Казки для дітей чи не для дітей?

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Я теж тільки зараз, читаючи дитині муху- цокотуху, бачу в ній жорстокість, а в дитинстві того не бачила, це була моя улюблена книжка))) мені здається, діти так серйозно до змісту не підходять - вони відносяться до героїв як до іграшок, в ігровій формі, комарик відрубує павуку голову як би понарошку, не насправді.. Згадую, як ми надворі в дитинстві гралися, скільки разів у нас ляльки помирали, і як ми жуків у землю хоронили, з квітками, з почестями.. Дорослих це жахає, а дитина таким чином теж пізнає світ, намагається зрозуміти явища, які навколо неї відбуваються, моделює їх в своїх іграх, при цьому дитина не так серйозно до всього відноситься, ніж доросла людина..

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Спасибі, здається, що наші погляди дуже близькі.
Я ще думаю: буду намагатись хоча б проглядати, що читатиме моя дитина. Хоча б у молодших класах. Бо часом натрапляю на незрозумілі для мене дитячі книги, які друкуються навіть відомими видавництвами.
Розпитала свою сестру, що вона думає про казки, які я їй колись читала, як ми були дітьми. Ні "Вовк і семеро козенят", ні "Муха-цокотуха", ні казки братів Грімм (трохи пізніше) не викликали в неї тоді ніяких поганих асоціацій. Але каже, якісь із них випадково проглянула в підлітковому віці і мала справжню психотравму, що там таке написано, і їй це малій читали.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

А я ось помітила, що мій синок не так уже й захоплюється казками зі всілякими перетвореннями і чарами. Ні, йому подобаються книжки, де тварини чи іграшки "розмовляють". Але з не меншим задоволенням він слухає різні науково-популярні тексти про тварин, птахів.

---------- Додано в 18:51 ---------- Попередній допис був написаний в 18:50 ----------

Я ось задумалася, що можливо, просто змінилося наше життя? Раніше, при СРСР там, казка була немов двері в чарівний світ, зовсім відмінний від оточуючої буденності. А сьогодні стільки навколо "блискіток", розваг і принад, що класична казка дещо... втратила свою привабливість.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Та Ви ніби й праві, але до кінця погодитись не можу. Казка несе особливу енергетику. В ній закладається досвід і мудрість багатьох поколінь. Просто люди змінюються, але базові закони співіснування мают зберігатись. Бо не виживемо.
Тому я за казки. За адаптовані до сучасності. Є й літературні пречудові. Дзвінка Матіяш порадувала. "Казки П’ятинки" і сама читала, отримуючи справжню естетичну насолоду. Особливо про глечики. Там П’ятинка розказує хлопчику, що першим гончарем був Бог. Що кожна людина може бути як глечик - повною чи поожньою, залежно, що вибирає, чим живе. Мораль: треба щось із себе являти, бути "повним". Щоб коли Бог попросить напитися - мати що йому дати.
Цікаво, що сама я не релігійна людина, але так поетично написано, приємно.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Я от не можу читати малому "Солом'яного бичка". Або по ходу змінюю трохи сюжет в більш м'яке русло. Трохи там справді жорстоко, як дід гострить ножа приказуючи, що з кого зробить, як приріже.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Я те пропускала раніше. Тепер пояснюю, що то лишень погрози