Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Відповідь: РАГУЛІ.

правильно! це твоя дитина і ти сам зобовязаний забезпечити їй комфорт, а не хтось) І взагалі пора вже вичтися жити за принципом , що тобі ніхто не винен.. і не "должен", як люблять повторювати старші люди. Не винна держава, не винні пасажири в автотранспорті, які чомусь зобовязані тобі уступати місце, не винні батькі, які тебе народили, ніхто нічого не винен! Хочеш чогось - добивайся сам!

 

Відповідь: РАГУЛІ.

Ой, їхала якось в маршрутці з паном, якому все не так , і там штовхають, і там пхають, а стояв при вході. Він на якусь бабцю, яка заходила гаркнув: а шоб ти всра....ся і води не було; йому навіть водій робив зауваження, після того як насміявся.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

О, а мені вчора хлопець поступився місцем в маршрутці на підставі наявності в мене в руках пиріжка
Ну але ж він не знав, що в сумці в мене підступно заниканий другий пиріжок, який і був виданий в нагороду голодному транспортному лицарю ))))

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Взагалі рідко користуюсь громадським транспортом, але все ж доводилось. Мене так виховали, що певним категоріям громадян місцем потрібно поступатися.
Згадалося мені, як років понад 10 тому, ще студенкою була, їхала зранку забитим трамваєм (як завжди №2 з Пасічної). Стояла неподалік від мене вагітна жіночка, а біля неї студенточка сидить. Їй люди зауваження роблять, дай місце вагітній. А та у відповідь: - Вона комусь дала, а я їй тепер місце маю уступати!...
Ніхто нікому не винен, але така позиція збиває з пантелику, якщо не обурює. Чути такі слова від потенційної мами.... мені не зрозуміло.

Коли ж мені довелось декілька раз скористатися маршруткою, будучи вагітною, то мені уступали місце, і ЗАВЖДИ це були жінки.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Одного разу я їхала маршруткою, попереду мене сидів молодий хлопець. Заходить до маршрутки тьотя інтелігентного виду і зрузу до того хлопця не говорить нормально, а з докором і притензіями чого він не встає і на всю маршрутку возмущається, що молодь здорова і невихована. Цей хлопець опустив очі і мовчить, тьотя давай далі його ображати, старші люди ойкати і її підтримувати. Тьотя говорить до нього, мене дуже ноги болять, а ти такий сякий не встаєш. Той хлопець не витримавши відповідає: "Жіночко у вас є ноги, а в мене їх немає". Мовчанка, вибачення. Довго ще люди дивилися в слід того хлопця, як він вийшов на вулицю і помаленько в протезах рухався. Напевно задумалися всі, яке життя непередбачуване і як можна за ніщо образити людину.
А щодо уступлення місця в транспорті, то я вважаю, що потрібно уступати місце всім хто цього потребує. Це є повага до людей і вияв нашої культури.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

От і я згадала, що лише раз (за цілу вагітність) мені поступився місцем хлопчина- вірніше запропонував, бо пузом вперлася йому в обличчя, але я вже доїхала до пункту призначення- тому мило відповіла, що трішки спізнився з пропозицією. От йому соромно було!!
А зараз (якщо ніхто не поступається) вимагаю місце, коли з малою їду кудись по потребі. Заходжу в маршрутку, дивлюсь - ніхто не реагує- і прошу встати якраз під знаком- місця для мамів із дітьми)). Хоч інколи всі підриваються і дають місце, що радує.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

щодо оплати проiзду.... наприклад у Росii нема безкоштовникiв платять всi, навiть дiти з 6ти рокiв. на тролейбус купують проiзднi картки . маршрутка коштуе вiд 4 гривень... але навiть в голову нiкому не приходить дорiкати комусь - чого це старе iде в час-пiк. як нема мiсця стаю десь зручнiше i стою, як хочуть то встануть а нi то й нi .

