Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

роками це скільки, аж 5 років?

Ну я розумію що тут вигідніше максимально захищати свою подругу, чим мене(людину яку ледве знаєш). Це що ти пишеш-це вже брєд.....
Стосунків наших ти не бачиш(2 рази за 5 років-це не рахується)

---------- Додано в 14:27 ---------- Попередній допис був написаний в 14:23 ----------

настільки адекватні, що виховують чужу дитину такими методами

А людина не хоче залагуджувати конфлікт, в нього це нормально

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

ой, дівчата. Це вже "Кайдашева сім я" почалася... НЕвже оці розборки тепер треба на форумі вирішувати? Адже це вже вийшло за межі конфлікту дорослого і дитини. Це вже почалися побутові сусідські сільські розборки.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

це точно
вибачте, просто не можу не прокоментувати цей допис(де частина брехня, а намагаються когось відмити)
Дівчата дякую за підтримку і поради.Для себе зробила висновки що краще свою дитину обмежити взагалі від "таких" добрих друзів-сусідів чи просто знайомих.
Нічого в тому житті не залишається безнаказно. За дитячі сльози Бог покарає.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

Ой вважайте на свої слова... ой вважайте.

Я, як тільки прочитала перші дописи, зразу сказала - село (в географічному розумінні). Мама знала, що дитина до сусідів бігає, і ніц поганого в тому не бачила. То є нормально, адже 5 років спілкуються (як уточнилось вище). Так, що питаннь чому не ходила і не шукала у мене не виникало. Вона знала де дитина.
Тепер постає наступне. Дитина прийшла від сусіда з червоним лицем, бо вдарили по лицю. Замість того аби розібратись з сусідом, вияснити всі питання, попросити чоловіка сісти спокійно поговорити з тим "бугайом", ми отримали тему на форумі. Нехай. Далі, тут, як це ведеться почали ліпити ярлики - той неправий, та неправа, той винен, там-та винна... Роздули все... А де ми прочитали, що мама захистила дитину? Де ми прочитали які кроки мама прийняла для того аби захистити свою маленьку дитину - хлопчика!!! То чого ж він вчиться, що його можуть бити чужі дядьки? І що та дитина тепер переживає? Нехай память у нього коротка і не аналітична, але стрес то велика штука.

Не знаю як вас, дорогі форумлянки, а мене бентежить психологічний стан дитини набагато більше ніж бугай і неуважна мама.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

Ну взагалі форумлянка в першому дописі написала:

Тільки от я би не питала за що, я би основатєльно пояснила, що права не має піднімати руку на дитину. Бо тут не виясняти за що, а поставити на місце і зробити крапку-або вибачаєшся за свій вчинок, або спілкуванню кінець .

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

То факт. В 16 років вона пішла з дому, багато чого було поганого, але зараз, дякувати Богу, все налагодилося, має хорошого чоловіка, і, надіюсь, скоро будуть дітки. З татом вона не спілкується взагалі, ну і на маму залишилася сильна образа. Мама тепер шкодує про свою поведінку, але що з того, діти свого "дитинства" не забудуть.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

Я не знаю до якого. Мому три перейшло, але я його окрім чоловіка нікому не довіряю. Від цих пір гризуся як то буде, коли піду народжувати, бо йому прийдеться побути тих пару днів з бабусею-свекрухою, бо чоловік на роботі. І то перший раз в житті без нас з чоловіком. От уявлю-серце терпне. Я боюсь що його можуть не впильнувати і він собі щось витворить, наказати не відомим мені методом, вдарити і т.п. Так я до чого веду, що таки, якщо дуже чесно, то я мало уявляю як така мала дитина вільно собі сама ходить до сусідів. Звісно, хлопака не мудрий, там взагалі жесть, без коментарів, але ж то є мала дитина. Ну, уявляю якби якийсь одноліток Святика будь-коли приходив вільно до нас. Ну, я б не була в захваті, бо як не крути, такі малі діти повинні бавитися, бігати під наглядом дорослих, а мені свого вистарчає. Егоїстично так може троха, але вже як є так є. Ну, вийнятки звісно як хтось попросить приглянути за дитиною, чи в гості прийшли, чи щось таке, але вільно туди-сюди, я б не допустила і мамі б це коректно пояснила. То ще замалі дітки для такого вільного пересування і самостійного гостювання.
Мамочки, бережімо своїх діток.
То не в образу нікому, просто думки.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

То ще цвітуйочки. Нам розтягували ноги в шпагаті так, що той доктор "Пила" - то просто профан. А ще краще - доручали то робити старшим гімнасткам, тож мені, спєци. Наші крики певно на сусідній вулиці було чути. І що головне - ВСІ батьки були в курсі, і ніхто і слова не казав, бо тренер - завжди правий! Я як подумаю, яких бід можна було отим розтягуваням наробити, жесть просто.
Цікаво, чи зараз ще то практикують?

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

практикують, при чому для найменших. Старші - ноги на лавки (або ще бачила, як за батарею ставили ожну ногу) і розтягуються вже самі

---------- Додано в 09:52 ---------- Попередній допис був написаний в 09:39 ----------

не знаю, як та жінка, але розкажу про себе. Мене мама била в дитинстві і так, це вплинуло на моє доросле життя. Один з найяскравіших спогадів - коли я зі старшими подругами пішла в тайгу гуляти (ми жили на Далекому Сході, військовий гарнізон стояв в тайзі), коли повернулися я дуже боялася, що мама буде мене сварити. Але вибігла їй на зустріч з букетиком квітів і радісним криком "Мамочка, це для тебе!". Мама зустріла мене таким ляпасом по попі, що ті квіточки всі розсипалися Про продовження вдома розповідати не буду.. Таке відбувалося часто, мама била мене коли вважала, що я обманюю, коли я приносила гірші оцінки, ніж вона очікувала. Років в 7-8 я вже фактично не відчувала фізичного болю від її ударів (мама служила в армії, тож била не просто ремінцем,а портупеєю), але біль моральний - на все життя, довіри до мами немає. Я все дитинство боялася маму, боялася, що мене будуть бити. Зараз я вже доросла, маю донечку, але НІКОЛИ не піднімаю на неї руки, я не можу того зробити, бо знаю, що вона відчуватиме..

