Посмішка продавця, а за нею...

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Не втримаюсь напишу про одну панянку ,що працює на Шуварі і торгує канцелярськими товарами у ларьку. Крайній по ліву сторону. Перший раз спостерігала як вона домовлялась зі своєю постачальницею про заміну ручок на дешевші та вилучення калькуляторів з барсеток. Нічого не сказала....А потім коли вранці хотіла купити там нотатник за 25 гривень і дала їй 200гр.(тільки вони і лишились до зарплати) то почула таке
-Тебе хто навчив вранці з такими грошима ходити?!! І що ти думаєш я тобі здачу дам? Ага...ти зараз всю мою виручку забереш!!! Не буду продавати,от коли десь підеш і розміняєш тоді і приходь.
Сьогодні ж проходячи повз (оминаю кожного разу) почула як вона розмовляла з покупцями,що краще за них знає,що їм потрібно....цікава тітонька.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Читаю - і сміх, і гріх .... Було і у мене багато таких історій. От хоча би нині. На кордоні з Польщею захотіла я в туалет. Питаю, де він є. Кажуть, у Дюті Фрі. Іду. Скільки коштує - дві гривні. Ні фіга собі, думаю... Та тут має бути туалет безплатно. Бо вздовж усієї колєйки біля фур такі калабані і сморід, капець. Ну не мають водії зайвих двох гривень - і таке буває. Іду така сердита в той магазин - не буду ж і я, як водії, пісяти біля машини Думаю, ну я зараз трохи покачаю права Даю 5, вона мені решту 3 грн. Це все? - питаю. Так, - каже.
А я її доколупую - А де чек , куди пішли мої гроші, ви податки платите з цього бізнесу? Одна з них пробувала дискутувати, мовляв - а за шо ми за вами будемо унітаз мити? )) А друга побачила, що зі мною сперечатися нема що, та й так лагідненько почала розмовляти...Ну і як же ж добитися там безплатного туалету? Порадьте.
А, ще. Несвіжий товар я завжди відношу назад - лайно, вибачте, не хаваю Отож, купила одного разу камінці морські. А вони й справді як камінці - сторічної давності. Несу назад. Кажу продавцеві - старшій цьоці - несвіжі. А вона мені черговою фразою - Ви сама несвіжа! Капець.
Недавно коліжанка на Палдєнному питає в магазині взуттєвому, скільки коштують мешти. А та їй - А ВИ БУДЕТЕ БРАТИ?
Ще один капець...
Кому-кому, а нашим продавцям треба у якусь школу походити, бо совкові торгаші торгашами залишилися

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

ооо, мене теж вбивають оцими:
-скільки?
-дорого (ну звідки ти знаєш, що для мене дорого? ну ті ж поняття часто в людей різняться!)

або, от деколи з пар коли йду на даль не бачу, і можу не бачити цінника.. питаю: - скажіть будь-ласка, скільки коштує... - там написано!

то на вернісажі три роки тому було... треба було мені терміново вишиванку і білі мештики, тому в той день я мала доволі непогану суму (ще й на той час).. підходжу, пробую сорочку на дотик... продавщиця як на мене визвірилась, ну прям як до собаки команда фу - не рухай! я кажу. що хочу знати на дотик тканину, бо вибираю собі сорочку.. (мож в нас судять по вигляду, я тоді була доволі простенько вбрана, в джинсовій спідничці і маєчці.. хз)... А вона - ти й так не купиш.. Я така - з чого ви взяли.. - Бо в тебе таких грошей нема... В мене щелепа відвисла! Мої близьки не знають, на що в мене є гроші, на що - нема, а вона - знає! так ніц, я в жінчки навпроти побачила таку ж сорочку ( тоді вибір був одноманітний), та мене вдягла, поясом припнула (який ще й просто так віддала)... Я їй заплатила, а та перша аж зеленіла!... фу, гидотно це все...

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

А я як відпочивала в Криму зайшла раз в магазин за хлібом і питаюся продавщиці чи батони свіжі, а вона вчувши, що я по-українськи говорю, заявляє мені " Прошлогодние, иди отсюда". Більше я там нічого не купляла......

А скільки випадків було, що я міряю щось на базарі і на тому ж Південному і Краківському і воно мені явно не підходить, а прдавщиці та беріть, подивіться, як вам гарно. Все для того, щоб продати. Такого я не люблю, тому в таких продавців ніяких речей не купляю!

