Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

А я вчора ввечері на сусідів грішила. Як відкрила двері, чуть не впала - так ще ніколи не смерділо. ТОму дійсно

Сьогодні взагалі не день, а вершина маразму.
в мене роботи вагон і маленька тєлєжка. Пів дня нині скандал на рівному місці. Брешуть з 3 сторін, замовник, відправник, отримувач. Ціна питання в доставці 175 грн . А в перегрузі машини на вагах вилізти може десь в р-ні штуки євро - нас же ж розраховують штраф за перегруз в євро. Чого так? - не питайте. Короч, мозг нафіг винесли так, що в мене вже руки трясуться.
Я такого цирку не чекала, зранку собі нарвала кошик яблук і грушок, збиралася робити сік, пастеризувати і закручувати. Шкода щоб пропадало таке добре. ТО замість того, щоб щось робити просиділа в скайпі з істерикою.
На кухні срач і сморід - в умивальнику повно риби. То тре почистити, порізати, замаринувати, пофасувати, поморозити.
Ще й купила 10 кг помідорів в Ашані на кетчуп. Між іншим гарні нині помідори були по 6.49. А я захланне створіння.
В Цезара знову нарив на лапі. Вже 3 рази робила перев"язку, підлога в ванній позамазувана смердючою Іхтіоловою маззю. Але нас ще чекає один етап зміни бандажів, тому відкрила вікно-закрила двері щоб не смерділо.
Зупиніть землю - я зійду.
Спокійного всім вечора. Я спробую не зійти з розуму.

 

а я бачу, що хоч і марила тим кетчупом від зими, але певно, не подужаю цьогоріч. Схиляюсь до того, щоб купити пару банок в хорошої господині.

доброго ранку!
сьогодні я - домогосподарка і мама, жодної професійної діяльності.
З цієї нагоди лишила вдома малявок, 2 шт. І готую смачне (точніше, вже закінчую).
Останнім часом стаються зі мною напади хатньої працьовитості і результат тішить - вікна на балконі нарешті чисті, а в холодильнику - тільки уявіть - і чисто і не порожньо Загалом, хвали мене, моя губонько.
В усіх сферах життя трапляється отаке: очікуєш чогось спокійного - отримуєш торбу повну; очікуєш складного - отримуєш спокійне. Тому вже не очікую. Просто роблю від себе залежне і намагаюсь спокійно сприймати все решта.
Жую родзинку і збираюсь з малявками в рейд по гуртках. Хотілось би десь реалізувати ті мікроталанти, бо в мене руки ні до малювання, ні до ліпки ні до дитячих руханок не лежать.
Гарного дня!

 

А в мене вчора був ніби понеділок... Ну от не знаю чому, але відчуття понеділкового дня. Дивно... І робота якось так робиться теж дивно, ніби й в компі зависаю, але усього багато переробила вже..Особливо те що відкладалось. Навіть на горище повиносила все, що купую лежало і чекало свого горищного часу. Перебрала вчора лашки малого- відклало пакетик "на гору", запаковані кошики , ще від Спаса чекали-красувались , 5 банок сушені і пакет баночок, що був мені спрезентований "бєзвозмєздно тоєсть даром", і біля котрого я вже пару днів походжала і мрійливо щурилась - теж благополучно на горище "пішов", бо чоловік казав, що ще однієї армагедонниці закруток не пережиє! Тому місце, де складалось все "на горище" тепер порожнє !! І я з чистою совістю продефілювала ввечері повз

Але перетлумила купу горіхів і в банку поскладала.
Ще вчора робили з малим майстер-клас по випіканню піци. Татові сподобалась. Нині повторимо.
А плани на "бальшую стірку" накрились мідним тазом --- смооорріід. Тому або буду лінитись нині, або затію якийсь двіж... Будємпасматрель...
Середини тижня вам відповідної і поменше смороду у всьому..

 

2 дні в садку і нині нічкою Т майже 40
тому сидимо вдома. зараз Т нема, дитина весела, "гуляє" на балконі.
день буде присвячений хатнім справам, по мірі можливості. в планах-приготувати перше, друге і кАмпот, трохи поприбирати і попрати. ну і хотілося б і своїм "творчим талантам" час приділити...

