Відповідь: Жіноча зрада ну бо не може пробачити, не може зрозуміти, сам заплутався як має вчинити. Дивилась нещодавно фільм "Любовник", там дуже гарно було показано почуття зрадженого чоловіка, і кохає і ненавидить одночасно
Відповідь: Жіноча зрада Він дізнався 16 травня 2012р ---------- Додано в 23:09 ---------- Попередній допис був написаний в 23:07 ---------- Я громадянка, а він по візі..
Відповідь: Жіноча зрада Ну то все зрозуміло, рана свіжа і його я прекрасно розумі. Ви розберіться чого хочете і кого хочете. ВОт так чесно Ви його кохаєте чи сумніваєтесь?Просто ми тут багато пишемо, розуміємо, засуджуємо, захищаємо. Але чого хочете Ви?
Відповідь: Жіноча зрада Марійко, сорі за питання, але тебе зраджували? Біль зради такий, що хочеш хоч якось викинути його зі себе. От словесно зазвичай і викидаєш. Тільки то говорить не про те, що дійсно "ненавидить, бачити не хоче", а що дуже і дуже болить.
Відповідь: Жіноча зрада Я його дуже кохаю... це єдиний чоловік, з яким я хочу бути все життя.. я дуже старалася, щоб він до мене приіхав і ніяк не получалося!! я дуже хочу щоб він став таким в якого я закохалася..
Відповідь: Жіноча зрада ???.... і знову "я",і знову все "для себе".... п.с все,більше тут не пишу...точно,бо і так чомусь "розписалась")
Відповідь: Жіноча зрада +100, как правило, оказывается "оригинал" далеко от придуманного/надуманного/намечтаного идеала))
Відповідь: Жіноча зрада От це і є Ваша відповідь на перший допис - хочете бути з ним, боріться, просіть, говоріть, пострайтесь більше проводити часу разом, зваріть щось смачненьке.Виведіть його на відверту розмову, поясніть, що дуже шкодуєте. Уявіть його на свому місці. Що б треба було зробити чоловіку, щоб Ви його пробачили?Тому моя думка, боріться і якщо він Вас теж кохає, він зможе пробачити Вам, а якщо ні. Тоді дійсно не варто. Просіть пробачення в Бога, і якщо вам суджено бути разом ви будете. Успіхів!
Відповідь: Жіноча зрада Так..він був ідеальним...всі коліжанки мені завідували де я такого в Украіні надибала... ---------- Додано в 23:24 ---------- Попередній допис був написаний в 23:21 ---------- Дякую за дашу пораду.. так і робила і буду робити... хоча важко терпіти, яким жорстоким він до мене став...
Відповідь: Жіноча зрада Лілю, сонце, в мене хлопців як таких не було, нікому було мене зраджувати. Мого чоловіка зрадила перша дружина, тоді вони вже були років 12 одружені, і подала на розлучення. Мій муж ще до сих пір оговтатися не може. Я TinyFlower не виправдовую, вона поступила як (видалено модератором). І чоловік про зраду дізнався недавно, йому однозначно треба час, щоб все переварити. Я просто думала, що йому вже давно сказали. ---------- Додано в 16:25 ---------- Попередній допис був написаний в 16:24 ---------- Ну, тут ви самі доклалися
Відповідь: Жіноча зрада Ой, щось мені здається, що ви його зовсім не знали, а більше придумали. Мала відносини на відстані двічі в житті. Перший раз цілковито в людині помилилася, ну, але в тодішньому віці то було не дивно. На відстані важко не помилитися й не додумати щось. Треба дуже обережно й відповідально до відносин підходити.