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

сумно...
я згадала випадок , коли чекала свого старшого синочка зі школи (перший клас тоді був). Я знаю в якій годині він мав приходити - чекаю його.... немає, вже якесь відчуття не добре - починаю переживати... немає. Дивлюсь через вікно - йде... аж відлягло з душі. Ну думаю, зараз дам точно ляпаса. Відкриваю йому двері - а він тримає в руці кульбабки - " Мама, це тобі ". і всі негативні емоції відійшли... подякувала, поцілувала, але розмову виховну провела ))))

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

А мені от цікаво, а як на цю ситуацію зреагував батько побитого хлопчика? адже вдарили його сина,і вдарив дорослий чоловік. Чому жінка має іти на "розборки" до дорослого мужика,щось йому пояснювати,доказувати-розказувати.
Від себе додам,що я свого старшого сина(а йому вже скоро 7 років) без нагляду до сусідів не пускаю.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

Сьогодні прочитала на майданчику дитячому, що діти до 7-ми років мають перебувати під наглядом батьків. Небезпідставна рекомендація, як на мене.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

У нас було те саме. Мама нас ТАК била, що всі родичі втікали з хати, бо боялись, що вона нас покалічить, і боялись їй перечити аби не попасти під гарячу руку. Вона хотіла з нас зробити великих музикантів, і саме побиттями цього добивалась. Я не знаю чи сестра витерла це з пам’яті, але я пам’ятаю . Саме тому я зараз займаюсь собою і лікуюсь від дитячих ран. Але ж це довгий процес...

Тому я і піднімаю питання про психологічний стан дитини.

---------- Додано в 15:09 ---------- Попередній допис був написаний в 15:02 ----------

Ми своїх малят без нагляду не залишали до часу поки один з них не досяг 12 років. Було, що понадіялись на інших а вони не припильнували. Тоді мали випадки, що дитина загубилась... але я така чокнута мамаша, що зразу піднімала всіх на ноги. Одного разу так сталось, що я не знала, що дитина пропала і дізналась вже тоді коли привели сусіди і сказали, що вона напевне по під сітку перелізла.

Мені не давало спокою то питання, тому я запиталась в чоловіка чи нормально в селі, щоб малий в 4-ри рочки гуляв сам, то він сказав, що хіба пішов до сусіда і там під наглядом, інакше мама має шукати де дитина.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

Моя сусідка в місті відпускала гуляти 4-річного сина гуляти самого, ще й доглядати 1,5-ра річну сестричку
Сьогодні була свідком, як дівчина (років5-6) відірвала рекламку з фасаду будинку, а мама кричала на неї дико і заставляла з"їсти той папірець. Ні, я розумію, що дитину треба вчити , що смітити не можна, але таким чином ? Так що страждають діти найчастіше не від фізичного насилля, а від морального. І це, як на мене, ще страшніше.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

до 7 - ми років , як на мене - малувато.

В мене дітки - старшому 8 ( сьогодні ДН ))) . а молодшому 5,5 - я з ними гуляю . Знаю де вони гуляють , з ким спілкуються ... для мене це важливо. На дитячому майданчику спостерігаю багато діток , з батьками і без... деколи аж дико від таких спостережень. Особливо коли тато гуляє з дітками - в руках пляшка з пивом, сигарета в зубах... і коли до його дітки хтось криво підійшов чи глянув - дикий крик і чуть не з матом проводиться виховна година.... дурдом!!!

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

Ну от чого в нас такого нема? Я вже так задовбалась выд тих курящо-пивних мамзелів, чи тах школярів, що школа через дорогу, то сидять, уроки прогулюють і курять.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

Особисто моя думка. Якби там не було щодо уважності чи не уважності мами, щодо дітей без нагляду і т.д., НІХТО не має права піднімати руку на мою дитину! Навіть, якщо мама і прогавила, що малий пішов до сусіда, щоб дитина там не накоїла, НІХТО не має права її кривдити!
Якби, не приведи Господи, в нас таке сталося, мій чоловік навіть не питав би за що хто кого побив. Просто відрвав би руки і встомив би у вуха.
От хтось із вас колись дозволяв собі бити чужих дітий? (шарпанину Холі не враховуємо). Та скільки разів на дит майданчиках якісь чужі хулігани то камінням жбурлялися, то дринами, то піском і всяке таке. Старших можна висварити, пояснити, що не можна так себе поводити. Щодо малих, звернути увагу батьків на поведінку своїх дітей.
Щодо хвірток - я виросла в селі, в нас ніколи не закривалась хвіртка, завжди паслись сусідські діти з половини вулиць, робили шкоду, обривали зелені абрикоси, але нікои мої батькі не дозволили собі когось вдарити, хоча і сварили, і ганяли нас всіх в купі.

 

Відповідь: Що робити, якщо дитина постраждала від дорослого?

Мульйон раз, правда!!! Що ж ми тоді вчимо наших дітей? Що бути агресивним, це ОК. Дядько тебе вдарив, твій тато дядька, ти виростеш зацідиш сусіду, аби знав... і пішло поїхало. А хто ж розірве те замкнене коло?