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

без проблем уступаю місце вагітним, з дітьми, стареньким і старшим жінкам.. правда раніше трохи з тим важче було, щось таке: зранку встаю - ноги гудять, день на ногах - ледве йду, в маршрутці просто падала на те сидяче місце, а потім вдома на ліжко.. і так цілодобово.. не раз було незручно, що не могла поступитися комусь(((
а згодом зайнялася лікувальною гімнастикою, то так пожвавішала, що навіть на каблучках легко ходила і вже уступала місце без проблем)))

от коханий не любить уступати місце старшим жінкам, бо не може передбачити їх реакції.. деякі нормально, а інші починають кричати: "Нє, я постою, я не буду сідати" чи дивляться на нього з ненавистю: "Я що? така стара?"
що тут такого? виховані чоловіки якщо чуються в силі то і дівчатам уступають місце)

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Мені вчора мужчина в маршрутці місцем поступився. Я чемно подякувала, але в голову все ж закрадається думка: невже я так зле виглядаю???

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Їхала в маршрутці після ночі, проведеної у реанімації під крапельницею. Подзвонила співробітниця, розпитувала, як я. І чуючи всю мою історію: і про реанімацію, і про "квадратну" голову, жоден мужчіна (а довкола сиділи тільки вони) не встав. Стояла 40 хв.
Якось у переповненому трамваї звільнилося місце біля мене. Не встигла сісти - репет на весь салон від жіночки років 30: "Чого сідаєш, шо не бачиш, дідо стоїть". А справа в тому, що зі свого місця я його фізично не могла побачити, що, правда, зовсім не означає, що я б йому не дала місце. Достатньо було спокійно сказати. Сама так деколи пацанам в маршрутках кажу. І отак їхала присоромлена ні за шо, але тій жіночці сказала все, що я про неї думаю. Дідусь почув і каже: "дякую Вам, а на неї нервів не тратьте".
Їду на футбол. Переповнена маршрутка мужиків і одна я. Місце звільнилося - хотіла сісти, мене відпихає зі всієї сили якесь :cesored: і сідає.
А от що помітила у Варшаві: в автобусі, не надто повному, перш ніж сісти на вільне місце, пасажир огляне всіх довкола і голосно спитає, чи ніхто не бажає сісти і тільки потім сідає.
З того всього вищесказаного два висновки:
1. проблема "в голові"
2. проблема в транспортному забезпеченні. Мало бусів, багато пасажирів. Певна річ, всі спішать сісти, бо стояти переважно фізично тяжко. Бо: наші дороги не для нормальної їзди, норми щодо кількості стоячих місць недотримані, пасажири від того всього злі.
У тій же Варшаві громадський транспорт їздить строго за графіком, якщо 9:02 - значить, не :03, а :02. Він просторий, його багато. Тому нема тисняви і їхати комфортно. І, що цікаво, саме старші люди переважно відмовляються від сидячих місць.
Тобто можна багато-чого сказати не тільки пасажирам, а й чиновникам.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

може, Ви йому просто сподобалися? і взагалі - варто бачити у вчинках (подіях) позитив, хоча б для того, щоб не уподібнюватися сварливим цьоцям...Ви згідні?

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Та то я зебе троха посміялася, похворіла чуть і тепер маю просто суперовий колір лиця, мій тональник разом з пудрою капітулювали))))).

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Завжди поступаюся. Але тільки не тоді, коли коло мене встають з таким "спеціальним" виразом обличчя: що, не бачите, що мені треба уступити місце?
Одного разу було фантастично. Влетіла юна вагітна з маман і до мене зходу - а ось дівчина уступить місце (а "дівчина " в 2 рази старша за вагітну, але це так, до слова)))
-і так нагло причому. Я кажу - прошу піднімати чоловіків. То наслухалася потім від тих двох мегер побажань...

---------- Додано в 14:42 ---------- Попередній допис був написаний в 14:09 ----------

Повністю підтримую

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

на днях теж вислухала від цьоці, і теж у маршрутці. Один пан зробив їй слушне зауваження, вона з криком обурювалася на весь автобус, що їй посміли зауваження зробити, я ж спитала - чого Ви кричите? Побажала мені, щоб я теж (!) в лікарню їздила (як і вона, напевно). На мій подив, моя миттєва відповідь "А Вам того самого і ще більше" її закрила. Може, бурчала собі там щось, та принаймні кричати перестала...вчергове переконалася, що не треба мовчати

