Мої улюблені дитячі вірші

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

В моєї бабці трошки інший варіант:

Гоп, гоп, гоп,
На конику хлоп,
А за хлопом пан
На конику сам,
А за паном жид
Без штанів біжит,
А за жидом жиденєта
Погубили портенєта
(мову оригіналу збережено).

А ще Яня колись дуже любила такі "рифми" - мама приколювалася, а Яня за мамою повторювала:

Наша Яня - мавпеняня,
Мавпеняня наша Яня,
Яня з ножками своїми
І сидить махає ними,
Яня ножками махає,
Яня пісеньку співає!

Ну і ще моїй малій таке подобалося, теж моя бабця розказувала (в класі вона була одна українка, а решта всі - поляки, і її так дражнили):

Русін-пусін сьвінів дусіл,
Сьвіня вцєкла, русін - до пєкла!

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

Цей вірш я розказувала в садочку на святах,а зараз розказую сину
Павличко

Хтось постукав уночі.
Швидко я знайшла ключі,
Відчинила, і до хати
Зайченя зайшло вухате.

Стало в кутику сумне,
Каже: «Заночуй мене!
Бо надворі завірюха
І мороз хапа за вуха!»

Батьків я взяла кожух,
Вкрила зайця з ніг до вух
І гадала, що гульвісу
Вранці одведу до лісу.

Встала рано, та дарма—
Зайченяти вже нема.
Чи запізно я збудилась,
Чи зайча мені приснилось

Теж хороший вірш щоб розказувати з дитиною дуетом

— Де ти, киценько, була?
— Я була аж край села.
— Що ти, кицю, там робила?
— Хвостом жито молотила.
— А може, то був овес?
— Ні, овес молотив пес.
— Що за працю ти дістала?
— А дістала кусень сала.
— Де ж те сало, покажи ж?!
— А те сало з'їла миш.
— Де ж та миш, моя кицютко?
— В нірочку забігла хутко.
— Де та нірочка?
— В траві, у шовковій мураві.
— Де ж та мурава шовкова?
— Випасла ряба корова.
— Де корова та ряба?
— В стайні коло жолоба*.
— Де та стайня, кицю мила?
— Блискавка її спалила.
— Де та блискавка лиха?
— В тучах доню колиха.
— А куди поділись тучі?
— Порвав вітер на онучі*.
— А де ж він, скажи мені?
— В димарі співа пісні.
— Де ж димар?
— Там, де на хаті хвилі диму
волохаті.
— А куди подівся дим?
— Не дивилась я за ним.
— А чому ж ти не гляділа?
— Бо на хаті не сиділа.

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

Супер! Дуже люблю такі віршики - давні як світ!

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

Я дуже люблю такий старий жалібний віршик.

Плакала киця на кухні
Аж їй очиці попухли
Чого ж ти киценько плачеш
Їсти чи питоньки хочеш?
Ні їсти ні пити не хочу
З гіркої образи я плачу
Сам кухар сметанку злизав
На мене-кицюню сказав
Хотів мені лапки побити
Чим же ж я буду ходити

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

В нас трохи інший варіант:

Гоп, гоп,
На конику хлоп,
А за хлопом пан
На конику сам,
А за паном жид
На конику гиц,
А за жидом жидівечка
Погубила панталечки
(мову оригіналу збережено).

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

А як коли масю народила купила в Тигресі книжечку, так от там є класний вірш про слона

Сірий сон такий кремезний
Як будинок величезний
Щоб забратися на спину
Треба ставити драбину
Як же хочеться мені
Покататись на слоні

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

Щось ті киці все плачуть Я такий знаю:

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувать -
за лапоньки витягать.
Давай, кицю, лапку
- вилізай на кладку.
Сиди, кицю, грійся,
Нікого не бійся!
А я піду в місто -
куплю Тобі намисто!

