Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

ми ночували в селі на Різдво, коли Віруні було 2,5 міс. 10 осіб в кімнаті все буде добре.

клас! Ви побили наш рекорд (доцю ніяк не звали до 9 днів, потім я не витримала, бо хотіла спілкуватись з нею якось особисто

Може, зробити іншу стрижку? треба собі подобатись!
Або в ютюбі щось на свою довжину волосся підшукати. Типу жмяк-жмяк - супер вигляд.

 

То якраз мій варіант). І стрижка коротка. Але я раніше то все пінкою, гелями вкладала. Робила такий собі взрив на голові. А зараз через практично постійне перебування в горизонтальному положенні "форма не та".

 

На рахунок , хресних, не заморочуйтеся, беріть тих, до кого душа лежить. Ми теж, якось дуже тим переймалися, ну хресний сам дуже напросився, ще заздалегідь, а от хресну обрали мабуть серцем, бо Вона дійсно, як Фея, дуже рідна, загадкова і якась така, яка є потрібна дитині.

 

Сьогодні День захисника України. Тому вітаю військових, волонтерів та всіх , в той чи інший спосіб дотичних до захисту нашої Батьківщини, а також їхніх найрідніших, любов і турбота яких зігріває навіть тих, хто зараз далеко від дому. Нехай Мати Божа своїм Покровом оберігає кожного з вас.
Малий поїхав вчора до бабці, ми з чоловіком після церкви особливих планів не маємо, просто хочемо цей день провести вдвох, може, виберемося погуляти.
Зварю ще баночку варення — з мускатним горіхом, імбирем та корицею. Так якби класичний варіант до кави в Старбакс ) Хоч буду знати, чим то гамерикоси ласують )
Прозочка — купила якісь неправильні (браковані чи підробка?) капсули до прання, і вся білизна тепер віддає неприємним душком. Купила, на секундочку, цілу упаковку.. Кондиціонером перебити, чи що? Ну то вже не сьогодні. До одруження я ще могла машинку в свято включити, та й сама пил повитирати. А тепер — ніззя працювати. Навіть машинці ) І це прекрасно, я вважаю.)
Страшно захотілося морозива з ягідною поливкою. І кави з наливкою. Що з того справдиться, і чи справдиться взагалі — побачимо. Наразі кава перша — класика без гурманських витребеньок.
Доповнено: а ви знали, що нині ще й Свято шоколаду? Я не знала, а тепер знаю, тому плани конкретизуються і солодшають.

 

В мене вчора п"ятниця 13" була по повній програмі.Спочатку я зранку по дорозі додому з пошти загубила одну посилку...Несла три, принесла дві. Бігом назад по маршруту, на пошту - ніде нічого....Й на посилці ж є мобільний мій вказаний (((. Радує, що то хоч моє замовлення було, бо в інших пакунках ще й не моє....Потім незаплановані витрати на нову батарею до ноута, бо я тягнула скільки могла, але після одного випадку, коли пропала частина моїх напрацювань, я зрозуміла, що ноут тільки через шнур - то не вихід. Ввечері батьківські збори, мусіла йти з малою, бо не було з ким залишити. Плюс дізналася ще одну неприємну новину, я була кращої думки про ту людину....Якось так тепер на душі . От віриш людям, бачиш тільки хороше, а дехто тримає за спиною .
Вночі Аня погано спала, щось рвала навіть, тепер свято-не свято , маю купу прання. Ну й зранку я як зомбі. А тре Сашку везти на ненависний мені міні-футбол. Ми спізнювалися, я випила самої мін.водички й вйо, женемо на тренування. Й коли я вже була на пів-дорозі до гімназії, Саша з невинним виглядом каже, що сьогодні тренування у Стрийському парку. Гррр.
Муж поїхав з малою в село, а я маю ще купу домашніх справ. Гризе мене думка одна щодо ближнього майбутнього, й мозгами розумію, що потрібно мислити позитивно й все якось утрясеться й т.д., але таки малесенький хробачок паніки також присутній.
Якась в мене жилетка фактично вийшла

 

Я так одного чувака вчу: "Не зачаровуйся в людях, бо потім сі рано прийде розчарування".
А я хворію - то проза. Вже тиждень температура скаче, а чого не знаю. Певно, змерзла на роботі. Пасєму, висновок - тре переїжджати в теплі краї і не хоріти. А ще хочеться вальнути якогось бухла доброго: маргарити або космо. Але то теж не вийде, бо я невилазна, а вдома нема потрібних інгредієнтів і ніхто мені їх не купить . На сій не конче оптимістичній ноті йду нажруся макаронів і покладуся в ліжечко.
Ваша ДВ

 

Прочитала-і вже вмираю,так маргарити захотілося....)))І теж хвора лежу....((((

 

ми сьогодні з чоловіком теж так подумали, глянули ціни на нерухомість за м.кв. у теплих краях, і вирішили, що у нас теж дуже навіть тепло і тераса на 20 м гріє душу ціле літо))
Прозо-врочистість - зробила ревізію у всіх сумках в надії знайти ничку в підкладці ( був позитивний досвід, ага ), ні ф..га, знайшла стару перепустку, за яку вже заплатили штраф пів року тому(((
Проза..