Відповідь: Жіноча зрада Дивлюсь нова тема, назва заінтригувала. Бо по своїй старечій наївності вважала, що жінки не зраджують. А якщо зраджують - це вийняток із правила. Менше з тим... Якщо чесно, дійшла до сторінки шестої альбо семої (не помню, склероз). Вистачило мені цих коломийок, поки не дізналась про вік жінки, яка зрадила і є жертвою. Ви вже не ображайтесь, Тіні Флауер, для цього і є форум, але це просто "детскій лєпєт на лужайке". Ви одружені, але не дійшли розумом до поняття "дружина". Пояснюю свою думку. Мені 30 (без оплесків, ги-ги-ги), я не одружена і не була. В мене є кохана, близька і рідна мені людина. В нас інколи виникають тимчасові проблеми. Ми обговорюємо те, що є, і те, що, можливо, настане. Але ніколи, повторюю НІКОЛИ, де б я не була, що б не робила, в мене навіть думки не виникало про зраду. Тобто, попередньо, в нас безслівна самособоюрозуміюча:khomyak: домовленість: ми - одне ціле, ми чоловік і дружина. Нехай наразі без шлюбу перед Богом і перед державою, але так воно є. Наша довіра одне до одного безмежна. І, не дай Боже, в когось з нас таке станеться, це закінчиться мовчазним розлученням. Гарне і коректне запитання. Мене колись замолоду зрадили, тому в мене таке негативне відношення до цього діла. Це настільки боляче, що я ніколи не зможу зробити це, особливо по відношенню до людини, до якої є почуття. Ще раз прошу пробачення в Тіні, але ви не праві. ІМХО.
Відповідь: Жіноча зрада А як це? тобто, що ви маєте на увазі? А ситуація тупа. З вашої сторони. Якщо вже хотіли використати інше тіло, то тре було то з розумним тілом робити. А то... якесь тупе трєпло. це якщо закривати очі на моральні аспекти особисто вашої поведінки. Ваш муж має право зараз робити те, що вважатиме за потрібне. І, якщо використає моральне право вас використати в матеріальному/меркантильному відношенні- то ви йому розв"язали руки повністю))) А було б добре, якби він зараз вирішив з вами залишитись через меркантильні причини. У вас би було трохи часу, а час зараз потрібен "на зализування ран". Спробуйте його переконати, що йому вигідно з вами бути. А там, якщо маєте багато сили волі( що сумнівно))), і багато бажання з ним бути і ,в разі чого, терпіти нагадування про ситуацію- то переконаєте його забути про образу. При чому потім в житті ви не зможете бути впевненою в істинності його почуттів, і в разі його вибриків ( неважливо яких) буде над вами висіти дамоклів меч вашої провини, як оправдання всім його дурним поступкам. До цього треба дійсно докласти стільки зусиль, що легше розійтись. Звісно, якщо ваші коліжанки не будуть проти (с).
Відповідь: Жіноча зрада Три хомяка, щоб не звалитись з крісла. Всьо, падаю. Справді, співчуваю дівчИні, але згадую себе в такому віці і свої трагедії, тепер стає смішно. Тіні, все у вас буде наразі гаразд. Ви переживете свою зраду, і Ваш чоловік також. Просто інколи залишаються шрами на серці та в душі - тоді починає працювати мозок. В обшем, суто моя особиста думка, Тіні не права, не треба було зраджувати майбутнього чоловіка, та й взагалі близьку людину. Це все вертається. Якщо не шлюбовані - не беріть гріх на душу, розставайтесть і не псуйте один одному молоде життя. Повторю - це моя особиста думка, можна на неї не зважати.
Відповідь: Жіноча зрада А наскільки я знаю, то розвід треба робити по місцю проживання. Якщо розписувались тут, той на розвід подавати треба тут. Не має значення скільки він в країні чи який в нього статус. В багатьох штатах тепер є no fault розвід, і він може спокійно подати без ніяких ускладнень для вас чи для нього самого. Ну, окрім того, що втратить візу. Але поки буде йти справа, то він ще може отримати постійний побут в країні. Єдине, що. Тут це коштуватиме грошей і немалих. Може варто спробувати поговорити з психологом вам обом, і тоді вже вирішувати чи йти на розвід чи ні. Бо перед тим, як будь-який суддя дасть розвід він заставить піти на розмову і роботу з психологом. ---------- Додано в 05:57 ---------- Попередній допис був написаний в 05:51 ---------- Марійцю, він не знає як. А друзів з якими можна поділитись горем ще не знайшов, он і думає, що поверненням в Україну вирішить проблему. Я б казала вирішувати її на місці. Нада слушать наше ґадіо! ---------- Додано в 06:05 ---------- Попередній допис був написаний в 05:57 ---------- і налагодити комунікації. А у нього явно депресивний стан. Он ти собі уяви. Він покинув всьо в Україні і приїхав сюда, то тої єдиної яка його чекала (ну це він так думав). І нікого тут у нього нема (я так зрозуміла) окрім тої коханої. А тут... вдруґ, як у Висоцького в пісні... в гори їм треба, в гори! Той уявити себе на його місці дуже важко. А він щей на роботу ходить напевне не офісну, не при компутері... Тут так багато ньюансів, що тре добре розібрати. Я вважаю, що до психолога їм треба. Те, що він відмовляється, то цілком зрозуміло. Він вкраїнський хлоп. Нехай вона піде і розбереться в собі і в тому що натворила. Навіть якщо вони ніколи не будуть разом їм треба подорослішати і в собі розібратись. ---------- Додано в 06:12 ---------- Попередній допис був написаний в 06:05 ---------- Він таким і є, просто зараз він злий, ДУЖЕ злий на вас тому вам здається що він змінився. Ви єдина хто винен в тій зміні, і ви напевне єдина хто може щось направити.