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

мій улюблений вірш з дитинства (навіть не знаю чому, але для мене був дуже яскравим) -

Всеумійко майстер Павлик
Змайстрував швидкий кораблик,
І на річці, біля броду
Він пустив його у воду.
У кораблику спочатку
Любо плавало качатко,
Потім жабка в нього сіла,
Синя бабка прилетіла,
І метелик, склавши крила,
Притулився до вітрила.
Так пливуть вони малі
До зеленої землі
І за руки золоті
хвалять Павлика в путі!

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

Котик спав і бачив сон,
Що не котик він, а слон,
І що він, із вишини,
Бачить все, немов слони:
Крокодилів, слоненят,
Левенят, буйволенят...

А коти? Коти - дрібнота!
Придивлятись неохота ...



Два хо-р-р-р-обрі хробаки
І два см-і-л-л-л-иві слимаки
Закладалися на гріш:
Хто з них бігає скоріш.
А дистанція така -
До трухлявого пенька.

Скоро землю вкриє сніг -
А ніхто ще не добіг.

))))
Григорій Фалькович

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

На мякесуньку подушку
Котик мурчик тихо скочив
Причесав пухнасті вушка
І заплющив швидко очі.

Сниться котику сметана
Що тече на кухні з крана
Сняться кільця ковбаси
Сниться рибка, сниться сир.

Раптом з нірки в повній тиші
Появився носик миші
Глянула-а мурчик спить,
І на стіл залізла вмить.

А коли проснувся кіт-
Мишки вже пропав і слід,
Зникла разом з нею й їжа-
Пострива же хитра миша!!!

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

пам"ятається ше такий віршик, до нього виникали казкові асоціації :

Срібні дерева,
срібне гілля,
сріблом пухнастим
вкрита земля.
Срібні
у синьому небі хмарки,
в срібних заметах
срібні стежки.
Срібний-пресрібний
ліс приберіг
білочці срібній
срібний горіх.

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

Їжачок-хитрячок із голок та шпичок
Пошив собі піджачок
І у тому піджачку він гуляє по садку
Натикає на гілки груші,яблука, сливки
І до себе на обід він скликає цілий рід.

***
Бадяка-маняка - небачений звір
Живе він у темному лісі між гір
Для власної втіхи
він лущить горіхи
І носить звірятам до нір.


"Улюблені вірші" А-ба-би-га-ла-ма-ги - це взагалі супер.

***
Ось ще один - колискова Миколи Вінграновського.

Сказав зайчаті сонко: спи,
заплющ косеньке око.
Залізли коники в снопи,
і хмара спить високо.

Заснув у лісі сірий вовк
і лапою укрився.
Твій сірий вовк в воді намок
і спати завовчився.

Заснуло поле і горби,
і на дорозі пустка.
В солодкім сні біля води
росте твоя капустка.

Заплющ косеньке око й ти,
підстав під вухо лапку.
Як будеш спать - будеш рости,
маленьке зайченятко.

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

Тепер його діти у школі вчать

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

Дуже люблю вірші Грицька Чубая.
У нього є й дитячі вірші (книга "Скоромовка не для вовка").
Мій улюблений:

Що робить річка уночі?

Коли стає зовсім-зовсім темно,
То й річка зупиняється -
Адже не знає вода,
Куди їй текти у темряві....

Але окунь швиденько бере
шматочок місяця до рота
та й пливе попереду води -
дорогу річці освітлює...

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

А мені з дитинства подобаються віршики К. Перелісної, один з них:
— Ой ти, кицю неслухняна,
Ти куди біжиш так рано?
— Побіжу я аж до річки,
Щоб напитись там водички.
— А вночі куди ходила?
— В полі мишку я ловила.
— Ой, неправду ти сказала,
Ти сметанку тут злизала.
— Я не відаю й не знаю,
Я сметанки не вживаю.

