Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Тема у розділі 'Ой у Львові на базарі', створена користувачем Shamna, 27 Січень 2016.

  1. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Ну от екстернат в старших класах є набагато більш виправданим, ніж запихання малої дитини в школу. І вже всі вчителі і директори просять не давати таких малих дітей, бо то і дітям погано, і вчителям, і однокласникам.
    --- дописи об"єднано, 4 Грудень 2020 ---
    В мене Михайло в шість років не пішов. Він емоційно неготовий, що повністю нівелює інтелектуальну готовність.
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  2. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama

     
  3. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    Щось зайшла я в тему «Хоч серце розривається навпіл...». На саму першу сторінку. Ще раз переконалась, наскільки дорогоцінні наші діти, наскільки неважливі їхні капризи, наскільки нікчемні наші невдоволення щодо їхньої поведінки... Моя подружка, що народила другу дитину (четверта вагітність) за тиждень до моїх четвертих пологів - нещодавно знову пережила викидень. Мені це повідомив мій чоловік. Про попередні викидні ми літом дізнались від її чоловіка: він ділився досвідом як вони це пережили... І тільки ось завдяки дописам дівчат (чи вже жіночок) я через текст почала розуміти глибину цього горя. Дуже отрєзвляющая тема для тих, хто регулює кількість дітей.

    Діти. Наші почали хворіти, день за днем прибували соплі-кашель - і ось навіть у доні є нежить.
    Ще й я в неділю вийшла в футболці в мороз -10 з машини - і весь вівторок пролежала в ліжку: боліла спина, суглоби, запаморочення і загальна слабкість. І груди, ясна річ, боліли. Тому гв було лікувальне :), для мене. Сьогодні легше мені. А переживаю за здоров`я і хочеться щоб нас оминули високі температури. Вчора і сьогодні я в батьків. Із за хвороб та на новому місці діти вкладаються після 22, хоч зазвичай - до 21.
    Ой, в ніч на вівторок снився чудний сон. Це вже мене почало крутити-ламати на фоні застудженим грудей. Снилось, що я балерина і мені «ставлять розтяжку». І в дрімоті я бачу, що мала біля мене спить і зазвичай я її або перекладала в ліжечко або сама собі лягала зручніше, а тут лежу зірочкою, мені незручно аж до болю, а зі сну мені кажуть «тримай ногу, тягни руку, ще розтягуй, зафіксуй» - і я слухняно тим словам підкоряюсь :girl_crazy:.


    Вдома ремонт продовжується. Завтра, дай Бог, приїду і подивлюсь.

    Підібрала подарунки на Новий рік. Вперше хочу зробити святкові упаковки - і під новорічну драцену. Ялинки в нас на подвір’ї. Хоча не ялинки, а сосни, туї, ялівці... :)

    А ще думаю, які теми будуть на форумі років через 5, 10, 20? Чи будуть вже давно знайомі нікнейми та імена дописувати в темах про клімакс, весілля дітей/онуків, що вдягнути на похорон, стиль після 50 (а то і після 70), куди сходити з онуками, вдови, чи варто виходити заміж після 60 (і про секс після 60, гг), як оформлювати і в кого заповіт, і про це все *в наш час таке собі не дозволяли* :girl_in_dreams:.

    А ще я спостерігаю за батьками та бачу неймовірні зміни. Слава Богу! В теорії, в теорії, коли є проблеми в шлюбі, люди розуміють, що треба щось робити. Пробують день, два, місяць... не виходить. Кидають (подумки чи розлучаються офіційно). Тільки забувають, що виправити треба те, що нищило шлюб роками. І за місяць-два не виправити того. Підуть роки. В теорії ми всі знаємо, що не можна ображати, не можна ображатись, дуже важливо вміти прощати, не тримати образи... Тільки на практиці - тільки зачепи людину, і її Я буде смакувати образу та тішити свою гордість (стан жертви, як і стан зверхньої наглої людини - прояв гордості) на загибель відносин, а то і душі. Бачу, що мої батьки підтверджують слова, що зламані відносини потрібно ремонтувати. Бо вони ремонтуються.

