Коментарі форумних філологів та просто небайдужих

А я чомусь з англійською все асоціювала).

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

англійська теж може запозичувати з інших мов слова

От порилася в етимології, то і помаранчевий, і оранжевий походять з персько-арабської мови, тобто початок в них однаковий, просто "мандрували" вони різними країнами, під впливом яких змінилося звучання.

 

поясніть мені, якого милого всюди пишуть котон, котоновий, і т.д. Ну є ж в нас гарне слово - бавовна, для чого його заміняти транслітерованим словом з англійської? Зустрічаю всюди, навіть бачила на етикетці товару "виробленого" в Україні. То так модно, чи як?

 

Дівчата, а хіба є в укр. мові слово Пасха? Я не про острів Пасхи, звісно, а про свято. Хіба не Великдень має бути? А то купа реклами і афіш "Світле свято Пасхи", "З Пасхою", при чому багато львівських...

 

є, походить від того ж єврейського Песах
(грец.πάσχα, лат.Pascha, івр.פסח‎ песах — «проходження повз»)
прост ов нас на Галичині більш поширене Паска і Великдень

 

Ось, що з цього приводу пише в Вікі:

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…».

У західно-слов'янських мовах назва свята перекладається як «Великаніч»: чеськоюVelikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) подібно до української назви — Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден. Проте, протиріччя у цьому немає, оскільки це давнє свято, включаючи і його атрибутику (зокрема й крашанки) нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відмічати знакові астрономічні події, у тому числі й весняне рівнодення, коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.

ПасхаРедагувати
Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, що святкували юдеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим (Ягня Боже), Агнцем Пасхальним (Ягня Пасхи), Пасхою.

 

Дякую, дівчата...Значить таки є таке слово. Але все одно воно мені якось "ріже слух". Офіційно мені краще Великдень, Паска - то по простому, по домашньому, а от Пасха - то так ніби з рос. хтось змавпував.

 

пасхальне ягня - то жертва (тварина), яку приносили іудеї в честь Пасхи (і воно ніякого відношення до воскресіння Ісуса немає. Це невдала аналогія між 2 релігіями\культурами. Спочатку було ягня, а потім з'явився Ісус.)

тоді в мене напрошується питання, для чого нам святкувати звільнення юдеїв від єгиптян під час Воскресіння Господнього?

Народився?
Щераз переконуюсь, ніхто не вдумується в походження слів.Я правда також звикла до слова Великдень (бо це великй день для християн - воскрес Ісус Христос), а в мене вдома паска - то тільки той здобний хліб, який освячують в церкві.

 

Там взагалі все дуже наплутано з тими трактуваннями і походженням. Ось ще що знайшла.

 

я не дуже сильна в цій темі, але знаю таке. Христос Воскрес саме під час цього свята, коли юдеї святкували Пасху.
Тобто ми святкуємо влесне Воскресіння, а не вивід з Єгипту.

--- дописи об"єднано, 28 Квітень 2016 ---

Давніше вже читала це. Як на мене, все логічно))

Ну і так, в продовження теми. Традиція водити гаівки теж зовсім не християнського походження. Крашанки і писанки теж. А якщо вникнути в суть пасок ( Пасхальних хлібів), то зовсім весело стане. ))
Я маю на увазі отакі , а не з буквами ХВ. Бо церква наголошує, що саме з буквами або хрестом - то є Пасхальний хліб. Правда, не пояснюють в чому різниця))

 

За таке ще не чула ))
Подивилася в церковний календар. 1 травня - "Воскресіння Христове. Пасха. Великдень". Очевидно, всі ці назви канонічні і мають право на існування. Часто навіть священнослужителі кажуть напереміну про великодні і пасхальні врочистості. Власне, ми вдома завжди називали це свято Паскою (і в чоловіка також так). То вже на ДП привчилася до правильного. )) Теперка паска - то пасхальний хліб з посипкою. Без букв і хрестів.. Букви і хрести в нас традиційно на писанках (ну як, крашанки, золотими наліпками прикрашені.. цього року спробуємо воском..) Чула ще, що пасхою називають домашній сир, відповідно сформований і прикрашений, а тота наша паска - то баба чи кулич. Але це не західняцька традиція ніби. Хоча, в кожному районі свої нюанси...

 

Згадала, що катехизм УГКЦ називається "Христос - наша Пасха". Ось цитата із того самого кетехизу:
0.1.1.1. Пасха Христова
1 Слово Пасха (єврейською – Песах) означає перейти через, пройти мимо. Пасха Ісуса Христа – це Його перехід через страждання, смерть до Його прославлення у Воскресінні й Вознесінні. У найглибшому сенсі Пасхою є Сам Христос (див. 1 Кр. 5, 6-8), адже в Ньому стався перехід від смерті до життя: «Господня Пасха, від смерті бо до життя і від землі до небес Христос Бог нас перевів». Без Нього всі зусилля людства визволитися з полону гріха і смерті були б марними.

 

Хто знає, підкажіть. Один дядько на 1+1 вчить, як правильно розмовляти українською мовою. І от він казав, що Павлік в своїй пісні "Ти подобаєшся мені" співає невірно, бо треба "подобаєсься". І вагалі на тб постійно отаке - на досці (на дошці), квітоцці (квіточці), і т.п. Особисто мене це дуже дратує. Скільки себе пам"ятаю, то в укр. мові як пишемо, так і читаємо. Що це за нові правила і звідки вони взялися?

