совєтов", а я стільки всього напланувала....
Зараз плюну на то все присплю її і ляжу сама дрихути:ninja:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я сьогодні відправляла бабусю з Юстинкою на заняття в "Панночку".Зробила їй чаю в термос,нагріла млинці,пішла в кімнату,спакувала їй все потрібне в рюкзачок,поговорила ще декілька хвилин з бабусею в коридорі,дала на прощання поради стосовно того ,як Юстинка має себе поводити дорогою і не тільки... Все,пішли.Зачиняю за ними двері ,заходжу на кухню,а там...:8:Забула газ під пательнею виключити.І ні щоб просто виключити .Так я набрала в горнятко води і вилила на пательню :ninja:.Як каже наша Кізонька "мама дарагая",такого феєрверку моя кухня ще не бачила :xaxa:.
Але яка в мене тепер чиста плитка,просто "глазу нє вєрітца ":xaxa:.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

точно як про мене
хочу спати, тому нічого не роблю - нема ні сили, ні настрою до роботи
а на форумі сидіти сил не треба :xaxa::xaxa::xaxa:

закон підлості- малий спить другу годину
якби знала то спала би з ним, а я думала що на 40-50 хв лягати?
ех, жізнь моя жєстянка...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Танюша, тримайтеся, твій синочок виздоровіє і все буде добре!!! По інакшому і бути не може!!! Не опускай рук!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А сьогодні в мене був найкращий день!!! Відновили усі наші фотографії, і нарешті зробили комп'ютер, тепер я як біла людина!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я думала що вчора вмру в юні літа.
На мене напав шлунквий вірус. Мало того що відправив мене в обійми туалету з самого ранку (4та ранку) так потім я цілий день була прикована до ліжка, бо голова боліла і в очах темніло при спробах встати. В мене це таке перший раз. Невже в моєї дитини таке саме було, коли вона була хвора три недлі назад???? Боже, це ж жах! Сьогодні на диво, як нічого не бувало. Можу робтити що завгодно. Аднака.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми сьогодні їздили домовлятьись за Новий Рік. срашенно знервувалась, так як дехто з наших друзів ніяк не міг оприділитись і намагались віддтягти відповідь чи будуть вони,чи ні, а нам ж була потрібна точна кількість А ще ходили сьогодні домовлятись із священником за шлюб (вже не вперше) і знов ж таки його не застали.Запізнились на хвилин двадцять. Надіюсь, що з третього разу нам це вдасться.
Коли вперше заходила на форум, то лише заради весільної гілки, поки зареєструвалась, то всі вже перейшли на інші. І пустовато тепер на ній.Сумно:umbrage:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Нінусь, а ще хтось з домашніх таким щастям перехворів? Якщо ні, то готуй коханого і котю до жахів, хоча може Бог милує і воно вас обійде стороною, але якщо то та зараза то ...

В мене нічого цікавого не діється. Зробила дітискам мораторій на телевізор і компютер, тепер Данило мені влаштовує розбої в хаті. Ну нічого... привикне.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

тільки пів на 12 а в мене вже сили немає: відправила своїх в садочок і на роботу, помила ванну і туалет, поприбирала, повитирала дзеркала, гору посуду помила, прийнала душ, посушила волосся....а тут такі ще новини - чоловіка рідний брат 11 років жив з дружиною і не мали дітей, тепер вони розлучаються, він має іншу, вона вагітна, але не хоче вона тієї дитини, бо він ще жонатий, але їй взагалі колись "безпліддя" поставили, тому вона вагається,чи робити аборт, жінка про це ще не знаж, але вона не хоче з хати його іти, бо не має куди...ЖАХ...
П.С. а минулого тижня до мене цьоця рідна дзвонила - їхня невістка вагітна, але теж не хоче родити зараз другу дитину...і де справедливість...зараз плакати почну

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Подзвонили в посольство, сказали, що документи не приймуть, якщо закордонний на старе прізвище. Блін, хоч по закону не мають права, але ж з посольством не поспориш. :8:
Вирішили взагалі не їхати, хоч гроші зекономим.

Ну і хто тепер замість мене буде племінника хрестити?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Цілий мексиканський серіал....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

На щастя я думаю що я була остання жертва. Бо перше була доця (але найперщiше були її дружочки з садка...)
Потiм був наш тато, але ми все валили на сушi i клялись жи бiгме бiльше нiколи до тої сушi яма нiколи не пiдем. Потiм ми взнали шо садок мав епiдемiю (О, доречi, ДЯКУЮ, вихователька що сказала менi вже ПIСЛЯ) Тодi моя мама заявила шо вона тоже хора i буде вмирала. Далi чоловiк який вже здається вичухався казав шо його сестра захворiла (певно вiд нього якось набралась). Потiм ще й мiй брат який просто приїхав поїсти iндика захворiв. Я думала шо мене пронесло. От двi недiлi спустя мене дiйсно пронесло... :8:
А все почалось так невинно, очi болять, голова розколюється, а закiнчилось все репертуаром бiля унiтазу.
Ну, мiй чоловк знає хто винний у тому всьому... :ninja:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

надіюсь, що мексиканський серіал закінчиться за сценарієм: вона буде з ним, народиться гарна ляля, а третій зайвий знайде свою половину....
П.С. Ви не уявляєте, як я хочу, щоб та ляля жила...тепер все в Божих руках, бо мама прислухалась серця - завтра вони ідуть в Інтерсоно на узд і там всілякі аналізи...
а мій Юрко вже рахує - 13.06 - в брата ДН, 25.06 - в нової невістки, 30.06 - в мене, 3.07 - в Любчика, а в 2-гій половині липня має народитися наша ляля (Юрко буде хресним 10000 і в моєї коліжанки ляля( колись вона мені обіцяла, що я буду хресною)....дівки, то гірше, ніж миколайчики:ninja::ninja::ninja::ninja:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я сьогодні в шоці, але приємному. І так, поїхала я за подарунками на Миколая, з хати виходила мої мужички, ще чемненько посапували в ліжечку. Діма як на диво навіть не поворухнувся коли я збиралася (напевно просто відчував за чим мама їде ). Разом з мамою поїхали на гуртівню книжок. Потім мама на роботу, а я далі шукати миколайчиків. Закупи пропускаємо. Так от. Приїхала я у Винники, чоловік виїхав до зупинки, що я пішечки з ТОРБАМИ не тьопала додому. Допоміг мені все занести. Заходжу в хату....все поприбирано, малий чистенький (на диво , бо коли він з татком залишається то я його завжди зустрічаю з бузькою в шоколаді ). Захлджу на кухню, а мій муж куховарять . Уявіть моє здивування!!!! Мені навіть тарілки не позволив дістати! Все робив сам! Потім каже - йди собі трошки відпочинь, а я поїду по справах. Я собі вмостилася в ліжечку, Діма біля мене. і давай по мені товктися, я кажу йому - дай мама трошки поспить, біжи до бабці. Малий вилазить з ліжка і каже - спи, па-па. в мене ще більший шок. Дитина за 3 години, що я спала жодного разу не зайшла в кімнату!!!! Я прокинулася від, а малий тихенько стояв і дивився в дверях чи я ще сплю. Коли побачив, що я відкрила очі, одразу заліз до мене. Приносить чоловік мені чай в ліжко....!!!!!!!!!!!!!!!!!! Що з ними двома сьогодні сталося я досі не розумію....За цілий вечір малий був як шовковий, а про чоловіка взагалі мовчу.
От вони зараз сплять, а мені не спиться - відпочила трішки називається.