Квартирне питання, чи де ми живемо?

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

менеі теж...

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Думаю мораль така: для молодої пари можливо придбати житло за свої власні чеснозароблені гроші. Але не для кожної. Ті для кого неможливо самі для себе вже все визначили.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Касю, бо саме зі слів, і з плану все починається. Без того не буде ніц нового, змін не буде.

Правильний план та настрОй - левова частка гарантованого успіху.

в нашому з чоловіком випадку 5 років для досягнення мети було достатньо, без сірих неофіційних заробітків (не тут в онлайні, а на форумівці також радо розкажу з цифрами). Зазначу, що при цьому ми себе ні в чому не обмежували - щоденне нормальне (я б радше сказала яскраве життя) + якісний відпочинок двічі на рік.
зараз, аналізуючи і оглядаючись назад, тільки трохи шкодую, бо перший декрет в мене вийшов досить короткий та майже постійно у роботі... зараз вже буду насолоджуватись довше

ППКС! все залежить від установки

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

або яким це не дуже і треба..

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

ну,

до чесності не має відношення. Деколи треба зробити вибір, чи жити зараз, чи чогось досягти. На жали, зараз так є, надіюсь колись молодим сімям буде легше.

Ще додам, що найкраще збирати на квартиру поки ще нема дітей, поки обоє можуть працювати. І хоч тоді і хочеться в медовий місяць кудись поїхати і по дискотеках, ресторанах. А як вже є діти, то жінка заробляти нормально не може і витрати зростають. І чоловіку важче підробляти, бо з дитиною хочеться побути...

Якби в нас зараз постало питання чи збирати на квартиру, чи жити багато, то я би вже дуже добре думала, і напевно, вибрала би жити і не відмовляти собі ні в чому, нехай в зйомній квартирі.

---------- Додано в 18:55 ---------- Попередній допис був написаний в 18:47 ----------

До речі, маю знайомих, які досить багато заробляють і умудряються все протратити. Не треба їм просто іншого, все влаштовує.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

От власне про це і йдеться мова,що багато сімей не можуть фізично пахати,як коні,бо є діти,які потребують уваги,виховання,любові,хочуть їсти та бути хоча би деколи біля мами...
Тобто теоретично такі батьки можуть пахати,щоб заробити на власне житло,але тоді сильно страждають діти,і я не знаю що тоді краще-ростити здорових фізично і морально дітей чи добиватись квартири....
На справді,не все так легко і просто,як тут пишуть,тим більше,що багато із нас не знає на 100%,що нас чекає завтра...і термін на купівлю майна в кожного різний-одні за 2-3роки можуть,а інші 5-10 збирають...
Не сперечаюсь-працювати потрібно,настроювати себе на краще також потрібно,шукати,шукати і ще раз шукати вихід,але не всім вдається так швидко організуватись,швидко найти гарний підробіток і т.інше...

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

ой дівки, не смішіть. думає, я ще той штурпак? не вмію рахувати, планувати, будувати?

повірте, від того що я маю велике бажання мати житло, і буду це повторювати як "мантру" що день, чи будувати план - ніц не зміниться.

я реалістка. і реально оцінюю, де , як і за що живу.
і не раз поверталася до питання - що ще зробити чи змінити..

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Я не починаю...навіть треба було сказати ще точніше, взагалі на будь-яку роботу стараються взяти свого...а що робити коли тому свому роботу не знайти в іншому місці, он скільки молоді без роботи...і я говорю про те з чим особисто зіткнулася...в Києві мені пропонували після бакалаврату,я ше була студенткою, без досвіду роботи 2500грн на випробувальний термін і вакансій було до вибору до кольору, а у Львові я просто не могла найти роботу, не було навіть вакансій, поки через тата не влаштувалася на роботу...тому так є.
І Ви багато говорите про свій власний бізнес, так мені наприклад теж подобається ця ідея, та знаєте, якщо всі-всі будуть відкривати свій бізнес то хто ж тоді на нас всіх бізнесменів буде працювати?і взагалі а якщо в людини нема наприклад ні хисту ні бажання відкривати свій бізнес?
І я не говорю що купити собі у Львові квартиру неможливо, просто говорю що без чиєїсь допомоги це зробити дуже важко тим більше для молодої сімї (мені 22, чоловіку 26), але я надіюсь що вже до 30-35 ми назбараємо, та ше стільки років чекати а хочеться і діток і все-таки у відпустку на море їздити...бо життя таке коротке...а по відгуках тут я зрозуміла що або діти, або море або квартира...не весело.

+1 (карту мрій я собі таки намалювала)

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

якщо так на це дивитися- тоді випливе маса інфших факторів, наприклад: коли досягти в часі (60-70 рокіі? досягли і що? все позаду), жертвувати увагою дітям заради " пахання на роботі" іт.д. ) думаю краще навіть у слово " вибір " навіть не заглиблюватися.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

реалістка - це добре
я також реалістка, але оптимістично настроєна (є різниця трохи, нє?)

що ще змінити? - виходячи з дописів міняти є що -

1. шукати і знайти більш оплачувану роботу
2. взяти підробіток (вести бухгалтерію кількох ПП надміру багато часу не займе, але відчутний додатковий дохід для заощадження очевидний)
3. вдосконалити свої вміння - стати більш затребуваним висококласним спеціалістом - вивчити іноземну мову, певні вузько-спеціалізовані економічні теми, тощо... нет предєла совершенству...
4. придумати та правильно організувати паралельний заробіток - власна міні-справа (інвестицій багато для цього у багатьох випадках не треба).

