Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Моєму меншенькому пів рочку з хвостиком і на носі третій достроковий вихід з декретної відпустки. Тож насолоджуюсь останніми "неробочими" тижнями і якось навіть проза стає врочистістю. Гора випраного одягу після сімейного відпочинку в Туреччині чекає, хто б його попрасував. Але то буду не я, принаймні не сьогодні. Мені треба терміново доїсти улюблену халву з фісташками, поки малі сплять, позгадувати, яким теплим було море ще позавчора, і подумати, скільки кг помідорів цього року нав'ялити. Адже літа лишилося вже так мало..

Надіслано від мого POT-LX1, використовуючи Tapatalk

 

Ех, а мені відпочинок не світить) хочемо дещо придбати - то мусимо поекономити

Нині проза! Винервували мене родичі, які наївно не розуміють, а чого то я проти того, щоб приїхати до них в гості, в +40, в обід, де 30 хв їхати і ще 20 перти по жарі з малою дитиною? Дійсно, чого б це? Може тому що аномальна спека? Та ну нє, то просто я вигадую собі щось. Хтось має рецеепт як отакі дурні репліки пропускати мимо вухі не нкрвуватися через тупість оточуючих?
А поки заспокоюючи і шукаю серіал подивитися, щоб переключити увагу

Врочистість: відпустка чоловіка. Хоч будемо вдома, та все ж трохи легше буде. І ввечері сьогодні плануємо невеличку прогулянку

 

Тут Ви вже самі собі дали добру пораду )))

 

Знову я напишу. Може таки тема отримає друге дихання)
Тиждень почався.. ну якби то пом’якше сказати.. Маю перше ДТП з моєї вини. ДТП трохи певно заголосно, бо то трошки черкнула машину. Але всеодно неприємно. Ту царапину ще довго розглядали, європротокол оформили. Гм... Теж досвід. Треба певно з такого ракурсу дивитися. Шукати позитив, зсвісно, зараз буде складно... Але, нє, згадала. Є позитив, що стосується здоров’я меншої. І це добрі аналізи. Тепер ще Узд зробити. Може дасть Бог і піде зменшення тих розширень в нирках. А ну може хто підкаже: з пієлоектазією басейн не можна? (Маю таку підозру, що не можна, але раптом). З старшою донечкою трошки походили, бо хочу щоб навчилася плавати. Та і бачу є трошки нюанси по навантаженню м’язів. То і меншій було б добре поплавати, але певно не можна.

 

Ви мені нагадали, які ми "близькі" по віці наших дітей))
Першокласника нашого турботи переносяться ще на рік, вирішили дати ще всім додатковий рік відпочинку. З роботи якраз минулого тижня вже звільнилася, а ДН малого так і не організувала, всі плани і святкування пішли коту під хвіст - мої обоє захворіли одночасно, в результаті бронхіти і сидіння вдома в цю не таку і часту літню погоду для вилазок на природу, водойми чи гори. Пофрустувала, змирилася, хлопці ніби пішли на поправку, вже почала сьогодні знову планувати, а аналізи меншого не такі втішні, як хотілося б. Завтра знову до лікаря і скоріш за все давнообіцяний похід в кіно і на піцу з подругою з дітьми знову не відбудеться. Як і будь-які імовірні поїздки, святкування і т.п.




Надіслано від мого Mi 9 SE, використовуючи Tapatalk

 

Ха, і в мене ідентична проза. Не йде якось то сімейне життя. Якось я змучилась від нього і ремонтувати то все зовсім не хочеться. А ще проза-ніяк не можу знайти роботу, яка б давала можливість поєднувати і адаптацію малого до садку і можливість сидіти з ним якщо захворіє, і щей щось могти заробити.
Зате маю врочистість. Сьогодні попали з малим на гурток, де мені нарешті сказали, що я маю звичайну активну дитину, а не зовсім нечемного хлопця. І я не навіжена мамаша, що все дозволяє свому чаду і тому він мене не завжди чує. (я взагалі не дуже беру чужу думку до голови, але інколи руки опускаються від тієї активності, біганини з ним) І малий слухав тренера. Юхууу.

 

І я черкану пару рядочків, зробимо такий собі флеш-моб на підтримку форуму))
Врочистість - зараз буду складати валізу! Вдруге за сезон на море!! Були в травні в Єгипті. От пишу це і сама не усвідомлюю, що все-таки їдемо, до останнього не знала, чи все складеться, хоч квитки купили ще в червні) напевно аж в літаку вже розслаблюсь)
Про прозу не будемо)

 

Юхув, всіх бачу, всіх чую!
Літо літом, а я вже не можу дочекатись осені. Причин декілька:
1. Нарешті не буде тої спеки (20+ градусів)
2. Є маленька (нехай маленька, та все ж) вірогідність, що восени зустрінемось з морем. Не бачились ми довгих три роки
3. Мої гаврики підуть в садок. Син після перерви в 1,5 місяці, а доця вперше. І останнє, так би мовити, і хочеться і колеться. Вона ще така мацьопа з однієї сторони, а з іншої я дуже і дуже втомилась від щоденної рутини, де ми всі 24/7 вдома. Хочу часу для себе і щоб він не залежав від можливостей інших побути з Юстею. Тому тут складно, та якось буде.

А літо, воно було чудове) не надто квапливим, з своїми планами та їх втіленнями, з подорожами та зустрічами, з прекрасними та чуттєвими моментами
Від осені чекаю не менше, + ще більше свободи та спокою для себе та досягнення кількох ціль.