Відповідь: Жіноча зрада :shok::shok::shok:ЛИШЕ???????? "Лише" - це коли ОДИН раз, А коли 8 - то "АЖ"!!! Ви й досі не усвідомлюєте ЩО ви такого зробили, і....маю сумнів що колись зрозумієте....Тому не дивно що чоловік вам не пробачає, бо це відчувається. Ви вважаєте, що нічого аж такого страшного не сталося. Я повторюся, справа не стільки з самому факті зради. скільки в тому, як він про неї дізнався, ви не розповіли то йому сама, більше того, ви вийшли за нього заміж, дали обітницю вже в брехні. Це не булька з носа, витер і нема.
Відповідь: Жіноча зрада Читаючи тему, в мене не виникло бажання прокоментувати дії TinyFlower (бо дівчата все вже гарно розжували). З першої сторінки в мене крутився в голові тільки чоловік. Чомусь в мене склалося враження, що він Вас не любить, TinyFlower. Ви вибачте за таку різкість, але я поясню чому я так думаю. Ви його зрадили, Ви неправі однозначно. Але той спосіб, в який він демонструє свою образу.. Це просто жах. Не йде на жодний контакт, знущається з Вас словесно, принижує. Я чомусь думаю, що навіть зраджена людина, яка надіється на відбудування відносин, не буде так себе поводити - а залишить "лазєйку" для примирення. Тому: або Він не боїться, що цим знущанням відштовхне Вас повністю, або... Чесно, чисто теоретично уявляю ситуацію: я зрадила і мене не хочуть простити. Не хочуть довший час, і залишаються сліпі і глухі до моїх вибачень... Скільки це може тривати? Є два шляхи: простити, або розійтися. А Ваш чоловік що робить? Просто тягне час. Якби хотів миритися - мирився вже б.. він себе підстраховує Вами. І хоч зрадили Ви, я думаю, маєте повно аргументів, щоб задуматися про те, хто в віддаленій перспективі (якщо ви помиритеся) може завести ваші стосунки внікуди.
Відповідь: Жіноча зрада От от...в мене таке ж враження склалось (вже писала десь вище). З одного боку панянка пише, що це її єдиний і коханий, а з іншого так ображено видає: Ну і дійсно, вже хто зауважив, що йдеться по всій темі лише про її особу: МЕНІ так погано, він такий злий до МЕНЕ, Я так хочу...". А до речі, тут багато радять піти до психолога - то, мабуть, не просто нашій людині. Я б теж, мабуть, не пішла. Наразі ми не звиклі виливати душу чужій людині....Взагалі в нас для цього є рідні люди, коліжанки і т.д. ...так вже склалось, що ми тут переважно всі вкупці, а не так як там, в Америці. Тому не факт, що то є добра рада щодо хлопця. ---------- Додано в 12:10 ---------- Попередній допис був написаний в 12:08 ---------- До речі, можна видати натомість іншу пораду: старайтесь викликати на розмову (хай це спочатку дуже боляче і неприємно, хай треба потерпіти образи). Розмова - ключ до всього. Нам так казали на науках перед шлюбом і в тому велика правда!