правильно організувати - важливо, бо єдна молода форумлянка вже двічі "вдало організовувала"

ті самі пункти переосмислити та застосувати чоловіку. Виробити чітку командну стратегію та план.

писи. хорошу основну роботу я 2 роки шукала. Погоджусь, у Львові є з тим проблема, більше того, існують умовні зарплатні планки, скажімо... (на співбесідах пропонують приблизно однакові зарплати, але тільки від нас залежить чи ми на них погоджуємось... я не погоджувалась, шукала далі, відкрито про це заявляла, 2 роботодавці після таких співбесід передзвонили і погодились на мої умови (я вимагала зарплату вдвічі вищу). люди, стукайте - і вам відчинять

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Ми власного житла немаємо але ідемо в напрямку до нього. Причому ідемо уже 10 років. Розкажу про наші плани, пошуки, старання і мрію купити своє житло. Жити в батьків, свекрухи чи ще когось немає можливості (я б жила і терпіла, але вони далеко від Львова). Для того щоб економити на оренді знімали квартиру без вигод (вода на вулиці, опалення як такого не було, було холодно і велика волога). Ходила і я і чоловік на дві три роботи. На вихідних я працювала цілий день і на ніч залишалась з дітьми коли було потрібно, щоб щось заробити. І після офіційної державної роботи теж ходила на підробітки. Результат - одного дня чоловіка забрала швидка (добре що все обійшлось), я заробила збій в імунній системі (сказали, що не лікується, думала що живу останні місяці). Лишились тих робіт і маємо по одній. От за 10 років такого життя (ніколи не відпочивали, економили на всьому, бачились мало за тими роботами і т.д.) ми відклали 10 тис. Тепер знімаємо нормальну суху, чисту і з умовами квартиру, то відповідно відкласти не виходить (одної зарплати моєї мало для того, щоб заплатити за квартиру з комунальними).
Тепер знайшли людину, яка дасть нам кредит у 20 тис під не дуже великі проценти. Хочемо купити малосімейку. От чи вийде незнаємо, бо маємо обмежений час (та людина, яка позичає не буде довго чекати або нам або комусь іншому). Якщо знайдемо і придбаємо щось, то відповідно знову шукати додаткові роботи, щоб чим пошвидше віддати гроші.
Сказати чесно я навіть незнаю чи то правильно ми все робимо і чи то все варте того?

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Не розумію,до чого тут такий сарказм-ніхто ж не плачиться...
Особисто я поділилась своєю ситуацією на данний час,намагаюсь знайти раціональне зерно у всьому цьому,прочитавши дописи форумлянок та й просто висловила свою думку!
У кожного свої реалії життя,тому і думки з приводу цього питання-квартирного,розходяться,хтось має такі історії з життя,а хтось інші-з цього і робить кожен свої висновки.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Я також вже написала про це

Я не говорю що треба сидіти без діла і плакатися, та й взагалі не люблю коли плачуться і нічого для цього в житті не роблять.
Мушу сформулювати свою думку одним реченням,бо в цьому потоці інформації вона губиться:
Треба налаштовуватися на краще, треба багато працювати і тоді рано чи пізно прийдемо до результату, але інше питання що від того чи нам хтось поможе, де ми будемо жити (наприклад Київ чи Львів)., везінням по житті а також готовності пожертвувати часом залежить швидкісь з якою ми прикупимо(або не прикупимо) собі житло...бо 25років і 45 років то велика різниця. Правда ж?

Тоді до Вас +1

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Але ви ж самі пишете "крутити д..пою, відкрити свою справу, сімейний бізнес" і д.т., а вчителям, двірникам, шахтарям, вихователям - на вулиці жити?

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

бачу тут на форумі-це найпоширеніша професія,ще й добре оплачувана...а ну всі мершій в бухгалтера-можна добре підзаробити,та ще й багато часу на то не тре... жартую звісно...:xaxa:

а от вдосконалити свої вміння-це варіант хороший,однак швидко гарним спеціалістом не станешь...:smile:

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Бізнес. Торгівля.

Бізнес. Торгівля.

Бізнес. Торгівля.

Бізнес. ТОргівля.
Інші приклади є? (крім юриста з з/п 10 тис. грн і доцента яка будує котедж на Чупринки, офіційна з/п доцентів відома?)

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Ну по-перше їх ніхтне заставляє прцювати за фахом. Моя мама була інженером, не могла знайти роботи - перевчилась на бухгалтера (майже в 50 років), по оголошенню знайшла нормальну роботу.
Вчителі можуть підробляти після уроків кимось іншим, брати репетиторство. Вихователі - зараз нормальну няню, навіть добреоплачувану знайти важко - вперед.
Якщо реально щось в роботі не влаштовує - треба принаймні пробувати щось змінити, а не казати щось типу "я мушу бути вчителькою, бо хто ж діток вчити буде..." Хтось інший буде, кому тої роботи-зарплати буде достатньо.
А про приватний бізнес теж не треба думати, що то панацея якась. Багато хто прогорів, чи просто заробляє не більше, ніж заробляв би на найманій роботі. Тут вже як повезе.