 

мда, кому таке в голову приходить...як на мене то з тої ж кагорти що і "инші" і базхатченки.

 

Не все так просто. ))) З тим же "приїжджати".. ))Ось тут є, зокрема, про вимову груп приголосних, дещо навіть мене здивувало.
Фонетика | Усе для ЗНО з укр. літ
Хоча на практиці це спрощення в одних словах якесь менш помітне чи більш звичне для вуха, а в деяких - ну от як в квітоцці.. мені й самій проситься "ч". А ні, є асиміляція груп приголосних. Ось тут ще (правда, про хусточку )) ):
Вимова в українській літературній мові — Вікіпедія

 

почитала... аж око засіпалося((((((( звідки це взялося????

 

Дик філологи ж працюють. Вивчають. Систематизують. Встановлюють норми. Наукові роботи пишуть. Підручники видають. Робота така . Нема нічого сталого під сонцем. І мова теж трохи розвивається-спотворюється-відновлюється, чи як то назвати. Словом, змінюється. Ну і не факт, що те, до чого ми просто в побуті звикли і полюбили - літературно і правильно... за стільки років русифікації і занедбання.. Хоча мені етери і маратони теж.. такі дивні ..))

 

Такого навчав мій хресний, священик УПЦ КП.

не хочу лізти в пляшку, але як казав один з відомих давніх філософів - "Сократ мій друг, але істина - дорожча".

Пасхальний хліб з посипкою, без букв і хрестів - то зовсім не "теперка", а дуууже давня, далеко дохристиянська традиція. Читала колись (шкода, не пригадаю автора) етнографічні дослідження. Круглий, високий хліб у прадавніх слов'ян був образом ... ммм.. так би мовити чоловічого єства. В ті часи посипок таких, як зараз, звісно, не було. Але було насіння пшениці, жита і тд. Новий рік , початок нового життя святкувалися навесні. Відповодно, цей хліб-образ був символом родючості та початку нового життя. До речі, переживання, щоб паска добре виросла - не просто змагання господинь у вправності. Для наших пращурів це мало більш природнє значення. Боюся детальніше описувати, бо то вже буде занадто... по Фрейду )).
З приходом (або як це сприймалося тоді - насадженням) християнства , багато давніх обрядів та традицій набули іншого забарвлення. Ну, так би мовити, церква пішла на компроміс, навчаючи людей вкладати у них трохи інше значення. Згадати хоча б обряди та традиції святкування Різдва, той же Великдень, тобто Пасха, а ворожіння(!!) на Андрія, Різдво Івана-Предтечі (Купала) - ніби й християнське святкуємо, але не конче із християнським забарвленням.
От і вертаємося до пасок. Хліб лишили, суть замінили. Звідси і Хрест і букви ХВ.
Зовсім недавно говорила із хресним на цю тему. Каже, що зараз вже не так строго ставляться до того, як прикрашений хліб - то таке, аби люди до церкви йшли з вірою і усвідомленням, чого вони йдуть.
І ще, поки писала, згадала. Тут, в Чикаго, ми є парафіянами української Греко-Католицької церкви. Кожного року перед Пасхою сестринство пече пасочки на продаж. Цього року я теж купувала в них. Пасок було до кольору- до вибору: великі, маленькі, з буквами, з хрестами, з квіточками-листочками, з родзинками (всередині) і без. Але жодної з цукровою помадкою чи посипкою. Не думаю, що це просто збіг.

П.С. ще отаке знайшла. ТО більше про те, чим Великдень діврізняється від Пасхи.

Для нас Великдень – це основне річне свято. Воно пов’язане не тільки з Воскресінням Бога, а і з воскресінням всієї природи, – говорить доцент кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Чабанюк. – А для українців, як прадавніх аграріїв, новий рік починається саме з відродження усього рослинного на землі, з підготовки до нового урожаю. Тому день Пасхи і називають у нас «Великий день». Тож варто говорити, що протягом останнього тисячоліття до свята Воскресіння Христа долучилися дуже прадавні звичаї та обряди. Великодні нагадування: про що не варто забувати під час свята

 

От з цим погоджуюся. Це -цці, -сся, -сці просто жахливий жах.

Ну а маратони з етерами, Богу дякувати, вже і на СТБ позабирали. Я довго їхній форум з того приводу тероризувала Так що сама собі + в карму добавляю

 

В статті пише Паски. Але особисто для мене Пасха чи Великдень пов'язане тільки з Воскресінням Христа. Я розумію, що традиції збереглись ще прадавні, але сама суть геть інша. Ну, для мене особисто.
А щодо написів на пасках теж ніколи не чула. Бабця завжди прикрашала прісним тістом. Але думаю, що білкова глазур, то просто данина моді і не більше.
Знаю, що хрест обов'язкового має бути на артосі, який освячується священиками на Великдень.
Але насправді не так важливо, як ми називаємо це свято. Великдень, Паска, Пасха... Важливо, щоб Христос Воскрес у наших серцях.