    Позавчора ще почула таку приповість, байку. Близько до геніальної простоти. До пари довгожителів, які величезну кількість років прожили в шлюбі, приїхала журналістка і ось стареньку жіночку запитують:
    - Скажіть, а як вам це вдалось?
    На що була відповідь:
    - Дорогенька, в довгому шлюбі є один секрет.
    - Який?
    - Не розлучатись :girl_crazy:.

    Піду поміряю температурки, бо, здається, в малої трохи вище норми, може повишиваю... Є шанси, що ніч буде така собі, не зовсім про сон :d25:
     
    • Подобається Подобається x 6
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  4. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун

    от я з таким ж хлопцем "відпочиваю" вдома вже котрий день.....
    Подарунки на Миколая куплені, спаковані. Що не спаковане - те габаритне і чекає в підвалі своєї черги.
    про
    навіть не знаю.... мої батьки як "пес з котом" чекають золотого весілля. Деколи хочеться їм запропонувати роз'їхатись в різні міста, бо навіть я не витримую тої напруги.

    Найбільша проблема - відсутність спілкування. Навіть не самого спілкування, а проговорення своїх емоцій. Спостереження без оцінювання. Побажань, мрій, своїх бачень...

    Коротше. Поумнічала - йду спатки. Завтра день непередбачувано насичений!
     
    • Подобається Подобається x 4
  5. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    В Жилетку не піду, а прозою напишу.
    В нас погоріла техніка. Вчора були коливання напруги, тож комп, мультиварка, пралка (палала вогнем), три лампи згоріли, посудомийка вийшла з ладу (вмикається, але посуд не миє). І виявили проблему в проводці завдяки цьому.

    Так що, тільки що домила посуд...
    Ми переживали період відсутності води в хаті, відсутності грошей на ремонт посудомийки та пралки (минулого року вони водночас зламалися), відсутності грошей на таблетки до пмм (тож більше місяця вона простояла), - а зараз період, коли треба знайти майстра, дочекатись ремонту або вердикту що пацієнт скоріше мертвий, ніж живий. І це зовсім інакший стан.
    Хлопці продовжують хворіти, старший другий тиждень не йде в школу... пора вже лікарці подзвонити, щоб потім нормально довідку видали.

    З врочистостей - тепер маю кладовку! Є місце, куди можна скидати... все, що скидається в кладовку :girl_crazy:. Бо куди я тільки не тулила різне дитяче, господарське та з невизначених категорій майно. Триває процес оформлення кімнати (колись мала бути котельня, але ми передумали робити твердопаливний котел - тепер це буде кімната... чи гардеробна, чи гостьова...). Триває ремонт нашої спальні - нарешті будуть поштукатурені стіни, і до фіналу залишаться двері, стеля, меблі...

    Ох, догодовую малу, йдемо до магазину... Хочу чимось заїсти стрес :girl_bye: та й прогуляємось. Бо декілька днів на вулиці страшна ожеледиця була - падала навіть я :) (до сих пір болить коліно та нога), ніби ніхто не бачив :connie_pull-pigtail. А взагалі, такі події дають подумати не тільки про логічне матеріальне, а й про духовне. В співпадіння я не вірю, тож так мало статись.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Співчуваю Співчуваю x 2
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  6. Козенятко

    Козенятко Well-Known Member

    Всім привіт! Такий гарний, сонячний день! Настрій, прекрасний, але не зимовий. Всі отримали подаруночки, отже позитив є. Чекаємо гостей, так що беруся до роботи))
    Отже, ніхто нічого не пише, то напишу я. Гості були, поїли, попили, в карти зіграли.
    Але скажу вам, що якось все не так, що саме не так, важко сказати, але свято відбулося)) усім гарного вечора!!;
     
    Останнє редагування: 19 Грудень 2020
    • Подобається Подобається x 2
  7. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    Всьо, я всьо. Сьогодні ключовим завданням було навести порядок в ванній (поки що це кімната без дверей, де гіпсокартоні стіни та функція гардеробноі). Непомітно сезонні та розмірні зміни в одязі відбулися, і порядку не стало. Вчора просто була купа на купі на всій площі кімнати і пройти неможливо. Хочеться шафи :sad:. А наразі - невелика шафа для підлітка під вішалки і тумба з трьома відділами. На 6 людей. А, в дитячій я звичайні полички (для книг, документів чи косметики вони колись служили) пристосувала для одягу старших двох хлопців - суто те, що зараз носять.
    Ще й залишки штукатурного пилу прибирала після того, як вчора закінчили один з етапів штукатурки стін в нашій спальні...

