Треба свому чоловіку дати почитати цю тему. Може надихнеться? А? В нас тільки плов готує. І деколи канапки може зготувати в сендвічниці. Все решту я. І сніданок теж. Але готувати він вміє, просто не проявляє бажання. Коли залишаю з дитиною, то і себе і дитину нагодує.
йой, а в мене було кумедно! коли вперше варила коханому борщ (і взагалі це вперше тоді варила щось з рідкого), то він мені шось не вдався... ото вже було і співано і казано! це на перші кілька місяців спільного життя було анекдотом - мій несмачний невдалий борщ! і тут коханий взявся мене вчити готувати... зупку варив, мяско тушив, короче файно було))) тепер його треба за шкірку тягнути, щоб хоч щось почистив, ані кроку в кухню.. ну, але то певно комплімент мені, що нарешті щось путнє в мене получається
Це рідкісне явище,переважно всі господиньки хочуть залишитись на одинці в своєму "кухонному"офісі. А спільні заняття хатніми справами зміцнюють сімейку
мій чоловік дуже любить поїсти,тому часто готує.якщо не смакує ,що зварила,сам варить те ,що хоче.але після його варіння в кухні армагедон
мій муж вміє готувати навіть налисники, і раніше допомагав мені і вчив мене, а зараз тільки по великих забавах допоможе,каже що в кухні 4 жінки і без нього справляться
Так як мій чоловік готуює м"ясо, сховаюсь я з найкрутішим тортом. Наші куми в чергу на майстер клас записуються Вміє зараза ..... Він взагалі в мене молодець, все вміє. Ну але то життя заставило його бути таким, рано мама померла, молодша сестра, і тато в дипресії....
я якось просила зварити картоплю, поки гулятиму з малим. Приходжу додому і з порогу чую запах горілого. Картопля пригоріла, вода википаючи залила всю плиту. А він забув про неї). Правда плиту драяв сам))) Мій муж і кухня, то як небо і земля.
Раніше багато готував, а зараз лінується. Він мене вперше вчив готувати вегетаріанські страви. Це було так классно!
Мій коханий на кухні не розгубиться Картоплю чистити - тільки його рук справа (смажить абалденно її), може загріти собі те, що вже приготоване. Вареники робить - я допомагаю Відбивні зробити - повністю його рук справа Зранку варить нам обом каву, сніданок сам може приготувати Хоча, як ми одружились - то все я сама робила, так був навчений рідною бабою Головне - вчасно похвалити і все піде "по-плану" Не хоче тільки зупу вчитись варити і не любить баняки мити Хоча, то не головне, йому подобається робити щось цікаве і смачне на кухні - я від того лише балдію
Люблю з чоловіком готувати) Сам у більшості випадків нічого не готує, зате все почистить, поріже, посуд здебільшого він миє Мені така допомога найцінніша. Якщо разом готуємо, то він завжди робить салат і гарнір, а я вже основну страву, суп, і заважаю робити йому салат
Можу тільки похвалитись своїм чоловіком, бо ж він єдиний у нас вдома супи варить (я, якщо чесно, сама лише один раз варила суп і то ще задовго до нашого знайомства) Ще зазвичай він може приготувати картопельку, підливки різні там, піцу... Звичайно, то не делікатеси різні там, але все-одно він у мене молодець і щовихідних обов'язково балує мене сніданком у ліжко
Ще з початку спільного проживання в нас так повелось що готував винятково чоловік (я не дуже любила ту справу і свято вірила що в мене нічого не получається). Та з часом прийшлось і мені привчитись до кухні бо, як кажуть, чоловіки, які вміють готувати коварні і мають великий вплив тож тепер в нас розділились обовязки: я готую супи і сніданки на вихідні (дуже люблю його радувати різноманітними млинцями, а останнім часом навіть випічкою), а він, в свою чергу, готує другі страви і страви з мяса) в нас виходить чудовий тандем, тож час на кухні проводимо разом) Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
Мій чоловік тільки до тіста не береться, а так вміє все ( ну майже все). Але в нас в сім"ї приготування їжі - наймарудніша робота. Готується щодня,але по потребі. Дякую ,що свят та днів народження не критично багато.