 

Аналогічно, от лиш я розігналась, як виключили водуДля приготування їжі маю в бутлі з помпою, а от щось помити - проблема. В мене ще й зранку газовий лічильник ставили, а зараз прийде майстер тумбу вирізати і на місце ставити. Як я маю той пил і бруд прибратиСподіваюсь скоро дадуть воду, бо то журбинка.
Малюк почувається краще. Була лікарка - сильна віруска, горло червонюще. Вчора перед сном збила темпу парацетамолом, бо росла дуже швидко і малий в'ялий був. Сьогодні вже нема. Лікуємось без ліків, бо Влад відмовляється їх приймати. Пшикнула в рот спреєм, то ходив з тою водичкою в роті десь 15 хв., доки я то не побачила і не дозволила виплюнути. Тому теплі чаї - наше всьо

 

Бачили, зараз картинка гуляє просторами нету: Вона мені навіяла: Яна з температурою 38 спокійно бігає, а Влад вже роздягається і в ліжко лягає. Ех, мужики

 

я теж так думала, але бажання перемогло. Помідори вже перемелені, цибулька і болгарський перчик

я вирішила додати трошки для пікантності смаку

запікається. Гггг, щойно чоловік з 2 поверху волав :Оля, а що то за запах такий і коли я то буду їсти

неправда - пережиє. Він в тебе стресостійкий

і мені треба якесь маленьке звірятко щоб полускало горішки. Може позичиш на трошки? В банку я вже сама поскладаю Треба ж звільнити кошик на новий врожай.
Намагаюся якось спокійно працювати, але щось той тиждень видався, як пісенька - психоделічно-шизофренічна. Але нічо, ще трошки і вже буде новий.

+1.
Гарного і сонячного всім дня, а мені - щоб вдалося те приворотне зілля

 

Ми знову хворі. Малий страшенно кашляє, в мене нежить і повний "розколбас". Вже котрий день сидимо вдома. Малий хариться і зносить хату, а в мене поволі їде стріха від того. Голова немита - лінь, ходжу замухришкою, навіть в дзеркало ліньки подивитись. Вчора ввечері чоловік приніс пляшку домашнього вина, то на сон пішло нормально. А от в обід клала малого, і знов трішки випила, думала засну, та де там, голова від того вина гуде, ібо нєфіг вдень прикладатись))) Якби мене хто спитав зараз чого я хочу - то я б попросила, щоб прийшли два тайці(ну ладно - один) і зробили мені масаж ніг, бажано аромомаслами.
І ще про осінь. Так вже хочу справжньої осінньої погоди. Щоб було сіро, пасмурно, вогко. Коли така погода, то я наче заново народжуюсь. От всі лю сонце, а я навпаки. Мені і моєму оргнанізму тре сіро-мокре за вікном. В мене тоді в голові все вкладається і я почуваюсь людиною. А сонце мене "розкумарює". На цьому все...

 

І хто повірив в перше тлумачення?
Сморід вивітрився, тому 2 прання сохне, постіль провітрюється, сантехніка вимита, ашанівська торба грушок перерізана-сохнуть! Буде-буде взимку узварчик! І ще всяких дрібот потроху перероблених. Зара буде кава, бо чай я нині вже 2рази встигла нямкнути.
Потім тре все сухеньке познімати і на місця діслокациі оприділити.

- певно ніц не вийде з того, бо звірятко лапки протягне.
А ще на вечір хочу з малим зрази робити. Від ідеї про піцу ми відмовились. А ще за гонками на "зайчиках"

(вєласіпєд такой)

тре поспостерігати, тому - "нє в етой жизні Олля".

Та й звірят у тебе самої , як мінімум 2шт. А ще й один- бодігард в "налічіє імєєцца"... Так що не прибідняйся. Головний девіз -- "правильна організація робочого процесу і прорабу нема що робити"-- тобі в проміч!
А тим, хто любит каву "файв оклок", смачного!

