Відповідь: Вередульки... Так не біжіть додому...погодуйте на вулиці і най спайкає далі. Ще допомогти може слінг. Ляля буде відчувати вас біля себе, і до речі годувати кажуть в ньому на вулиці то взагалі супер, особливо зараз, як трохи похолодало. А сусіди? Йой поменше б ви про них задумувались...
Відповідь: Вередульки... і у нас таке було.перший місяць плпакала дуже,а потім якось само минулося.почали купати рідше.коли стала старша-то могла до години в ванні сидіти і хлюпатися,зараз теж чекає вечора,щоб залізти і купатися.. що тоді було,навіть не знаю:confused:
Відповідь: Вередульки... Треба побробувати поносити слінг спочатку вдома ... щось на вулиці годувати ще не готова і одягу ніякого для того нема. Ми просто їмо тільки лежачи поки що і дууууже довго... За слінг я вже думала, щоб мати можливість щось в хаті зробити. Дякую за пораду
Відповідь: Вередульки... Про слінг це найкраща порада! Наш кіндер у возику міг гуляти тільки в сплячому стані, та й не дуже там йому спалося... а на вулиці треба бути чим побільше. Домовтеся може з кимось хто поруч з вами живе нехай покажуть вам слінг в ділі. Насправді без нього як без рук. І гуляти легше, всюди можна самому (самій) піти, нема тих мук з винесенням з квартири возика. І взагалі, на вулиці в нас стандартну картину можна бачити часто: мама пхає візок поперед себе, а плачучу дитину несе одною рукою... при цьому дивиться круглими очима в нашу сторону (як ми йдемо зі слінгом).
Відповідь: Вередульки... Вадим, ви молодець! В багатьох питаннях з вами згідна. Щодо вередульок. Часто переглядаю "Мать и дитя" по кабельному. Є у них хороша передача "Маленькие ангелы" Справді, проблема часто у тому, що діти маніпулюють своїми батьками. За допомогою сліз привертають увагу батьків, оскільки не достатньо отримують її в обіймах, поцілунках, посмішках, розмовах, іграх і т. д. Няня-психолог допомагає і батькам стати ріднішими. Отже, потрібно дивитися. На наших або російських каналах раніше також можна було побачити подібну передачу. Вона, здається, називалась "Фрекен бок". Можливо можна знайти таку інформацію в ел. вигляді, можливо хтось записував чи знає де можна пошукати. Це буде корисно для усіх. Для мене в майбутньому. Проте сьогодні хочу подарувати такі передачі в записі подрузі. Вона має двох діток.Донечка дуже активна і частенько вередулька. А син ще маленький- потребує багато уваги. З мого теоретичного досвіду мало чим можу допомогти. Хоча знаю в деяких ситуаціях як. Про те не буду авторитетом. Адже покищо власного досвіду немає, а перегляд буде ефективніший за слова. ДЯКУЮ
Відповідь: Вередульки... А ми полюбили купатися Одного дня перестали плакати і все. Десь малому було півтора місяці. Вже 3 тижні тішимся у воді, махаємо ручками, ножками і розливаєм воду - треба переходити в велику ванну Вже купила собі слінг - класна штука, звикаємо, вчуся одівати. По вечорах маєм коліки, плачемо, а тут вчора ввечері дуже гарно спав в слінгу. Побачу як далі буде ...
Відповідь: Вередульки... В мене також дитина верещить, коли ми одягаємось взагалі. А коли шапочку вдягаємо, то такий крик підіймає, шо мені аж дурно.
Відповідь: Вередульки... В нас останнім часом якийсь караул. Роман почав проявляти свій характер. Якщо щось не по його, то розвертається спиною, присідає навколішки і верещить як навіжений, причому як далі стояти на своєму то переходить в істерику. З їдженням і питтям аналогічно. Пропонувати йому нічого не можна, інакше вереск і плач і відмова повна, він мусить сам побачити і взяти. Доводиться ставити кружечки, печенька і фрукти десь на стільчик, на його рівні, щоб він побачив і взяв. Якщо їм сама і не пропоную - крик, пропоную - ще більший крик і все в тому ж стилі (розвернувся, присів, оре)....Йой...То я щось пропустила в вихованні/поясненнях, чи то особливість віку?
