Шлюб

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Доречі, я зі своїм говорила також і сказала, що він не має права до того, що було до нього. Це тільки моє, і між мною і Богом. Якщо я сама собі зуміла пробачити за цей час, то це добре, а якщо ні, то вже гірше.

У чоловіка я попросила пробачення тільки за те, що було в часі коли ми вже були шлюбовані. Він знав і мені пробачив, правда я ще до кінця собі не пробачила, що я обманювала чоловіка. Навіть найменший обман я вважаю перешкодою, до добрих стосунків. Он я у нього вкрала гроші. Звичайно, що гроші наші спільні, але він їх тримав окремо а я взяла без його дозволу. Він не повинен був від мене ховати? Ні, не повинен був. Проте, я могла просто попросити дати мені ті гроші, а не йти і брати ті гроші без його відома. Це обман. Це крадіжка. За це я його мушу перепросити і направити скоєне, бо воно було в часі нашого спільного життя. Що було до нього, це тільки на мені.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та не кожній є за що вибачатись, ну мені було за що от і вибачилась

 

Відповідь: Шлюб

Чи вважається моральне насилля добром на розвод по законам Божим? учора мали з чоловіком розмову-дискусію на цю тему. Він перерахував причини, через які люди розходяться, я сказала, що це не важливі причини, типу: несуміснісь у сексі, побут, зрада, не зійшлись характерами (якщо я правильно зрозуміла, по законам Божим зраду треба простити)

 

Відповідь: Шлюб

Зайдіть в темку про церковний розвід.
Поняття "розвід" немає і бути не може, як і причин на то, а тим більше таких.
Існує лише поняття "уневаження", себто шлюб, якого не було/не відбувся.

 

Відповідь: Шлюб

я це мала наувазі, значить просто не туди написала

 

Відповідь: Шлюб

Для "розводу" чи навіть, уневажнення, це, що Ви назвали, не є причиною. Це є причиною для сепарації - окреме проживання подругів, але без права вдруге брати шлюб. Бо, за Божими законами - шлюб є раз в житті. А сепарація - то коли існує реальна загроза жиитю, здоров'ю (в тому числі - психічному) одному з подругів з боку іншого. І все одно, навіть перед сепарацією нормальний священик мав би запропонувати відбути курс сімейної психотерапії, духовних наук і т.п, тобто, зробити все, аби зберегти сім'ю. Хоч тут писали, як "купують" уневажнення, і я не заперечую, що є нечисті на руку (і душу) священослужителі, але будь-який адекватний священик насправді боїться брати на себе відповідальність за розрив того, що з'єднав сам Бог.

 

Відповідь: Шлюб

Ми зараз ходимо на передшлюбну науку і священик казав ,що вагітність до шлюбу то не гріх, а гріх спати до шлюбу. А це як він сказав дві великі різниці. І що народити не будучи у шлюбі це теж не є гріх. Бо дитини не може бути гріхом ,бо зароджується лише з допомогою Бога.

 

Відповідь: Шлюб

виходить завагітніти до шлюбу не спавши - то гуд?
а спавши - зле?

 

Відповідь: Шлюб

а хіба вагітність до шлюбу то не є результатом "спати до шлюбу", що = гріх )))) тут шось не те..

тут така історія..чесно кажучи, не думала що й тут роблять бізнес......
Двоюрідний брат хоче брати шлюб у селі, звідки дівчина. Пішли до священника, щоб вже оголошував в церкві - залишилось якраз 3 тижні. Він сказав, що без свідоцтва, про те, що молоді пройшли навчання оголошувати не буде і шлюбу не дасть. Це для села в новинку. Ті в паніці, бо часу мало і не встигнуть поїхали в районний центр. Розказали все священнику, що мов часу нема, навчання треба і оголошувати вже треба, бо не встигнуть.на що той каже - 180 грн. і буде вам на завтра довідка......
занавєс....