 

В сонячній Філаделфії осінню і не пахне...Літо повним ходом, жарко й надоїдливо. Я чомусь звикла до українського вересня - це моє...такі туманні прохолодні ранки, лагідне сонечко, й прогулянки в Стрийському парку, яблука, грушки й виноград...так мені не вистачає нашої осені...закриваю очі, і на мить я у Львові) почуваю себе так "не дуже", все роблю з великими перервами. Помила посуд, й лежу...замаринувала м'ясо, й знов лежу...ще маю шубу зробити на вечерю, поприбирати, і трохи роботи за компом. А я все лежу) у нас правда пів на одинадцяту ранку, але оте лежання мене вимордовує. ніц не зробиш, останні тижні важко мені☺ хочеться пошвидше побачити свою малявочку, а тоді напевне й часу не буде лежати)))) напевне зроблю другу каву, щоб 'прийти в чувства' й не вбивати прекрасний день нічогонеробінням...ще й маю наполеон з фруктами до кави!ммм...чоловік його не їсть, крем йому не смакує, все дістається мені)))

 

Ооо, в Ілліної теж)) Вчора 32, сьогодні 31.

я не просто звикла до українського вересня, він, як і вся осінь, моя улюблена пора року. Ще тепло і погожо, але сонечко вже не пекуче, а лагідне. Не дуже у мене з підбиранням слів - тим більше, що раніше дівчата вже вповні описали, за що можна любити осінь))
І щодо закривання очей.. Завтра як закрию очі, так і відкрию у Варшаві, а там і до Львова рукою подати!
Я їду додому, до себе додому
Валізи вже у вітальні, чекають, поки я їх спакую. Але у мене сьогодні ще одна важлива справа на півдня - потримайте з мене кулачки, будь ласка. Ну, як важлива.. Якщо не "вигорить", то нічого надзвичайного не станеться.. Але мені так хочеться, щоб усе вийшло.
Усім приємного вечора, а комусь - хорошого дня!))

 

Влад остаточно виздоровів - поки я готувала сніданок, він розніс квартиру повністю зі швидкістю світла І то фігня, що вчора я її практично вилизала після майстрівЗалишаю той гармидер як є і йдемо гуляти. В нас сьогодні день насичений справами після двох днів безвилазного сидіння в хаті. Все, допиваю каву і побігли. Гарного дня, посиденьки

 

Звичайна ніч. Малюк проснувся о третій ночі. Двогодинні танці з бубнами, щоб заманити його назад у ліжечко. Нарешті напівпритомна валюся на диван у вітальні - чоловік щойно заснув, а за три години йому на роботу. А у незаштореному вікні уже розсіяна ранком чорнота ночі і мерехтіння одинокої зірки у небі. І від тої картини засинається мені умиротворено. Бозя не спить. І так було і буде віками - діти народжуватимуться, хворітимуть, виздоровлюватимуть, виростатимуть. Проза переростатиме у врочистість, врочистість у прозу. А ми ніколи не будемо одні у цьому світі. І саме в цей момент розумію - "когда при мне говорят "все будет хорошо", я ЗНАЮ! что они имеют в виду". Бо все буде добре. Зірочка сказала.

 

Привіт, дівчатка! Я жива, практично здорова і вдвічі тонша, ніж місяць тому. Тобто, практично наочний посібник з будови скелета. Фізично виснажена, запрацьована, але морально себе почуваю знааачно краще, аніж до того, як випала з посиденьківського життя. Бо в мене відбулась зміна пріоритетів, і "є план", до початку реалізації якого "еще чуть-чуть, еще немножко", що мене й підтримує. А там і наїмся, і відісплюся, і з вами накавуюся. В моєму житті починаються серйозні зміни і вірю, що вони будуть на краще. Нарешті буде можливість прицільно зайнятись своїми особистими та сімейними питаннями

@nibysh , дякую за пропозицію "по суті", я її пам"ятаю і таки ай нід йо хелп найближчим часом ))

, а не якоюсь дурістікою. Загалом планів - як в Наполеона. )) Дякую Вам за всі теплі слова і підтримку, за те, що просто подумали про мене і поспівчували. Обіцяю (порося таке), що ще відпишу на ПП особисто, просто направду останнім часом все так сумбурно, що поки на посиденьки зайду, то вже не годен ні в монітор дивитись, ні речення скласти.. Одне хочу сказати - любіться, дбайте про своїх половинок, діток, батьків, та й про себе теж, бо того ви на work.ua не знайдете. Все решта - приходить і відходить, тече і змінюється. Шкода тільки, що розуміння цього часто приходить в не надто приємні моменти. А поки на добраніч, солодких снів
Офтоп офтопович (а може, й ні, а таки справжня мініврочистість). Мій п"ятикласник розказує про свою вчительку з інформатики: "Мам, вона така молода і сипатична, десь років 20-25, ну виглядає, як ти" Чи це не щастя? Той хлопчак завжди як скаже щось мамі, прям серце тішиться. Все, тепер точно добраніч. ))