    Тим не менш, зараз в «гардеробній» порядок: шафа (тепер закривається :girl_crazy:) і три великих-великих коробки. У доці тепер теж є коробка. Плюс поки посортуватала ті одяги... Ай, і хочеться більше всім новенького гарненького, і ... куди його? Вже як є, вистачає. Щось я забагато про наболіле, ще й в подробицях :girl_crazy:.
    В нас намальовується екстрений виїзд на місяць, а може і більше. Підійшов етап штукатурки всіх стін. А досвід штукатурення стін в одній тільки спальні з заліпленним плівкою дверним отвором (дверей же ще нема :girl_crazy:) показав, що це жах-жахливий для мене і дітей. І знаходження майстрів, хай навіть друзів - дещо створює дискомфорт. Ми попередньо розглядали варіант виїхати літом у Львів, точніше, в передмістя Львову, та перечекати. Але виходить час настав ось незабаром... І можливо я з дітьми поїду до батьків - так по суті буде краще. І з чоловіком на побачення ближче їхати :girl_in_dreams:. Бо в передмісті дім опалюється газом і минулого року в лютому ми добу гріли котел, щоб стало +18... та й дорого.

    Так дивно... ми так давно цей етап чекали, а зараз в мене переживання щодо цього бруду ремонтного... дійсно, краще мені виїхати і хоч не бачити очима той пил в повітрі. Термін просто довгий. Я максимально на два тижні виїзджала, коли плитку на першому поверсі клали. А тут місяць чи більше.

    Що ж, завтра святкуємо дитяче Різдво. Хлопці віршики вивчили і пісеньку :d25:, а мені пора почитати і спати.

    А ще сьогодні складала одяг малої, з якого вона виросла (вона постійно виростає з одягу :girl_blum:) і зрозуміла, що ось вже дівчинка їсть по два-три рази прикорм. Причому, їсть! Куди ділися ті безкінечні висовування язика, плювання та крутіння головою в різні сторони від ложки?.. :d25:
     
    • Подобається Подобається x 4
    • мімімі мімімі x 2
  8. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    Пройшло Різдво, хоч із своїми приколами, але було весело. Карантин уже набрид, так хочеться повернутися до нормального життя, але відчуваю що так як було раніше вже не буде. Хом офіс вже сидить поперек горла, так хочеться живого спілкування... Але до 18 січня таке щастя мені не світить.
    Мову так і не вивчила, якось навіть і обідно, люди з якими я починала вже мають рівень с1... А я вже і забула що вивчила :sad: зато зрозуміла чим хочу займатися. Суперську колеги і я дійсно кайфую від того що роблю
    Вчора переглядали оголошення про оренду/купівлю житла... Знайшли будинок мрії, все таке моє-моє... Правда крім ціни. Ніхто не знає де можна 2 млн євро знайти?
    А так все дуже одноманітно, погода не дуже тішить, вийти немає куди, вже всі ігри що були вдома набридли. Вирішила малювати.
     
    • Подобається Подобається x 6
  9. Arapeta

    Arapeta Well-Known Member

    Ви як будете звідти виходити, будь ласка, запам`ятайте дорогу, бо мені дуже треба в неї попасти.
    От відбули Миколая, і все! Я НЕ ХОЧУ більше нічого святкувати! Н-Е Х-О-Ч-У!
    Хочу, щоб чоловік нарешті пішов на краще зі здоров`ям, щоб я забула цей рік як страшний сон.
    Щоб можна було щось планувати, відпочити нарешті. В мене така втома назбиралася за цей рік. Втома і страх, що буде ще гірше. Оте підсвідоме постійне очікування гіршого варіанту всіх подій.
    І оте ЗНО щоб вже відбулося весною, бо та дитина вже синя від того навчання+репетитори.
    Я не хочу гостей, я не хочу посміхатися і радіти натужно. Хочу спокою і повноцінного відпочинку. І готель з теплим дитячим басейном для меншої. Вона моя чиста радість.
    Заснути і проснутися у лютому.
     