І ще подобаються Н. Забілої:
За вікном сьогодні вітер, вітер — аж в кімнаті чути, як гуде.
В дитсадок давно пішли всі діти, а маленька Ясочка не йде.
Наша Яся нині трохи хвора, все кахика й носик витира.
Застудилась, мабуть, Яся вчора, як ліпила бабу дітвора.
На роботу вже поїхав тато, мама вийшла — й довго щось не чуть...
Може, Яся буде сумувати? Може, слізки рясно потечуть?
Ні! Ясюня не така вдалася! — в неї досить іграшок, ляльок.
У своїй кімнаті наша Яся улаштує власний дитсадок.
Діти будуть — лялька, та ведмедик, та конячка сіра без сідла,
і собачка Бум, така кумедна, що угору вухо підвела.
Ще Ясюня посадила й кішку. А вона стрибнула у куток!..
— Ну й сиди собі сама під ліжком, не візьму тебе у дитсадок!
От усі в кутку біля канапи посідали.— Тихо! Не шуміть!
А чому в ведмедя чорні лапи? Мабуть, вранці їх забув помить?
Зараз я будинок вам збудую із великих татових книжок
і обідом добрим нагодую — дам цукерки вам і пиріжок...
А тоді візьму цікаву книжку, покажу своє знайоме «О»!
Яся певна, що ведмедик Мишка хоче знати літери давно.
Потім Яся хусточку розстеле на вовнянім теплім килимку.
— Ну, лягайте, діточки, в постелю! Так і ми спимо у дитсадку!
У куточку сплять слухняні діти: і ведмедик з лялькою, і кінь.
За віконцем виє вітер, вітер, а в кімнаті тиша і теплінь.
От і мама двері відчинила і на руки Ясю підійма.
— Ой, яка ж у мене доня мила, що так добре грається сама!

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

Сьогодні зробила дуже вдалу покупку,не можу натішитись: купила невеликого формату чудово оформлену "Азбуку" видавництва АСТпресУкраїна,в якій використані вірші Білецького,Бойка, Глібова,Забіли,Олеся і інших корифеїв.Окрема подяка художнику Михайлові Соловйову за чудові малюнки.Дуже зручний формат,можна взяти з собою на прогулянку.

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

в мене трошки інший варіант:

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю.
Пішов котик рятувати -
А вже киці не видати.
Витяг кицю за вухо
І положив, де сухо.

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

У нас є маленька книжечка з віршиком Ганни Чубач "У лісочку на пеньочку". Такий душевний вірш! Але ілюстрування також добре доповнює.
Ось сам віршик:

У лісочку
на пеньочку
вишивала сіра мишка
для синка свого
сорочку.
Голочка із гілочки
тихої ялиночки.
Ниточка срібляста -
та із павутиночки.
Горобці злетілися,
на пеньочок всілися,
і за ту сорочечку
між собою билися.
Загубили голочку,
розірвали ниточку.
Поклювали дзьобиком
міточки на виточки.
Мишка не стерпіла,
та як закричала!
Горобці злякалися,
в небо повтікали.
Голочку знайшла вона,
ниточки зв"язала.
Для синка сорочечку
знову вишивала.
Потім дощик крапав,
потім ніч настала,
потім вони в нірці
із синочком спали.
Мишка натомилася,
ковдрою накрилася.
Горобці-розбійники
цілу ніч їй снилися.
А свого синочка
мишка не вкривала,
бо на нім сорочка
вишита сіяла.
Ну така прекрасна,
ну така хороша!
Ну, таку ніколи
не купить за гроші!

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

К. Перелісна:

Крізь усю дорогу,
по селі та місту,
несла допомогу
Матінка Пречиста.

Заглядала в хати
де хворіли діти -
знала Божа Мати,
як їм догодити.

І вставали з ліжка
діточки здорові.
Бралися до книжки,
і до праці знову.

Матінка Пречиста
бідним помагала.
До бажання й хисту
сили додавала.

Берегла від лиха,
від каліцтва й болю.
Лагідно і тихо
скріплювала волю.

Тож раділи діти
по селу і місту -
Як же не хвалити
Матінку Пречисту!

 

Відповідь: Мої улюблені дитячі вірші

вчора Яна з садку "принесла" новий віршик:

Ведмежаток я взяла
Посадила край стола
Стала медом частувати
Пригощайтесь ведмежатка!

А ведмедики сидять
І нічого не їдять
Скуштувать медку охота
Та відкрить не можуть рота!