 

То, певно, ліки чудодійні такі. Усім хворим ввижаються

 

Вчора був чудовий день. Машинка пройшла ТО, він виробника поміняли фільтр паливний (економія все таки біля 2тгрн!), двірничок новенький.
Я підстрижена так, як дуже давно мріяла але не наважувалася.
А потім був люксичний вечір! Чергова щорічна зустріч одногрупників!!! Посиділи малєнько

до 3ї ночі

. І голівонька нині майже не бо-бо.

В мене не той день названий "П'ятниця 13те". Він до мене як до жирафи: на другий день дійшов. Тобто сьогодні!

а я сьогодні загубила гаманець! Поставила поза сумку. а як вставала - то він і випав... на ФБ порозкидала оголошень. Ще й тут попрошу... якби Вам зустрівся ось такий

- це мій.... Тим більше, що вони дуже рідко трапляються... Ще й подарунок мужа...

700 грн моїх відкладених грошей. Ага, з тих "буратін багатєньких", картки заблокувала... найбільше шкода маленьку срібну мишку що там жила, ну і сам гаманець. І ще 1 копійка, яку я з 2004р ношу із собою.

. Ти не одна.

Але як завжди: "дякую, Боженька, що взяв грошима!"

 

Нас п’ятниця 13 -го минула. І взагалі непоганий день був. Я нарешті вибралася на шопінг. І хоч він був скромним, але був. То можна навіть до врочистості віднести. Сьогодні теж ніби непоганий день. Взагалі така сонячна і досить тепла погода мене дуже тішить (економія газу в першу чергу ). Можна гарно погуляти (от тільки би свою лінь перемогти). Маю трохи задумів і планів. От тільки часу на все бракує. І навіть не стільки часу. Це більше питання пріоритетів. То з дитиною бавимося, то читаємо, то їмо/спимо. Ну коли ж як не зараз, правда?!
Говорила сьогодні з свекрухою. Ну і : як то так ти дитині не щодня свіже вариш. (От суп вчорашній їмо). Я щось думаю, що хай краще я той час присвячу справді їй, ніж варінню того свіжого супу. Як все таки добре жити окремо хоча би від свекрухи...

 

Проза. Де обіцяне тепло і сонечко? Опалення нема і не було, хз чого, але дратує то страшенно. Не так від того, що холодно (бо в принципі не холодно), але ота вода по вікнах, несохнуче прання і всюдисуща сирість
Зате холодної води в крані другий день як нема. Гаряча ледве цикає, ну але і за то пасіба.
Більш ніж два тижні, як ми переїхали, а муж і досі не порозбирав коробки зі своїм інструментом та іншим барахлом, ходжу копаю їх і матюкаюся подумки, бо розбирання вчергове відкладається на невизначений термін

бо діла панімаєш...

Врочистість є. Ура, дитина вже може провести вранці 2 години наодинці з іграшками, телевізором і пластиліном. Навіть піти меду ложкою наїстися. Ще треба або хліб навчити відрізати, або різаний купувати, тоді мені точно можна буде з чистою совістю валятися в ліжку мало не до обіду

 

а мій коханий сьогодні в Мюнхені загубив картину...

Ми з мужем - "два сапога кєди". Що доводить, що схоже теж таки притягується.
Таааак мені в хаті пахне чоколядою і смаженою картоплею..
то треба бути повним мазохістом, щоб на свято Шоколаду дивитися з вікна!!!
Йдемо ми з малою погуляємо, поки хлопці посплять!!!