    Останнє редагування: 28 Грудень 2020
    • Подобається Подобається x 5
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
  10. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    Чи то відсутність снігу та морозів, чи *мій поважний* :girl_crazy: вік, чи просто такий настрій, але відчуття новорічних свят в мене нема, натомість є відчуття завершення проекту «2020 рік», і проекту досить успішного. Настрій підведення підсумків, планування нових цілей, обмірковування своїх мрій та бажань своїх рідних та близьких. Ще мене чекає новий діловий щоденник. І після декількох років блокнотів з хаотичними записами, я повертаюсь до старого доброго ділового щоденника. З щоденними записами. Щоб такий пухкий був від тих записів наприкінці 2021 року :girl_in_love:.

    День подарунків, святкової вечері і годинки для себе, яка почалась ось щойно, як я почула звук мотору нашої машини. Хлопці поїхали на гойдалки :).
    А дівчата вдома. Цей рік приніс мені дівчинку, рух по ремонту і будівництву будинка, хвороби, переживання, дружнє спілкування, переосмислення відносин в сім`і, показав де я помиляюсь і що роблю неправильно, показав куди рухатись і чого досягати.

    Поговорила з дідом, батьки ось скоро доїдуть до нього в Суми святкувати Новий рік. В діда все добре, як на його 80 років.
    А до моїх тридцяти років залишилось два тижні.

    Всіх люблю, бажаю Божих благословінь у вирішенні ваших, дівчата (і жінки, а може вже і бабусі :connie_pull-pigtail), справах та в здійсненні мрій! З Новим роком!
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  11. amaretto

    amaretto як сказала Тося: "месний повар"

    Ну привіт ДП у 2021!
    Хочу снігу, хоч на пару днів. Так діти його чекають. Так хочеться не дощу, а снігу, по сезону,по календарю!
    Все решта ок, перезагрузка і погнали далі
    Нехай для усіх 2021рік буде роком здійснення найзаповітніших мрій!
    Сьогодні 14років як ми розписались
    Сьогодні ив мене почались КД яких чекало декілька людей бо від того відштовхувались щодо хрестин плимінниці
    Сьогодні останній вихідний до 10січня, а потім тиждень пекельної кухні
    Тай таке
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Співчуваю Співчуваю x 1
  12. Aylin

    Aylin Well-Known Member

    Привіт! Вітаю усіх з Новим роком, менше хворійте і будьте щасливі!
    В мене новий рік почався з великої прози: 1 січня захворів чоловік. Він при t° 37.5 вже дуже зле себе почував і я на наступний день відправила здавати ПЛР ( симптомів крім слабкості, сильного головного болю і t°38.5 , не було). Дітей від чоловіка як могла так відгородила і почала планувакти Різдво на карантині
    Моя мама не вірила, що це коронавірус, але я вже і так догадувалась його результат.
    А 3 січня мої підозри підтвердилися.
    Подзвонила до лікарки, вона зверхньо запитала нащо він здавав аналіз якщо інших симптомів нема, вирішила, що я збрехала, і він уже давно хворіє, бо ж як то йти здавати ПЛР за 1000 грн тільки з температурою ( нє, ну дивна людина, я ж не з її кишені платила). Ну хоч антибіотиків не виписала. Подзвонила свекруха питала де він заразився, напевне без маски ходив, і чи ми впевнені, що це воно, а потім запропонувала уколи які їй лікарка колись виписала, але в неї ще залишилися ( ну, а шо, може якраз поможе:girl_crazy:), а свекор сказав раз смак і нюх не пропав, то це не воно.
    Я взагалі не дуже переживаю, бо йому зараз легше, але хочеться з кимось поговорити:girl_cray: Я стараюсь бути на позитиві, не хочу щоб діти переживали, але вони і так усе розуміють.
    Скоро свята, а я не можу налаштуватися на святкування:girl_sad:
     