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

сподіваюсь це навчило її на все життя вихованіше себе поводити, і не вважати що всі їй щось винні, а також інших пасажирів, які теж полюбляють так себе поводити. Дійсно, бувають люди з різним станом здоровя, який не завжди помітний на перший погляд. Якщо людині справді важко стояти, можна тихенько спитати якогось мужчину(чи навіть жінку) чи не важко б їм було уступити місце, бо є така потреба. О от ті старші привикли так на молодь відразу накидатись, хоча, помітила що останнім часом вже рідше! А взагалі, дуже добре що впустили оці соціальні маршрути, я як заходжу в такий великий гарний автобус(№1, або №5) то навіть не дивлюсь чи є місце щоб сісти, бо знаю що на наступній зупинці навалить ще багато пенсіонерів, крім того в такому автобусі дуже зручно стояти! Одного разу їхала з малою в слінгу кілька зупинок, то навіть не сідала, бо стояти було набагато зручніше, а якби сіла, дитина не мала б куди діти ноги, і почала би викручуватись. І лише один дід запропонував місце, а решта жіночок-пенсіонерочок, можете уявити як витріщались на мене і на той слінгчесно, в забобони не вірю, а цього разу тримала дулю в кишені!

В мене теж є такі категорії:
1) вагітні
2) мами/тати з дітьми
3) каліки
4) старі люди(але тут є деякі обмеження, наприклад, бабусі з фіолетофою фризурою, чорними бровами, і "алими" губами не завжди уступаю, особливо якщо ще рот на всіх відкриває!:ireful

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Найбільше добиває, коли до маршрутки заходять люди, молодші за мою маму з словами "діти війни" і дивляться, хто б місце уступив. Цією пільгою користувалася моя покійна бабуся.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Їхала останній раз маршруткою. повна народу. я собі стою, нікого не зачепаю, слухаю музику. І тут прям у живіт починає мене бити жінка років 50-ти, така собі з бордовими губами та чорними бровами ніточкою. я офігіла!) кажу "що:?", вона мені " тримайте себе на ногах, чого ви мене постійно зачепаєте?" я кажу "Шановна, Ви не бачите скільки народу? не подобається-їздіть на таксі, щоб вас ніхто там не зачепав!" скільки я про себе почула)). трошки народу вийшло, я пройшла далі в салон й спостерігаю картину-дві дівчина, одна-з квітами, інша-з пакетом подарунковим, стоять щось обговорюють біля того крісла, де сидить та жінка. тут вона починає махати руками й кричати, щоб той пакет кудись вони забрали, бо вони її зачепають! дівчата вибачились, пройшли по салону далі, щоб біля неї не стояти. а та жінка "правильно, треба вибачатись, а не так як ті ...." нема слів. Вот сидиш собі-сиди, чого рота відкривати на всіх! Уявляю, якби вона зайшла, їй місця ніхто не дав... їздять й настрій людям псують.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Помітила, що найнеохочіше поступаються місцем чоловіки 40-50 років, тобто вони ним взагалі не поступаються. А от молоді хлопці і чоловіки більш поступливі. Ще дуже дивуюсь стареньким бабцям, які намагаються зранку, коли всі працюючі їдуть на роботу, впхатись в маршрутку. Ну невже їм вже аж так горить десь їхати. На базар, в магазин? Ну то можна почекати з пів години і проїхатись в напівпорожній маршрутці. Ні, то тре зі всіма пхатись, щоб проїхатись дві зупинки до базару...
А коли водій маршрутки виганяє бабцю, що зайшла, бо " в нього і там повно з посвідченнями" - то просто капці. Ну невже в нього самого немає старенької мами...

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Мене так виховали, що мені соромно сидіти якщо старша людина, чи вагітна, чи з малою дитиною стоять. Тому намагаюсь не сідати,якщо повна маршрутка, а в трамваї-взагалі.
Ще пригадала випадок-їду я в маршрутці на 8 місяці вагітності, проїхала десь зупинок 5-місця ніхто не вступив, тут хтось вийшов і я сіла.А на наступній зупинці заходить дівчина, теж вагітна, а пузік так меньше за мій і з нею старша жіночка, і чомусь одразу до мене - як вам не соромно вагітній місце не дати.Я тоді навіть не знала що сказати.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Мабуть людям засліпило!