 

Сестра!
Я сплю у валянках і спортивному костюмі, на столі "плаче" від вологості соляна лампа... Знову хочеться борошняно-солодкого і перечекати період без опалення під ковдрою.
Щодо опалення - не намічається. Перерито з однієї сторони будинку, почали рити з іншої... Гаряча вода рижувато-бурого кольору була години зо 2, десь у середу, здається, більше не експериментували.
Та й в усьому іншому не солодко: чоловікові робили операцію, ще доліковується; Аня чіпляє як не одну вірусню, то іншу; свекруха і тато теж якось здають позиції.
Але вірю, що це - просто період такий. Все буде добре (голосом Вакарчука)

 

А в мене опалення є. Отже, і врочистість теж є.
Татко з Вірусею поїхали у справах, лишивши мене вдома працювати. Дрібний Їжак пішов спати, і спить досі. Дмитро поїхав з хлопцями десь на роверах. Треба вже кликати його додому, бо темніє.
Я була впевнена, що замість працювати інвестуватиму відпочинок у наступний робочий тиждень. Але з тим, щоб піти спати, не склалось, і я раптом потрошки-потрошки зробила все, що планувала.
Проза - здоров'я. Всяке вагітне, чого я сподівалась уникнути. Врочистість - те ж саме. Адже для того, щоб мати ще одне малючисько, можна потерпіти і не такі незручності.
Ще маю таку прозу - що з одного боку варто було би в забила м би, а з іншого - так мені чомусь смішно з тої ситуації, що навіть і зла нема. Коханий раз у сто літ заліз в документи - "навести лад". Підказка: якщо ви не наводите десь лад роками, а наводить хтось інший, то не можна в один день припертись зі своїм уставом і все порішати. Але він не знав тої підказки. А серед документів був один аркушик, який йому не подобався, і він його викинув. І все б нічого, якби той аркушик не був моїм банківським рахунком, який конче потрібен був мені саме того дня. Треба було бачити, як він злякався, коли я сказала, ЩО він викинув. Прийшов, приніс мені грузинський хліб. І я подумала, що все символічно: без хліба ж не лишилася І зжерла той хліб цілий сама і пішла спати. Для проформи, звісно, сказала, що мені теж багато його документів не подобається, але я ж не викидаю їх.
А в нашому чудовому банку нема системи пошуку номеру рахунку за паспортом та кодом. Так що йти мені бюрократствувати, до справ з документами додалась ще одна... Подумають точно: блондинка дура, викинула рахунок. Втім, можливо, справді підкрутити війки і використати цей варіант, в нас самі хлопці на відділенні Але це вже на робочому тижні. А завтра в мене ще один вихідний, який трохи робочий, але більше на розслабоні все ж.

 

Тааак, сонечко пригріло і одразу хочеться жити. І, може, навіть вікно помити
Проза - дитьо цілу ніч гавкало і температурило. Але тут є неочікувана врочистість -дякуючи тому, що я прокидалася 10 разів за ніч мені встигло приснитися як мінімум 5 снів (то тільки те, що я запам"ятала ). Нічка була явно в стилі "сам собі психотерапевт"
Снився загалом якийсь трохи сюр з сумішшю одногрупників, однокласників і ще всяких-різних людей і в різних інтер'єрах. Зате я так "відірвалася": спочатку снилося, що агресивно ричала і скандалила (ну то я і в житті так можу ), але привід для того не пам"ятаю. Потім - що розбирала завали речей на антресолях і шафах (при чому завали 10-літньої давності в студентському гуртожитку, де я жила). Розібрала, зітхнула з полегшенням, пораділа яка я маладЄц.
Потім нова картинка, найцікавіша - я (знову ж, в якійсь дивній компанії ) так красивенно поістерила з сьозами, визгом, киданням речей, і власне в такому чисто жіночому стилі, з образою але без агресії (от в реальному житті я так не вмію "спускати пар" - завжди виходить лише крушити і стирати в попіл все і всіх довкола).
Ітого - вранці (ги, опівнадванадцяту) прокинулася тааака змучена але уміротворьонна і майже просвєтльонна. Бо до мене раптом дійшло чого у нас

хтось (не будемо показувати пальцем) її перекрив просто, а потім за два дні так і не здогадався перевірити, ще й нині стверджував цілий ранок, що нічого він не перекривав (кажись нас на Кульпаркові вже сімейна а не одиночна палата чекає ).
Дальше - больше

і я вирішила, що мене воно явно дратує більше, ніж його. І чекатиму я чуда ще довго, тому акуратно перетасувала по 4 коробках (згідно моєї логіки, хай потім шукає де який ключ лежить ) і заштовхала в кладовку. Юху!
Нарешті випрала

ну точніше правльна машина випрала, але я їй помогла

те, що чекало 2 дні і воно при сьогоднішній погоді навіть має шанси висохнути на балконі ще до вечора Якщо таки доберуся до вікон поміж калатанням Владу чайочків і годуванням його таблетками, то піду, певно, собі ввечері медальку куплю шоколадну

 

Підсвідоме у вигляді снів деколи дає підказки. Одна знайома колись мала невирішену ситуацію. Воно її трохи так мучило, а правильного розв' язання не бачила. Якось була в одному райцентрі в гостях і їй зробили екскурсію в краєзнавчий музей. Через кілька днів сниться їй той музей, вірніше вже на виході надпис " ВИХІД ТУТ" . Вона потім розказувала - "Не повіриш - проснулася і зрозуміла що маю робити і де вихід".