    Останнє редагування: 4 Січень 2021
    • Співчуваю Співчуваю x 3
    • Подобається Подобається x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  13. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Оскільки вперше в темі в новому році, то вітаю всіх з новим роком і бажаю здоров’я вам, вашим рідним і близьким!
    Так от... Сніг) То є однозначна врочистість. Стрічка новин у фб та інстаграмі замерехтіла щасливими дитячими і дорослими сніговими фото або й відео. Сніг в селі має ще один нюанс: його треба відгортати з стежок, доріжок, подвір’я і навіть зі «своєї» частини дороги. «Хто як не ми» - подумала мама (це я) і взялася за справу. Офігіли всі: дідусь, чоловік і навіть сусіди. Натхнення є натхнення.
    Далі по списку утеплення. Приїхали теплющі штани для старшої доці. Тепер можна спокійно спати)
    Завтра теж буде врочистий день. Завтра ми в гості. Нарешті не треба паритися, що готувати на сніданок/обід/вечерю, бо то має бути таке щоб і меншій на прикорм підійшло. Вона в нас любитель покопирсатися в наших тарілках, себе не дасть образити, все хапає і хомячить. А як сідаємо їсти і її не беремо, то кричить поки і її до столу не присадиш. Ради інтересу глянула на дитячі каші в магазині і обалділа з цін. ГВ і педагогічний прикорм - це така економія.
    Прози сьогодні нема. Треба міняти життєву філософію, тож починаю вже. Хоча, ні, почала раніше - фіксую позитивне і радісне, роблю щось корисне для себе щодня (сьогодні це манікюр). То все сьогоднішнє сонце)
     
    • Подобається Подобається x 7
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • мімімі мімімі x 1
  14. dieSonne

    dieSonne Well-Known Member

    Привіт спільното Посиденьок. Повернулася сюди через майже 10 річну відсутність. Зовсім нещодавно згадувала Левандівку і активне життя Форуму. Вирішила зайти, подивтися як тут. Трошки не так тут кипить життя, як було 10 років тому, і це зрозумліло. Люди перейшли у Фейсбук та Інстаграм. Там швидше та зручніше. Але тут колись було так затишно... Ностальгія у мене сьогодні. Усіх з прийдешнім святом Водохреща! Гарного дня і початку тижня :)
     
    • Подобається Подобається x 12
    • мімімі мімімі x 5
  15. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун

    Хух! Свята відбулися і я їх відбула!
    За місяць часу, гостей в мене вдома було, напевно, більше, аніж за цілий рік. І це класно!!!
    Правда, з наслідками...
    Тепер тримаю на спині диван (періодично на боках чи животі :blush:), контролюю що кладу до ротика і відпочиваю від безперервних гостин.
    Діти побігли ліпити сніжки (допоки ще є сніг).
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  16. WinterDog

    WinterDog Well-Known Member

    Ух закінчення року виявилось активним. Пережили переїзд, відсвяткували, і вернулись в роботу.
    І на санках катались і гуляли.
    В молодшого виліз 3й зуб і почали прикорм. Які вони смішні як пробують нові продукти. І ще почав повзати, жук малий.
    Оці моменти малюцтва я сприймаю якось дуже гостро, я не планую 3-тю дитину, і розумію що оце зараз останній раз, оці писки, посмішки, здивовані очі, нові навички яким радію постійно.
     
    • мімімі мімімі x 4
    • Подобається Подобається x 2
  17. amaretto

    amaretto як сказала Тося: "месний повар"

    Ну ж просила сніг)))))
    Все ок.
    Деякі цілі досягнуті
    Важкий робочий січень пережили
    Душа бажає весни
     
