Відповідь: Ми і наші мами ну напевно, але однозначно різні заморочки, а не ті самі поки дойде до такого рівня як в нас тут, то може вже і з"їдемо...
Відповідь: Ми і наші мами Ануто, в свекрухи буде однозначно інакше. Заморочки є у всіх, он лишень є надія що ви будете на них інакше реагувати тоді уживетесь разом. Бажаю щоб так і сталось.
Відповідь: Ми і наші мами У нас стосунки після народження внучки особливо не змінились. навіть не знаю, що сказати, все гаразд
Відповідь: Ми і наші мами Мене моя мама дуже нервує своєю допомогою. Тобто вона старається мені щось помогти поприбирати в хаті, але за кожну річ вона мене кличе вниз щоб я подивилась що то таке і сказала що з тим робити. Я такої помочі не хочу. Після кількох таких бігань вверх вниз мені вже всеодно що де лежить і що вона з тим зробить, та хоч би повикидала. Мене просто дуже дратує що коли я маю купу роботи в себе вона мене шарпає дурницями.
Відповідь: Ми і наші мами А моя мамуся найкраща в світі!!! Колись, коли жили разом, ми постійно сварилися через різні характери. В нас різне поняття про побут. Я люблю робити все по порядку, а вона хоче, щоб я одночасно готувала і прибирала. Ну не можу я готувати, якщо не підготувала собі все помите, почищене, коли на кухні безлад твориться. Але їй зараз завсім не до зауважень бо бабуся лежить присмерті і тільки мама сама це все тягне, невістка вагітна і нічого не допомагає, я живу не поруч. Наскільки можу допомагаю, а вона знаючи, що попереду, тримає все в собі і бореться за кожний наступний прожитий бабусею день.
Відповідь: Ми і наші мами от чому щоб повинні бути кілометри відстані?? і чому все налагоджується коли за плечима стає та пані з косою?? тільки за таких обставин люди отримують здатність розуміти істинні цінності?? тільки тоді приходить розуміння, що горня помите годиною пізніше не варте великого скандалу?? люди самі ускладнюють собі життя розставляючи пріоритети не на важливі речі ну шумлять моїй мамі внуки, бігають і галасують. Роблять безлад в домі. Але ж то РАДІСТЬ! та трошки і виростуть... А скільки таких домівок, які б дуже хотіли щоб їхні стіни "чули" дитячий сміх? тільки опинившись по іншу сторону "барикади" починаєш цінити те, що в тебе є, нажаль
Відповідь: Ми і наші мами Я завжди любила і поважала свою мамусю! Сварки в якій каструльці варити зупку і чого я щось не так посолила не рахуються бо ж дійсно було всяке. Та коли я її мало не втратила (мама впала в вапно на будівлі і сильно обгоріла) то ми з татом за ці 2 місяці зрозуміли і переосмислили все! Тепер люблю її ще більше! І тішусь що вона моя МАМУСЯ і вона поряд з нами!