 

Відповідь: Шлюб

Цікаво, що то за парафія така і священик, якої конфесії? Чистої води бізнес. Бо, взагалі-то, він сам може провести підготовку молодят, для того він і є парохом.

 

Відповідь: Шлюб

Невинна сторона може простити, якщо зможе. Закон Божий до такого не змушує. Навіть Ісус казав що "кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу." (Матвія 5:32) Тому розпуста може бути причиною розлучення, а інших причин не може бути.

 

Відповідь: Шлюб

Сепарарації маєте на увазі? Не розлучення.
Розлучення в Християнстві немає.

 

Відповідь: Шлюб

Та все тут те спати, чи з наступною вагітністю, чи без, грішно. Вагітність гріхом не є. Треба тоді сповідатися з перелюбу, а не вагітності.
Просто коли є животик, то всім ясно, звідки він, то й кажуть - нагрішили. А коли вагітності нема, то ж ніхто з певністю не може звинуватити пару в нечистоті.

 

Відповідь: Шлюб

я ж написала ,що секс до шлюбу то гріх, а вагітність ні. Я розумію що одне без другого не можливе. Ми не говоримо про результат, бо то різні речі , і багато людей це путають ,бо мають стереотипну думку, типу всі так кажуть ,але подумайте логічно ,зародження дитини не може бути гріхом , бо воно можливе тільки за згоди Бога. А Бог гріха не посилає.
Сама колись так думала, поки священик не пояснив.

 

Відповідь: Шлюб

тобто коли жінка завагітніла до шлюбу, але не народила дитину (з різних там причин) все одно вона не мала гріха? А ті, хто хтіли "зародити" дитину до шлюбу, але їм це не вдалось, з різних причин, то мають гріх?
Мова ж не про то, що Бог приймає усіх дітей, а про процес зародження

 

Відповідь: Шлюб

100% От не могла ніяк пояснити, а ви мені помогли коротко і ясно висловити мою думку.

 

Відповідь: Шлюб

Трохи не так. Ксьондз один пояснював: Вона була б каменована, якби Йосиф зголосився до громади, що то не його дитина і вона його зрадила. А він хотів Марію відпустити, то значить, що за тодішніми звичаями всі б звинувачували Йосифа, що Марія від нього завагітніла, а він з нею розійшовся, але як я розумію, для чоловіка, який кинув вагітну наречену покарання не передбачалося, лише осуд зі сторони суспільства.

 

Відповідь: Шлюб

так і є, люди не повинні одружуватись якщо це проти їхньої волі, і там нема ні довіри ні любові.

 

Відповідь: Шлюб

Не знаю чи у вірній гілці задаю питання, здається правильно.
Як відноситися до питання клятви, які ми говоримо при вінчанні. Що ми клянемося любити один одного, підтримувати і в радості, і в горі, і в здоров"ї і в хворобі, і в багатстві і в бідності, аж поки смерть не розлучить нас. Те, що Бог з"єднав на небі, нехай людина не розлучить. Ми ж не керуємо своїми почуттями. А якщо подруг розлюбить, і не бажає відновлювати почуття (хоча читала. що таке можливе при взаємному бажанні сторін, неможливе стає можливим), ну от немає бажання, і не хочеться його шукати, нема мотивації, є бажання розлучитися.
Можливо я ідеалістка , але вважаю клятва є дуже важливою, вона є оплотом вірності. Але виходить, що в разі розлучення невинна (чи краще сказати віруюча) сторона усвіддомлює, що вона залишається сама до кінця життя. Тому що на папері може й розлучена, а на небі шлюбована. І бути з іншим чоловіком - гріх. Не вірю в церковний розвід, як вони доказують, що при вінчанні не був присутній Христос, як вони його узневажлюють? Це абсурд. Але разом з тим багато одружених-розлучених віруючих мали б залишитися самі до смерті, а інколи це молоді 25-35 років люди? Чи я не правильно щось розумію. Дуже вдячна за ваші міркування.