    • Подобається Подобається x 2
  18. Basyanya

    Basyanya Well-Known Member

    Довго думала в яку тему дописати( можливо створити нову: " Як з'їздити на батьківщину"). Залишу це тут. Загалом наша поїздка до Львова, почалась задовго до самої поїздки. Треба було чоловікові забрати загран паспорт, доні зробити новий, і нам з чоловіком до зубного. Хоч говорять, що поляки расисти і не люблять українців, але гірше ставлення до себе я бачу лише в Україні. Один дзвінок у консульство псує мені настрій на півдня.
    Карантин. Це окреме питання. Щоб не перебувати на карантину 14 днів ( якщо не помиляюсь ВООЗ вже давно сказала, що достатньо й 10 днів...) треба мати тест плр, або заінсталювати додаток "Вдома", на той номер який подаш прикордонникам, варіанту, що ти не маєш номера і здаш тест в Україні і тебе звільнять з карантину немає. Дуже мене здивувала ситуація в Україні з карантином, перебуваючи на карантину, ти маєш право гуляти щодня по 2 години в радіусі 1 км від вказаного місця перебування. А так як всі по вулиці ходять без масок ( не скажу, що це добре чи погано, просто інакше), то людина яка дійсно хвора і скажімо живе в густонаселених мікрорайоні легко заразить сотні людей.
    Перетин кордону в сторону України. Ніхто не працює, всі кажуть почекайте хвилинку. Щоб подати заповнену митну декларацію привіт в'їзді чоловік чекав десь 30-40 хв.
    Дороги. Всі кажуть, що роблять дороги. Але приїжджаючи раз в пів року, цього не відчуваєш, як трясло на бруківці так і трясе, якщо дорога була більш менш, то вже яма на ямі.
    Дуже здивувало мене кількість Тесл на одному паркінгу, та й загалом кількість нових автомобілів до якості доріг.
    Паспортний сервіс на Словацького. Все ніби добре, але якось криво працює. Перш за все ті документи, які я подавала на перший закордонний паспорт для доні не підійшли. Не так перекладене свідоцтво про народження, от в посольстві України так, а в Україні вже не так. Отже до ціни паспорта ще +430 грн за переклад. Хотіли купити чоловіку обгортки до паспорта, так оплата в термінал, а решта на картку або номер телефону. Щей комісія 60 грн. Теж смішно, що до живої черги, хоч на екрані пише 15 хв, то у нас вийшло десь 40 хв. Але загалом дівчата, облуговують приємно.
    Були в кіно. І тут не без неприємних сюрпризів. Один мужчина купив 1 білет на диванчик(lux місце), а прийшов з сином років 10-12. Наглість просто зашкалює.
    Були в ресторані. По відгуками майже 5 зірок. Нажаль кухня розчарувала. Не бути уточняти де і чому, власники дзвонили і вибачались, що приємно вразило.
    Повернення до дому. Український кордон. Ми проходили його десь 3 години, при тому що саме легкових машин майже не було. Зі всіх вікон, а їх там багато, для митного контролю було відкрите лише одне вікно для всіх смуг. Прицівник прикордонних служб, тиняються туди сюди, коли приходить твоя черга, то нікого вже немає. Деякі люди домовлятися про щось, біля тих будок. Одним словом бардак. На польському кордоні попали на перезмінку, то теж треба було чекати десь 1,5 години, але якось то все більш упорядковано і немає такого хаосу.

    От не знаю, в мене завжди по завершенню поїздки в Україну, якийсь осад і розчарування залишається. А ж гірко від того робиться.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Не погоджуюся Не погоджуюся x 1
    • Співчуваю Співчуваю x 1
  19. Basyanya

    Basyanya Well-Known Member

    Ще додам похід до нотаріуса. Це теж виклик. В відповідній темі давала посилання, що можна дати довіреність на отримання закордонного паспорта.
    Прийшла до нотаріуса. Кажу хочу таку довіреність. Ми вам не дамо. Кажу, що в паспортному сервісі сказали можна і що сама читала закон, що є така стаття. Нотаріуска почала кіпішувати, хто краще знає закон вона, чи працівники сервісу. І сказала, що будь які дії, що стосуються малолітніх осіб лише через опікунську раду. То виходить, що дозвіл на перетин кордону дитини чи з одним з батьків чи напр. на екскурсію/змагання теж через опікунську раду.
    Не розумію такого, задавала такі питання, а чому я не заберу, а чому чоловік не забере, та яка різниця не хочеш грошей заробити, то скажи, що ми цими питаннями не займає ось.
    До іншої дзвонили, то сказала що їй всі закони до одного місця, в неї закон про вчинення нотаріальних дій... Це нотаріуси з Левандівки.
    Буду надіятись, що все ж ту довіреність, що нам зробили в іншому місці підійде і свекруха забере дитячий паспорт. А якщо ні, то то й паспорт вийде золотий....
     
  20. Козенятко

    Козенятко Well-Known Member

    Ви мабуть не порозумілися з нотаріусом, бо це ви даєте довіреність на подачу/отримання документів, а не малолітня дитина, від якої дієте ви).
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1