 

В нас врочистість - приїхала в гості бабуся навезла нам смаколиків. Все ж таки далеко від дому своє, рідне, цінується набагато більше.
А так то ми сьогодні взагалі молодці: бабусю зустріли, нагодували, спати поклали, а самі поїхали за стратегічними закупами. Я з тих господинь, в яких все має бути з запасом. Терпіти не можу, коли надумаєш щось готувати, а вдома нема то дріжджів, то цукру, то ще чогось. Тому такого добра в нас завжди є вдома.
А потім погуляли із Мафією, сходили до свинок Пеппи та Джорджа і нарешті Маркус їх не боїться) правда кіт, якого малі завжди тлумили, нас тепер побоюється
А ввечері наш тато нагодував нас бургерами. О, як вони смакують о восьмій вечора, а ще краще о дев'ятій, а о десятій - взагалі делікатес
Завтра ще один насичений день: до обіду багато роботи, а пообіді - день народження у знайомих. І я вже дочекатися не можу неділі, щоб провести спокійний звичайний день.

Усім Посиденькам чудових та веселих вихідних. Нехай сонечко ще погріє ваші носики

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

Відзначусь і я тут))Цьогорічний вересень мене і тішить, і засмучує. Погода звісно непогана, але градуси мені трішки завеликі, для мене ідеальна осінь це 20 -22 градуси. А 27-28 трохи занадто. Не люблю я спеки страшно...Ну але,на жаль, вплинути на це не можу. Є звісно і варіанти, поїхати в прохолодніші країни, але це дорогувато, тому рятує кондиціонер. Але найбільше дратує той дурнуватий смог, який чомусь вже став у Львові дуже частимІ це і злить, і лякає водночас...Бо хтозна, як то все відзначиться на здоров'юМрію поїхати десь на природу де чисте, свіже повітря, бо скоро забуду, що це таке...Болить голова капець від тої духоти і смороду...
Ну і про веселіше, купила кілька книжечок собі, почитую та тішуся. Дізналась про систему S.M.A.R.T. для досягнення цілей, дійсно цікаво, треба спробувати.

 

І я...

Не настільки, але є

Останніх три тижні мене доконали, тому я жру сосиску і запиваю мартіні. А шо? То Рудому завтра зранку вставати, а мені можна і поспати.
Вчора чоловік співробітниці зловив мене по дорозі і вручив шоколадку. А позавчора таа ж таки співробітниця притарабанила мені кільо домашніх помідорів. І от думаю, чи я так зле виглядаю, чи просто задобрюють . Дзеркало каже, що я виглядаю дужже добре. Навіть занадто в певних місцях. Отже, задобрюють. І то панятна, ібо я остатньо на роботі і жнєц, і кузнєц, і на дудє грєц. Зато в мене всі чотко перевіряють податкові і я їх спокійно пореєструвала. Вийшла з кабінету, гавкнула

кому непунятно - післала

і юж. Ну, не вмію я панькатись з людьми, особливо на роботі

то ж не романтичні стосунки, і, навіть, не прелюдія

.
Отже, чекаю повернення бухгалтерші з відпустки і таки піду у відпустку на кілька днів. Вимкну телефон, закрию вікна, засуну штори, накриюсь ковдрою і най мені носять в ліжко каву і ноутбук

і перекусити час від часу

.
Мій ноут до того часу вимахується, як дівка на виданні. Наразі юзаю Рудячий, але ж то не дєло

явки, паролі, акт прийому-передачі

. То з понеділка таки буду ловити майстра і замовляти вентилятор. Най хлопи шось роблять. А Рудого запряжу випрати доріжку з кухні і відвезти босоніжки до майстра, набойкам хана

ото хлопска робота, пра?

Кажись, усьо.
Ваша ДВ

не забувайте мене, бо нечемним і забудькуватим я приснитись можу

 

Якийсь дуже сльозливий етап життя почався

у всіх проявах, і фізично і морально і від радості і від горя

. Ніяк не можу викарбкатись з того всього, борсаєшся, колупаєшся і ледь на плаву тримаєшся. Зрозуміла чим дійсно хочу займатись (я це знала, але остаточно переконалась що то моє), але зараз не покидає думка - а за що жити?! Цілий тиждень, неначе перегляд якогось старенького улюбленого фільму, стільки спогадів, емоцій, а ще більше в голові думок "а як було б, якби..."