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

а я купувала солодощі у магазинчику, що на початку Б.Хмельницького, на зупинці.
Ну і беру печиво таке і сяке, ще цукерків захотілося, кажу - давайте ще цукерки! А вона мені - Пані, ви вже ітак взяли на 20грн!
ще раз на Південному, зайшли у взуттєвий павільйон і чоловікові сподобались мешти. Ну івн взяв один у руки, крутить - ніби справді нічого. Аж раптом перекинув підошвою догори, а там на підошві написано такими-ж буквами по формі, як у фірми Ессо, але слово Еско. Я йому кажу - от шкода що це підробка під ессо, мабуть та підошва не якісна. Сказала це тихо, до чоловіка. Крім нас ще були люди, якими тоді продавець займалася. Вона як підлітає - Це фірмове взуття! не розбираєтесь то нічого тут ходити! У нас взагалі, повний шок!
І на Південному таке обслуговування схоже ввійшло в норму. От шкода, що номер павільйону не глянула.
Дівчата, мені здається треба також писати про місця, де добре обслуговують, щоб знати де йти при потребі.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Сьогодні свіженька ситуація-дивлюсь штори на Південному, вибрала полоску зі зразками і кажу чи є салатовий колір а вона до мене - для вас це все одно задорого. Як мене то взбісило- я до неї, а що ви будете платити? Вона до мене- я ж бачу що тобі нема чого робити шастаєш просто-тут в павільйон зайшов мій чоловік- як він їй культурно і дипломатично розказав про те що як вона так ставиться до клієнтів жоден до неї не повернеться. А я майже зі сльозами на очах за ним така ображена і тут епопея заходить в павільйон коліжанка мамина яка сто років мене не бачила цьомнула мене в щоку і виявляється вона власниця цього магазину!!!!! Одразу запитала в чому справа я розказала-люди бачили б вираз обличчя тої продавщиці-та ми мило поговорили і пішли а продавщиця думаю отримає на горіхи. І таке буває.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

А мені ще подобається відповідь, (наприклад) - "200 гривень, забрати - 150! " Це ж якщо забрати 150, то для чого та ціна 200? Подивитись? Чи то така "рєзка" знижка?

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Сьогодні на Шуварі купую Юсті всяку всячину до школи.Питаю продавця:
-Скільки з мене ?
-...грн,50 коп.
Я даю гроші,продавець повертає здачу і каже:
-50 коп Вам не маю,то дам дві резинки.
Я:
-В нас є резинки .
-То візьміть два олівці.
-В нас є олівці .
-Ну що би Вам таке дати,може лінійку?..
-Найкраще,дайте гроші .
Чомусь дуже не люблю,коли на здачу дають цукерки,сірники і т.д. і т.п.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Наступного разу прийшли б до неї з резинками або олівцями і сказали що то 50 коп. такі, новий зразок

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

це для того, щоб покупець відчув вигідність такої покупки, що не встиг підійти, а вже знижка є. Згідна, що тупенький трюк, але мабуть працює, бо справді досить популярний.
Мене дивує інше, коли наприклад мясо на базарі купую за 50грн./кг., і заважив кусок наприклад 1.300кг. продавець неодмінно намагається "докинути" мяса до "рівної ваги", напр. 1.500кг. , але докидає вже мясо не за 50грн/кг, а мясні обрізки, за 25-30 грн/кг. Це явне обдурювання і серед досвідчених продавців ті "добавочки" називаються "самальоти". Вони спеціально ріжуть менші куски, щоб потім докидати з обрізків і виходить що обрізки умудряються продати за ціною полядвиці. Тому на базарах мяса не купую, бо вже сваритися нема сили.
Ще один мясниківський трюк (кажу в основному про Краківський, хоч і на Добробуті таке бачила) підкручування ваги. Коли купуєте мясо, зверніть увагу що на порожній вазі завжди стоїть гиря. Це для того, щоб не було видно, що ця вага підкручена на 50, а іноді 100 грам. Такий продавець спочатку кладе мясо на вагу, аж потім знімає гирю (тобто, ви не зможете побачити чи вийшла стрілка на ноль чи ні, а коли їх попросити зняти гирю, вас відмовляться обслужити, але гирю не знімуть!)
Мені в цьому плані дуже подобається Метро або мясний відділ на гуртовому Шуварі. Ряди чистенькі, немає запаху, ваги електронні, все завжди свіженьке ще й ціни дешевші.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

А я післявчора купувала хліб і мінеральну воду, і так захотілося чогось солодкого, а грошей уже не вистачало. А продавщиця не мала здачі і дала мені 7 цукерок. Прямо думки мої прочитала!