Відповідь: Ми і наші мами Ніколь, ви як про мене написали. Коли народилася мала, ми жили у свекрів. Моя мама вважала своїм долгом кожного дня прийти і випитати, як мала, що їла, як спала, скільки їсть, як пісяє/какає, що я їла і т.п., причому могла задати одне і те саме питання 5 разів за один вечір і кожного дня давала те саме напутствіє: дивися за малою, чула? дивися за малою. Наступного дня: дивися за малою, чула? дивися за малою. Наступного дня те саме. Коли я різними способами старалася достукатися до них і сказати, щоб трохи заспокоїлися з тим усім, були страшні образи: ти що, маму виганяєш? мама переживає, ночі не спить, плаче, думає, чи мала попісяла, чи покакала, а ти виганяєш маму? Баба плакала, коли ти сказала, що сама хочеш давати раду з дитиною, вона хоче бачити малу, а ти не даєш. І таким чином зробила мене винною, що не допускаю бабів до внучки. Зараз дитині 6 років, ми живемо окремо, але знову кожного дня дзвінки: коли встала, як спала, чи пішла в садок, у що вділа. Сьогодні холодно, вдягай малу тепло. Розігрій їй їжу перед тим, як дати. І саме головне: приведи дитину. Приведи дитину. Дитина хоче до баби, а ти не пускаєш. Приведи дитину до нас, а сама можеш іти. А коли я приводжу дитину, тільки і чую: дитина худа, дитина не їсть, у дитини глисти, треба здати кал, треба лікувати дизбактеріоз, що ти за мама: дитина поїла - через півгодини треба дати фрукти, ще через півгодини - вафлі з соком, ще через півгодини - печиво і чай, ще через півгодини - йогурт, коротше, саме главне, би дитина сі файно наїла і попердувала, ото саме главне! (бабина тирада в оригіналі). Головне задоволення і розвага - напхати дитину від пуза, бо мама того не робить. Нещодавно я купила малій пару симпатичних футболочок на секонді - і недорого, і міняти часто можна, бо дитина активно рухається і хоч-не-хоч, а пітніє. Крім того, так склалося, що не дуже маю змогу визбирувати дитину в дорогі шмотки, та й нема потреби, бо вони просто на ній "згорять": велосипед, доганялки, лазання по турніках, драбинках і всьому, на що можна вилізти - жодне дорогопишне платтячко б довго не витримало. Реакція мами: нашо то г...но, дитину в обноски вдягаєш, і т.д., і т.п. А треба так: вдягнути дитину у все нове і дороге і помаленьку прогулюватися за ручку, щоб усі бачили, які ми красіві. Виговорилася.
Відповідь: Ми і наші мами Правильно, головне, аби "красіво" В мене та сама історія: дивлюсь фото дитячі на ДП, мама "от як мами вміють дітей вдівати, а ти? навіть нема як гарної знимки зробити ". А смисл мені її одягати в якесь платтячко, аби йти гуляти?! До побитих колін не пасує От їдемо на день народження до Златиного вуйка - на півроку старшого -, будемо вже брати плаття до паради, а мама каже "так вона ж в ньому в нього вже була в гостях, як то її знову в те саме в гості одягати?!". Ага, вона в тому платті якраз раз і була, усі наші плаття гарно висять в шафі і усьо, вся краса захована
Відповідь: Ми і наші мами ой, Ануто, і я тим задаюся... вже певно 3-й рік... найгірше слухати, що мамуська молодість потратила в гонках на "найкращу господиню", а доця така за*ранка, і в хаті порядку нема, і подвір"я щодня не метене... буде говорити, як мріє взяти внуків за руку і прогулятися, але знайде 1000 другорядних робіт до глупої ночі( ... а порядку і далі не не буде, бо чисто не там де метуть, а там де не смітять... І 10000 раз питаю, що буде згадувати на старості? життя, то не тільки порядки і обід з 5 блюд, а віз і нині там... сумно. Уко, дякую за посилання ... дуже актуально, бо саме цього місяця наша "мамулечкина пуфыстая масинькая заиська" одружується і їде в інше місто (вони навіть не усвідомлюють як їм повезло! і яке пекло чекає нас). Маман рьоває вже 9 місяць від заручин, щодня що ще раз підтверджує неправильну модель сім"ї, про виховання дітей "для себе"... підсвідомо спонукає до повністю протилежних дій, тільки щоб не наступити на ті самі граблі
Відповідь: Ми і наші мами Підписуюсь під кожним словом допису - як про мене пишете. Дитина захворіла через 2 тижні як пішли погуляти в центр в дощ - "ви дитину застудили", "дитина худа/ бліда /зелена/" - потрібне підкреслити, "котику, що ти снідала? які канапки??!!! то шо сніданок???!!! дай мамі трубку!!!":xaxa: Але тільки біля мами я можу "закосити" під наївну десятикласницю, якій треба вказувати які колготи вдягнути 10-річній дочці і трохи розслабитись. А як мама тішиться як дзвоню і питаю, скільки муки в тісто на налисники...