 

Що ж, я більше чукча-читатель, але теж черкну пару рядків. Теж маю цього року першокласника. Абсолютно нічого ще не купила і потрапила в лікарню на збереження, повний ліжковий режим і це тааака проза, що ну. Трохи переживаю і за вагітність і за малого...Врочистість боюсь злякати, тому не пишу.

Надіслано від мого SM-M315F, використовуючи Tapatalk

 

Спека трохи спадає і я радію!
В повітрі пахне яблуками - значить, скоро осінь хочу яблучного пляцка шалено, але не хочу його пекти можливо, до завтра натхнення з'явиться

Маю врочистість: купила сукню, на яку б раніше не наважилася. Бо я ж звикла до стриманого стилю, а тут такий фасон цікавий ❤️ коли ж ще носити таке, як не зараз?

І ще: малюсько вчиться стояти без опори і так смішно плюхається на дупу і щось белькоче-белькоче безупину ❤️

 

@Miss Sixty а скільки то вашому старшому не-першокласнику?)) І як вам було звільнитися з роботи? Бо мені якось не по собі , не просто мені далося те рішення, бо повернутися можливість є, але таки вирішила побути ще трохи мамою. А воно якось так тисне зовні - ніби чого то ти будеш вдома сидіти, а не гроші йти заробляти. Ой, то певно до якоїсь іншої теми те питання , але раз вже народ трохи сюди підтягнувся , то хай буде тут.

А тим часом ми ще на відпочинку - і мені трохи дивно, що ми нарееешшті стали якісь рухливіші. Роками годі було зрушити з одного місця, хоча я того і хотіла, а от чоловіку все шось не те було. А тут ми нарешті і рибку половили, і на водоспад з'їздили, і в дельфінарій , ну і ще може десь доберемося, ще є два дні.

Надіслано від мого SM-G973F, використовуючи Tapatalk

 

@Retaret написала Вам в ПП

І поділюся врочистістю - хлопці мої одужали і ми сьогодні провели чудовий день з подругою і її донькою, нарешті трохи відбулося відкладеного святкування дня народження молодшого. Сходили на піцу, діти побавилися, в кіно на обіцяний Щенячий патруль, погуляли по місту, посиділи біля фонтану. Ще й погода по ходу дня стала теплою та сонячною.
Люблю Львів, люблю свою подругу, люблю своїх хлопців, люблю літо ❤️
А ввечері чоловік знову надав можливість самій поїздити трохи по області - який ж то кайф кайфувати від себе за кермом.

 

А що за мультик? Ми б теж пішли, як повернемось..
Врочистість - море!!!! Як же я його люблю)) Були на пляжі Афродіти, діти настрибались на хвилях…

 

І яке море в травні? Плануємо наступного року поїхати, поки в малих паспорти не позакінчувались. Чи тепло, чи в морі купались? І кудиїздили? Хочу гарний захід в море, пісок щоб був.

Малий скоро йде в школу, вже 3 клас. І ужас-ужасний - в другу зміну
Меншого сплавлю в садок - вже середня група. Ще трошки і той буде першачком. Я в шоці

 

В травні в Єгипті чудово! Море вже тепле і ще немає пекельної жари. Звісно, купались) їздили тільки на морську прогулянку піратським кораблем, бо вже вчетверте в Єгипті були, на багатьох екскурсіях були. Були в Хургаді, там переважають пісочні пляжі з пологим заходом, хоча і в Шармі такі є

 

От і знову понеділок і дощі, дощі, дощі... З літа одразу в таку мокру і холодну осінь. Сидимо вдома, утепляємося і гріємося. Минулі вихідні лежали всі з ротавірусом, який старша з садочку принесла. А ці просто мокро було. Про садочок. То і врочистість і проза. Врочистість - бо він справді класний. Дитині там цікаво і вона його любить. А от проза - то постійні хвороби. Від лютого вона майже не ходила. Розумію, що то треба пережити. І якщо старша то ще відносно легко переживає, то з меншою не так радісно.

 

А у мене сьогодні свято. Рівно 19 років тому я вперше стала мамою. Дуже швидко пройшли ці 19...Моя донечка вже така доросла розумничка, самостійна і незалежна від нас ,але в душі ще така ранима і тендітна. Борець за справедливість. Люблю її дуже- дуже, хоча рідко це кажу( не любить вона це чути і всякі обнімашки теж) Але мені так хочеться її обняти і захистити від усього світу.

 

Якраз вчора надибала в неті:

 

Давно я не писала. З врочистості вибрались на море) Відпочити не відпочинеш з однорічним малюком, але змінили обстановку, погрілись і накупались.
З прози почалась школа. 6 клас, я не знаю куди летить час...

 

Всім привіти!
Стільки всього відбувалося...
Старша пішла в Універ, так... ЗНО розумничка добре написала і має, що хотіла.
Ми з середульшою змотались на 2 дні на Полтавщину на екскурсію між тими вступаннями. І середина серпня ЗАСЛУЖЕНО і доооовгоочікувано полетіли всі разом на Родос. Мій Родос... Він такий же чарівний... Сонце, я б сказала, помірна спека, 5* готель, окремі кімнати зі старшими дівками, теплюща бірюзова чистесенька водичка, морепродукти, тортики, бахлава, рожеве вино, кораблики, атраціони на морі, міні-диско на 20:30, де танцювали ми ВСІ (ну менша - то була просто звІзда!). Все як я вимріяла і на що дооовго чекала...
Урочистих лінійок не було, то всіх відправила Універ/гімназія/садок і релакс...
Ввечері йду сама на виставу у Курбаса.
А кінець вересня їду з середульшою відкривати для себе Харківщину.
В листопаді запланована Флоренція з сестрою.
Тай таке. Якось непогано все виглядає поки, ттт.