Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

в кожного свої плюси і свої мінуси.. один чоловік (на погляд інших жінок) - і в хаті помагає, і розуміючий і ще там щось, але деколи той розуміючий може мати зовсім інші негативні риси, на які ті жінки будуть дуже неприємно дивуватись, якщо дізнаються..

У нас так, як писала Цьомцьомка.. Деколи навіть не чекаю поки муж запитає "Що сталось?", а сама починаю говорити "Я злюсь через оте і оце.." І навіть якщо просто вискажусь спокійним тоном і від нього не буде ніякої співчутливої реакції, то все одно легше стає.. І головне, що без криків.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

і самі себе чуємо.

приємно послухати розумну людину, гггг

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а що він не вкурсі, що в дітей температура і мама не спала????

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та чоловіки то вкурсі, але деколи навіть не уявляють, наскільки жінка втомлена.. Думають, що трошки змучена.. І тільки жінка може розповісти, що вона падає з останніх сил.. А ще краще - піти і зразу лягти пляцком - тоді чоловік вже точно зрозуміє ))) Не вміють вони того самі побачити.. І можна їх того вчити і вимагати скільки хоч, але природа їх така.. ніц з тим не зробиш.. є більш співчутливі і більш уважні, але вони також не є ідеальними, бо мають зовсім інші недоліки..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

вночі до дітей встаю лише я. У нас такий розподіл обов'язків.

---------- Додано в 18:13 ---------- Попередній допис був написаний в 18:12 ----------

я думаю, що ми втомлюємось цілком співмірно, на різних життєвих фронтах.
і якщо сама не розповіла йому про свій день - то хто ж мені винен?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Декому дуже класно получається того не знати.

А ще краще залишити самого на господарці (ще й з дітьми) хоч на трохи)).

Боюсь питати- який у вас розподіл тих обовязків.

Ой не скажи не скажи)). Суджу по своїй роботі до декрету.

Моя думка з приводу- як не вміє того побачити від природи- тре помаленьку вчити. Ну бо хто ж як не ми.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

у кожній сім'ї - по-різному, так, як кожній сім'ї - краще

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

воно то так, вчити треба, але чоловіки дуже часто навіть не здогадуються, чого жінка втомлена/засмучена/зла. Вони того просто не розуміють, для них то може бути не суттєвим взагалі ( я не про дітей, а в загальному, бо з власного прикладу знаю, що як інколи жаліюсь чоловіку, що мене там щось розчарувало, то він тільки по-доброму з мене підсміюється і каже, що я така наївна, а для мене то може бути дуже важливим).
І чоловік може вночі міцно спати і банально навіть не чути як жінка вночі вставала до дитини.
Мій, наприклад, не чує як я встаю в 5.20, п'ю каву, сиджу на посиденьках, йду бігати і потім ще можу в кімнаті зарядку зробити, а я себе не надто тихо веду).

що для одного дико, іншому може цілком підходити)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

я пригадую свого, коли син був ще маленький: чудово справлявся. От тільки погодувати забував ( вже навіть готовою їжею) , ну і на вулицю виводив "в чому знайшов". Але ні чоловіку, ні малому то ніц не заважало вдвох чудово час проводити і не особливо замучуватися. Вони просто не приділяли уваги "дрібницям": тато сидів у неті- і дитині знаходив якусь забавку на ін. комп ютері чи телефоні; перекусили хлібчиком- ну і ситі , погуляли "круг пошани" - і їм вистачало, розвели у хаті бардак- ну і для чого прибирати,завтра те саме буде. Так що то все решта мамі треба. Або мамі вчитися у хлопців, як на господарці не замучуватися . Прада, я так і не навчилася. Ну бо це справді мені треба. І в повному бардаку жити не можу, і без навареного обіду-вечері для сімейства теж.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

во! і кожна жінка має чітко для себе зрозуміти кому то треба - прибирання, готування і все інше.. якщо того хоче чоловік, він тим дорожить, то відповідно і буде вдячний за те, що вона то робить.. а якщо чоловіку на те пофік, він того не просить, якщо вона то робить для себе (для заспокоєння своєї совісті чи інших мотивів) - то вона не повинна ображатись, що чоловік тим не дорожить і не цінує того так, як їй би того хотілось...

мій загальний висновок, до якого дійшла протягом останнього часу: "Якщо давати людям те, чого вони хочуть чи просять, тоді вони це цінують.. А якщо давати їм те, що я сама хочу їм дати, тоді не варто ображатись, що не отримую віддяки.. "

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

я вже давніше до того дійшла,і справді- так набагато простіше сприймаються речі. Або ти робиш, бо це треба в першу чергу тобі і не чекаєш (вимагаєш) від цього віддяки . Або не робиш .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну я маючи дитину я вже не можу не порівнювала шум від неї і вищенаписаного.
Особливо якщо дитина прокидається не 1 раз.

Я того і не запереречую. Та з цим теж можна працювати якщо для жінки то важливо.

---------- Додано в 19:11 ---------- Попередній допис був написаний в 19:10 ----------

+1000
Головне побачити що це дійсно потрібно Тобі, а не цілому світу.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

хм, дівки... ну мудро ж! Я про то починала здогадуватись, але так сформулювати - ще не потягну

Маючи 2х дітей в 1 кімнатній квартирі, я можу їх садити вночі пісяти, якщо захворіють - поїти і садити щогодини, якщо попісяються - перевдягати, якщо щось насниться - заспокоїти. не скажу, що то безшумно вже зовсім, ну але досить тихенько получається. Хіба як в малявки зуби ріжуться - тоді несу колисати на кухню, бо кричить сильно.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну за 5 років малого чоловік знав усі ночі мої безсонні, чи у малого рвота чи температура- він вкурсі...якто так, він спить, і непричому..дитина спільна! Я не кажу, що він супер-тато, але таке "неприділах" лишити б не могла.
У мене одне, а у Вас буде третє і на Вас все саму то трохи не правильно. Ви теж жінка і ходити "тїше води, ніже трави" важкувато напевно..я б не змогла так. І як то так тре міцно спати, щоб не встати..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

тобто ви його будите?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ні, він чує, як дитина плаче чи я говорю з малим і встає одразу питає, що таке...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

не знаю, бо я так і не ходжу мене ж ніхто не заставляє робити те, що я роблю. Вдома у мене більше роботи, ніж в чоловіка. Значно. Ну так це і нормально. Він заробляє гроші. Я ж вже скоро 2 роки як не працюю, а отже, займаюсь виключно дитячими, сімейними і родинними справами.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Йооой, не можна так. Ну він 8-10 годин на роботі працює, ви цей час дома точно не відпочиваєте. А потім як - чоловік відпочиває, а ви далі працюєте? Не можна так себе не шанувати...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ні, не так я стараюсь, щоб до вечора лишалось мінімум роботи, щоб ми могли разом з насолодою займатись дітьми.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Підтримаю cjomcjomka. А в чому нешанування себе? Я наприклад, не розумію чим буде мені легше, якщо вночі не спатиму не тільки я, а й чоловік. Я і так стаю до дитини, для чого мені ще підключати до того чоловіка? Звичайно, якщо ситуація критична ( треба ліки терміново, чи дитина все накруг заблювала і я не спраляюсь), то я попрошу про допомогу. І чоловік звичайно допоможе, але потреби обом не спати я не бачу.

Мій хіба вночі і відпочиває, бо після роботи займається з дитиною ( бавиться, купає, вкладає спати), і то є час мого відпочинку.