@Brigitta співчуваю вам. Керівник ваш - безвідповідальний телепень, це ж треба так наражати на небезпеку іншу людину! Вчора забирала на Новій Пошті пакунок, поруч стоїть чоловік без маски, працівниця пошти запитує, чому без маски. У відповідь: "Та ви не хвилюйтесь, мені маска не потрібна, я вже сьогодні стільки часнику з'їв..."Немає слів! Йому хоч кіл на голові теши, а він все одно буде їсти часник, замість того, щоб носити маску.
В неділю чуть не забила продавця на Південному, який, показуючи товар, кілька раз наголосив- то ж фабрична Польща/Туреччина, а не якесь там українське г.мно. Довелось пояснити де в цьому магазині стоїть українське г.мно. Я погоджуюсь що можливо? в Польщі/ Туреччині виготовляють якісніші мийки, але не бачу жодної причини рекламувати свій товар, при цьому принижуючи країну, в якій живеш.
Забилам би ту медреформу..... Щоб здати звичайний аналіз крові дитині видали талончик на 1.11.2020, а як лікар має призначити лікування без аналізів? В нас все робиться як за кордоном, крім зарплати звісно
Мені для дітей давали скерування - без дати. Питала, доки дійсне - медсестра сказала - доки треба. Прийшла, було 2 перед нами, здали швидко і без проблем. Тому підозрюю, що не стільки рефоорма винна, як реалізація "на місцях".
я дуже проти карантинної паніки, але ставлення деяких людей до ковіду і до здоров'я інших - це просто аааааа Ситуація 1) мама вдома лежить, хворіє на ковід. Син п'є противірусне, ходить до школи. 2) майстриня шугарингу записує мене на процедуру - на наступний день після того, як вона випишеться з інфекційної лікарні. Випадково в розмові згадує. Ясно, що я скасовую такий запис. 3) подружжя контактне з ковід, затемпературило. Збило температуру і пішло до церкви. Я зі своєю самоізоляцією (я хворію на ковід зараз, легка форма) та ізоляцією дітей - чуюся прям ненормальною якоюсь. Під гарячу руку забила м би і тих, хто каже, що мені "легко самоізолюватись, бо ж на всьому готовенькому живеш. А люди мусять працювати". Бажаю їм, навіть не хворим, повний робочий день з чотирма дітьми (один - обов'язково дворічка) цілодобово в одній кімнаті.
насправді ніхто не знає скільки безсимптомних хворих людей розгулюють навколо. В мене були мінімальні симптоми до втрати нюху, в чоловіка зовсім нічого, а ми тиждень тусили між людьми, на щастя, ніхто не захворів, точніше, ніхто не мав ніяких симптомів (може і захворів) і люди є різні, вчора моя сестра попередила свою клієнтку про певні симптоми, щоб скасувати замовлення, а клієнтка їй сказала "а що ніде хворих нема, візьміть маску і рукавички")))
Щодо церкви. Нещодавно була в церкві Андрія, поряд зі мною проводили екскурсію. Екскурсанти з квадратними очима і відвислими щелепами слухали розповідь тьоті-екскурсовода про те, що насправді ніякого коронавірусу немає, а усі хвороби придумують американці, які мають лабораторії по всьому світу (в Україні їх більше 10), маски носити не потрібно, і взагалі, треба ходити до церкви і прикластися до потрібної ікони, і тоді ніяка болячка не причепиться. За спиною у екскурсовода якась бабуся обціловувала вівтар... Я веду до того, що було б дуже непогано, якби ще й у самих церквах священники проводили роз'яснювальну роботу зі своїми прихожанами, бо насправді багато тих, хто завдяки вірі в Бога вважає себе невразливим.
Забила м би себе - постійні недосипи, нерви і надмірна кількість роботи таки перемогли мій імунітет - тепер сиджу з підозрою на Ковід... Ще й за усіх рідних переживаю з супутніми. Стрес стає ще більший :'(
Знаю випадок, коли люди хвора на ковід продовжує ходити до церкви, бо тоді Бог допоможе їй подолати хворобу. І переконати людину не можливо. Ну і по темі, забила б сама себе, стільки всього на себе взяла, що тепер не знаю як то все розгребти.
Держава в смартфоні? Гррр Може, вона в чийомусь іншому смартфоні, ну в моєму чомусь її нема. Є онлайн сервіси багатьох інституцій. І електронний кабінет платника, і кабінет пенсійного фонду. Ну чи не маразм мені з електронного кабінету видруковувати довідку і нести фізично, руцями, в інституцію, яка має теж онлайн-присутність? Глупство яке. Забилам би.
... людей, які сиплять порадами треба чи ні.. при тому, що їх про дурнуваті поради ніхто не просив.. мій топчик: 1. не привчай до грудей - сину тоді було...та-дам-дам-дам... 4 дні! тобто я мала чотириденній дитині не давати груди? голодом морити чи що? 2. не годуй вночі - ага, так-так, мори голодом дитину, а потім лікуй лактостази собі 3. в тебе сосок поганої форми, то твій чоловік в тому винен - тут я взагалі в осад випала.. для мене якось безкультурно обговорювати соски чи груди другої людини.. 4. в тебе мало молока 5. в тебе не жирне молоко 6. дай водичку - теж чотириденній дитині 7. йому зимно/жарко/він голодний 8. і моє улюблене - діти не повинні плакати, бо мої не плакали. 9. дай мені його в візок і я погуляю - дитині було в той час 4 дні. справа не в гулянні, а в тому як можна таку малюську десь від мами забирати.. 10. дай дурника, най смокче. і на всі мої аргументи одна відповідь: "а во ми так робили і нічо". і то все від одної людини... я останні рази відгаркувала досить сильно, бо в мене ще дотанцьовують гормони... тішить, що на моїй стороні чоловік і свекор, які встигають перекрити потік порад, доки я не почала випускати кігті особливо інтенсивно) і ще особливо фрази "ну і чим тебе та мама ображає? розкажи бабці, яка мама нечемна".. холєра ясна, знайшлися мені тут захисники.. гррррррр!!! а на мої прохання не говорити такі дурощі, відповідь :"та він все одно ніц не розуміє"... ГРРРРРРРРРРР!!! чує моє серденько, що один раз то все визріє в грандіозний скандал після якого вже буде святий спокій
@Rapsodiya вітаю в клубі, в якому побувала мабуть кожна мама)) А забила б чоловіка. «Я тільки поцьомаю її на ніч» і бах очі вже відкриті і знову мені її присипляти.
Мені таке сказала неонатолог ще в пологовій залі Забила би ще досі! @Rapsodiya Тримайтеся. А може навпаки не тримайтеся - поскандальте і матимете спокій. Принаймні якийсь час.
Капець, я такого не переношу, коли хтось отак дитині вже починає наговорювати на маму, і не дозволяйте, бо потім раз за разом з часом буває таке що дитина починає так само думати, тоді тільки обмежувати таке спілкування. А хто то в вас такий безпардонний? Ваша родичка якась?
Так, і то майже "перша лінія") тобто не спілкуватися не варіант, на жаль. Уу, я теж так передчуваю. Треба мені відростити дзен, бо я дуже емоційна і все до серця беру. І то мені в результаті лише шкоду несе, бо люди сказали і забули, а я все ще то "жую" емоційно