 

Я добралась до ДП !!!
Це- врочистість....Ну, я підчитувала щось-десь-колись..... в 2 ночі чи 5 рання... але написати ---хіба шкрабнути...
Все ...відбули всі родинні весілля...умудрились якось між хворобами малого..---це мій" біч " сьогорічний....
Останнім часом все було якось в кучу ---коні-люді... свайба за свайбою... поміж ними робота, соплі-вуха-кашлі, відрядження чоловіка, домашня робота, гості, зустрічі... Але - я - вижила. Хата ціла, город -красівий. Дитя- знову хворе....+ коньюктівіт...( а хотіли кудись гайнути на вихідні, поки чоловік дома. ага, нема хап-хап.)
Про весілля - було гарно. Малому взагалі дуже сподобалось і він ввійшов в азарт (це третє весілля за його свідомої памяті) --в садочку запровадив гру---"весілля"... Вихователька вже нічому не дивується , після того як він її виправив, що Місяць- то планета, а Сонце - зірка і , що він не хитається на стільці, а перевіряє роботу маятника.....
Тому я лиш слухаю і намагаюсь ствердити її в усвідомленні----" жвава дитина- здорова дитина".
А ще я молодець - відкопала голову з піску , ну бо скоро морози і вона там могла примерзти, і зробила одне дуже неприємне, але вкрай необхідне обстеження... І от, сиджу під кабінетом, чекаю результатів, читаю допис @Patty і плакаю втіхаря.... і тут оппа---мужчина якийсь : " та не плачте, то ж не кінець світу.... у вас такі гарні очі..."
Я засміялась, бо дурне вибудувало собі злегка дибілкуватий логічний ряд ( це я про себе)...
Мужчина теж посміхнувся і залишився сидіти задоволений собою і час до часу посміхався мені..
А дівчатка на рецепції ще поглядали на мене " в нєдоумєнії".... Ну бо очі в мене ващє середні , а я - то прям сєряднячок сєряднячком... І це смішило мене ще більше. Тому коли строга лікар , намагалася підібрати слова, щоб я не почала битись в істериці від її вердикту, я просто посміхнулась їй і сказала----"це ж не кінець світу... зате в мене гарні очі.." подякувала, попрощалась і пішла до гардеробу...
Інколи, направду, варто просто попрощатись і піти до гардеробу..
А за вікном - жовтень..мій улюблений місяць року... а попереду ще стільки всяких планів-зустрічей-приємностей і навіть трохи гидоти....ну бо куди ж без неї...
Шкода лиш, що по гриби я так і не з*їздила.... це і є мій найбільший жаль.
вам і приємних приємностей...

 

В мене хоч і є опалення, але я сьогодні вирішила включити своє. З самого утрєца вжарила 38.5, і горло — вогонь.
Лягала вчора спати здоровою, з думками як я у вівторок піду на роботу в обновочках, а прокинулась з ангіною, ну що ж, обновили ще й вміст аптечки.

Протягом дня легше стало, я навіть канапки дітям зробила. А зараз — 38.1 і відчуваю, що то ще не все на сьогодні.
Що треба випила, де треба пшикнула і лежу, катуляюсь по ліжку, як принцеса на горошині.


Завтра на роботу явно не йду, тому буду добровільно—примусово відсипатись. Ех, мусить ж бути колись і мені відпочинок....

 

величезне солодке лате допите, ранкова порція роботи зроблена, тепер дрібні справи, потім завести Ї на підготовку, думаю, поки він буде на уроці, я встигну трохи пробігтись (маю настрій нині). Потім забрати Ї і потрапити на нараду. Потім забрати з садочка Ву, завести додому, зробити щось поїсти. Потім попрацювати, потім айкідо, потім годинка прогулянки, годинка роботи - і буде 20:30, час митись і спати.
Митись і спати, а не вечеряти утретє
Вчора чоловік так сміявся з мене, як я їла борщ з банки о пізній годині, заїдаючи свіжим хлібчиком з сиром. Навіть в тарілку перелити не мала можливості, бо ж зжерти треба було ВЖЕ

Уф. Гарного всім теплого дня!