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

перечитала всі дописи і сумно робиться за наш так званий сервіс...
рости нам ще і рости...
недавно теж заходжу в магазин, шукаю фен... мій вранці згорів, вирішила дорогого не купувати, а пошукати якийсь простенький... походила по різних магазинах, заходжу в магазин на Гнатюка (Сяйво називається, або щось в тому роді). Радянський такий магазин, тільки шо техніка нова... стоїть там така собі радянська жіночка і "втикає" в серіал. Я підійшла до фенів, побачила, шо вони всі приблизно в одну ціну, але все ж різниця є,то хочу почути в чому ж все таки відмінності, бо по формі навіть видно, що не однакові. Бачу, що ще один продавець стоїть без діла. Попросила його підказати інфу по фенах. Він мене перенаправив до жіночки. Підійшла до неї, прошу розкажіть мені про ваші фени. Та нехотя відірвалась від серіала, підійшла, каже, вони всі однакові. Я питаю, а ціни ж чому тоді відрізняються? Каже, формою.. І пішла собі далі дивитись серіал. Я знову кличу: Кажу, чи можете включити кілька з них, шоб попробувати потужність, зручність і все таке. А вона мені : "А ви шо, будете брати???" Я подякувала і пішла собі геть. Ну їх з таким серіальним сервісом...

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

я вже другий тиждень хочу купити м"ясо криля, спочатку воно мені було потрібне на салатик, тепер це вже спортивний інтерес. Два тижні тому в магазині на вул. Лисенка строк споживання баночки яку мені намагались продати закінчився рік тому. У мене під домом на Стрийській в магазині - два роки тому. Вчора у сільпо на Балатоні ціла партія великих і маленьких баночок з однаковим строком споживання, який закінчився у квітні цього року.
Я не хочу вже того криля, але що ж це таке. Це ж консерви, там же бутулізм і все таке подібне. Виникає бажання десь пожалітися, оскільки при тому, що у всіх магазинах я вказала продацям на простроченість товару, вони спокійно продовжують його виставляти на вітрину.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

може, треба пожалітись в Товариство захисту прав споживачів, або ще кудись?... все ж таки хтось може не добачити дату і дати дитині або дорослим.. а наслідки можуть бути непоправимі...
хоча, підказує мені моє серце, що куди б не поскаржився, далі тої інстанції справа не піде..

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Знайома жіночка шубку норкову поїхала на Південний купувати.
Вдягнулася, щобзручно було багато ходити - по спортивному.
Заходить в один магазнин, там ляля сидить як з дискотеки.
Жіночка шубки стала роздивлятися, ляля їй "в нас шуби дуже дорогі".
Жіночка шубку пригледіла собі і питається, чи можна поміряти. У відповіть "я ж вам сказала, що в нас шуби дуже дорогі".

З приводу надокучливих продавців. У магазині дубльонок, що у Інтресіті на Сихові такі продавці, що просто капец. Тільки заходиш, вони з-за прилавку підскакують так, щоналякатися можна. Одразу "Що бажаєте". Ти їм кажеш "дякую,спочатку роздивлюся що є", а вони все одно за тобою ходять. І так близько-близько. Їх там постійно 3 чи 4.
Якось неприємно такий сервіс нав"язливий.

 

Мене так недавно на перехресті переконували купити на два розміри більші зимові чобітки малій, мовляв на шерстяну шкарпетку, на виріст... Я продавщицю запитала чи вона купує собі бюстгальтер "на виріст", видно не купує, бо замовкла....

За мною з чоловіком і малою так в Інтертопі охоронець ходив. Чоловік не витримав і каже до нього: "Розслабтеся, ми прийшли купити взуття", і той мовчки пішов шукати собі інших "жертв"...

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Відкрию секрет, продавці не винні, це їхня робота.Сама працюю в такій сфері і як придурок мушу до кожного з порогу кричати "Добрий день" і діставати питаннями це називається "стандартами ослуговування", а не будеш дотримуватися цих стандартів тобі скажуть

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

о, є таке. смішно було, коли заходжу в один секонд-павільйончик, а продавець - тьотка така собі - починає розказувати що в них дорогий товар. це було весело.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

А мене добив дядько, який продавав на Провесні штани. Я патологічно не переношу бедровок, тому зразу попереджаю. що мені потрібні штани з високою посадкою. Дядько припер штани, я вдягнула, бачу - не то і питаю - чи не маєте з вищою посадкою? Він відповідає, показуючи на штани класичного покрою, злегка розкльошені: маю. але то для старих бабок. Я офігіла і пішла. Ну невже права моя мама, яка каже, що у мене старечі смаки? Не вірю