Відповідь: Ми і наші мами ото ж пару тез моєї мами (живе за 50 вм від львова) - лиши мені сашу, сама їдь до свого чоловіка, а я сашу в садік віддам. ага, щаз - дитині треба варити варену їжу !!!! шизію - ви не хочете за мною бути, я сама, шо ти там у львові нічого не робиш, тільки ганяєш по місту ну так. а сяду біля неї - і за місяць прямо на кульпу - чого тьома не шукає роботу?чого тьома не шукає роботу?чого тьома не шукає роботу?чого тьома не шукає роботу?чого тьома не шукає роботу?чого тьома не шукає роботу?чого тьома не шукає роботу?чого тьома не шукає роботу?чого тьома не шукає роботу? мною кидає до стелі зразу, я не знаю чого??? не може ніде знайти і ше купа всякого шоразу найгірше коли мама каже - шоб твої діти так до тебе відносились як ти до мене!!
Відповідь: Ми і наші мами До слова про одягання дітей. Моя Ліля дуже активна дитина (загадка: бігає - не зупиняється, на Л*** відкликається). Коли моя мама скинула з неї зручний одяг, трикотажний, такий що розтягується, та одягнула платтячко, і вона в ньому побігла лазити по перешкодах, мама зробила висновок - на ній лежить так само як на цирковій мавпочці.
Відповідь: Ми і наші мами А в моєї мами постіййна манія.... що всі мені шось намагаються поганого зробити, і... отруїти.. Шо я тільки не вислуховую - що всі мені заздрять, і шо я незнаю які коліжанки бувають. доходить до абсурду - щоб я не виходила з кімнати як з кимось п"ю чай.. Може сама прибігти і пильнувати (поки я вийшла)... Я колись просто виходила з себе - на балконі навіть не можна було взимі лишити щось з продуктів, а сочок який був в багажнику дитячої машинки на якій катався хтось інший відразу виливається.. Тепер я стараюся просто абстрагуватися, бо прочитала про те що якщо колись особу пробували отруїти то в неї потім на все життя фобія, і від цього майже нереально позбутися. А мою маму на роботі 25 років тому отруїли, аж до зупинки серця.. Я так стараюся стримуватися, ну а часом просто не можу... навіть до сестри йду в гості а вона мені - ти там нічого не їж і не пий і дітям не давай...
Відповідь: Ми і наші мами Коли розумієш причину такої поведінки якось легше абстрагуватись. Я так останнім часом думаю, що на наших мамів взагалі не варто ображатись. Їх шкодувати треба, бо життя побило. Оті всі вибрики, що нас так нервують і ображають, вони ж насправді не від хорошого життя. Маєм шанс дивитись на те все збоку і робити висновки собі, щоб не було так: І от ніби те розуміння є, але все одно зриваюсь - все-таки є певні очікування від батьків, а їм самим треба батьківської любові і опіки.
Відповідь: Ми і наші мами На жаль, так сталось, що тато не дочекався мого весілля. А от з мамою в нас шикарні відносини, хоч і живемо разом. Не уявляю свого життя без цієї людини. Стараємся одна одній догодити у всьому. Люблю я свою мамусю)))
Відповідь: Ми і наші мами Приїхала до мене сьогодні в гості моя мама, живемо один від одного не так вже й далеко, по телефону спілкуємося досить часто але я всерівно дуже радію коли вона приходить до нас в гості . Часом ми по-різному дивимося на якісь речі, можемо і посперечатися але мама - дуже близька і дорога мені людина . Дивлюся на свою маму і розумію, що допоки живе вона, доти я ще хочаб в душі можу залишатися дитиною, завжди можу незважаючи на свій недитячий вік пригорнутися до неї і відчути тепло її обійм, вона така ніжна і така терпляча - моя мама . Хочу щоб у її житті ніколи не було місце для сліз і смутку а я із своєї сторони буду старатися бути для неї хорошою донечкою і підтримкою у житті .
Відповідь: Ми і наші мами Уко, дуже дякую за посилання! нарешті осилила прочитати. Звісно, що пояснює багато і десь це відчувала. Мене і саму виховували як ту "бабу з яйцями", але з чоловіком довелось мінятись. Просто одного разу він спитав Навіщо тобі я якщо ти уся така самостійна і самодостатня? я задумалась і вирішила стати слабою і делікатною жінкою