Відповідь: Вередульки... То напевно особливість віку, в знайомої з доцьою вашого віку те саме, як тільки щось не по її то відразу крик, падає на підлогу і так далі, а ще може взяти і напісяти на підлогу (хоч так то проситься на горщик завжди).
Відповідь: Вередульки... читаю вас, ржу, бо в самої те саме, тільки на підлогу не падає, а обертається від мене з ревом і біжиииить закривши очі кудись вперед! вже не одну гулю набила, а я не можу стриматись, починаю сміятись так що мало на підлогу не падаю! Ну таке в Янки в той момент лице кумедне і надуте і зле, що я вмираю від сміху! Дурнувата реакція в мами, нє?:biggrin:
Відповідь: Вередульки... Нє, в мене така сама, сьогодні малий став в ліжечку, стояв а потім впустився і впав, трохи вдарився об бортик ну і розплакався, а мені його і шкода, і сміюся, ну бо вже так смішно він жаліється, що не можу.
Відповідь: Вередульки... У продовження мого допису "СУПЕР НЯНЯ" зараз транслюється о 17-00 щодня (БУДНІ) на каналі "СІТІ" якщо у когось є можливість записати на ДВД випуски - я б взяла для архіву ДЯКУЮ :connie::connie::connie:
Я, напевно, просто похникати. В мене дитина ''зіпсувалася'' Ще в 3-4 міс могла полежати в шезлонгу хвилин 15, а вранці навіть зо 30-40 хв і взагалі була досить спокійною та покладистою. Тепер навіть в туалет з нею на руках ходжу, бо якихось 2 хв полежати - крик. Повзати навіть пробувати не хоче, ні на дивані, ні на підлозі... Тільки носитися вертикально і ще їсти (щоки капець які відростила). Щоб спати не на руках чи їхати хоч трохи час від часу у візку і мови немає В нас зараз дуже і дуже напружена обстановка живем не вдома (я з дітьми поїхала до своєї мами, чоловік у Львові в лікарні) з грошима напряг (через що крім інших ''незручностей'' Влад не ходить ні на гуртки, ні в садок і випробовує вдома міцність наших нервів). Невідомо як і коли то все вирішиться, я стараюся себе тримати в руках, але через ту всю невизначеність як натягнута струна зараз 5-ти місячна дитина може аж так сильно на те все реагувати? Бо на руках істерика припиняється миттєво, в слінгу поки не проголодається теж золота дитина. З інших причин тих її щоденних криків в мене на думці ще є політ 3 тижні тому з дивану (старший братик постарався). Але тоді, певно, треба йти до невропатолога і т.д. на обстеження? Коротше заспокойте мене хтось що ''і це пройде''
Це і є одна із причин. Вона ж відчуває, що мама нервує. Мама нервує - значить ми в небезпеці, треба рятуватись. В мами на ручках надійніше, мама врятує якщо що. Головне не відпускати маму від себе
Може. Такі маленькі завжди реагують на емоції і стрес мами. Тільки не завжди це очевидно. Пройде-пройде! Я от дивлюся на свого середнього (майже 12 р.) і розумію, що для мене точно пройде , а от для майбутньої дружини тільки почнеться
Це пройде. Політ з дивану ні до чого. Так вона може реагувати га твій стрес. Дитина і мама до трьох років - це фактично одна емоційна хмара. Ну і такий вік, коли всі починають «псуватися». Їм вже хочеться якогось руху. Якщо самі не можуть рухатися, то хай мама носить. Якщо є варіант «носить баба», то дуже раджу.
От та, мій малюк щось все ніяк десь відтоді не "виправиться". Реально, за весь час, у віці 3-4 місяці з ним було найлегше, то з врахуванням того, що він завжди мало спав, але якийсь загальний спокій був. Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
прикольно, а в мене ніколи тих 15-30-40хв не було Але я з її народження і не заспокоювалась по-справжньому Тому плюсую за віддзеркалення стану мами. І так, це мине. Носити, любити, триматись.