народ, як навчитись не думати про таке?

. Купа приємних зустрічей, кожного дня посиденьки за філіжанкою кави зі своєю одногрупницею, як приємно просто посидіти і погомоніти, бували такі моменти що відчувалось ніби ми далі студенти, ніби і не прийшло стільки років. Купа новин, купа проблем. Бували моменти що навіть не хотілось нікуди іти і щось вирішувати.
Ще одна 5-ти хвилинна зустріч, яка заставила задуматись. От бувало у Вас так що ідеш по вулиці, зустрічаєш старого знайомого, поговориш 5 хв, попрощаєтесь і ти відчуваєш що щось змінилось. Ніби натиснули кнопочку і все...От в мене таке сталось, розмовляли ні про що, але після того в голові заселились зовсім інші таракани. Чи це на добре, ще не знаю. Якщо чесно важко насмілитись їх там приймати.
Робота...Робота то окрема історія, в якісь мірі нагадує театр. Вчора ти грала одну роль, а завтра за сценарієм - ти зовсім інша людина. Трішки не звично, я б сказала страшно, але варто звикати.
Ех...жилетковий настрій, філософські думки в голові, але треба налаштовувати себе на позитив і відважитись жити за новими правилами!
Всі удачі і більше посмішок

 

Сьогодні до обіду наводила повний марафет, маючи і час, і бажання. І недаремно! Яке ж приємне відчуття, коли ти випадково зустрічаєш свого колишнього,

який колись добряче попсув нерви

, і виглядаєш при цьому королевою, а він як облізлий кіт.
Коротше кажучи, день вдався. Гарного всім вечора

 

Я вернувся домівІ то таки врочистість.
Мали мінівідпустку (якщо поїздку в село так можна назвати ). З хорошого - попутно я відпочила від цивілізації - ні телефонного зв'язку толкового, ні інтернету. Приїхала додому і одразу почала пошту розбирати (як то приємно коли за тиждень відсутності назбирується гірка справ - значіт я кому-то єщо нужна ).
Село - то як завжди окрема тема. Не можу я там відпочити - принаймі в даному конкретному селі

от в Карпати минулого тижня на 2 деньки скочили і з'явилася у мене ще одна мрія - хочу будиночок-дачу десь в гірському селі. А шо - мєчтать нє вредно

А в тому селі куди ми їздимо ніякої свіжості - траса поряд і запах какашок (ну так, я знаю що всіх виробників того запаху ми колись з'їмо але така кількість качок-гусей-свиней таки пахне добряче - а я дівка "городська" і балувана ), ніякої чистої природи (мене щоразу неприємно дивує як люди, що живуть в селі, ставляться до побутового сміття (поки нічого АЖ такого, але оті дрібні купки\ямки по всій окрузі ). Для повноти картини - мене ще і згризли блохи від малого противного пса
Ну, ви поняли - я отдохнула "тєлом і душой" Хоч Влад порадував - не дуже шукав собі шкоду, але вже на 2 день почав стогнати "поїїїїхали в Львів додому" (мамина дитина - я те ж саме нила тільки собі подумки ). Але ми стійко витримали до кінця щоб порадувати свекруху, а потім ще поїзд+Влад то як завжди окрема історія . Зате, замість того щоб теж спати коли дитьо нарешті засопіло під стук коліс, я сиділа і калякала в блокноті одну свіженьку ідею

ага, сова я більшість цікавого придумується вночі

на тему стилю і кольоротипу (дороблю-причешу-доопрацюю, то може поділюся ). Влад вже сьогодні о 6 ракнку, через півгодини після прибуття додому вже питався "давай кудись ще поїдемо?"
А взагалі я вже скучила за роботою. Всякою-різною. Закінчуються мої законні 3 роки лінощів, треба щось нарешті вирішувати Відчуття як перед 1 вересня - і хочеться, і скучила за колегами, але і до нового режиму звикати трохи ліньки.
Ех, піду поки розгрібати бардаки - вдома жодної чистої тарілки - от що значить мужа на господарстві залишити