Питання, відповіді, пояснення...

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

я маю таке дуже дивне питання. з народження воджу дитину свою до причастя,то траплається рідко,але коли я в батьків гостюю,то стараюся піти. і от восени,якось ми бігли до церкви,на нас там чекала моя мама і вже забігли ,коли отець причащав,мама взяла в мене Софійку і побігла з нею бігом,щоб її причастили-Софія мабуть розгубилася і розплакалася,не дала себе причастити.вчора ходили знову,то вона стояла чемно на службі,а потім десь через хвилин 20 почала знову плакати.я її вивела,заспокоїла.потім зайшли знову,повела до причастя,але вона знову розплакалася,і причаститися не дала (пришлося знову обійтися водою і проскуркою ) на Паску теж як побачила отця,що він до нас наближається- розплакалася. хоча перед цим ходили до Плащаниці в церкву,вона тихенько з нами стояла,цілувала,за всім спостерігала.моя мама мене вчора настрашила ,що то недобре,що знач шось зле її не пускає я,як мама, в то не вірю, думаю,що вона злякалася минулого разу,бо її понесли бігом від мене кудись,де багато людей.бо лікарів вона боїться страшенно теж,після прийому в лора,який їй зробив боляче,і собак боїться.боягузка трошки ... от і не знаю я шо думати і шо робити?
почекати,щоб виросла і поговорити з нею,може скаже,чого вона не хоче і плаче? чи що робити?

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

думаю, що так найкраще. яке зло може бути в маленької дитинки? навіть, якщо "спускатись" до того рівня, як думає ваша мати, то тоді під час самого перебування в церкві чи від свяченої води, вона б мала плакати. А так не є. Просто перелякалась священника.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

А хіба дітей можна причащати в такому віці? У нас причащають перший раз перед школою.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

В мене більше прохання ніж запитання...
Зараз в мене дуже важкий період, потрібно зробити правильний вибір в своєму житті... молюся Богу щоб допоміг, скерував в потрібному напрямку... Можливо, порадите щось прочитати чи певну молитву?... бо вже не знаю що робити...

і ще таке філосьфське питання, в таких ситуаціях, коли не знаєш як поступити, що краще - все ж таки діяти чи "сидіти на місці" з надією що все само собою вирішеться?...

Буду дуже вдячна

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

А ви послухайте своє серце: воно не помилиться.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

серце підсказує - чекати, молитись і довіритись Богу...
але як знати, що то дійсно серце, а не страх говорить...

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

у мене таке трохи дивне питання, я помітила, що кожного разу як промовляю Отче Наш, то позіхаю, і ніколи під час якоїсь іншої молитви, чи хтось таке помічав за собою?

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

У мене сьогодні зразку помер мамин брат. Вчора в лікарні встигли посповідати, але з чисто технічних причин (не з його вини) не причастили. Після сповіді він дуже міцно і спокійно заснув, з кимось розмовляв, і зранку помер. На мою думку - головне те, що людина покаялась, але маму турбує питання, наскільки дійсною є сповідь без причастя.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Само собою нічо ніколи не вирішиться(принаймі на вашу користь). Тому треба діяти.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

ми причащаємо малечу від Хрещення, а в Храмі отець запитав чи вона причащалась одним видом Причастя, чи двома. Лілю, поясніть, будь ласка, дають лише Вино з метою щоб не виплюнула Хліб? Я іншого пояснення не можу знайти. І думаю, що можна її причащати і Хлібом і Вином-так?

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Я не Ліля, але відповім як в православній церкві. Малечу від Хрещення до трьох років причащають саме Кров"ю Господньою (тобто вином). З 3-ох уже дають Тіло і Кров. Тому священник вас і запитав чи причащалась вона уже Тілом Господнім..тобто чи знайома з тим і чи не виплюне.

Так, якщо вона без проблем іде до Причастя, і гарно ковтає.
Мій так десь з року ходить.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Маю питання, яке мене мучить....Все свідоме життя ходжу в греко-католицьку церкву ,там хрещена.Зараз, вже тижнів два ходимо з чоловіком на дев"ятницю до св.Антонія в Римсько-католицьку церкву(костел). Мала розмову зі знайомою, розповіла їй, що ходжу в костел, на що вона відповіла, що ми грішимо, і маємо на сповіді священнику покаятись в тому, що поміняли церкву і в певній мірі віру.....
Чи є в тому хоч доля правди? Чесно кажучи ,я не розумію оті розмежування і тд. і вважаю це не зовсім правильним....проте, в релігії не є сильна в таких питаннях ,тому по незнанні, ото ходжу і мучуся....

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Я вже більше двох років ходжу до костелу св. Антонія і дуже мені там подобається. Я так само ходжу до греко-католицької церкви. В нас в селі є також костел і на великі свята польський священник запрошує нашого священика і парафіян на спільну службу. Вважаю, що в цьому нічого поганого немає, адже і греко-католики і римо-католики підкоряються одному Папі Римському. Бог один і я вважаю, що немає суттєвого значення в якому храмі ми складаємо свої молитви, віра ж від цього не змінюється. Коли приходить Католицьке Різдво чи Пасха, я ці свята дуже духовно відчуваю і ще мені дуже подобається аура в костелах.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Одна дуже близька мені людина каже що вірить в Бога але все що повязано з ходінням до церкви , сповіддю не признає. Мені б хотілось це змінити але чим більше я наполягаю тим стає гірше. Що робити... Незважати а з часом прийде...