@Akina ,В мене взагалі дитина деколи навіть на руках не заспокоюється. Та й навіть не деколи, а частенько. Особливо, як її вкладати спати) Вечорами почалася жесть. Вже десь 3-4 дні засинає в 1 ночі, а раніше просто не хоче. Попробували покласти в 10 вечора ,так пів годинки поспала, проснулася бадьора і яке тут далі спати) Навіть, як її просто брати в позу колиска , то починає вигинатися, викручуватися ,кричати. Я тільки вертикально на плечі її ношу, інакше протести) Лежати сама по собі може хвилин 10-15 теж ,а потім починає нити. Стараюся не звертати увагу, але ниє все більше і більше ,то треба брати. На животі лежати може хвилину чи дві ,а потім крик. Одягатися на вулицю - то істерика ще та! Вже і з музикою і танцями ,і співами ,але як тільки починати одягати той зимовий комбез ,чи просто покласти в нього, то включається сирена) З шапочкою те саме. То вивезти її на вулицю то ще те випробування. Були такі 2 дні, що вивозили і майже зразу верталися ,бо лежати в калясці вона не хотіла ,на руках бути не хотіла. То варіант хібашо одягати її сонну ,а потім швиденько вивозити, включити "білий шум" на телефоні і везти. Якось ми гуляли з нею і вона почала кричати, то біля нас аж поліцейська машина притормозила А ще навчилася ричати) І то просто так. Ну може звісно є якась причина ,але невже через шапочку, чи через те, що взяла її горизонтально?) Педіатр проблем не бачить ,бо на кожному прийомі в педіатра вона чемна, всі її хвалять, і кажуть, яка гарна дитина. Ага ,а потім вона починає) Ми робили комплексне обстеження УЗД ,то там і внутрішні органи і , серце, і головний мозок, і все інше в нормі. Єдине, що порадила невролог (як були в 3 місяці)- дати соску!Я сказала ,що не буду, то вона відповіла, що то для нас було б лікування, і що видно ,що в нас перша дитина. Бувають такі вечори ,що я думаю викликати швидку через той вереск. Потім розумію, що навряд чи швидка шось зробить (хібашо мені заспокійливе вколять) І з годуванням проблеми бувають. Не завжди хоче їсти, то заношу в ванну, включаю воду ,виключаю світло ,і так в темній ,прохолодній ванні ,під шум води вона починає їсти. Деколи закінчуються варіанти, як її заспокоювати. І це при тому, що в мене чоловік дома працює і може її поносити трохи. І мій тато може взяти, щоб я могла хоч шось зробити (помити голову, приготувати їсти). І здається ,що з кожним місяцем стає все важче і важче. Але при тому всьому Соля може тішитися, сміятися ,зранку просинається весела ,пізніми вечорами так голосно сміється ,що аж кричить. Крутиться, вертиться, співає собі. Але ота надмірна неспокійність і збудливість турбує. То буває, що вишукую якісь діагнози по симптомах, думаю до яких лікарів йти. Чи то таки наслідок того дурного окситоцину? Чи то я за скіки часу не можу знайти до неї підхід?
З таким акуратно, то на 90% перевтома (особливо ввечері). Моя коли починає отак істерично сміятися - значить пора стишуватися і ховатися подалі від братика, баби з телевізором і голосних іграшок , в ідеалі - гойдати, міцно тримаючи, циця і спати Доречі, понила я тут, послухала і інші мудрі думки. А тоді подумала, що дійсно, дитина сприймає стрес як і всі люди "бийся або втікай", так як ні того, ні того робити ще не вміє, то хоче бути там, де її точно не забудуть в суєті і "при пожежі винесуть першою" - тобто на руках в дорослих (бо на бабу і навіть прабабу в якості транспорту Яська теж в принципі згодна часом). Переварила я то собі (разом з іншими думами цих днів), ввечері перед сном ще розказала їй, що не варто переживати і я її точно не забуду ніде і не залишу, все буде добре десь читала не памятаю де про такі розмови на хвилююючу тему над напівсонною дитиною (коли їх сприймає вже більше підсвідомість ніж свідомість). Ви не повірите - вранці дитина не так щоб стала ідеальною, але я її нарешті впізнала вперше за ці 2 тижні - знаааачно менше крику, значно більше задоволеного бррру і пісень, якась більш розслаблена, а ще знову час від часу може полежати вже 2 день хоч 5-10 хв (особливо обкладена брязкальцями і з Владом у якості аніматора ). Або співпало просто з якоюсь минучою кризою-перебудовою, або ми з нею капельку "поремонтувалися" (хоч про те, щоб їздити у візку і спати не на руках мови і далі немає ). --- дописи об"єднано, 26 Листопад 2018 --- а ви спали з чоловіком? світло виключене було?
